Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №766/18845/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/18845/25 Головуючий у 1-й інстанції: Булах Є.М.

Номер провадження: 22-ц/819/1158/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя - доповідач) Воронцової Л.П.

суддів: Майданіка В.В.

Склярської І.В.

секретар : Андреєва В.В.

учасники справи:

заявник ( боржник ) – ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження – старший державний виконавець Корабельного відділу ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Демшина Ганна Юріївна,

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Булах Є. М., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Корабельного відділу ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Демшиної Ганни Юріївни, заінтересована особа ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

19 грудня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаною вище скаргою на дії державного виконавця, у якій, з урахуванням заяви про усунення недоліків, просив:

визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) Демшиної Ганни Юріївни щодо нездійснення перерахунку заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні №79471674 відкритому за виконавчим листом №766/853/22 з урахуванням квитанцій та виписки з рахунку, поданих боржником ОСОБА_1 на загальну суму 239 095,20 грн.;

зобов`язати державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами у ВП №79471674, відкритому за виконавчим листом №766/853/22 з урахуванням суми грошових коштів зазначених у квитанціях, поданих боржником ОСОБА_1 , щодо перерахування коштів ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та з урахуванням перерахованих сум грошових коштів зазначених у виписці з розрахункового рахунку відкритого боржником ОСОБА_1 на користь доньки ОСОБА_3 , зменшивши загальну суму заборгованості на 239 095,20 грн.

Просив поновити процесуальний строк для подання скарги до суду.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14.03.2025 року у цивільній справі №766/853/22 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.01.2022 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За вказаним рішенням Херсонським міським судом Херсонської області 01.09.2025 стягувачу видано виконавчий лист, який прийнято до виконання Корабельним відділом державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та 30.10.2025 відкрито виконавче провадження № 79471674.

Постановою старшого державного виконавця Корабельного ВДВС у м.Херсоні ПМУМЮ (м. Одеса) Демшиної Г.Ю. від 03.11.2025 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, які належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 1 062 394,97 грн.

07.11.2025 року державним виконавцем на вимогу скаржника надано розрахунок заборгованості по виконавчому провадженню №79471674, відповідно до якого сума заборгованості по аліментах складає 1 062 394,97 грн.

11.11.2025 ОСОБА_1 направив заяву на адресу виконавця про проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 79471674 та просив зменшити заборгованість з урахуванням платежів проведених ним на рахунок стягувача на утримання дітей у період з 2022 року – 2023 року.

Листом від 14.11.2025 року за №93268 державним виконавцем відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку заборгованості зі сплати аліментів.

З рішенням державного виконавця скаржник не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує його права та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

З 15.03.2022 року стягувач разом з їх дітьми проживає на території Чеської республіки та уникає можливості домовитися про добровільну сплату аліментів. Він протягом 2022 року, добровільно, доступними йому засобами, намагався забезпечувати спільних дітей та перераховував стягувачу на її картковий рахунок в АБ «»ПриватБанк» № НОМЕР_1 грошові кошти на утримання дітей. Всього ним здійснено 10 платежів на загальну суму 29 680,00 грн. (від 04.03.2022 на суму 4990 грн., від 04.03.2022 на суму 100 грн., від 15.05.2022 на суму 5990 грн., від 08.07.2022 на суму 500 грн., від 30.08.2022 на суму 3000 грн., від 19.12.2022 на суму 1200 грн., від 05.01.2023 на суму 1200 грн., від 02.02.2023 на суму 2500 грн., від 10.03.2023 на суму 4000 грн., від 14.05.2023 на суму 6200 грн.).

Під час судового розгляду цивільної справи № 766/853/22 щодо стягнення аліментів, стягувач надала виписку із власного карткового рахунку, в якій зафіксовано отримання нею зазначених грошових переказів.

09.03.2023 ним укладено договір №2023/І_С/268-001256 про відкриття карткового рахунку з випуском карти на ім`я старшої доньки ОСОБА_3 .. За цим договором АБ «Укргазбанк» випущено дві платіжні картки. За допомогою платіжної картки № НОМЕР_2 скаржник зараховував на рахунок грошові кошти у якості аліментів на утримання дітей. За допомогою платіжної картки № НОМЕР_3 його старша донька ОСОБА_4 придбавала все необхідне для неї та молодших доньок. Списання грошових коштів відбувалось за місцем мешкання стягувача та їх дітей у Чеській республіці. Відповідно до виписки з рахунку, наданого АБ «Укргазбанк», загальна сума перерахованих скаржником в період з 09.03.2023 по 05.11.2025 грошових коштів в інтересах дітей склала 209 415,20 грн.

Ним здійснена частково добровільно сплата аліментів на дітей на загальну суму 239 095,20грн., яка не врахована держвиконавцем при розрахунку заборгованості по аліментах.

11.11.2025 скаржником на адресу державного виконавця направлено заяву про проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 79471674 та зменшення заборгованості, враховуючи вказані вище обставини. У листі від 14.11.2025 № 93268 виконавець відмовив йому у перерахунку заборгованості зі сплати аліментів посилаючись на те, що надані ним платіжні доручення на користь стягувача не містять посилання на аліменти у призначенні платежу. У частині сплати аліментів на розрахунковий рахунок дитини, виконавець зазначив, що судовим рішенням установлено порядок виконання батьком обов`язку щодо утримання неповнолітніх дітей шляхом сплати аліментів на користь матері дітей.

Державний виконавець відмовився провести перерахунок заборгованості по аліментах та врахувати добровільну сплату аліментів на дітей на загальну суму 239 095,20 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції і мотиви її прийняття

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Корабельного відділу ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Демшина Ганна Юріївна, заінтересована особа(стягувач): ОСОБА_2 – відмовлено.

Суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які скаржник посилається як на поважні, дійшов висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця, у зв`язку з чим поновив пропущений скаржником строк на звернення до суду зі скаргою.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд вважав, що доводи ОСОБА_1 про неправомірність дій державного виконавця при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №79471674 не знайшли свого підтвердження, не можуть однозначно свідчити про сплату ним аліментів у вказаному розмірі та за вказаний період на виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із ухвалою суду у частині відмови у задоволенні скарги про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості по аліментам, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим у частині відмови у вищевказаній вимозі та підлягає скасуванню у цій частині з наступних підстав: судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки та дослідження доказів; не доведено обставини, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом не враховано його пояснення щодо не зазначення у платіжних квитанція призначення платежу «аліменти» та надані докази. У зв`язку з конфліктом між ним і ОСОБА_2 , який виник через подружню зраду останньої, вона уникала його спроб домовитися про спосіб утримання спільних дітей, протягом більш ніж трьох років під час розгляду судом справи про стягнення аліментів стягувач, не зверталась до суду для видачі судового наказу щодо визначення способу утримання та розміру аліментів. До 14 березня 2025 порядок виплати та розмір аліментів визначені не були.

Після ухвалення рішення про стягнення аліментів ОСОБА_2 також не зверталась до нього щодо способу отримання аліментів.

Визнаючи свій обов`язок щодо утримання дітей і, незважаючи на протидію ОСОБА_2 , він протягом 2022-2025 років добровільно, доступними засобами, намагався забезпечувати дітей та перераховував на відомий йому її картковий рахунок в АБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 грошові кошти на утримання дітей. Всього ним здійснено 10 платежів на загальну суму 29 680грн. Грошові кошти перераховувались ним виключно з метою утримання спільних дітей, будь-яких інших майнових або боргових зобов`язань між ним і ОСОБА_2 не існує.

Суд вказав, що ним не надано доказів на підтвердження відсутності між боржником та стягувачем будь-яких зобов`язальних правовідносин або домовленостей, на виконання яких він перераховував останній грошові кошти, проте йому не відомо як можна надати докази відсутності того, що не існує у природі.

Держвиконавцем або зацікавленою стороною не надано до суду доказів існування таких зобов`язань.

У зв`язку з тим, що йому був відомий тільки картковий рахунок ОСОБА_2 і невідомий її розрахунковий рахунок IBAN, де можливо заповнити реквізити призначення платежу, він міг здійснювати платежі лише з картки на картку. При проведенні цього виду переказів в АБ «Укргазбанк» додається коментар до переказу, який не відображається у квитанціях та виписках з рахунку і зазначається лише як «переказ коштів з карткового рахунку».

Як доказ зазначеного, ним надано суду слайд зі скріншотами мобільного застосунку АБ «Укргазбанк» та виписки з рахунку щодо здійснення ним 21 грудня 2023 року переказу на карту ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 10.500 грн. із додаванням коментаря «Аліменти ОСОБА_2 на дітей Вотусь Маргариту, Майю, Марту». У виписці з рахунку вказаний платіж відображений як «отримання коштів, здійснених переказом p2p за карткою», а коментар щодо сплати аліментів відсутній.

Представник ОСОБА_2 під час розгляду справи про стягнення аліментів не заперечувала отримання ОСОБА_2 грошових коштів на утримання дітей на загальну суму 29 680грн. та надала до суду виписку з карткового рахунку ОСОБА_2 із зазначенням отриманих коштів, копія якої долучена до скарги.

Судом ці пояснення та надані докази не враховані.

09.03.2023 ним укладено договір №2023/І_С/268-001256 про відкриття карткового рахунку з випуском карти на ім`я старшої доньки ОСОБА_3 . За цим договором АБ «Укргазбанк» випущено дві платіжні картки. За допомогою платіжної картки № НОМЕР_5 він зараховував на рахунок грошові кошти у якості аліментів на утримання спільних зі стягувачем дітей. За допомогою платіжної картки № НОМЕР_6 його старша донька ОСОБА_6 придбавала все необхідне для себе та молодших доньок у закладах торгівлі, надання послуг тощо у Чеській республіці.

Відповідно до виписки з рахунку № НОМЕР_7 , наданого АБ «Укргазбанк», загальна сума перерахованих ним в період з 09.03.2023 по 05.11.2025 грошових коштів в інтересах дітей склала 209 415,20 грн.

Суд не врахував, що остаточне рішення у справі про стягнення аліментів, яким визначено розмір і порядок сплати аліментів на дітей винесено лише 14 березня 2025 року, а добровільні платежі на утримання дітей ним здійснювались починаючи з 04 березня 2022 року до моменту блокування належних йому рахунків держвиконавцем у листопаді 2025 року.

Судом зроблено хибний висновок про те, що отримані ОСОБА_7 грошові кошти використовувались для задоволення її особистих потреб, а не для погашення аліментних зобов`язань відносно всіх дітей, і що доказів, що ці грошові кошти витрачались на утримання інших дітей ним не надано, тому що при зарахуванні грошових коштів на вказаний рахунок ним зазначався коментар «аліменти на дітей», «аліменти Вотусь Майї, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ».

Враховуючи особливості системи карткових платежів «АБ Укргазбанк», вказаних вище, такі коментарі відображаються у виписці з рахунку з 09.04.2024 по 25.10.2024.

На підтвердження факту користування платіжною картою випущеною на ім`я ОСОБА_7 саме нею та ОСОБА_2 суду надано слайди зі скріншотами його переписки з ОСОБА_7 та розрахунковими операціями використання цих коштів в інтересах всіх трьох дітей , які судом не враховані.

Судом не досліджено структуру витрат за вказаним рахунком, не враховано, що Маргарита за вимогою ОСОБА_2 , як старша донька використовувала грошові кошти для забезпечення потреб усіх трьох дітей та зроблено висновок, що Маргарита витратила 209 415 гривень для задоволення особистих потреб.

Суд вважав, що ним не подані належні та допустимі докази про те, що грошові кошти витрачалися на всіх дітей, однак не враховано, що діти з 15 березня 2022 року перебувають у Чеській республіці, та жодного разу не відвідували Україну, вони перебувають під жорстким контролем матері, яка всіляким чином перешкоджає його повноцінному спілкуванню з дітьми і інформацію про їх спосіб життя він отримує епізодично.

ОСОБА_2 жодного разу не приймала участь у засіданнях суду та не висловлювала свою позицію з приводу поданої ним скарги, не заперечувала фактів отримання грошових коштів на утримання дітей на свою розрахункову картку та використання грошових коштів перерахованих ним на розрахункову карту Маргарити в інтересах і для забезпечення всіх трьох дітей.

На теперішній час аліментні платежі здійснюються ним відповідно рішення суду, у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Державної виконавчої служби.

Просив скасувати ухвалу суду, постановити нове судове рішення, яким вимоги скарги задовольнити у повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Рева С.Л. вважає судове рішення законним і обгрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Провадження в суді апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2026 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи : Воронцова Л.П. (суддя доповідач), Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою суду від 08 липня 2026 року відкрито провадження у справі, витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 22 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду на 10 серпня 2026 року на 13.40 год.

Встановлені судом обставини справи

30 жовтня 2025 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу ДВС у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Демшиною Г.Ю. відкрито виконавче провадження ВП 79471674 з примусового виконання виконавчого листа №766/853/22, виданого 01.09.2025 року Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.01.2022 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів у ВП 79471674 станом на 26.03.2026 року становить 1 059 980,71 грн.

03 листопада 2025 року державним виконавецем Корабельного ВДВС Демшиною Г.Ю. винесено постанову у ВП №79471674 про арешт коштів ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №766/853/22 виданого 01.09.2025 року Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з боржника аліментів.

14 листопада 2025 року начальником Корабельного ВДВС направлено лист ОСОБА_1 на його звернення, відповідно до якого підстави для перерахунку заборгованості сплати аліментів у виконавчому провадженні №79471674 відсутні.

Зазначено, що виконавчим документом чітко визначено сторін виконавчого провадження. Судовим рішенням установлено порядок виконання батьком обов`язку щодо утримання неповнолітніх дітей – шляхом сплати аліментів на користь матері дітей – ОСОБА_2 . Здійснені ОСОБА_1 платежі на відкритий у банку рахунок на ім`я неповнолітньої доньки не можуть свідчити про виконання свого обов`язку, пов`язаного з утриманням дітей, як визначено судовим рішенням, та у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які відомості про домовленість батьків про те, що аліменти на утримання дітей будуть сплачуватися в інший спосіб, ніж визначено у виконавчому листі №766/853/22 від 01.09.2025 року. Щодо надісланих ОСОБА_1 платіжних інструкцій АБ «Укргазбанк», ці доручення посилання на аліменти не містять. У призначенні платежу платіжних інструкцій АБ «Укргазбанк» зазначено: «Переказ коштів з карткового рахунку», що не дає можливості ідентифікувати грошові кошти як такі, що спрямовані на сплату аліментів.

Згідно інформації АБ «ПриватБанк» ОСОБА_9 належить картковий рахунок № НОМЕР_4 .

Відповідно до платіжних інструкцій АБ «Укргазбанк» ОСОБА_1 здійснив переказ грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_4 , призначення платежу – «переказ власних коштів»: від 04.03.2022 на суму 4990 грн., від 04.03.2022 на суму 100 грн., від 15.05.2022 на суму 5990 грн., від 08.07.2022 на суму 500 грн., від 30.08.2022 на суму 3000 грн., від 19.12.2022 на суму 1200 грн., від 05.01.2023 на суму 1200 грн., від 02.02.2023 на суму 2500 грн., від 10.03.2023 на суму 4000 грн., від 14.05.2023 на суму 6200 грн.

09 березня 2023 року ОСОБА_1 уклав із АБ «Укргазбанк» договір №2023/І_С/268-001256 про відкриття карткового рахунку з випуском двох платіжних карт, в тому числі карти на ім`я доньки ОСОБА_6 (№ НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ).

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Учасники справи, які не з`явилися в судове засідання, належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду справи, що не перешкоджає відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України її розгляду у їх відсутність.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Ухвала суду у частині поновлення строку ОСОБА_1 на звернення зі скаргою до суду не оскаржується, тому не переглядається.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог скарги в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає не у повній мірі.

Мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції та застосовані норми права

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 , як боржник у виконавчому проваджені № 79471674, надав державному виконавцю Демшиній Г.Ю. докази сплати ним аліментів на користь стягувача на утримання дітей у період із березня 2022 року по листопад 2025 року.

Так, згідно з платіжними інструкціями АБ «Укргазбанк», боржник за період із березня 2022 року по травень 2023 року перерахував на картковий рахунок стягувача ОСОБА_2 в АБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 грошові кошти на утримання дітей. Згідно платіжних інструкцій ним здійснено платежі : від 04.03.2022 на суму 4990грн., від 04.03.2022 на суму 100грн., від 15.05.2022 на суму 5990грн., від 08.07.2022 на суму 500грн., від 30.08.2022 на суму 3000грн., від 19.12.2022 на суму 1200грн., від 05.01.2023 на суму 1200грн., від 02.02.2023 на суму 2500грн., від 10.03.2023 на суму 4000грн., від 14.05.2023 на суму 6200грн на загальну суму 29 680грн.

Представник стягувача у відзиві на скаргу не заперечувала отримання ОСОБА_2 вказаних коштів від боржника, проте заперечувала їх призначенння як аліментів, пославшись на відсутність такого призначення платежу у платіжних документах. Поряд із цим, стягувач і її представник не обґрунтували інше призначення зазначених грошових коштів, не посилалися на існування між нею та боржником інших грошових зобов`язань, і такі грошові зобов`язання судом не встановлені, окрім аліментних.

Державний виконавець Демшина Г.Ю також вважала, що добровільне перерахування коштів на картковий рахунок стягувача без зазначення у квитанції в графі «призначення платежу» - сплата аліментів не свідчать про виконання боржником судового рішення щодо сплати (погашення заборгованості) аліментів.

Водночас чинне законодавство не передбачає права та обов`язку у державного виконавця вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім`я стягувача й не враховувати безпосередньо копії наданих квитанцій, норми права також не містять заборони для державного виконавця під час визначення розміру заборгованості за аліментами враховувати суми коштів, які сплачені боржником у період під час розгляду справи судом і до ухвалення судового рішення та пред`явленням виконавчого листа до виконання.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц (провадження № 61-26229св18), від 18 листопада 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-7500св20), від 26 травня 2021 року у справі № 569/11466/20 (провадження № 61-1534св21), від 07.05.2026 № 753/17359/24.

У постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 127/901/18 (провадження № 61-4529св23) Верховний Суд указав, що: «незазначення у квитанціях відомостей про призначення платежу як «аліменти» не спростовує того факту, що перерахунок коштів на користь стягувача боржник здійснював саме з метою утримання дітей».

У постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 642/6906/16-ц Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність інших, окрім аліментних, грошових зобов`язань між стягувачем та боржником, відсутність відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником, а також неможливість самостійно вказувати призначення платежу у таких грошових переказах може свідчити про добровільне виконання боржником своїх обов`язків.

Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин справи, що переглядається, та доказів, поданих учасниками справи, платіжних інструкцій АБ «Укргазбанк» про переказ грошових коштів без зазначення призначення платежу «аліменти», наданих на підтвердження сплати боржником на користь стягувача аліментів, вони мають бути враховані державним виконавцем при обрахунку заборгованості ОСОБА_1 за аліментами, оскільки доказів на підтвердження наявності інших зобов`язань боржника перед стягувачем у матеріалах справи немає, як і не надано доказів відмови останньої від отримання грошових переказів від боржника, та за обставин відсутності у боржника інформації про розрахунковий рахунок стягувача IBAN, коментар до переказу не відображається у квитанціях та виписках з рахунку і зазначається лише як «переказ коштів з карткового рахунку», що у сукупності з іншими доказами доводить, що грошові кошти, сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 , є саме аліментами на дітей.

Аналогічний за змістом висновок Верховний Суд зробив у постановах від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц (провадження 61-26229св18), від 17 травня 2023 року у справі № 199/2951/21 (провадження № 61-1769св23), від 08 квітня 2024 року у справі №522/19803/15-ц.

Ураховуючи вище зазначене, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у державного виконавця не було підстав не враховувати надані боржником платіжні інструкції під час визначення заборгованості зі сплати аліментів.

Разом із тим, доводи скаржника про здійснення ним 21 грудня 2023 року переказу на карту Школяра грошових коштів у сумі 10 500 грн із додаванням коментаря «Аліменти ОСОБА_2 на дітей Вотусь Маргариту, Майю, Марту», що підтверджено наданням слайду зі скріншотами мобільного застосунку АБ «Укргазбанк» та випискою з рахунку, підлягають відхиленню, а вказана сума переказу, незважаючи на вказівку призначення платежу «аліменти», однак не на карту ОСОБА_2 , не може бути доказом отримання саме стягувачем вказаних грошових коштів.

Щодо сплати боржником аліментів на дітей на картку доньки ОСОБА_7 .

Відповідно до частини першої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Згідно зі статтею 179 СК України неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

У частині другій статті 30 ЦК України визначено, що обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 32 ЦК України, крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Таким чином, залежно від віку фізичної особи, цивільна дієздатність за обсягом поділяється на такі види: часткова цивільна дієздатність малолітньої особи (стаття 31 ЦК України); неповна цивільна дієздатність неповнолітньої особи (стаття 32 ЦК України); повна цивільна дієздатність повнолітньої особи, неповнолітньої особи у разі реєстрації її шлюбу (стаття 34 ЦК України) та емансипованої особи (стаття 35 ЦК України).

У постановах від 13 червня 2024 року у справі № 760/17498/22 та від 31 жовтня 2024 року у справі № 545/1241/20 Верховний Суд зазначив, що фізична особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вважається неповнолітньою. За обсягом цивільна дієздатність неповнолітньої особи є неповною. Добровільне перерахування боржником аліментів на особистий рахунок неповнолітньої дитини вважається таким, що здійснене на виконання судового наказу про стягнення аліментів на її утримання, оскільки з урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів.

У справі, що переглядається, на час укладення ОСОБА_1 договору №2023/І_С/268-001256 від 09.03.2023 про відкриття карткового рахунку та вчинення платежів, дітям ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , було повних тринадцять та шість років відповідно, отже, такі діти не мають статусу неповнолітніх та вважаються малолітніми дітьми, тому боржник має перераховувати аліменти на рахунок стягувача, яка має отримувати аліменти на малолітніх. Крім того, наданими заявником суду виписками із банківського рахунку про використання донькою ОСОБА_7 грошових коштів, зазначена ним сума - 209 415,20 грн не доведена.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що надані заявником грошові кошти доньці ОСОБА_7 не можуть бути зараховані як аліментні платежі останнього на трьох доньок.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд не надав належної правової оцінки факту користування платіжною картою випущеною на ім`я ОСОБА_7 донькою та ОСОБА_2 та використання коштів в інтересах всіх трьох дітей, не дослідив структуру витрат за вказаним рахунком, не врахував, що Маргарита за вимогою ОСОБА_2 , як старша донька, використовувала грошові кошти для забезпечення потреб усіх трьох дітей підлягають відхиленню, оскільки висновків суду не спростовують, свідчать про власне суб`єктивне тлумачення заявником норм права, що регулюють спірні правовідносини та оцінку наданих до суду доказів.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки ухвала суду у частині не урахування державним виконавцем при визначенні розміру заборгованості за аліментами ОСОБА_1 здійснених останнім грошових переказів за платіжними інструкціями АБ «Укргазбанку» за період із березня 2022 року по травень 2023 року на загальну суму 29 680 грн постановлена внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, ухвала суду підлягає скасуванню, постановленні нового судового рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2026 року скасувати, постановити нову.

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Демшиної Ганни Юріївни щодо нездійснення перерахунку заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні №79471674 відкритому за виконавчим листом №766/853/22 з урахуванням платіжних інструкцій АБ «Укргазбанк» за період із березня 2022 року по травень 2023 року, поданих боржником ОСОБА_1 на загальну суму 29 680 грн.

Зобов`язати старшого державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Демшину Ганну Юріївну здійснити перерахунок заборгованості за аліментами у ВП №79471674, відкритому за виконавчим листом №766/853/22 з урахуванням суми грошових коштів зазначених у платіжних інструкціях АБ «Укргазбанк» за період із березня 2022 року по травень 2023 року, поданих боржником ОСОБА_1 на загальну суму 29 680грн.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повної постанови - 10 серпня 2026 року.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська