Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №522/12316/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026162510000603 від 27.05.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бендери, Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України Указом Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_5 від 24.02.2022 року №64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово було продовжено відповідними нормативними актами, 26.05.2026 року, близько 11:25 год. користуючись вільним доступом, зайшов до закладу «Єсуші», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 78, де на робочому столі співробітників закладу виявив мобільний телефон марки «іРhone 17Pro» в корпусі синього кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 , який тимчасово у вказаному місці залишила співробітник закладу ОСОБА_6 .

Помітивши вказаний мобільний телефон, який тимчасово залишився без нагляду власника, ОСОБА_4 вирішив ним таємно заволодіти, обернувши на свою користь, користуючись відсутністю співробітників закладу та громадян у вказаній кімнаті. Діючи з вказаною метою із корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_4 , переконавшись що його дії непомітні для інших громадян, діючи таємно, забрав зазначений мобільний телефон зі столу, взявши його лівою рукою. Таємно заволодівши зазначеним чужим майном, ОСОБА_4 залишив приміщення вказаного закладу спричинивши власнику мобільного телефону ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 66294,22 грн. та розпорядившись викраденим мобільним телефоном на власний розсуд, продавши його на ринку «Привоз» в м. Одесі реалізатору мобільних телефонів ОСОБА_7 , за 3000 гривень.

Потерпіла будучи належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, але подала до суду заяву про здійснення судового розгляду за її відсутності. Суд, враховуючи думки сторін кримінального провадження, які не наполягали на обов`язковій участі потерпілої в судовому розгляді, вважав за можливе провести судовий розгляд без її участі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому, зазначивши, що на даний час зробив для себе позитивні висновки та вирішив припинити злочинну діяльність.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідження доказів, що стосується особи обвинуваченого, доказів та документів, що стосуються речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтвердив, що дійсно у вказані в обвинувальному акті дату, час та місці, будучи обізнаним про воєнний стан в Україні та впевненим, що за ним ніхто не спостерігає, в приміщенні закладу «Єсуші» викрав мобільний телефон марки «іРhone 17Pro» в корпусі синього кольору, з сім картою, який залив власник без нагляду. Через деякий час, до нього прийшли поліцейські, яким він повідомив де продав викрадений телефон, потім телефон вилучили і повернули потерпілій. Вилучені гроші він витратив на продукти харчування для себе. Також, обвинувачений зазначив, що погоджується із вартістю викраденого майна. Крадіжку вчинив, щоб продати та купити поїсти.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжений і діє до наявного часу, вважає доведеною винність ОСОБА_4 , у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив умисний корисливий злочин, який у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_4 , має місце проживання, відомості про його перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

Щире каяття обвинуваченого полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події злочину, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Так, обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, а також проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_4 , необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, його позитивну поведінку після вчинення злочину, щире каяття, дані про особу винного, його вік, те, що він хоча не офіційно, але працює, отже має законне джерело доходу, заявив суду, що зробив для себе позитивні висновки та має намір виправитись і не вчиняти злочинів, що виглядало перед судом достатньо переконливо. Також, суд враховує, що викрадене майно повернуто потерпілій особі та до обвинуваченого не заявлялось будь-яких претензій матеріального характеру. За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_4 саме такого виду покарання.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

В силу ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 , мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судово товарознавчої експертизи № 976 від 09.06.2026 р. у сумі 458,01 (чотириста п`ятдесят вісім гривень одна копійка).

В силу ч.4 ст.174 КПК України, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2026 року (єдиний унікальний номер № 522/10033/26; провадження №1-кс/522/2861/26), слід скасувати.

Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів кримінального провадження постановами слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 30.05.2026 року, 01.06.2026 року, суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «іРhone 17Pro», в корпусі синього кольору, imei 1: НОМЕР_4 , imei 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 , слід вважати таким, що повернутий власнику ОСОБА_6 ; DVD диск з наявним на ньому відеозаписом з камер відеоспостереження, слід зберігати у матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

З набранням вироком законної сили арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2026 року (єдиний унікальний номер № 522/10033/26; провадження №1-кс/522/2861/26), - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, а саме на залучення експерта для проведення судово товарознавчої експертизи № 976 від 09.06.2026 р. у сумі 458,01 (чотириста п`ятдесят вісім) гривень 01 копійка.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «іРhone 17Pro» в корпусі синього кольору, imei 1: НОМЕР_4 , imei 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 , - вважати повернутим власнику;

- DVD диск з наявним на ньому відеозаписом з камер відеоспостереження, - зберігати у матеріалах кримінального провадження, до якого він долучений.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/12316/26

Номер провадження № 1-кп/522/2976/26

Головуючий суддя - ОСОБА_1