Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №740/2567/24 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Несплата аліментів

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №740/2567/24

Суддя: Гагаріна Т. О.

Справа № 740/2567/24

Провадження № 3-в/740/26/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 серпня 2026 року місто Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., за участю секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині подання заступника начальника Ніжинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області Олени Омельяненко про вирішення питання про давність виконання судового рішення, відносно ОСОБА_1 ,

встановила:

заступник начальника Ніжинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області Омельяненко О.М. звернулася до суду із поданням щодо вирішення питання про давність виконання судового рішення шляхом звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення.

у поданні зазначено, що постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.06.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.

У ході виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, орган з питань пробації в період з 19.06.2024 до червня 2026 року здійснював заходи для встановлення місця проживання (перебування) правопорушника та виконання постанови суду. Однак, за місцем проживання порушник відсутній, з березня 2026 року проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , внаслідок чого постанова залишається невиконаною.

На підставі зазначеного, орган пробації вважає за можливе до правовідносин, які виникли, застосувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, та просить звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у зв’язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.

У судове засідання ОСОБА_1 та представник органу пробації не з’явилися, причин неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали подання та особової справи, суддя встановив наступне.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.06.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. Постанова судді набрала законної сили 18.06.2024 та своєчасно направлена для примусового виконання до Ніжинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, який 19.06.2024 прийняв її до виконання.

Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв’язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Разом з цим, суддя зазначає, що перелік питань, пов’язаних із виконанням постанов викладений у розділі V КУпАП.

Зокрема, під час виконання постанови можуть вирішуватися питання про відстрочку, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, заміну одного виду стягнення на інший тощо.

Статтею 303 КУпАП встановлена давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Так, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Давність виконання - це визначений термін, протягом якого потрібно здійснити усі дії, необхідні для реалізації останньої стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення, і після закінчення якого постанова про накладення адміністративного стягнення вже не підлягає виконанню. Обов’язок звернення до виконання постанови лежить на органі, що виніс постанову. Таким строком, згідно із цією статтею є три місяця. Цей термін починає відраховуватися з моменту винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується до її фактичного виконання.

Постанова Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.06.2024 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, у визначений законом термін звернена до виконання, а тому давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення згідно зі ст.303 КУпАП не порушено.

Пунктом 15.1. Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 № 474/5 визначено, що виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт припиняється, а порушник знімається з обліку у зв’язку з:

- відбуттям призначеної судом кількості годин суспільно корисних робіт - за наявності табеля про відпрацьований час, завіреного підписом та печаткою власника підприємства;

- скасуванням постанови - за наявності постанови суду;

- наявністю підстав, що унеможливлюють виконання постанови суду,- після отримання відповідного судового рішення;

- смертю порушника - за наявності довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У той же час, згідно зі ст.302 КУпАП, за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Такими обставинами відповідно до пунктів 5, 6 та 9 ст. 247 КУпАП, є: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Таким чином, підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду є обставини, що роблять виконання судового рішення взагалі неможливим, до таких обставин неможливо віднести відсутність за місцем проживання чи не встановлення місця перебування правопорушника, оскільки така відсутність може бути тимчасовою та/або з метою ухилення особи від відбування адміністративного стягнення.

Суддею не встановлено та в матеріалах подання не містяться докази наявності обставин, які зумовлюють припинення виконання постанови чи визнання її такою, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов’язковим до виконання.

Аналогічні приписи містить і ст.298 КУпАП, якою встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої полягає в практичній реалізації обмежень особистого, морального і матеріального характеру, передбачених призначеним правопорушнику стягненням.

Стадія виконання постанови про накладення адміністративного стягнення включає в себе такі етапи: звернення постанови до виконання; безпосереднє виконання постанови; закінчення провадження по виконанню постанови.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає і можливості звільнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, від відбування адміністративного стягнення у зв’язку з закінченням строку давності виконання судового рішення за жодним з видів адміністративних стягнень, у тому числі стягнення у виді суспільно корисних робіт.

В той же час, застосування за аналогією положень ст. 80 КК України щодо звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв’язку з закінченням строку давності виконання судового рішення є неможливим, оскільки суперечить положенням ч.4 ст 3 КК України, якою передбачено, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Конституційний суд України у рішенні від 22.09.2005 № 5 рп/2005 вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі».

За таких обставин подання органу пробації про вирішення питання про давність виконання судового рішення, шляхом звільнення особи від відбування адміністративного стягнення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.284,304 КУпАП, суддя

ухвалила:

у задоволенні подання заступника начальника Ніжинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області О.Омельяненко щодо вирішення питання про давність виконання судового рішення, шляхом звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О.Гагаріна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua