Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Вимагання
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №522/12388/26
Суддя: Іванов В. В.
Справа № 522/12388/26
Провадження по справі № 1кп/522/2979/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12026163470000012 від 03.01.2026 року, на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, навідника стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 , матроса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 31.10.2022 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 289 КК України до 2 років іспитового строку;
- 10.02.2023 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі;
- 18.10.2024 Вінницьким апеляційним судом за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі;
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Маркевиче Ширяєвського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від. 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжений, останній раз 27.04.2026 указом Президента України № 342/2026, затвердженим Законом України від 28.04.2026 № 4857-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 08.08.2026.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (Закон № 389-VIII від 12.05.1995 в редакції від 29.09.2022) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Також, відповідно до статті 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Крім цього, військовослужбовці призвані на військову службу за призовом під час мобілізації та направлені для проходження служби до військових частин, яких зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посади під час проходження ними військової служби відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрими, ініціативними і дисциплінованими, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, не заважаючи на обізнаність з вказаними нормативно-правовими актами військовослужбовець військової служби за мобілізацією, навідник стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 , матрос ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який самовільно залишив місце проходження військової служби та перебував у статусі особи, що здійснила самовільне залишення частини (СЗЧ), будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та на початку січня 2026 року, розробив план систематичного вимагання коштів у жителів м. Одеси під приводом неіснуючих боргових зобов`язань.
Для реалізації свого злочинного плану, використовуючи свої яскраво виражені лідерські якості, ОСОБА_3 організував та очолив організовану групу для вчинення злочинів проти власності, до складу якої залучив раніше судимого за спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього Особу_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), з якими підтримував дружні відносини, разом проживав та довів розроблений ним злочинний план, розподіливши при цьому їх ролі та функції, спрямовані на досягнення цього плану, шляхи прикриття своєї злочинної діяльності, отримання та розподілу незаконних матеріальних благ між членами організованої групи.
Стійкість організованої групи виражалась у її тривалому характері функціонування, наявності чіткої внутрішньої організації, стабільних, міцних, дружніх і близьких стосунках, внутрішніх зв`язках між її учасниками, існуванні певних правил поведінки, підтримання фізичної підготовки, спільної мети, яка базувалася на бажанні кожного з них отримувати стабільні незаконні прибутки для задоволення власних потреб у виді коштів, а також в обізнаності кожного учасника організованої групи щодо єдиного плану та постійної координації дій усіх учасників, спрямованих на систематичне вчинення особливо тяжких корисливих злочинів з метою незаконного збагачення.
Зокрема, стійкість групи проявлялась у стабільному та незмінному складі її учасників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особи_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), які протягом тривалого часу діяли спільно, узгоджено та відповідно до заздалегідь визначених ролей. Кожен з учасників виконував конкретні функції, відведені йому організатором групи, що забезпечувало безперервність та ефективність злочинної діяльності.
Крім цього, стійкість організованої групи підтверджується наявністю єдиного злочинного плану, який передбачав пошук потерпілих, організацію зустрічей під вигаданими приводами, висування незаконних вимог про передачу коштів, застосування психологічного тиску, погроз застосування фізичного насильства, демонстрацію холодної зброї, а також подальший розподіл незаконно отриманих коштів між учасниками групи.
Стійкість злочинного об`єднання також виражалась у систематичності злочинної діяльності, оскільки учасники групи неодноразово вчиняли аналогічні епізоди вимагання щодо різних потерпілих за єдиним сценарієм та із застосуванням однакових методів залякування і психологічного впливу. Дії учасників групи носили не випадковий характер, а були об`єднані спільним злочинним умислом та спрямовані на досягнення єдиного результату - незаконного отримання прибутку.
Також стійкість організованої групи забезпечувалась постійним зв`язком між її учасниками, узгодженим розподілом ролей та взаємодією під час реалізації злочинного умислу.
Стійкість організованої групи також підтверджується наявністю між її учасниками тісних взаємозв`язків, взаємної довіри, підпорядкування організатору групи - ОСОБА_3 , а також здатністю групи продовжувати злочинну діяльність протягом певного часу.
Про стійкість групи свідчило також застосування заходів конспірації, які виражалися у завчасному підшукуванні місць зустрічей, виборі малолюдних або несподіваних для потерпілих локацій, використанні вигаданих приводів для їх проведення, узгодженості дій учасників та здійсненні психологічного впливу на потерпілих, що фактично позбавляло останніх можливості звернутися по допомогу.
При цьому, ОСОБА_3 виконував роль організатора, до функцій якого відносилось: забезпечення функціонування групи, розробка загального плану злочинної діяльності, визначення потерпілих, у яких в подальшому вимагались кошти, визначення місця та час вчинення злочинів, координація дій учасників організованої групи, розподіл ролей між ОСОБА_4 та Особою_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), визначення способу психологічного впливу на потерпілих, визначення порядку застосування ножів та холодної зброї з метою залякування потерпілих, забезпечення конспірації злочинної діяльності, контроль виконання учасниками організованої групи наданих їм вказівок, розподіл незаконно отриманих коштів між учасниками організованої групи.
У свою чергу ОСОБА_4 та Особою_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) відповідно до відведених їм ролей виконували функції виконавців.
ОСОБА_4 , як член організованої групи, у відповідності до відведеної йому ролі, виконував наступні функції: погрожував потерпілим застосуванням фізичного насильства, наносив потерпілим удари руками, демонстрував ніж та телескопічну дубинку, здійснював фізичний та психологічний тиск на потерпілих, брав участь у незаконному обмеженні свободи потерпілих, отримував кошти від потерпілих. Як член організованої групи отримував частину незаконного прибутку у розмірі, визначеному організатором.
Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), будучи неповнолітнім, як член організованої групи, у відповідності до відведеної йому ролі, виконував наступні функції: вимагав кошти у потерпілих, здійснював психологічний тиск на потерпілих, супроводжував потерпілих під час незаконного обмеження їх свободи пересування, надавав банківські реквізити для перерахування коштів, виконував вказівки організатора ОСОБА_3 . Як член організованої групи отримував частину незаконного прибутку у розмірі визначеному організатором.
Конспірація злочинної діяльності організованої групи забезпечувалась ОСОБА_3 шляхом використання мобільних застосунків миттєвого обміну повідомленнями, через які учасники групи узгоджували свої дії, розподіляли ролі, обговорювали способи висування незаконних вимог щодо передачі коштів потерпілими.
Для реалізації злочинного умислу учасники організованої групи призначали зустрічі з потерпілими під вигаданими приводами. Під час таких зустрічей учасники організованої групи висували незаконні вимоги про передачу коштів, використовуючи свою кількісну перевагу, демонструючи готовність до застосування насильства та створюючи у потерпілих реальні побоювання за власне життя, здоров`я та майно.
Таким чином, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи у складі організованої групи відповідно до заздалегідь розподілених ролей, об`єднані єдиним злочинним умислом, спрямованим на систематичне незаконне одержання коштів від потерпілих шляхом вимагання, у період з початку січня 2026 року по 20.01.2026 вчинили ряд злочинів, пов`язаних з вимаганням коштів у жителів м. Одеси, за наступних обставин.
Епізод 1
З метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_3 будучи раніше судимим за злочини проти власності 18.10.2024 Вінницьким апеляційним судом за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі, а також ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, починаючи з 02.01.2026 по 20.01.2026, як особисто так і неодноразово у телефонному режимі почали висувати малознайомому потерпілому ОСОБА_9 , незаконну вимогу у необхідності передачі їм коштів у сумі 17 600 доларів США, під приводом вигаданого боргу, погрожуючи при цьому фізичним насильством.
В подальшому, 07.01.2026 приблизно о 12 год. 35 хв. ОСОБА_3 разом ОСОБА_4 та Особою_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи умисно, повторно, у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, прибули за адресою: м. Одеса,
вул. Преображенська біля будинку № 8, поряд з яким у сквері почали очікувати потерпілого ОСОБА_9 , з яким напередодні домовилися про зустріч. Після чого, побачивши потерпілого, який йшов їм на зустріч, діючи спільно та узгоджено, підійшли до нього і оточили його.
Далі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), реалізуючи свій єдиний спільний злочинний умисел, направлений на вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою та кількістю над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та обмеження його свободи, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм коштів у сумі 17 600 доларів США, під приводом вигаданого боргу.
Проте, незважаючи на позицію ОСОБА_9 про відсутність боргу,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), продовжили вимагати у потерпілого кошти, при цьому погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, після чого ОСОБА_3 наніс потерпілому ОСОБА_9 один ляпас долонею в область обличчя.
Після цього, ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_4 ніж та демонструючи ним і погрожуючи його застосуванням потерпілому ОСОБА_9 , здійснюючи тим самим психологічний вплив, продовжували висувати вимоги щодо передачі коштів, висловлювати погрози застосування фізичного насильства з нанесенням тілесних ушкоджень, в результаті чого ОСОБА_3 наніс потерпілому ОСОБА_9 один удар рукою в область грудної клітини з вимогою передати їм частину коштів із загальної суми вигаданого боргу.
Надалі, потерпілий ОСОБА_9 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього коштів у сумі 1 000 доларів США та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений передати організованій групі у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особи_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.01.2026 становило 43 000 гривень), які взяв ОСОБА_3 , пригрозивши ОСОБА_9 фізичною розправою у випадку неповернення решти суми вигаданого боргу у розмірі 17 600 доларів США.
В подальшому, ОСОБА_3 діючи у складі організованої групи з ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) та відповідно до визначених ролей, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу направленого на вимагання коштів до кінця, 20.01.2026 приблизно о 12 год. 50 хв. прибули за місцем перебування потерпілого ОСОБА_9 , а саме за адресою: АДРЕСА_4 , де стали очікувати на останнього.
Далі, приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), побачивши ОСОБА_9 , який виходив з вищевказаного будинку, реалізуючи свій єдиний спільний злочинний умисел, направлений на вимагання коштів у потерпілого, з винятковим цинізмом, розуміючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства, обмеження його свободи та нанесенням тілесних ушкоджень, підбігли до нього та коли останній намагався сісти до свого автомобіля марки «Tesla» чорного кольору, ОСОБА_4 підбіг до нього та наніс потерпілому ОСОБА_9 один удар рукою в область грудей, при цьому погрожував застосуванням телескопічної дубинки, яку тримав у руках, змушуючи останнього сісти з ними до автомобіля.
На що, потерпілий ОСОБА_9 , усвідомлюючи реальність висловлених погроз та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений виконати їх вимоги та сісти за кермо свого автомобіля і прослідувати за адресою: АДРЕСА_2, яку вказали останні, внаслідок чого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), незаконно обмежили його свободу пересування, де в ході руху автомобіля висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм решти коштів під приводом вигаданого боргу.
Після чого, приблизно о 13 год. 18 хв. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), прибувши разом з потерпілим ОСОБА_9 на його автомобілі марки «Tesla» чорного кольору за адресою: АДРЕСА_5 , змусили останнього зупинити автомобіль біля вказаного будинку та продовжили психологічний тиск, який виражався у висловлюванні погроз, застосуванні фізичної сили та демонстрацією холодної зброї, зокрема телескопічного кийка, який тримав в руці ОСОБА_4 та ножем, який тримав в руці ОСОБА_3 , де продовжили вимагати кошти в рахунок неіснуючого боргу та змусили останнього повідомити про наявність коштів та їх місцезнаходження.
Після цього потерпілий ОСОБА_9 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особи_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) і сприймаючи їхні погрози як реальні, повідомив про наявність у нього грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, які знаходилися в сумці, що перебувала в багажнику автомобіля марки «Tesla».
З метою доведення свого єдиного злочинного умислу спрямованого на вимагання коштів до кінця, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) змусили ОСОБА_9 вийти з автомобіля та прослідувати з ними до багажника, де потерпілий побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений передати організованій групі у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особи_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), вказані кошти (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.01.2026 становило 430 000 гривень), які ОСОБА_4 взяв в рахунок погашення неіснуючого боргу, після чого намагалися залишити місце злочину, однак, під час спроби були затримані співробітниками правоохоронних органів.
Епізод 2
Також, з метою реалізації свого злочинного умислу, пов`язаного з вимаганням коштів з малознайомого ОСОБА_10 під приводом вигаданого боргу у розмірі 4 000 доларів США, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_3 , діючи повторно у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей з ОСОБА_4 та Особою_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), 12.01.2026 приблизно о 15 год. 31 хв. у телефонному режимі за допомогою власного мобільного терміналу з номером НОМЕР_2 домовився з потерпілим ОСОБА_10 , про зустріч, під приводом здійснення вантажних перевезень, на що останній надав свою згоду.
В подальшому, 13.01.2026 приблизно о 11 год. 11 хв. ОСОБА_3 разом ОСОБА_4 та Особою_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи умисно, повторно, у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, прибули за адресою: м. Одеса, Військовий узвіз біля будинку № 5/1, з боку Отонівського провулку, поряд з яким почали очікувати потерпілого ОСОБА_10 , з яким напередодні домовилися про зустріч. Після чого, побачивши потерпілого, який йшов їм на зустріч, діючи спільно та узгоджено, підійшли до нього і окружили його.
Далі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження., реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_10 , діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою та кількістю над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та обмеження його свободи, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм коштів у сумі 4 000 доларів США, під приводом вигаданого боргу.
Проте, незважаючи на позицію ОСОБА_10 про відсутність боргу, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), продовжили вимагати у потерпілого кошти, при цьому погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, після чого ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар рукою в область грудної клітини.
В подальшому, ОСОБА_4 дістав з кармана ніж та демонструючи ним і погрожуючи його застосуванням потерпілому ОСОБА_10 , здійснюючи тим самим психологічний вплив, продовжували висувати вимоги щодо передачі коштів, висловлювати погрози застосування фізичного насильства з нанесенням тілесних ушкоджень, в результаті чого ОСОБА_4 наніс потерпілому ще один удар рукою в область грудної клітини з вимогою передати їм частину коштів із загальної суми вигаданого боргу.
Надалі, потерпілий ОСОБА_10 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього коштів у сумі 22 000 гривень, та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений передати організованій групі у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особи_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), які взяв ОСОБА_3 , пригрозивши ОСОБА_10 фізичною розправою у випадку неповернення решти суми вигаданого боргу у розмірі 4 000 доларів США.
Епізод 3
Крім цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, пов`язаного з вимаганням коштів з малознайомого ОСОБА_11 під приводом вигаданого боргу у розмірі 5 000 доларів США, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_3 діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей з ОСОБА_4 та Особою_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), 15.01.2026 приблизно об 14 год. 33 хв. у телефонному режимі за допомогою власного мобільного терміналу з номером НОМЕР_2 домовився з потерпілим ОСОБА_11 про зустріч, під приводом зняття замірів для установки вікон, на що останній надав свою згоду.
В подальшому, 16.01.2026 приблизно о 12 год. 43 хв. ОСОБА_3 разом ОСОБА_4 та Особою_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи умисно, повторно, у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, прибули за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого біля будинку № 18, на куті магазину «Точка», поряд з яким почали очікувати потерпілого ОСОБА_11 , з яким напередодні домовилися про зустріч. Після чого, побачивши потерпілого, який йшов їм на зустріч, діючи спільно та узгоджено, підійшли до нього, відвели у бік поштоматів, затиснувши між ним і окружили його.
Далі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_11 , діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою та кількістю над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та обмеження його свободи, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм коштів у сумі 5 000 доларів США, під приводом вигаданого боргу.
Проте, незважаючи на позицію ОСОБА_11 про відсутність боргу, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), продовжили вимагати у потерпілого кошти, при цьому погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, після чого ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_11 один удар рукою в область щелепи.
Надалі, потерпілий ОСОБА_11 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього коштів у сумі 7 000 гривень та 100 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.01.2026 становило 4 340 гривень), та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений передати організованій групі у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особи_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), які взяв ОСОБА_3 .
Будучи незадоволеними сумою коштів, яку їм надав потерпілий ОСОБА_11 , ОСОБА_4 дістав з кармана телескопічну дубинку та демонструючи нею і погрожуючи її застосуванням потерпілому ОСОБА_11 , здійснюючи тим самим психологічний вплив, продовжували висувати вимоги щодо передачі коштів, висловлювати погрози застосування фізичного насильства з нанесенням тілесних ушкоджень, з вимогою передати їм ще частину коштів із загальної суми вигаданого боргу.
Надалі, потерпілий ОСОБА_11 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього на карті коштів у сумі 9 676 гривень, та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений переказати вказані кошти на банківську карту «А-Банк» № НОМЕР_3 , реквізити якої надав Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження).
Після чого, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), пригрозили ОСОБА_11 фізичною розправою у випадку неповернення решти суми вигаданого боргу у розмірі 5 000 доларів США.
Епізод 4
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Незаконне позбавлення волі або викрадення людей є одним із найбільш серйозних порушень прав людини, яке порушує їх основні конституційні та міжнародні гарантії.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.01.2026 під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особи_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі ОСОБА_9 з метою примушування останнього до виконання висунутих йому вимог щодо передачі коштів.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, досягнувши домовленості про спільне вчинення кримінального правопорушення до початку виконання його об`єктивної сторони, 20.01.2026 приблизно о 13 год. 00 хв, перебуваючи біля будинку № 78 по вул. Болгарській у м. Одесі, підбігли до ОСОБА_9 , який прямував до свого автомобіля марки «Tesla» державний номерний знак НОМЕР_4 .
Діючи спільно та узгоджено, ОСОБА_4 наніс потерпілому один удар рукою в ділянку грудної клітки та, демонструючи телескопічну дубинку, висловив погрози застосування фізичного насильства. Одночасно ОСОБА_3 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) підтримували дії ОСОБА_4 , створюючи реальну загрозу застосування насильства до потерпілого.
Унаслідок висловлених погроз та застосування фізичної сили потерпілий ОСОБА_9 , побоюючись за своє життя та здоров`я, всупереч власній волі був змушений сісти за кермо свого автомобіля. Після цього ОСОБА_3 розмістився на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_4 - на задньому сидінні позаду водія, а Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) - на задньому сидінні праворуч.
Надалі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, наказали ОСОБА_9 рухатися на автомобілі за адресою: АДРЕСА_2, чим позбавили його можливості вільно обирати місце свого перебування та напрямок пересування.
Прибувши приблизно о 13 год. 18 хв, за вказаною адресою, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) продовжили незаконно утримувати ОСОБА_9 проти його волі, висловлювали погрози застосування насильства, демонстрували ніж та телескопічну дубинку, контролювали його поведінку та пересування, чим фактично позбавили потерпілого свободи пересування та особистої недоторканності.
У результаті спільних умисних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Особи_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) потерпілий ОСОБА_9 був незаконно позбавлений волі та можливості вільно визначати своє місцезнаходження і пересування.
Епізод 5
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Конституції України будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Згідно зі ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності, а також захист від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження, експлуатації та втягнення у злочинну діяльність.
Незважаючи на зазначені вимоги законодавства, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 03.01.2026, у повнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які діяли за попередньою змовою групою осіб, виник злочинний умисел, спрямований на втягнення неповнолітнього Особу_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), у протиправну діяльність.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) є неповнолітнім та не досяг вісімнадцятирічного віку, підтримували з ним особисте спілкування, були обізнані щодо його віку та інших анкетних даних.
Діючи умисно та за попередньою змовою між собою, використовуючи свій авторитет як старших за віком осіб, шляхом умовлянь, переконання, обіцянок отримання матеріальної вигоди, спільного проведення дозвілля, а також формування у неповнолітнього уявлення про безкарність злочинної діяльності та позитивні наслідки участі у ній, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 схилили Особу_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) до участі у вчиненні кримінальних правопорушень корисливої спрямованості.
Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 систематично обговорювали з неповнолітнім Особою_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) способи вчинення кримінальних правопорушень, порядок висування незаконних вимог потерпілим, розподіл ролей між співучасниками, способи психологічного впливу на потерпілих та заходи конспірації, чим формували у неповнолітнього готовність до безпосередньої участі у злочинній діяльності.
У подальшому неповнолітній Особа_1 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), будучи втягнутим у злочинну діяльність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , брав безпосередню участь у вчиненні кримінальних правопорушень щодо потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , під час яких учасники групи висували незаконні вимоги майнового характеру, застосовували психологічний тиск, висловлювали погрози застосування насильства та використовували зброю.
Епізод 6
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Порядок придбання, носіння, зберігання та використання зброї в Україні визначається нормативно-правовими актами у сфері контролю за обігом зброї, зокрема Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, відповідно до вимог якої носіння громадянами холодної зброї допускається лише за наявності передбачених законом дозвільних документів.
Незважаючи на зазначені вимоги законодавства, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20.01.2026, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх вчинення, без передбаченого законом дозволу придбав телескопічну дубинку, яка є контактною холодною зброєю ударно-дробильної дії промислового виготовлення, після чого став незаконно носити її при собі.
У подальшому, 20.01.2026 приблизно о 13 год. 19 хв., ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу мав при собі та відкрито носив вказану телескопічну дубинку за адресою: АДРЕСА_2, демонструючи її оточуючим.
Надалі ОСОБА_4 продовжив незаконно носити зазначену холодну зброю під час переміщення територією м. Одеси до моменту його затримання працівниками правоохоронних органів за адресою: м. Одеса, Військовий узвіз, 18.
20.01.2026 в період часу з 15 год. 36 хв. до 15 год. 43 хв. під час проведення огляду місця події за адресою: м. Одеса, Військовий узвіз, 18, у присутності понятих у ОСОБА_4 виявлено та вилучено телескопічну дубинку, яка є контактною холодною зброєю ударно-дробильної дії промислового виготовлення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 виним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України, а також обвинувачений ОСОБА_4 виним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України, визнали у повному обсязі та підтвердили обставини справи, які описані у обвинувальному акті.
Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз`яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України, а також обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України, повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України, за кваліфікуючими ознаками:
-ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;
-ч. 2 ст. 146 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань із застосуванням зброї, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 304 КК України, за кваліфікуючими ознаками: втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 263,ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України, за кваліфікуючими ознаками:
-ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, в умовах воєнного стану;
-ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;
-ч. 2 ст. 146 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань із застосуванням зброї, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 304 КК України, за кваліфікуючими ознаками: втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 2 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу обвинувачених.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд відносить - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України,- судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України,- суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів та те, що обвинувачений негативно характеризується за місцем проходження військової служби.
Так, статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України, а також обвинуваченого ОСОБА_4 , який вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 263, ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 304 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.189 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів), суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у разі призначення їм покарання у виді позбавлення волі. Враховуючи, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Вінницького апеляційного суду від 18.10.2024, суд, при призначенні покарання, застосовує положення ст. 71 КК України.
За таких обставин слід визнати, що призначене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання, яке слід відбувати реально, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засуджених й попередження нових злочинів, а підстав для звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням на підставі положень статті 75 КК України, не вбачається.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Крім того, матеріальну шкоду відшкодовано обвинуваченим Особою 1.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати на залучення експертів, які складають у розмірі 1782, 82 грн,. підлягають стягнення з обвинувачених. Судові витрати на залучення експертів у розмірі 3565, 60 грн. підлягають покладенню на державу у зв`язку з тим, що згідно висновку експерта винуватість обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень не доведена.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України та призначити покарання:
-за ч.3 ст.27 ч. 4 ст. 189 КК України у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна;
-за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст.304 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України, при призначенні покарань шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого покарання, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Вінницького апеляційного суду від 18.10.2024 і остаточно призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 7 років 9 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк покарання час, відбутий за вироком Вінницького апеляційного суду від 18.10.2024, а саме 4 роки 11 днів та термін його перебування під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з моменту фактичного затримання, а саме з 20.01.2026 до 10.08.2026.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін, після чого скасувати.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 263, ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 146 КК України та призначити покарання:
-за ч. 4 ст. 189 КК України у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна;
-за ч.2 ст.263 КК України у виді 1 року обмеження волі;
-за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст.304 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 70,72 КК України, при призначенні покарань шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого покарання, остаточно визначити за сукупністю злчоинів ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, з конфіскацією майна.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 в строк покарання термін перебування під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з моменту фактичного затримання, а саме з 20.01.2026 до 10.08.2026.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін, після чого скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення експертів при проведенні судової експертизи зброї на загальну суму 1 782 гривень 82 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного судді м. Одеси від 22.12.2026, накладений на мобільний телефон марки Redmi 10 3 IMEI 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 та з сім-карткою НОМЕР_7 ; 100 купюр номіналом 100 доларів США з серією та номером QF02307625B.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 03.02.2026 на предмет, ззовні схожий на телескопічний кийок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 03.02.2026 на банківську картку А-банк № НОМЕР_3 , дійсна до 12/31, CCV 676, банківську картку Ощадбанк № НОМЕР_8 , дійсна до 07/30, CCV 275; мобільний телефон марки Redmi з сім-карткою № НОМЕР_9 , з ІМЕІ 1 НОМЕР_10 , ІМЕІ 2 НОМЕР_11 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22.01.2026 на мобільний телефон марки Samsung з ІМЕІ 1 НОМЕР_12 з сім-карткою оператора Водафон № НОМЕР_13 ; предмет, ззовні схожий на складний ніж з маркуванням Gerber № НОМЕР_14 ; предмет, ззовні схожий на складний ніж з маркуванням Нокс, серія Т-Фінка-С; 1 предмет, ззовні схожий на патрон 9мм.
Речові докази
- мобільний телефон марки Redmi 10 3 IMEI 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 та з сім-карткою НОМЕР_7 ; 100 купюр номіналом 100 доларів США з серією та номером QF02307625B - повернути власнику за належністю;
- предмет, ззовні схожий на телескопічний кийок - знищити;
- dvd-r диск з позначенням «01.1-13132з» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- банківська картка А-банк № НОМЕР_3 , дійсна до 12/31, CCV 676, банківську картку Ощадбанк № НОМЕР_8 , дійсна до 07/30, CCV 275; мобільний телефон марки Redmi з сім-карткою № НОМЕР_9 , з ІМЕІ 1 НОМЕР_10 , ІМЕІ 2 НОМЕР_11 - повернути власнику за належністю;
- мобільний телефон марки Infinix HOT 11S NFS з ІМЕІ 1 НОМЕР_15 , ІМЕІ 2 НОМЕР_16 , із сім-карткою № НОМЕР_17 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_11 за належністю;
- dvd-r диск з позначенням «01.1-13/35з» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- флеш носій марки «Media Range» на 16 Gb Item - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- dvd-r диск з позначенням «01.1-13/23з» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки Samsung з ІМЕІ 1 НОМЕР_12 з сім-карткою оператора Водафон № НОМЕР_13 - повернути власнику за належністю;
- предмет, ззовні схожий на складний ніж з маркуванням Gerber № НОМЕР_14 ; предмет, ззовні схожий на складний ніж з маркуванням Нокс, серія Т-Фінка-С; 1 предмет, ззовні схожий на патрон 9мм. - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченим.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua