Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння
Дата: 10 серпня 2026 р.
Справа: №199/696/26
Суддя: МАШКІНА Н. В.
Справа № 199/696/26
(1-кп/199/495/26)
ВИРОК
іменем України
11.08.2026 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого- судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого – ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010005039 від 31.01.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, тимчасово непрацюючого, особи з інвалідністю ІІІ групи, одруженого, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, м.т. НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
26.10.2025 року близько о 19:00 водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи власним технічно справним автомобілем «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (2.79 %) рухався по вул. Передовій в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра в напрямку вул. Гуртова.
У подальшому, водій ОСОБА_5 , рухаючись поблизу буд. 307 по вул. Передовій, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, не обрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку, у зв`язку з чим не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини ліворуч, де в подальшому допустив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді паркану буд. 307 та АДРЕСА_2 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла: закритого перелому осистого відростку 6-го шийного хребця без компресії спинного мозку, закритої травми грудної клітини з переломами 3,4,5,6,8-го ребер зліва, скальпованої рани 1-го пальця лівої кисті з ушкодженням нігтьової пластини, які згідно висновку експерта відносяться до ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день) та відсутні ознаки небезпеки для життя, згідно пунктів 2.2.1. та 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,порушив вимоги п.п. 2.9 (а), 12.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
п. 2.9 (а): «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
п. 12.1: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», невиконання яких знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що наступили.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав. Пояснив, що в зазначені в обвинувальному акті дату та час він, керуючи автомобілем Skoda, рухався по вул. Передовій в напрямку вул. Гуртова в м.Дніпрі. Окрім нього, в салоні автомобіля знаходився пасажир ОСОБА_6 , який сидів на задньому сидіння. Після дощу дорожнє покриття було мокре, за напрямком руху була калюжа, в яку потрапили колеса його автомобіля. В цей час він не впорався з керуванням, автомобіль занесло за межі проїзної частини та в подальшому він допустив наїзд на паркан домоволодінь на вулиці. В результаті ДТП у пасажира ОСОБА_6 була ушкоджена рука. Він викликав потерпілому ШМД, яка в подальшому його госпіталізувала. Також, на місце події прибули працівники поліції. Алкогольні напої він свідомо не вживав. Проте, він має онкологічне захворювання, через яке на той час не відчував смаки. Можливо алкоголь потрапив в його організм з ліками, які він приймав, або його хтось пригостив, додавши спиртне в напій, який він випив. Сідаючи за кермо, в такому сильному стані алкогольного сп`яніння, який був встановлений в результаті його медичного огляду, він себе не відчував. Щиро шкодує про вчинене.
Окрім показань обвинуваченого в судовому засіданні, його вина підтверджується такими дослідженими в ході судового розгляду доказами в обсязі, визначеному з урахуванням думки учасників судового розгляду відповідно до вимог ч.2 ст. 349 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в зазначені в обвинувальному акті дату та час ОСОБА_5 на своєму автомобілі підвозив його додому. Він сидів на задньому сидінні автомобіля, запаху алкоголю від водія не чув. Проїзна частина була слизька після дощу. Рухаючись по вул. Передова в м.Дніпрі, колеса автомобіля потрапили в калюжу, в результаті чого його занесло. Потім він відчув удар, після якого частину подій не пам`ятає. На місце події прибула ШМД, яка госпіталізувала його в ІНФОРМАЦІЯ_3 , де він проходив лікування приблизно один місяць. ОСОБА_5 надавав йому матеріальну допомогу, претензій до нього не має, на суворому покаранні не наполягає.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.10.2025 року зі схемою та фото таблицею вбачається, що булооглянуто місце виїзду транспортного засобу «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за межі проїзної частини поблизу буд. АДРЕСА_3 . Огляд проводився за наступних погодних умов: похмуро, дощ. Проїзна частина горизонтальна пряма в плані; дорожнє покриття асфальтоване, мокре; нерівностей та пошкоджень не виявлено; ширина проїзної частини 10,0 м; дорожні знаки відсутні; об`єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця, водія не виявлено. Також, було оглянуто транспортний засіб Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявлено пошкодження задньої частини.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 03.11.2025 року (справа 202/10473/25) накладено арешт з позбавленням права на відчуження на автомобіль «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 08.09.2021.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 3510е/728 від 27.11.22025 року вбачається, що у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла: закритого перелому остистого відростку 6-го шийного хребця без компресії спинного мозку, закритої травми грудної клітини з переломами 3,4,5,6,8-го ребер зліва, скальпованої рани 1-го пальця лівої кисті з ушкодженням нігтьової пластини, які відносяться до ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день) та відсутні ознаки небезпеки для життя відповідно до пунктів 2.2.1. та 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-25/45515-ІТ від 27.11.2025 року в даній дорожній ситуації водій автомобіля Skoda (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил порожнього руху. Технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля Skoda (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_5 визначалася виконанням ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. В діях водія автомобіля Skoda (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, що розглядається.
Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 13.01.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 отримано тимчасовий доступ до зразку крові ОСОБА_5 , відібраної після ДТП.
Відповідно до висновку судової токсикологічної експертизи № 636 від 16.01.2026 року при судово-токсикологічному дослідженні газо-хроматогріфічним методом в зразку крові ОСОБА_5 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,79 проміле.
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 21.01.2026 року підозрюваний ОСОБА_5 на місці відтворив механізм ДТП, яка сталася 26.10.2025 року близько о 19:00, аналогічно показаному в судовому засіданні.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними та допустимим, оскільки вони містять відомості щодо фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також отримані та надані стороною обвинувачення в порядку, встановленому КПК України. При цьому, стороною захисту допустимість досліджених судом письмових доказів не заперечувалася.
Таким чином, показання в судовому засіданні обвинуваченого, потерпілого, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновки судових експертиз, протокол слідчого експерименту за участю обвинуваченого, узгоджуються між собою і в своїй сукупності доводять подію кримінального правопорушення, вину ОСОБА_5 в його вчиненні, а також є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_5 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.286-1 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами статей 65-67 КК України і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Так, при призначені обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належать до категорії необережного нетяжкого злочину.
В той же час, згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_5 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (2.79 %), що є грубим порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, яке обумовлене підвищеним ступенем суспільної небезпеки, оскільки водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху (водіїв, пасажирів, пішоходів, велосипедистів), а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, є особою з інвалідністю ІІІ групи, має онкологічне захворювання, не працевлаштований, одружений, на обліках у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Також, суд враховує думку потерпілого, який повідомив, що примирився з обвинуваченим, будь-яких претензій до нього не має.
Оцінюючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 із застосування вимог ст. 69 КК України, яка передбачає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, що передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Вказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 16.03.2023 (справа № 185/1030/22; провадження № 51-3134 км 22), від 04.04.2023 (справа № 733/33/22; провадження № 51 1360 км 23) та від 31.05.2023 (справа №727/6826/2; провадження № 51-1771 км 23).
В той же час, на думку суду, обставини, які визнані судом такими, що пом`якшують покарання обвинуваченому, а також позитивні відомості про його особу та стан здоров`я істотно не знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, яка обумовлюється керуванням транспортним засобом в стані сильного алкогольного сп`яніння.
Отже, визначаючи міру основного покарання у виді позбавлення волі, суд враховує відсутність підстав, передбачених ст. 69 КК України, для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, а також те, що ст. 75 КК України не передбачена можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням в разі засудження за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортними засобами у стані сп`яніння.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 69-1 КК України, вимог суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів можливо тільки в умовах його ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання в мінімальній межі санкції ч.1 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що буде повною мірою відповідати меті призначення покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, скасувавши арешт майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст.371, 373-374, ч.15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання після звернення вироку до виконання.
Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль Skoda (номерний знак НОМЕР_2 ) – повернути власнику ОСОБА_5 , скасувавши арешт вказаного майна накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.11.2025 року (справа 202/10473/25).
Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на для проведення експертизи № СЕ-19/104-25/45515-ІТ від 27.11.2025 в розмірі 4457, 00 гривень.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua