Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №750/910/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/910/26

Головуючий у першій інстанції – Рахманкулова І. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/958/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

учасники справи:

заявник (боржник): ОСОБА_1

стягувач: Акціонерне товариство ”Державний експортно-імпортний банк України”

державний виконавець: головний державний виконавець Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенко Василь Володимирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства ”Державний експортно-імпортний банк України” на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Рахманкулової І.П. від 10 лютого 2026 року, місце постановлення ухвали - м. Чернігів, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенка Василя Володимировича, стягувач: Акціонерне товариство ”Державний експортно-імпортний банк України”

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенка В.В., в якій просив:

- зупинити продаж земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, на якій знаходиться цегляний одноповерховий будинок, яка розташована на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району на час розгляду справи;

- визнати звіт №1224 про експертну грошову оцінку земельних ділянок неповною оцінкою земельної ділянки (дачного участка) ОСОБА_1 ;

- зобов`язати головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенка В.В. продовжити оцінку земельної ділянки площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, на якій знаходиться цегляний одноповерховий будинок, яка розташована на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району, для продажу та врахувати фактичні дані.

В обґрунтування вимог поданої скарги ОСОБА_1 зазначав, що на замовлення головного державного виконавця Новозаводського відділу ДВС у м. Чернігові Приватне підприємство ”Центр незалежної оцінки та експертизи” виконало звіт №1224 про експертну грошову оцінку земельних ділянок, відповідно до Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. У витягу зі звіту про експертну оцінку земельної ділянки зазначені характеристики земельної ділянки, які не відповідають фактичним даним: не зазначені загальна площа приміщень, будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці; не зазначена забудована площа; не зазначена відновна вартість будівель і споруд. Також у витягу зі звіту не зазначена наступна інфраструктура: під`їзні шляхи, електропостачання та опалення, механічна колонка водопостачання. ОСОБА_1 вважав, що головний державний виконавець Шурубенко В.В. не в повному обсязі визначив вартість його земельної ділянки для продажу та не врахував вартість цегляного будинку на ній, а також не перевірив, чи здійснював суб`єкт оціночної діяльності огляд об`єкту оцінки, чи відповідають його характеристики фактичним обставинам. Крім того, ОСОБА_1 вважав, що заінтересована особа АТ ”Укрексімбанк” впливає на роботу головного державного виконавця Шурубенка В.В. та змушує його скоріше продати спірну земельну ділянку за нижчою ціною, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернувся до суду із даною скаргою.

Оскаржуваною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.02.2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенка В.В. - задоволено частково. Визнано недійсним звіт суб`єкта оціночної діяльності ПП ”Центр незалежної оцінки та експертизи” №1224 від 18.11.2025 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки, об`єкт оцінки: земельна ділянка, площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, на якій знаходиться цегляний одноповерховий будинок, що розташована на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. В іншій частині вимог скарги - відмовлено.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство ”Державний експортно-імпортний банк України” просить ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.02.2026 року в справі №750/910/26 скасувати, в частині задоволення вимог ОСОБА_1 , та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенка В.В. - повністю. В доводах апеляційної скарги Акціонерне товариство ”Державний експортно-імпортний банк України” вказує, що ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.02.2026 року у справі №750/910/26, у оскаржуваній апелянтом частині, є незаконною та необґрунтованою, прийнятою із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт звертає увагу, що боржник, стверджуючи про те, що оцінювачем нібито не враховано садовий будинок, шляхи, електропостачання, опалення, механічну колонку водопостачання, дерева, насадження на земельній ділянці, які приносять очікуваний щорічний дохід, оцінивши на січень 2026 року можливу вартість будинку, не надає в якості доказів цих тверджень жодних документів, які б підтверджували дані доводи, що дає змогу зробити висновок про те, що вказані твердження боржника мають характер припущень, які судом прийняті до уваги та взяті за основу при постановленні ухвали. Оцінювачем при виконанні робіт з оцінки майна стан оцінюваного майна оцінювався шляхом візуального огляду, вивчення правовстановлюючих документів та технічної документації, з урахуванням даних моніторингу ринку, згідно Звіту №1224 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0403 га, для ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, яка знаходиться на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району (с.21-22 Звіту). За доводами апеляційної скарги, в судовому засіданні 09.02.2026 року представник АТ ”Укрексімбанк” зауважувала та звертала увагу суду, що у Звіті про оцінку майна зазначено про поліпшення земельної ділянки (п. 2.3 стор. 12 Звіту). Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.09.2025 року було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, яка знаходиться на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району. Боржником не було надано інформації про початок будівництва та документів, що підтверджують право власності боржника на вказану будівлю. Апелянт зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі №200/606/18 зазначила, що Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних із скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника, а не визнання його недійсним. Водночас, Закон України ”Про виконавче провадження” не містить обов`язку державного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності. Боржник, ознайомившись зі звітом про оцінку спірного майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна. Доводи апеляційної скарги стверджують, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена у оспорюваному звіті, є заниженою, порівняно із ринковою, а наведені ним доводи є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна, у зв`язку з чим, такі доводи не могли бути взяті судом до уваги.

Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За даних обставин, ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.02.2026 року переглядається апеляційним судом у оскаржуваній апелянтом частині, тобто, в частині задоволення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання недійсним звіту суб`єкта оціночної діяльності ПП ”Центр незалежної оцінки та експертизи” №1224 від 18.11.2025 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки, об`єкт оцінки: земельна ділянка, площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, на якій знаходиться цегляний одноповерховий будинок, що розташована на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 року №517 ”Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України”, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції перейменовано на Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, яке перереєстроване 31 грудня 2025 року.

В судове засідання апеляційного суду головний державний виконавець Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шурубенко В.В., належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явився.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник Акціонерного товариства ”Державний експортно-імпортний банк України” - адвокат Гуйван Т.П. підтримала вимоги та доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду Сілков Е.І. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 10.02.2026 року.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що на виконанні у Новозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (на даний час - Новозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) перебуває виконавче провадження №69861974 з виконання виконавчого листа №750/3453/16-ц, виданого 18.11.2016 року Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ”Державний експортно-імпортний банк України” загальної суми заборгованості по виконавчому документу 256 101 грн. 52 коп., залишок становить 229 224 грн. 85 коп.

Постановою головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шурубенка В.В. від 07.10.2025 року було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП ”Центр Незалежної оцінки та експертизи”, якому доручено провести незалежну оцінку майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, на якій знаходиться цегляний одноповерховий будинок, яка розташована на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району (а.с.8).

Відповідно до звіту №1224 від 18.11.2025 року про експертну грошову оцінку земельних ділянок, ринкова вартість об`єкта оцінки, земельної ділянки площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, яка розташована на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району без ПДВ становить 79 300 грн. (а.с.9).

У пункті 2.3 Звіту ”Опис об`єкту оцінки” щодо поліпшення земельної ділянки оцінювачем зазначено, що ділянка огороджена, на ній розміщений цегляний одноповерховий садовий будинок. У зв`язку з відсутністю інформації щодо прав на зазначене майно, згідно п.3 Національного стандарту №2, земельна ділянка розглядається як умовно вільна від земельних поліпшень.

07.01.2026 року головним державним виконавцем Шурубенком В.В. здійснено повідомлення сторін про оцінку майна - земельної ділянки площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, на якій знаходиться цегляний одноповерховий будинок, яка розташована на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району (а.с.6).

Вказане повідомлення ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв`язку 12.01.2026 року (а.с.4,5), і 22.01.2026 року подав скаргу до суду.

Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції від 10.022026 року, Головний державний виконавець Новозаводського відділу ДВС у м. Чернігові Шурубенко В.В. у судовому засіданні суду першої інстанції повідомив суд, що оцінку майна боржника (земельної ділянки) було проведено оцінювачем на підставі матеріалів та фотокарток, які були надані державним виконавцем суб`єкту оціночної діяльності, тобто, без безпосереднього огляду об`єкта оцінки на місці.

Як вбачається з ухвали суду першої інстанції від 10.02.2026 року, в оскаржуваній апелянтом частині, частково задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження було порушено положення Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, Національного стандарту №2, з урахуванням вимог Національного стандарту №1, а саме: суб`єктом оціночної діяльності не було здійснено огляд об`єкта оцінки та не зазначено у звіті про оцінку майна відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки; у оскаржуваному звіті відсутня інформація про поліпшення земельної ділянки, зокрема, пов`язаних з наявністю будинку, що збудований на земельній ділянці, з наявними на ній комунікаціями. Зазначене вище, на думку суду першої інстанції, є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.

В доводах апеляційної скарги Акціонерне товариство ”Державний експортно-імпортний банк України” звертає увагу, що боржник, стверджуючи про те, що оцінювачем нібито не враховано садовий будинок, шляхи, електропостачання, опалення, механічну колонку водопостачання, дерева, насадження на земельній ділянці, які приносять очікуваний щорічний дохід, оцінивши на січень 2026 року можливу вартість будинку, не надає в якості доказів цих тверджень жодних документів, які б підтверджували дані доводи, що дає змогу зробити висновок про те, що вказані твердження боржника мають характер припущень, які судом прийняті до уваги та взяті за основу при постановленні ухвали. Оцінювачем при виконанні робіт з оцінки майна стан оцінюваного майна оцінювався шляхом візуального огляду, вивчення правовстановлюючих документів та технічної документації, з урахуванням даних моніторингу ринку, згідно Звіту №1224 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0403 га, для ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, яка знаходиться на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району (с.21-22 Звіту). За доводами апеляційної скарги, в судовому засіданні 09.02.2026 року представник АТ ”Укрексімбанк” зауважувала та звертала увагу суду, що у Звіті про оцінку майна зазначено про поліпшення земельної ділянки (п. 2.3 стор. 12 Звіту). Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.09.2025 року було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, яка знаходиться на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району. Боржником не було надано інформації про початок будівництва та документів, що підтверджують право власності боржника на вказану будівлю. Апелянт зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі №200/606/18 зазначила, що Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних із скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника, а не визнання його недійсним. Водночас, Закон України ”Про виконавче провадження” не містить обов`язку державного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності. Боржник, ознайомившись зі звітом про оцінку спірного майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна. Доводи апеляційної скарги стверджують, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена у оспорюваному звіті, є заниженою, порівняно із ринковою, а наведені ним доводи є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна, у зв`язку з чим, такі доводи не могли бути взяті судом до уваги.

Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 10.02.2026 року, в оскаржуваній апелянтом частині, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтею 3 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною третьою статті 12 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Згідно зі статтею 13 вказаного вище Закону, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

У частинах першій-третій статті 57 Закону України ”Про виконавче провадження” зазначено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Згідно із частиною п`ятою статті 57 Закону України ”Про виконавче провадження”, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

07.01.2026 року головним державним виконавцем Шурубенком В.В. було здійснено повідомлення сторін про оцінку майна - земельної ділянки площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, на якій знаходиться цегляний одноповерховий будинок, яка розташована на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району (а.с.6).

Вказане повідомлення ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв`язку 12.01.2026 року (а.с.4,5), і 22.01.2026 року, тобто, у визначений Законом 10-денний строк, подав скаргу до суду, скориставшись можливістю, прямо передбаченою частиною п`ятою статті 57 Закону України ”Про виконавче провадження”, оскільки рецензування звіту з оцінки нерухомого майна не є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, як вважає апелянт в доводах апеляційної скарги. До того ж, Закон України ”Про виконавче провадження” не містить обов`язку державного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що боржник, стверджуючи про те, що оцінювачем нібито не враховано садовий будинок, шляхи, електропостачання, опалення, механічну колонку водопостачання, дерева, насадження на земельній ділянці, які приносять очікуваний щорічний дохід, оцінивши на січень 2026 року можливу вартість будинку, не надає в якості доказів цих тверджень жодних документів, які б підтверджували вказані твердження, що дає змогу зробити висновок про те, що такі доводи боржника мають характер припущень, які судом першої інстанції взяті за основу при прийнятті ухвали. Оцінювачем при виконанні робіт з оцінки майна стан оцінюваного майна оцінювався шляхом візуального огляду, вивчення правовстановлюючих документів та технічної документації, з урахуванням даних моніторингу ринку, згідно Звіту №1224 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0403 га, для ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, яка знаходиться на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району (с.21-22 Звіту). Крім того, в судовому засіданні 09.02.2026 року представник АТ ”Укрексімбанк” зауважувала та звертала увагу суду, що у Звіті про оцінку майна зазначено про поліпшення земельної ділянки (п.2.3 стор. 12 Звіту). Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.09.2025 року було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку площею 0,0403 га для ведення садівництва, кадастровий номер 7425585700:04:000:2093, яка знаходиться на території садівничого товариства ”Лісова поляна” Вознесенської сільської ради Чернігівського району. Апелянт стверджує, що боржником не було надано інформації про початок будівництва та документів, які підтверджують право власності боржника на вказану будівлю.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 статті 3 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно частин 1, 4-6 статті 9 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі, поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.

Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 ”Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 (далі - Національний стандарт №1), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національним стандартом №1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 ”Оцінка нерухомого майна”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442 (далі - Національний стандарт №2), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Частиною шостою статті 9 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту №2 та з урахуванням Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади.

Згідно із пунктом 50 Національного стандарту №1, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту №1, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 ”Загальні засади оцінки майна і майнових прав” звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Відповідно до приписів статті 11 Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи із наведених вище норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції від 10.022026 року, Головний державний виконавець Новозаводського відділу ДВС у м. Чернігові Шурубенко В.В. у судовому засіданні суду першої інстанції повідомив суд, що оцінку майна боржника (земельної ділянки) було проведено оцінювачем на підставі матеріалів та фотокарток, які були надані державним виконавцем суб`єкту оціночної діяльності, тобто, без безпосереднього огляду об`єкта оцінки на місці.

Таким чином, оцінювачем не було дотримано вимоги Національного стандарту №2 ”Оцінка нерухомого майна”, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства, здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу, оскільки оцінювач не здійснював огляд об`єкту оцінки (земельної ділянки), а вихідна інформація (матеріали та фотокартки) була надана замовником оцінки, тобто державним виконавцем, і оціночні процедури виконані, виходячи із припущення, що стан майна на дату оцінки відповідає стану, засвідченому виконавцем. При цьому, доказів того, що оцінювач не мав можливості здійснити огляд об`єкту оцінки, і що про це він зазначає у відповідному розділі звіту, матеріали справи в собі не містять.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що звіт про оцінку майна проведений із порушенням законодавчо встановленого порядку, і за даних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звіт суб`єкта оціночної діяльності ПП ’’Центр незалежної оцінки та експертизи’’ №1224 від 18.11.2025 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки, підлягає визнанню недійсним.

Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства ”Державний експортно-імпортний банк України” правильності вказаного вище висновку суду першої інстанції не спростовують.

Приймаючи до уваги вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства ”Державний експортно-імпортний банк України” не містять в собі підстав для скасування ухвали суду першої інстанції від 10.02.2026 року, в оскаржуваній апелянтом частині, постановленої із дотриманням норм матеріального та процесуального права, та із відповідністю фактичним, документально підтвердженим обставинам справи.

За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Акціонерного товариства ”Державний експортно-імпортний банк України” - залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.02.2026 року, у оскаржуваній апелянтом частині, залишити без змін.

Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, у неоскаржуваній апелянтом частині, тобто, в частині вимог скарги ОСОБА_1 , у задоволенні яких судом першої інстанції будо відмовлено, ухвала Деснянського районного суду м.Чернігова від 10.02.2026 року апеляційним судом не переглядається.

Керуючись статтями: 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ”Державний експортно-імпортний банк України” - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 лютого 2026 року, у оскаржуваній частині, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 10.08.2026 року.

Головуючий: Судді: