Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №734/1684/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 734/1684/26 Суддя - доповідач М.О. Гуренко

Провадження № 33/4823/737/26

Категорія - ч.5 ст. 126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

про повернення апеляційної скарги

11 серпня 2026 року місто Чернігів

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Гуренко О.М., ознайомившись з апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 03.06.2026 року у справі №734/1684/26,

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою від 03.06.2026 року ОСОБА_1 визнано винною за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років і стягнуто судовий збір в дохід держави.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою, 05 серпня 2026 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу з проханням поновити строк на апеляційне оскарження, що надійшла до апеляційного суду 10 серпня 2026 року.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Норми чинного КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили. Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною.

Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки в розумні інтервали часу сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не була належним чином повідомлена про судове засідання та не отримувала судової повістки, саме по собі не свідчить про наявність об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги, оскільки апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

При цьому в матеріалах справи містяться відомості про неодноразове направлення ОСОБА_1 поштових відправлень із повідомленнями про дату, час та місце судового розгляду справи, що свідчить про вжиття судом необхідних заходів для належного повідомлення особи про судове засідання.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про її неналежне повідомлення про судовий розгляд не узгоджуються з матеріалами справи, які містять відомості про неодноразове направлення на її адресу судових повісток (повідомлень) про дату, час та місце розгляду справи, як і протокол про адміністративне правопорушення, де зазначено місце розгляду справи – Козелецький районний суд Чернігівської області.

Крім того, заявником не наведено дату, коли їй стало відомо про рішення суду і ця обставина не підтверджена доказами, в апеляційній скарзі зазначається термін "нещодавно".

Водночас ОСОБА_1 не наведено конкретних обставин та не надано доказів, які б свідчили про те, що з незалежних від неї причин вона була позбавлена можливості отримати відповідні поштові відправлення, дізнатися про дату та час судового засідання, а в подальшому - про результати розгляду справи та своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», відповідно до якої сторони судового провадження мають вживати заходів для того, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження через розумні інтервали часу.

Отже, апелянтом фактично не наведено об`єктивних, непереборних та підтверджених належними доказами причин, які б унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, оскільки наведені ОСОБА_1 причини його пропуску більш ніж на два місяці не можуть бути визнані поважними.

Таким чином, апеляційна скарга подана з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначеного частиною другою статті 294 КУпАП, а підстав для поновлення зазначеного строку суд не вбачає.

Відповідно до положень статті 294 КУпАП, у разі подання апеляційної скарги після закінчення строку на апеляційне оскарження та відсутності поважних причин для його поновлення така апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

За встановлених апеляційним судом обставин, з огляду на пропуск заявником строку на апеляційне оскарження та відсутність поважних причин для його поновлення, апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою у порядку, встановленому законом.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 03.06.2026 року у справі №734/1684/26 - повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СуддяМ.О. Гуренко