Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №682/1589/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1589/26

Провадження № 2-о/682/73/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мотонок Т. Я.,

присяжних Шпак О.Б.,

Сірука В.В.,

за участю секретаря судових засідань Придачук Г.Л

представника заявника Ковальського Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження № 682/1589/26 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальський Тарас Богданович, заінтересовані особи: Славутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальський Т.Б., заінтересовані особи: Славутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 23 серпня 2017 року. Протягом усього часу спільного життя вони разом вели спільне господарство, будували плани на майбутнє, а їхні відносини базувалися на засадах взаємоповаги та підтримки.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації та введення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022, її чоловік, виявляючи високу громадянську відповідальність та патріотизм, прийняв рішення стати на захист територіальної цілісності Батьківщини.

25 травня 2024 року ОСОБА_2 був прийнятий на військову службу за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надалі він проходив військову службу у лавах Збройних Сил України на посаді старшого стрільця-оператора 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 підрозділи штурмового батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_5 » військової частини НОМЕР_1 виконували бойові завдання в одному з найкритичніших напрямків фронту. Відповідно до Витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (№118т від 31.07.2024), у цей день в період з 08:00 по 11:00 ранку група військовослужбовців проводила розвідувально-ударні дії в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Під час виконання цього завдання штурмова група вступила у безпосередній вогневий контакт із силами противника – відбувся жорстокий зустрічний бій. Саме в ході цього бою, перебуваючи в епіцентрі вогневого ураження, старший стрілець-оператор ОСОБА_2 зник безвісти, не маючи об`єктивної можливості покинути позицію чи евакуюватись у безпечне місце.

Відповідно до Сповіщення сім`ї № 1/72 від 26.07.2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 , констатовано факт його зникнення безвісти 22.07.2024 року в районі н.п. Іванівське саме внаслідок розвідувально-ударних дій. За фактом зникнення військовослужбовця командуванням військової частини НОМЕР_1 було проведено повне та всебічне службове розслідування. Матеріалами службового розслідування чітко встановлено, що безпосередньо після завершення бою військовою частиною були організовані та проведені всі можливі першочергові пошукові заходи на полі бою. Однак, позитивного результату вони не дали. У документах розслідування окремо наголошується, що детально обстежити поле бою, встановити точне місцезнаходження солдата ОСОБА_2 або евакуювати тіло (у разі загибелі) виявилося фізично неможливим через високу загрозу для життя особового складу внаслідок безперервних, щільних і шквальних ворожих обстрілів зазначеного району. Крім того, командуванням було здійснено перевірки за всіма наявними каналами обліку: за результатами моніторингу не отримано жодної інформації щодо перебування ОСОБА_2 у полоні країни-агресора, військово-медичних закладах (шпиталях, лікарнях) чи серед офіційно ідентифікованих осіб у закладах судовомедичної експертизи (моргах). Це підтверджує, що військовослужбовець зник у ситуації, яка безпосередньо несла в собі смертельну загрозу, а його виживання за таких обставин є малоймовірним.

За фактом зникнення безвісти її чоловіка Шепетівським районним управлінням поліції ГУНП в Хмельницькій області було відкрито кримінальне провадження № 12024244000001307 від 26.07.2024 року.

Крім того, з метою розшуку чоловіка та встановлення його долі, ОСОБА_1 та уповноваженими органами було вжито цілий комплекс заходів на державному рівні, проте за цей тривалий час жодної звістки від нього, відомостей про місце його перебування чи фактів, які б свідчили про те, що він залишився живим, ні я, ні органи військового управління чи правоохоронні структури не отримали. Обставини, за яких зник ОСОБА_2 (пряме вогневе зіткнення під час розвідувально-ударних дій, щільний артилерійський обстріл, неможливість евакуації через вогонь противника), беззаперечно свідчать про те, що він пропав безвісти за обставин, які безпосередньо загрожували йому смертю та дають вагомі підстави припускати його загибель.

За таких обставин заявниця та її представник звернулись до суду та просили: оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Славута Хмельницької області, РНОКПП – НОМЕР_2 , громадянина України, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; датою смерті ОСОБА_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати район населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області; вважати, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язана із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби.

Ухвалою суду від 11.06.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 08.07.2026.

07.07.2026 до суд надійшли письмові пояснення від Міністерства оборони України, з яких слідує, що оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Згідно даних наказу № 376 в районі н.п. Іванівське, Бахмутської міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області код запису UA14020010100058978 активні бойові дії завершились 18.02.2025. Також звернуто увагу на те, що зниклий безвісти проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Оголошення військовослужбовця померлим у судовому порядку є підставою для виключення його зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім`ї грошового забезпечення. Тому представниками Міністерства було заявлено клопотання про залучення в/ч НОМЕР_1 до участі у справі. Розгляд справи просили проводити за відсутності представника Міністерства з урахування даних пояснень.

08.07.2026 розгляд справи було відкладено на 11.08.2026 у зв`язку із залученням до участі у справі як заінтересованої особи в/ч НОМЕР_1 .

13.07.2026 від представників в/ч НОМЕР_1 надійшла заява, в якій зазначено, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою і є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заява про оголошення військовослужбовця ОСОБА_2 померлим підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) його ймовірної загибелі.

22.07.2026 від Славутського відділу РАЦС у Шепетівському районі Хмельницької області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 заяв та клопотань до суд не надходило.

11.08.2026 під час судового засідання представник заявника, адвокат Ковальський Т.Б., підтримав заяву із викладених у ній підстав.

Заслухавши представника заявника, беручи до уваги заяви представників заінтересованих осіб, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають у шлюбі з 22.08.2017, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , видане Славутським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Згідно сповіщення сім`ї від 26.07.2024 № 1/5312, - солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старший стрілець-оператор 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 22.07.2024 в районі АДРЕСА_2 внаслідок розвідувально-ударних дій, гідно виконуючи свій обов`язок. Залишився вірним присязі, беручи участь в обороні держави та стримуванні збройної агресії російської федерації.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 Шепетівським районним управлінням поліції ГУНП в Хмельницькій області було відкрито кримінальне провадження № 12024244000001307 від 26.07.2024 року.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (№ 20250529-6363 від 29.05.2025), ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, з 11.09.2024 року.

Також, згідно з Витягом з інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (№2026-24-3560 від 18.05.2026), ОСОБА_4 перебуває в обліковій категорії «Пошук особи».

Відповідно до матеріалів службового розслідування, зокрема із Акту службового розслідування від 11.10.2024 в/ч НОМЕР_4 по факту ймовірного зникнення безвісті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , старшого стрільця - оператора 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 та витягу із наказу в/ч НОМЕР_1 № 6088 від 11.10.2024, а також із витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 118 т, слідує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25 травня 2024 року №148, солдата ОСОБА_6 було призначено на посаду старшого стрільця оператора 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 16 штурмової спеціалізованої роти 6 штурмового спеціалізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 .

Солдат ОСОБА_7 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25 травня 2024 року №148, зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Додатково, під час проведення службового розслідування, було встановлено,

що солдат ОСОБА_7 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 липня 2024 року №188, вважається таким, що прибув до АДРЕСА_3 з тимчасового району розташування підрозділу с. Українське 04 липня 2024 року.

Відповідно до рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_8 , командира штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , від 24 липня 2024 року № 53545 встановлено, що 22 липня 2024 року близько 08:00-10:30 год. штурмова група « ІНФОРМАЦІЯ_5 » проводила розвідувально-ударні дії в районі н.п. ІВАНІВСЬКЕ, внаслідок чого безвісті зник солдат ОСОБА_7 , старший стрілець-оператор штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), який перебував в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_5 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . Під час даної події солдат ОСОБА_7 був споряджений зброєю (ТБ 5056) та мав на собі засоби захисту (бронежилет і кевларовий шолом, індивідуальну аптечку).

Проведені пошукові заходи, направлені на встановлення місця знаходження солдата ОСОБА_5 , позитивного результату не дали, та інформації, щодо потрапляння останнього до полону, лікарні чи моргу не отримано, як і серед поранених військовослужбовців не виявлено. Встановити місцезнаходження не надалось можливим, через постійні ворожі обстріли. Обліковується, як безвісти зниклий.

Із військовослужбовцями, які були задіяні до виконання вищевказаного бойового завдання проводилися бесіди, щодо умов несення військової служби та їх обов`язків, при цьому солдат ОСОБА_7 , умислу щодо вчинення самовільного залишення місця несення служби чи дезертирства, не висловлював. Орієнтовне місце зникнення безвісти солдата ОСОБА_5 : НОМЕР_6 .

Таким чином, службовим розслідування було встановлено, що солдат ОСОБА_7 , старший стрілець-оператор 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , зник безвісті 22 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі н. п. ІВАНІВСЬКЕ, Донецької області, внаслідок розвідувально-ударних дій. Причиною зникнення безвісті солдата ОСОБА_5 , старшого стрільця-оператора 1 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісті 22 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі н.п. ІВАНІВСЬКЕ, Донецької області - є бойові дії в районі.

Із службової характеристика на ім`я ОСОБА_2 слідує, що останній за час проходження служби у штурмовому спеціалізованому батальйоні (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , зарекомендував себе добре, до виконання поставлених завдань відноситься відповідально. Задовільно виконує усі накази та розпорядження. Іноді відчуває труднощі під час експлуатації озброєння у бойових умовах. Не має достатніх теоретичних та практичних умінь та навичок для виконання службових обов`язків, але постійно їх вдосконалює. Навченість володіння зброєю, спорядженням на високому рівні, проте потребує додаткового контролю та уваги з боку командування, щодо утримання їх у справному стані, чистими, готовими до бою. Рівень мотивації військовослужбовця високий. Шукає контакту з людьми, робить це легко. Уміє підтримувати добрі та рівні стосунки з товаришами по службі. На критику та зауваження реагує адекватно, правильні висновки робити вміє.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, судом враховується наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами доказування, визначеними ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись із заявою про оголошення померлим ОСОБА_2 заявниця зазначає, що встановлення даного факту та ухвалення судового рішення про оголошення чоловіка померлим має для ОСОБА_1 важливе юридичне значення. Цей статус необхідний їй для припинення стану цивільної невизначеності, реалізації спадкових прав (оформлення спадщини), а також для отримання передбачених державою соціальних гарантій, виплат і допомоги, які призначаються членам сімей загиблих захисників України Оголошення померлим ОСОБА_2 необхідне заявниці для оформлення спадщини та отримання виплат, передбачених законодавством

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

При цьому суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року по справі № 490/6057/19-ц, згідно якої встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії рф проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

У відповідності до положень ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Із врахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

На цьому також наголошено, зокрема, і у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Дана позиція визначена в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

У постанові у справі № 615/129/25 від 29 квітня 2026 року Верховний Суд вказав, що оголошення фізичної особи померлою – це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Як зазначено у вищезгаданій постанові, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Касаційний цивільний суд наголосив, що у справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.

У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю – є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Верховний Суд вважає, що розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

Так, згідно правового висновку викладеного у постанові 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 Великою Палатою Верховного Суду, конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

Даний Наказ втратив чинність 20.03.2025, проте наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно даних наказу № 376 в районі н.п. Іванівське, Бахмутської міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області код запису UA14020010100058978 активні бойові дії завершились 18.02.2025. Тобто, станом на день подання даної заяви до суду н.п. Іванівське, Бахмутської міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області, де під час виконання бойового завдання зник безвісти ОСОБА_2 не є територією, де ведуться активні бойові дії. З 19.02.2025 дана територія є тимчасово окупованою російською федерацією.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, які не містять жодних суперечностей між собою і надають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 в районі н.п. Іванівське, Бахмутської міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області, для оголошення його померлим у зв`язку із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби.

На підставі рішення суду, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою органом державної реєстрації актів цивільного стану видається свідоцтво про смерть особи.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія або інші виплати, передбачені законом, шлюб припиняється (ст. 104 СК України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Держава повинна захищати та сприяти реалізації законних прав, свобод та інтересів всіх своїх громадян.

Таким чином, у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти за особливих обставин, що загрожували йому смертю, під час виконання бойового завдання, дані про те, що він знаходиться у полоні відсутні, суд приходить до переконання, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 46 ЦК України та оголошення ОСОБА_2 померлим, а тому заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 46, 47 ЦК України, ст. 12, 81, 89, 247, 259, 293, 305, 306, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву – задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Славута Хмельницької області, РНОКПП – НОМЕР_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати район населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області.

Вважати, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язана із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити Славутському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено: 11.08.2026.

Головуюча суддя Мотонок Т.Я.

Присяжні Сірук В.В.

Шпак О.Б.