Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №766/7075/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 766/7075/26

Номер провадження: 22-ц/819/1180/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого Радченка С.В.,

суддів Бездрабко В.О., Майданіка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», подану представником Романенком Михайлом Едуардовичем, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 червня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Кузьміної О.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

У травні 2026 року представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 24.03.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 200486206, згідно якого їй було надано кредит в сумі 11504,77 грн., зі сплатою процентів 0,0001% річних до 24.03.2018 року. 20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 7 БМ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 200486206 від 24.03.2016 року перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідачка не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором, тому представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 200486206 від 24.03.2016 у загальному розмірі 31009,57 грн., із яких заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8305,37 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 15391,70 грн.; суми інфляційних втрат у розмірі 5181,71 грн.; суми 3% річних у розмірі 2130,79 грн. та відшкодувати судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 червня 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв`язку зі спливом строку позовної давності для звернення до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Діджи Фінанс»подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та задовільнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає, що строки звернення до суду з позовом не були пропущені через застосування карантинних обмежень та введення в країні воєнного часу.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Фактичні обставини справи

24.03.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №200486206, згідно якого їй було надано кредит в сумі 11504,77 грн., зі сплатою процентів 0,0001% річних на строк до 24.03.2018 року.

20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, відповідно до якої позивач є кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Відповідно до розрахунку, станом на 03.05.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 31009,57 грн., із яких заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8305,37 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 15391,70 грн., 3% річних- 3033,51 грн., інфляційні збитки 5181,71 грн

Позиція апеляційного суду.

Згідно частини першої ст.368 ЦПК України в апеляційному суді справа розглядається за правилами розгляду справ у суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За частиною третьою ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її розгляд здійснюється у письмовому провадженні, без виклику сторін.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд застосував строки позовної давності та не розглянув спір в частині обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому заяви відповідача про застосування строків позовної давності матеріали справи не містять, справа була розглянута за правилами заочного розгляду.

За таких обставин, рішення суду підлягає безумовному скасуванню у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права із постановленням нового рішення.

Щодо вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина перша статті 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В разі порушення зобов`язання наступають наслідки, визначені ст. 611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків відповідно до умов договору.

Статті 525, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2016 року ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» уклали кредитний договір №200486206, зі змісту якого вбачається, що позичальниці строком до 24.03.2018 року було надано кредитні кошти у сумі 11504,77 грн. зі сплатою 0,0001% річних та щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,25%.

У графіку платежів ОСОБА_1 повідомлено про порядок та розмір платежів. Сплата процентів за користування кредитом графіком платежів не передбачена.

Враховуючи, що графіком погашення кредиту та умовами кредитного договору не передбачено сплату процентів за кредитним договором (їх розмір у графіку погашення кредиту становить 0 грн), колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсоткам є необґрунтованими, а тому позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму тіла кредиту, який становить 8305,37 грн.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із витягу із Реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до договору №7БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 р., який підписаний директором «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №200486206 від 24.03.2016 року на суму 23697,07 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8305,37 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 15391,70 грн.

Що стосується стягнення з відповідачки сум за статтею 625 ЦК України, то колегія суддів також вважає їх доведеними у частковому розмірі за період з 21 липня 2020 року до 23 лютого 2022 року, оскільки стягнення їх з 24 лютого 2022 року є неможливим в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідач не виконала вимоги кредитного договору щодо погашення кредиту, то в силу вимог статті 625 ЦК України вона повинна відшкодувати позивачу інфляційні втрати у сумі 1 431,83 грн., та 3% річних у сумі 397,66 грн.

Загальна сума до стягнення становитиме 8305,37 грн. + 1431, 83 грн. + 397, 66 грн. = 10 134, 86 грн.

Щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» на 32,68 %, то відповідач за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції має відшкодувати позивачу судовий збір на загальну суму (2 662,40 грн.+ 3993,60 грн. – 67,32%) = 2175,18 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції на суму 2287,60 грн (32,68% від заявленої суми 7000 грн).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», подану представником Романенком Михайлом Едуардовичем задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 10 134, 86 грн. заборгованості за кредитним договором, судові витрати по оплаті судового збору в суді першої у розмірі 2175,18 грн., та витрати по оплаті правової допомоги в сумі 2287,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.В. Радченко

Судді В.О. Бездрабко

В.В. Майданік