Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №577/87/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/87/26

Номер провадження 22-ц/816/2313/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Худика А.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року, ухваленого у складі судді Гетьмана В.В. у м. Конотопі Сумської області,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом.

Свої вимоги мотивувало тим, що 26 грудня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3406809, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу у кредит грошові кошти у розмірі 2000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредитта сплатити проценти за користування ним в порядку та строки, визначені договором.

Проте відповідач не виконав умов кредитного договору щодо повернення кредиту, а також не сплачував процентів за користування кредитом.

28 липня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір № 28072021, відповідно до умов якого право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 3406809 перейшло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 23/05/24, відповідно до умов якого право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 3406809 перейшло ТОВ «Факторинг Партнерс».

Станом на день формування позовної заяви розмір заборгованості відповідача за договором № 3406809 від 26 грудня 2020 року складає 6560,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4560,00 грн.

Крім того, 16 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» укладено договір про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2110627655784, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу на умовах строковості, зворотності, платності кредит в сумі 2500 грн.

Проте, відповідач не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.

01 грудня 2021 року укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110627655784.

10 січня 2023 року укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110627655784.

28 серпня 2025 року укладено договір №28-08/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110627655784.

Станом на дату подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 45353 грн., з яких: 2500 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 42853 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просив стягнути на його користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в розмірі 51913,00 грн, судовий збір у сумі 2442,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість у розмірі 51913 грн за договором № 3406809 від 26 грудня 2020 року, договором №2110627655784 від 16 квітня 2021 року, 6000 грн. витрат на правничу допомогу та 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання за кредитними договорами, а тому з відповідача на користь позивача, як нового кредитора, підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів кредиторам за передачу права грошової вимоги та зарахування їх на рахунок останніх.

Не доведено набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором № 3406809, оскільки не надано доказів виконання зобов`язання передачі грошових коштів в розпорядження клієнтів (ціни продажу) по договору факторингу від 28 липня 2021 року. Звертає увагу суду на те, що додана до позовної заяви копія цього договору факторингу містить сторінки 1, 2, 3 та 9, у зв`язку з чим відсутні пункти договору з 2.1.5 по п. 9.4 та ціна продажу.

Також позивачем не доведено набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2110627655784, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів кредиторам за передачу права грошової вимоги за договорами від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 та 28 серпня 2025 року № 28-08/25.

Зауважує, що за кредитними договорами проценти нараховані поза межами строків кредитування, 16 та 30 днів відповідно. Отже, нараховані за межами строку кредитування проценти не є процентами за користування кредитом, а є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Вказує, що згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та правових висновків Верховного Суду у справах № 183/3811/16-ц, № 219/1704/17, № 910/4518/16, нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживачів, а тому умови про підвищення фіксованої процентної ставки і нарахування платежів після закінчення строку кредитування без своєчасної оплати процентів, та інші несправедливі умови не можуть бути застосовані.

Зазначає, що враховуючи обмеження, встановлені спеціальним законодавством, позивач не має права стягувати з відповідача за період карантину з 01 березня 2020 року та воєнного стану з 24 лютого 2022 року по даний час неустойку (штраф, пеню), підвищені відсотки та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за кредитним договором, у тому числі і ті, що були неправомірно нараховані попередніми кредиторами.

Стверджує, що в позовній заяві надана інформація стосовно витрат, які позивач планує понести, але в прохальній частині не заявлено позовних вимог, щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Окрім цього позивачем не подано заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, відсутні докази оплати, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справ

ТОВ «Факторинг Партнерс» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними та непідтвердженими належними доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

26 грудня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 укладено договір № 3406809 про надання фінансового кредиту в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2000,00 грн (п. 1.3 договору).

Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених у розділі 4 цього договору. (п. 1.4 договору).

Відповідно до положень п. 1.5.1. та п. 1.5.2. знижена процентна ставка 1,81 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1 - 4.6 цього договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 статті 1048 Цивільного Кодексу України.

Мета отримання кредиту: задоволення особистих потреб (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку, реквізити якої надані споживачем в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 3.1 договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Згідно з п. 4.1 строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2 - 4.5 договору.

Відповідно до п. 4.2 споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 договору.

Положеннями п. 4.3 договору визначено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач, здійснюючи вказаний платіж, не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство в один із вказаних нижче способів: - перед здійсненням платежу здійснити в особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в особистому кабінеті в розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або - протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень товариству, що розміщений на веб-сайті в розділі «Зворотній зв`язок», вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений споживачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом.

Відповідно до п. 4.4 товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.

Згідно з п. 4.5 у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з моменту вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.3 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до п.п. 6.1 договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, а у випадку якщо відбулося продовження строку користування кредиту, не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається споживачу в особистому кабінеті.

26 грудня 2020 року ОСОБА_1 підписав графік платежів.

У матеріалах справи наявні Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», які не підписані відповідачем.

З листа АТ «УніверсалБанк» від 29 березня 2026 року та виписки по рахунку відповідача слідує, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку НОМЕР_2 , на яку 26 грудня 2020 року зараховано 2000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 3406809 від 26 грудня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 6560,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4560,00 грн - заборгованість за відсотками.

28 липня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу № 28072021, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношення до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

28 липня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 28072021 від 28 липня 2021 року.

Позивачем надано витяг з додатку №1 до договору факторингу № 28072021 від 28 липня 2021 року, згідно з яким ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3406809 від 26 грудня 2020 року у розмірі 6560,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4560,00 грн - заборгованість за відсотками.

23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) укладено договір факторингу №23/05/24, згідно з яким фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід`ємними частинами цього договору. Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору.

23 травня 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписали акти прийому-передачі заборгованостей за договором факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року.

Позивачем надано реєстр заборгованостей № 1 та витяг з реєстру заборгованостей №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року, згідно з яким ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3406809 від 26 грудня 2020 року у розмірі 6560,00 грн, із яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4560,00 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно з платіжною інструкцією № 422780413 від 24 травня 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» перераховано на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 2944375,30 грн. згідно договору факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №3406809 від 26 грудня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 6560,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4560,00 грн - заборгованість за відсотками.

Крім того, 16 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2110627655784 «Стандартний» в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором V7, за умовами якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п. 1.1 договору). Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3 договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 а); починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 б); починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 в). Тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.4 договору).

В разі, якщо сума кредиту залишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (пункт 1.4.2. договору).

Граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік (пункт 1.9 договору).

Реальна річна процента ставка дорівнює загальній вартості кредиту та складає: при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4 а) договору - 730 відсотків річних; при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4 б) договору - 1302,36 відсотків річних; при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4 в) договору - 1711,7 відсотків річних; при нарахуванні відсотків згідно п. 1.4 г) договору - 2735,45 відсотків річних (пункт 4.2. договору).

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (пункт 4.3 договору).

Сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 4.15 договору).

Також ОСОБА_1 16 квітня 2021 року одноразовим ідентифікатором підписав заяву - анкету (для отримання кредиту), в якій міститься інформація щодо розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом (додаток №1 до договору).

16 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписав графік платежів.

16 квітня 2021 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту.

Позивачем надано інформацію щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею із зазначенням часу та дати таких дій.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», не підписані відповідачем.

Згідно з інформацією від 01 серпня 2025 року, наданої ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей», на підставі укладеного з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» договору про організацію переказу грошових коштів було здійснено переказ грошових коштів на карту НОМЕР_3 , власник карти (емітент) банк MONObank, категорія карти MasterCard , час запиту 16 квітня 2021 року, 10:50:13, номер договору 2110627655784, сума 2500 грн.

З листа АТ «УніверсалБанк» від 29 березня 2026 року та виписки по рахунку відповідача слідує, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку НОМЕР_5 , на яку 16 квітня 2021 року зараховано 2500 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2110627655784 від 16 квітня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 становить 19275 грн 00 коп., з яких 2500 грн 00 коп. - за тілом кредиту, 16775 грн 00 коп. - за відсотками.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 1-12, за яким ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язалося відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60183678 грн 63 коп., а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язалося здійснити фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договором про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом та боржниками.

Пунктом 2.3 сторонами договору факторингу узгоджено, що з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржником грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимоги у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.

До реєстру боржників, що є додатком №3 до договору факторингу від 01 грудня 2021 року, включено також заборгованість за договором № 2110627655784, укладеним з ОСОБА_1 16 квітня 2021 року. Розмір боргу становив 19275 грн.

03 грудня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників від 03 грудня 2021 року до договору факторингу від 01 грудня 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2110627655784 від 16 квітня 2021 року в загальному розмірі 19275 грн, з яких: 2500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16775,00 грн - заборгованість по процентам.

Відповідно до платіжного доручення № 307600018 від 03 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «Служба миттєвого кредитування» грошові кошти згідно договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 січня 2023 року заборгованість за кредитним договором № 2110627655784 від 16 квітня 2021 року складала 45853 грн 50 коп., з яких: 2500 грн 00 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту, 16775 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 26078 грн 00 коп. - відсотки за період з 01 грудня 2021 року по 15 квітня 2022 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року.

До реєстру боржників, що є додатком №3 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, включено також заборгованість за договором № 2110627655784, укладеним з ОСОБА_1 16 квітня 2021 року та розмір боргу становив 45353 грн 00 коп., з яких: 2500 грн 00 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту, 16775 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 26078 грн 00 коп. - відсотки за період з 01 грудня 2021 року по 16 квітня 2022 року.

28 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року.

Згідно з розрахунком ТОВ «Коллект Центр», станом на 28 серпня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 2110627655784 від 16 квітня 2021 року становить 45353 грн 50 коп., з яких: 2500 грн 00 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту, 42853 грн 00 коп. заборгованість за відсотками.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-08/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконувати обов`язки боржників, за договором позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та порядку, визначених цим договором.

28 серпня 2025 року ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписали акти прийому-передачі реєстру боржників, права вимоги за якими відступаються за договором № 28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 28 серпня 2025 року.

10 вересня 2025 року ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

До реєстру боржників, що є додатком №3 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28 серпня 2025 року, включено також заборгованість за договором № 2110627655784, укладеним з ОСОБА_1 16 квітня 2021 року та розмір боргу становив 45353 грн 50 коп., з яких: 2500 грн 00 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту, 42853 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 17 грудня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 2110627655784 від 16 квітня 2021 року становить 45353 грн 00 коп., з яких: 2500 грн 00 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту, 42853 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо договору про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2110627655784 від 16 квітня 2021 року

Матеріалами справи підтверджується, що договір про надання фінансових послуг № 2110627655784 «Стандартний» укладено між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 16 квітня 2021 року в електронній формі та підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком.

З огляду на свободу договору, яка передбачена статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування, а також передбачили право кредитора нарахувати у цей період відсотки у визначеному договором розмірі.

Указаний договір відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.

Оскільки між ТОВ «Служба миттєвого кредитування»та ТОВ «Вердикт Капітал» 01 грудня 2021 року укладено договір факторингу № 1-12, у подальшому між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10 січня 2023 року укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, а також у подальшому 28 серпня 2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-08/25, тому відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Факторинг Партнерс» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Доказів на підтвердження погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що кредитором безпідставно нараховані відсотки поза межами строку кредитування, а між сторонами не укладалися договори про пролонгацію користування кредитом. Пунктом 1.3 договору визначений орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів. Водночас граничний строк кредитування (строк дії договору) прямо визначений у п. 1.9 договору, який становить 1 рік. Тому нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося відповідно до узгодженого сторонами договору розміру та у межах строку, визначеного договором про надання фінансових послуг.

Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачиться на користь споживачів, а тому умови про підвищення фіксованої процентної ставки і нарахування платежів після закінчення строку кредитування без своєчасної оплати процентів, та інші несправедливі умови не можуть бути застосовані. Кредитний договір та його умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до ст. 628, 629 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про відсутність у кредитодавця у період карантину та воєнного стану права нараховувати відсотки після 16-денного строку, оскільки законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а не від нарахування договірних відсотків за користування кредитом. Крім того нормип. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», на які посилається скаржник в апеляційній скарги, не діяли на час укладення кредитного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували оплату за договором факторингу від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 та 28 серпня 2025 року № 28-08/25, спростовуються наявними в матеріалах справи актами зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року та від 10 вересня 2025 року.

За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 2110627655784 від 16 квітня 2021 рокув сумі 45353,00 грн.

Щодо договору про надання фінансового кредиту № 3406809 від 26 грудня 2020 року

Матеріалами справи підтверджується укладення 26 грудня 2020 року договору № 3406809 про надання фінансового кредиту між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі та підписання його останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого надано кредит у розмірі 2000 грн.

Зі змісту вказаного договору слідує, що сторонами обумовлено всі умови кредитування, а саме щодо строку надання кредиту 30 днів, порядку повернення кредитних коштів, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом за зниженою та за стандартною процентною ставкою, а також щодо порядку пролонгації строку кредиту.

Оскільки між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 28 липня 2021 року укладено договір факторингу № 28072021, а у подальшому 23 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 23/05/24, тому відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Факторинг Партнерс» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Пунктом 1.4 договору визначено строк кредиту 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору.

Пунктами 4.1 - 4.3 договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2 - 4.5 договору.

Відповідно до п. 4.2 споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 договору.

Положеннями 4.3. договору визначено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості, позичальником не було здійснено платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

Таким чином матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем визначених умовами договору дій, спрямованих на пролонгацію строку кредиту.

Беручи до уваги, що відповідач не здійснив повного погашення кредитної заборгованості у визначений п. 1.4 договору строк або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою його закінчення (п. 1.5.1 договору), а також враховуючи, що строк кредиту становить 30 днів, тому проценти мали нараховуватися виходячи зі стандартної процентної ставки 1,90%, визначеної у п.1.5.2 договору, з 26 грудня 2020 року по 25 січня 2021 року, що складає 1140,00 грн (2000,00 грн х 1,90 % х 30 днів).

За встановлених обставин справи колегія суддів доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 3406809 від 26 грудня 2020 року у сумі 3140,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1140,00 грн - заборгованість за відсотками.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо нарахування відсотків в порядку п. 3.1 договору відхиляються колегією суддів, оскільки пролонгація строку кредиту у порядку, передбаченому розділом 4 договору, не відбулась.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено набуття права вимоги за договором факторингу від 28 липня 2021 року № 28072021 спростовуються цим договором, актом прийому-передачі реєстру боржників від 28 липня 2021 року та витягом з додатку № 1 до договору факторингу.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношення до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

28 липня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 28072021 від 28 липня 2021 року. Отже ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до відповідача за договором факторингу № 28072021.

Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що додана до позовної заяви копія договору факторингу від 28 липня 2021 року № 28072021 містить сторінки 1, 2, 3 та 9 договору, і відсутні пункти договору з 2.1.5 по п. 9.4 та ціна продажу. В матеріалах справи наявний витяг з договору факторингу, який надає можливість встановити фактичні обставини справи, а відсутність в матеріалах справи окремих сторін з пунктами договору не свідчить про його недійсність чи неукладеність та не впливає на правильність висновків суду в цій частині.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення свідчать про те, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України щодо стягуваної суми заборгованості та розміру судових витрат.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнутої з відповідача суми заборгованості, необхідно змінити рішення в частині розподілу судових витрат. Пропорційно до задоволеної частини позовних вимог необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2262,76 грн (2422,40 грн х 93,41%) судового збору.

Звертаючись до суду першої інстанції, позивач у позовній заяві просив стягнути на його користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України).

Як передбачено ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна та інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу у матеріалах справи наявні: договір про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року щодо надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс - лист щодо наданих послуг від 01 листопада 2023 року; заявка на надання юридичної допомоги №1788 від 03 листопада 2025 року; витяг з акту №23 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року. У витягу з акту №23 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року зазначено, що адвокатське об`єднання надало усну консультацію з вивчення документів, 2 год., вартість 4000 грн та склало позовну заяву про стягнення боргу для подачі до суду, 4 год., вартість 12000 грн., всього 16000,00 грн.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, є завищеним, а сума як заявлених витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 16000,00 грн, так і стягнутих судом першої інстанції у сумі 6000,00 грн, є непропорційною до ціни позову, тому сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000 грн.

Отже пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2802 грн 30 коп. (3000x93,41%) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в позовній заяві надана інформація стосовно витрат на правничу допомогу, що позивач планує понести, які в прохальній частині не заявлені, спростовуються змістом позовної заяви, в якій позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 16000 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу через ненадання позивачем доказу про оплату, оскільки сам по собі факт ненадання квитанції про оплату витрат на правничу допомогу не свідчить про відсутність підстав для розподілу судових витрат, а процесуальний закон передбачає можливість компенсації витрат, які не лише сплачені, а й підлягають сплаті.

У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 239,45 грн (3633,60 грн х 6,59%) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 квітня 2026 року в частині суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 3406809 від 26 грудня 2020 року, що підлягає стягненню, та в частині судових витрат змінити.

Перший - другий абзаци резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:

«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість у сумі 48493 гривні 00 копійок за договором №3406809 від 26 грудня 2020 року, договором №2110627655784 від 16 квітня 2021 року та судові витрати у розмірі 5065 гривні 06 копійок.

В іншій частині позову відмовити»».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 239 гривень 45 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий - Я.Л. Петен

Судді: А.О. Замченко

А.М. Худик