Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №748/1099/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Суд: Чернігівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №748/1099/26

Суддя: Костюкова Т. В.

Провадження № 2/748/1182/26

Єдиний унікальний № 748/1099/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Костюкової Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Чернігівський відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача – адвокат Сиводід Оксана Петрівна, діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СВ №1117537 від 23.02.2025 та в інтересах ОСОБА_1 , 10.04.2026 звернулась до суду з позовною заявою про:

- припинення стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , що стягуються за рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року у справі №748/1166/19 на неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зміну розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року у справі №748/1166/19, до 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття;

- стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Позов обґрунтований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2020 року у справі №748/343/20 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишено дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ». Від даного шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року з урахуванням Ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2019 року про виправлення описки у справі №748/1166/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 (після зміни прізвища- ОСОБА_6 ) стягнуті аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 травня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Виконавчий лист у справі №748/1166/19 щодо стягнення аліментів був направлений на виконання до Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2025 року з урахуванням Ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 червня 2025 року про виправлення описки у справі №748/613/25 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно їх спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. При цьому, відповідач ОСОБА_2 продовжує сплачувати аліменти позивачці на утримання двох синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року у справі №748/1166/19. Позивачка вважає, що сплата аліментів матері, яка позбавлена відносно ОСОБА_3 батьківських прав та яка не проживає з цією дитиною, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина, у зв`язку з чим має підстави для задоволення вимог про припинення стягнення аліментів з відповідача на її користь на неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В той же час, позивачка зареєстрована та постійно проживає разом із меншим сином, ОСОБА_7 , який знаходиться на її утриманні, з урахуванням чого, зміна розміру аліментів до 1/4 усіх видів доходу платника аліментів, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав неповнолітньої дитини.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав, відповідно до вимог п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України. (а.с.52, 56, 59).

За змістом пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До підготовчого засідання відзив на позов не надходив.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14.07.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. Відповідача, ОСОБА_2 , викликано в судове засідання, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та за зареєстрованим місцем його проживання в Україні.

У судове засідання позивач, ОСОБА_1 , не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 06.08.2026, в системі «Електронний суд», від представника позивача – адвоката Сиводід О.П. надійшла заява, в якій просить суд проводити розгляд справи у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує. (а.с.74)

Відповідач у судові засідання призначене на 11.08.2026 об 11.00 год не з`явився, причини неявки суду не повідомленні, оголошення про виклик ОСОБА_2 розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України 14.07.2026. (а.с.71)

Крім того, відповідач, ОСОБА_2 , про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання, яка повернулась на адресу суду з відміткою проставленою працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.73)

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України

Представник третьої особи - Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у судове засідання не з`явився, від в.о. начальна відділу Афісової Т. надійшла зава про розгляд справи без участі представника відділу. (а.с.46)

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Суд з урахуванням того, що відповідач був повідомленим належним чином, відзиву на позов не надав, у судове засідання не з`явився без поважних причин, при відсутності заперечень зі сторони позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів, та постановляє, у відповідності до вимог ст.281 ЦПК України, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 липня 2010 року. Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2020 року у справі ЄУ №748/343/20, провадження №2/748/335/20, яке 07 серпня 2020 набрало законної сили, шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишено дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ». (а.с.17-18)

Свідоцтво про народження серії « НОМЕР_1 свідчить, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . (а.с.10)

Свідоцтво про народження серії « НОМЕР_2 свідчить, що ОСОБА_9 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . (а.с.9)

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року у справі ЄУ №748/1166/19, провадження №2/748/525/19, з урахуванням ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2019 року про виправлення описки у справі ЄУ№748/1166/19, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 травня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. (а.с.13-14, 15)

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2025 року у справі ЄУ№748/613/25, провадження №2/748/498/25, з урахуванням ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 червня 2025 року про виправлення описки у справі ЄУ№748/613/25, провадження №2-во/748/23/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , позбавлено батьківських прав відносно їх неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь та утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту пред`явлення позову до суду, з 21.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь та утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту пред`явлення позову до суду, з 21.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.19-27, 28-29)

Рішення суду у справі ЄУ№748/613/25, провадження №2/748/498/25 учасниками справи не оскаржувалося та набрало законної сили 29.05.2025 року.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруться ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до довідки відділу «Центру надання адміністративних послуг» Киїнської сільської ради №14-16/215 від 17.02.2025, ОСОБА_2 є зареєстрованим та проживає по АДРЕСА_1 , разом з ним за вищезазначеною адресою фактично без реєстрації проживає його син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12)

З довідки виконкому Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області №08-13/104 від 13.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 і разом з нею зареєстрований син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.39)

Позивач, посилаючись на те, що після позбавлення її батьківських прав відносно старшого сина, ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 продовжує сплачувати їй аліменти на утримання двох синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року у справі №748/1166/19, проте відповідач не зобов`язаний сплачувати їй аліменти на утримання ОСОБА_3 , а сплата аліментів на меншого сина, ОСОБА_4 , має відбуватись на користь позивачки у розмірі 1/4 частини від доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Позивачка вважає, що сплата аліментів матері, яка позбавлена відносно цієї дитини батьківських прав та яка не проживає з цією дитиною, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Надаючи правову оцінку зазначеному, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За положеннями ст.ст.150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №682/690/16-ц).

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями статті 273 СК України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Із урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина та на якій підставі.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Так, рішенням суду від 28 квітня 2025 року у справі ЄУ№748/613/25, провадження №2/748/498/25 встановлено, що сторони у справі позбавлені батьківських прав по відношенню до їх неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і з ОСОБА_10 та ОСОБА_2 на корить та утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 стягнуто аліменти.

Оскільки зміна фактичних обставин відбулася після ухвалення судом 03 червня 2019 року рішення про стягнення аліментів, а саме, позбавлення позивача ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на чию користь стягуються аліменти, то такий факт є тією істотною обставиною, яка з огляду на аналіз статті 273 СК України може бути підставою для припинення стягнення аліментів.

Наведене узгоджується зі сталою позицією Верховного Суду, зокрема, сформованою у справі №711/8561/16-ц, за змістом якої, аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, а тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, провадження № 61-3738св22).

Отже суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що слід припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які були стягнуті на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року у справі ЄУ №748/1166/19, провадження №2/748/525/19, оскільки змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь позивача.

Щодо зміни розміру аліментів, які були стягнуті з ОСОБА_2 за рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року у справі ЄУ №748/1166/19, провадження №2/748/525/19, на користь ОСОБА_11 на утримання неповнолітньої дитини сторін сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд зазначає наступне.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143 цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та в інших випадках, передбачених СК України.

Оскільки з ОСОБА_1 залишилася проживати неповнолітня дитина сторін, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вимоги позивача про встановлення розміру аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини є правомірними і такими, що не суперечать вимогам Сімейного Кодексу України та не порушують інтереси самої дитини. Так, такий розмір було визначено та запропоновано самим позивачем, і який є за даних обставин та умов достатнім для підтримання належного матеріального утримання сина.

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зміна розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили. Тому, припинити стягнення аліментів з відповідача на користь позивача та змінити розмір аліментів необхідно з моменту набрання рішенням суду законної сили.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені нею судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.18, 180-184, 192, 197, 273 Сімейного Кодексу України, ст.ст2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80-83, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 267-268, 273, 280-282, 352-354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Чернігівський відділ державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів – задовольнити.

Припинити, з дня набрання рішенням суду законної сили, стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були стягнуті на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року у справі ЄУ №748/1166/19, провадження №2/748/525/19.

Змінити розмір аліментів, які були стягнуті на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2019 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і визначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) батька дитини ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя Т.В.Костюкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua