Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №212/14619/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/14619/25

2-о/212/56/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого – Чайкіна І.Б., за участю присяжних Петришиної Г.М., Зотової Н.В., секретаря судового засідання – Хімченко А.В., заявників – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника заявників – адвоката Дербіна Д.О., адвоката Бондаренко С.О. представника ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Ляшенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою адвоката Дербіна Дмитра Олександровича, який діє в інтересах заявників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ В ОСОБІ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 про звільнення від обов`язків опікуна та призначення нового опікуна над недієздатною особою,-

В С Т А Н О В И В:

Заявники звернулися до суду із вказаною заявою в якій просили: (а) звільнити ОСОБА_1 від обов`язків опікуна над сином ОСОБА_3 , який народився, ІНФОРМАЦІЯ_1 та був визнаний недієздатним на підставі рішення Красноармійського міського суду Донецької області від 02.08.2001 року у справі № 2-1652/2001; (б) призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним братом ОСОБА_3 , який народився, ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заявлених вимог заявники вказують, що на підставі рішення Красноармійського міського суду Донецької області від 02.08.2001 року у справі № 2-1652/2001 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний недієздатним та ОСОБА_1 призначено опікуном. ОСОБА_1 є пенсіонеркою та за своїм станом здоров`я і похилим віком не може більше виконувати обов`язки опікуна. У недієздатного ОСОБА_3 є брат ОСОБА_2 , який наразі мобілізований до лав ЗСУ та за своїм станом здоров`я може бути опікуном над недієздатним братом. У зв`язку з чим звертаються із вказаною заявою до суду.

Заявники в судовому засіданні на задоволенні заяви наполягали. Пояснили, що вони ВПО з міста Бахмут. Мати, за станом здоров`я, сином опікуватись не може.

Представник заявників підтримав заяву та просив її задовольнити з підстав наведених у ній.

Адвокат Бондаренко С.О. в судовому засіданні просила задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ підтримав задоволення заяви.

Представник заінтересованої особи військової частини до судового засідання не з`явились, заяв та клопотань не надали.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі рішення Красноармійського міського суду Донецької області від 02.08.2001 року у справі № 2-1652/2001 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний недієздатним та на підставі рішення Виконавчого комітету Красноармійської міської ради ОСОБА_1 призначено опікуном (а.с.37-39).

ОСОБА_1 встановлено діагнози, які виключають можливість виконувати подальше функції опікуна, їй призначено лікування (а.с. 42-45).

Приписами ч. ч. 2, 5 ст.300 ЦПК України визначено, що суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

За правилами ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. ст. 67, 69 ЦК України, опікун або піклувальник зобов`язані дбати про свого підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Нормами ст.75 ЦК України визначено: суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Звільнення опікуна від повноважень вчиняється, насамперед, для захисту прав та інтересів підопічного, або за наявності певних обставин (хвороба опікуна або піклувальника, яка перешкоджає йому виконувати свої повноваження, погіршення матеріального становища, що негативно позначається на утриманні підопічної особи, тривалі службові відрядження, відсутність взаєморозуміння з підопічною особою, тощо).

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що оскільки опікуни і піклувальники призначаються за їх заявою, за наявності їхньої згоди, вираженої в письмовій заяві, що обов`язки опікуна і піклувальника виконуються ними добровільно, то такі не можуть виконуватися примусово і проти їх волі і згоди.

З огляду на те, що ОСОБА_1 в силу свого віку (70 років) та за станом здоров`я сама потребує догляду (висновок спеціаліста), її заява про звільнення від повноважень опікуна недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягає до задоволення.

На підставі ст. 55 ЦК опіка встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

За правилами ст. 62 ЦК опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У відповідності до ст. 63 ЦК опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 29;34)

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом першої групи «А» з дитинства, безстроково (а.с. 35).

ОСОБА_2 станом на 18.11.2025 року не притягався до кримінальної відповідальності, не знятої чи непогашеної судимості не має (а.с. 30)

Під час судового розгляду було встановлено, що заявник ОСОБА_2 є військовослужбовцем.

ОСОБА_1 дала нотаріально засвідчену заяву в якій висловила свою згоду на встановлення ОСОБА_2 опіки над своїм братом ОСОБА_3 .

Також судом після надання пояснень заявниками, їх адвокатом, представником органу опіки, вивчення матеріалів справи, було встановлено, що інших осіб, які б могли бути призначеними опікуном, на даний час не існує.

22 червня 2026 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду сформулював правову позицію у справі № 305/1557/24, яка стосувалася визнання особи недієздатною та призначення опікуна.

Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що єдиною законною підставою для обмеження права військовослужбовця бути призначеним опікуном над недієздатною особою є наявність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати таку опіку.

Отже, Верховний Суд зробив висновок, що сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи. Можливість реалізації права військовослужбовця бути призначеним опікуном, що в подальшому є/може бути підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, безпосередньо залежить від наявності або відсутності інших осіб, які здійснюють або реально можуть здійснювати таку опіку, тощо. Законодавство не містить заборони на призначення мобілізованої особи опікуном, проте цей приватно-правовий інструментарій не може використовуватися для уникнення виконання конституційного обов`язку, якщо інтереси недієздатної особи можуть бути забезпечені іншими родичами, тощо.

Оцінюючи можливість призначення опікуном заявника ОСОБА_2 , який наразі проходить військову службу за мобілізацією в лавах ЗСУ, суд виходить із принципу пріоритетності захисту прав та інтересів вразливих категорій населення. Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 є рідним братом недієздатного та його єдиним найближчим працездатним родичем після матері, яка в силу похилого віку (70 років) та наявних захворювань об`єктивно втратила здатність здійснювати такий догляд. Будь-яких інших осіб, які бажають, здійснюють або реально можуть здійснювати опіку над недієздатним ОСОБА_3 , судом не виявлено.

Суд наголошує, що призначення мобілізованого брата опікуном у даному конкретному випадку не має ознак зловживання правом чи штучного створення умов для ухилення від виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни. Навпаки, це є вимушеним, об`єктивним і єдиним можливим заходом для забезпечення життєдіяльності недієздатного ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю першої групи «А» з дитинства і потребує постійного стороннього догляду.

Залишення недієздатної особи, яка не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, без опікуна через перебування єдиного здатного до цього родича на військовій службі, призвело б до порушення позитивних зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб з інвалідністю та створило б пряму загрозу життю і здоров`ю недієздатної особи. Відтак, баланс приватних та публічних інтересів у цій справі вимагає надання пріоритету забезпеченню безперервного догляду за недієздатною особою.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом першої групи «А» з дитинства, безстроково, станом в теперішній час не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому, суд не вбачає перешкод призначити ОСОБА_2 опікуном.

Керуючись ст. 81, 258, 259, 264, 265, 294, 297-299, 300 ЦПК, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Дербіна Дмитра Олександровича, який діє в інтересах заявників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ в особі ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 про звільнення від обов`язків опікуна та призначення нового опікуна над недієздатною особою - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від обов`язків опікуна над сином ОСОБА_3 , який народився, ІНФОРМАЦІЯ_1 та був визнаний недієздатним на підставі рішення Красноармійського міського суду Донецької області від 02.08.2001 року у справі № 2-1652/2001.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним братом ОСОБА_3 , який народився, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.08.2026 року.

Суддя І.Б.Чайкін

Присяжні Г.М. Петришина

Н.В. Зотова