Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №448/1184/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1184/26

Провадження № 3/448/550/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді – Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання – Рушеляк Г.С.,

розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого (згідно протоколу),

за ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи

1. 22.06.2026 року до Мостиського районного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№689589 за ч.3 ст. 126 КУпАП,складений відносно ОСОБА_1 ,в якому зазначено,що ОСОБА_1 10.06.2026 о 22 год. 39 хв. на автодорозі М-11 Львів-Шегині 10км+ 500м., керував транспортним засобом «Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом від 12.05.2025, ВП №74982153 від 10.05.2024, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення

2. В судовому засіданні 01.07.2026 ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що 10 червня 2026 року його дійсно було зупинено працівниками поліції, які повідомили йому, що він обмежений у праві керування транспортними засобами. Зазначив, що йому не було відомо про дане обмеження відносно нього. Додав, що після цього звернувся до виконавчої служби та 23.06.2026 вказане обмеження скасовано державним виконавцем.

В судове засідання, призначене на 10.08.2026 ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення

Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді даної категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа не обов`язкова.

Враховуючи вищенаведене, вбачаю за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази

3. У даній справівідносно ОСОБА_1 про вчинення зазначеного адміністративного правопорушення в судовому засіданні досліджено такі докази:

3.1. протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689589 від 10.06.2026:

3.2. копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7351331 від 10.06.2026 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП;

3.3. копію постанови старшого державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузьм`як І.О. від 12.05.2025 про встановлення ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні №74982153 з примусового виконання виконавчого листа №448/114/24, виданого 08.05.2024. З даної постанови вбачається, що з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 12.05.2025 за період з 17.01.2024 по 12.05.2025 в сумі 37 658,06 гривень (UАН), що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці,у зв`язку з чим державним виконавцем 12.05.2025 встановлено боржнику ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

3.4. копію постанови старшого державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бодьо Н.Л. від 23.06.2026 про скасування тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами у ВП №74982153;

3.5. рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції Н.Римського від 10.06.2026;

3.6. диск з відеозаписом щодо події 10.06.2026;

4. Викликаний в судове засідання свідок – інспектор поліції ОСОБА_2 не з`явився. 04.08.2026 через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі.

ІV. Застосоване Судом законодавство

5. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

6. Згідно ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

7. Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

8. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

9. Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

10. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

11. Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

12. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

13. У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

14. Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

15. При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

16. Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

17. Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

18. Відповідно до приписів пункту 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

19. Відповідно до ч.10 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Частина 3 ст.126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

V. Висновок Суду

20. Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, які досліджені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

21. При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

22. Проаналізувавши, у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, встановлено матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 126 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують в його діях складу наведеного адміністративного правопорушення та є сумнівними.

Згідно із ч. 3 ст. 126 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується у формі умислу. Тобто, відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

23. Зокрема, як убачається із матеріалів справи, що єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП органом поліції долучено до матеріалів справи –Постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 12.05.2025 у виконавчому провадженні №74982153 з примусового виконання виконавчого листа №448/114/24.

24. Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обізнаність ОСОБА_1 про обмеження у праві керування транспортними засобами, так як відповідна особа органу поліції таких даних не додала, в порушення вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП.

Отже, суд вважає, що матеріалами справи не доведено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

25. При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

26. Також слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

27. З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

28. За наведених обставин, Суд позбавлений змоги здійснити перевірку обставин ймовірного порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

29. Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

30. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Встановлені у суді обставини не підтверджують викладених у протоколі даних про обставини правопорушення.

31. Натомість у матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні об`єктивні дані, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

32. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінністатті 251 КУпАП, оскільки, за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.

33. Інших доказів, працівниками поліції, для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, не надано.

34. Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

35. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України - презумпції невинності.

36. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

37. Суд приходить до переконання, що в досліджених обставинах справи за наявними доказами, суд не знайшов підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи обізнаним про наявність у нього тимчасового обмеження у праві керуванян транспортними засобами. Що відповідно до статті 251 КУпАП, підтверджується дослідженими Судом доказами.

38. Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

А згідно вимог ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

39. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого законодавства, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

40. За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom).

41. У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

42. Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

VІ. Судові витрати

43. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, виходячи з норм ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 9, 126, п.1 ч.1 ст. 245, 247,251,255, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 126 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

2. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови суду виготовлений та підписаний суддею 10.08.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК