Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №676/4629/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/4629/25

Провадження № 22-ц/820/1235/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

за участю: сторін у справі та їх представників

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Гуменецької сільської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способу участі баби у його вихованні, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником адвокатом Терещенко Вірою Миколаївною, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року (суддя Швець О.Д.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Гуменецької сільської ради Хмельницької області, про усунення перешкод у спілкуванні з внуком та визначення способів участі баби у вихованні внука.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є бабусею малолітнього ОСОБА_3 , батьком якого є її син ОСОБА_4 .

У 2021 році її син почав проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 . Від даних відносин у них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році ОСОБА_4 мобілізувався та через деякий час після мобілізації син позивачки та ОСОБА_5 офіційно зареєстрували свій шлюб.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході виконання бойового завдання із захисту батьківщини ОСОБА_4 загинув.

Зазначала, що після похорону сина відповідачка почала чинити їй перешкоди у спілкуванні з єдиним онуком, забороняючи їй спілкуватися та зустрічатися з ним.

Після початку нових відносин ОСОБА_2 разом з сином переїхала, тому наразі позивачці точна адреса їх проживання не відома, на всі прохання надати можливість побачитися з онуком відповідачка категорично відхиляє.

Зауважувала, що після загибелі сина внук ОСОБА_6 залишився її єдиною родиною та останньою згадкою про нього, однак через неправомірні дії відповідачки у неї немає можливості поспілкуватись та приймати участь у вихованні внука.

Звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивачка просила суд зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати їй спілкуватись з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити ОСОБА_1 наступний порядок спілкування з онуком Матвієм:

-бачитись з онуком у першу та третю суботу місяця, забираючи його від матері о 10 год та повертаючи матері о 17 год з правом відвідування місця проживання баби;

-спілкуватись з онуком по телефону не раніше 9 години ранку та не пізніше 21 години вечора в будні дні та не раніше 10 години ранку у будні та вихідні дні з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 спілкуватись з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено ОСОБА_1 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у такі способи:

-бачитись з онуком у першу та третю суботу місяця, забираючи його від матері о 10:00 годині та повертаючи матері о 17.00 годині з правом відвідування місця проживання баби;

-спілкуватися з онуком по телефону не раніше 9 години ранку та не пізніше 21 години вечора в будні дні та не раніше 10 години ранку у будні та вихідні дні з врахуванням стану здоров?я дитини, зайнятості та бажання дитини.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині визначеного порядку спілкування баби з онуком, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її представник – адвокат Терещенко В.М., подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині визначеного судом порядку побачень баби з онуком, зокрема, «бачитись з онуком у першу та третю суботу місяця, забираючи його від матері о 10.00 годині та повертаючи матері о 17.00 годині з правом відвідування місця проживання баби», та ухвалити в цій частині нове рішення, яким встановити наступний порядок спілкування баби з онуком, а саме: бачитись з онуком у третю суботу місяця, з 10 години до 14 години за місцем проживання ОСОБА_3 або в дитячих розважальних центрах міста Кам`янець-Подільського Хмельницької області (в присутності матері), з урахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини, без права відвідування місця проживання баби.

При цьому, посилається на необґрунтованість судового рішення у вказаній частині, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги докази надані представником відповідача та не враховано висновок Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Гуменецької сільської ради та пояснення представника в суді щодо усунення перешкод у спілкуванні з внуком та визначення способів участі баби у вихованні малолітнього внука.

Вважає, що суд не обґрунтував у своєму рішенні саме такого порядку спілкування з онуком.

Звертає увагу суду на те, що судом не взято до уваги, що малолітньому ОСОБА_6 лише 4 роки, він погано говорить, важко комунікує з оточуючими, знає лише маму, садочок відвідує рідко, так як постійно хворіє.

Вказує, що судом при визначенні порядку спілкування не враховано, що дитина зовсім не знає бабу, вони бачились всього 2 рази після смерті батька ОСОБА_6 і вона зовсім не цікавилась життям онука. Позивачка має можливість спілкуватися з онуком засобами зв`язку, але не робила і не робить цього.

Зазначає, що суд не врахував, що мати з сином проживає в селі Лисогірка Кам`янець-Подільського району, а позивачка в місті Кам`янець-Подільському. Забрати дитину, яка зовсім не знає бабу на 7 годин від мами 2 рази на місяць – це буде стресом для дитини, про що і наголошував як представник органу опіки та піклування так і сама відповідачка.

Вказує, що суд першої інстанції послався у рішенні на висновок органу опіки та піклування, яким визначений порядок зустрічей баби з онуком, який не суперечить інтересам дитини та способу життя, разом з тим, в резолютивній частині визначений судом інший порядок зустрічей, який не відповідає порядку зустрічей, визначений органом опіки та піклування.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат Терещенко В.М. підтримали апеляційну скаргу.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Гільовський О.І. в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, місце і час слухання справи повідомлений належним чином. До апеляційного суду органом опіки та піклування подано клопотання про слухання справи у відсутності представника органу.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

За змістом апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині задоволення заявлених вимог щодо зобов`язання відповідачки не чинити перешкоди позивачці у спілкуванні з онуком, встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з онуком у спосіб спілкування по телефону не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не переглядається.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 слідує, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 (а.с.9).

Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).

З витягу Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого станом на 27.06.2025, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).

Рішенням Виконавчого комітету Гуменецької сільської ради №133 від 11.09.2025 затверджено висновок органу опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначення способів участі баби ОСОБА_1 в вихованні внука (а.с.42). Відповідно до висновку, орган опіки та піклування вважав за доцільне встановити такий порядок спілкування баби з внуком:

-бачитися з онуком першу і третю суботу місяця, з 10.00 години до 14.00 години в присутності мами, з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажанням дитини;

-спілкуватися з онуком по телефону не раніше 9 години ранку та не пізніше 21 години вечора в будні дні та не раніше 10 години ранку у будні та вихідні дні з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажанням дитини (а.с.43-45).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов та визначаючи спосіб участі баби у вихованні онука шляхом встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні у спосіб побачень баби з внуком у першу та третю суботу місяця, забираючи його від матері о 10.00 годині та повертаючи матері о 17.00 годині з правом відвідування місця проживання баби, суд першої інстанції, виходив з того, що між бабою та онуком склалися приязні відносини, дитина раніше перебувала у помешканні баби без матері, з огляду на неприязні відносини між сторонами, присутність відповідачки під час зустрічей позивачки з дитиною не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, запропонований органом опіки та піклування графік побачень суд вважав оптимальним для поступового відновлення позитивних та довірливих відносин між позивачкою та її онуком.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до статті 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частиною першою статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 159 СК України, суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття "сімейне життя" у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні "сімейні зв`язки", зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда по відношенню до своїх онуків в першу чергу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ бабусі, дідуся до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частини п`ята та шоста статті 19 СК України).

Положення статті 8 Конвенції поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ) у справі "Kruskic v. Croatia" від 25 листопада 2014 року, § 108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, насамперед, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність.

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 711/8611/20 (провадження № 61-9806св22) враховано інтереси малолітніх дітей та конкретні обставини справи, визначено порядок спілкування баби з онуками, оскільки це забезпечує якнайкращі інтереси дітей. Сама по собі наявність неприязних відносин між сторонами не є доказом, що останні створюють перешкоди позивачу у питаннях, пов`язаних з вихованням дітей.

Щодо доводів апеляційної скарги про встановлений судом час та тривалість побачень баби з онуком за відсутності матері з правом відвідування місця проживання баби, апеляційний суд бере до уваги таке.

За змістом резолютивної частини рішенням суду першої інстанції, визначено позивачці ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онуком шляхом побачень позивачки з онуком у першу та третю суботу місяця, забираючи його від матері о 10:00 годині та повертаючи матері о 17:00 годині з правом відвідування місця проживання баби. При цьому, у мотивувальній частині рішення суд послався на запропонований органом опіки та піклування графік побачень: бачитись бабі з онуком у першу та третю суботу місяця з 10.00 год. до 14.00 год. в присутності матері, з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини, який, на думку суду, є оптимальним для поступового відновлення позитивних та довірливих відносин між позивачкою та її онуком.

Разом з тим, зміст судового рішення та логіка його висновків мають бути чіткими, зрозумілими та узгодженими між собою. І з цього приводу, є підставними доводи апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Гуменецької сільської ради №14 від 11.09.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійшли спільної згоди щодо порядку спілкування баби з онуком ОСОБА_7 , а саме: бачитись бабі з онуком у першу та третю суботу місяця з 10.00 год. до 14.00 год. в присутності матері, з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини, про що сторони підтвердили в засіданні апеляційного суду.

З врахуванням наведених обставин, а також зважаючи на малолітній вік дитини, відстань між населеними пунктами, де проживає дитина та баба, тісний зв`язок дитини з матір`ю, для сприяння поступового налагодженню відносин між бабою та онуком та формуванню емоційного контакту між ними, з урахуванням якнайкращого забезпеченню інтересів дитини слід визначити побачення позивачки з онуком у першу та третю суботу місяця з 10.00 год. до 14.00 год. в присутності матері, з врахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини, а тому рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні у спосіб побачень баби з онуком слід змінити.

При цьому, слід зазначити, що, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, відношення до рідних, баба не позбавлена в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні малолітнього онука, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази щодо необхідності встановлення побачень баби з онуком лише раз на місяць (третю суботу місяця).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником адвокатом Терещенко Вірою Миколаївною, задовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2025 року в частині встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні у спосіб побачень баби з внуком змінити, визначивши спосіб участі баби ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-бачитися з онуком в першу та третю суботу місяця, з 10.00 години до 14.00 години в присутності мами, з урахуванням стану здоров`я дитини, зайнятості та бажання дитини.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай