Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №650/1795/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/1795/25 Головуючий у 1-й інстанції: Сікора О.О.

Номер провадження: 22-ц/819/1016/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

секретар: Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 квітня 2026 року, ухвалене у складі судді Сікори О.О., в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянкита стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (далі - ТОВ "ЮТС-Агропродукт") про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що вони на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 грудня 2023 року, посвідченого державним нотаріусом Великоолександрівської державної нотаріальної контори Херсонської області Карастан О.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1089, після смерті ОСОБА_3 є власниками по 1/2 земельної ділянки, кадастровий номер 6520981500:06:006:0007, площею 19,92 га, яка розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

09 лютого 2009 року між спадкодавцем позивачів ОСОБА_3 та ТОВ "Югтранзитсервіс Агропродукт" укладено договір оренди № 4АА002346-04 0971600022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:06:006:0007. 01 січня 2018 року між ОСОБА_3 , ТОВ "Югтранзитсервіс Агропродукт" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду до договору оренди, якою замінено орендаря на ТОВ "ЮТС-Агропродукт", викладено умови договору в новій редакції, зокрема продовжено строк дії договору до 30 листопада 2025 року, визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 695 038 грн 08 коп., орендна плата згідно з п. 4.1. складає 7,15 % від нормативної грошової оцінки землі за рік оренди, та вноситься орендарем у строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року.

Однак, відповідач не виконував взятих на себе зобов`язань за договором оренди земельної ділянки, внаслідок чого позивачам не сплачено орендну плату за 2022-2024 роки на загальну суму 149 085 грн 67 коп.

Вважають, що систематична несплата орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідача щодо виконання договору свідчить про істотне порушення умов оренди, що є підставою для розірвання договору та стягнення орендної плати за 2022-2024 роки.

У зв`язку із зазначеним, просили суд:

- розірвати договір оренди землі № 4АА002346-04 0971600022 від 09 лютого 2009 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (правонаступниками ОСОБА_4 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 6520981500:06:006:0007, загальною площею 19,92 га, яка розташована на території Великоолександрівської територіальної громади Херсонської області;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" повернути земельну ділянку з кадастровим номером: 6520981500:06:006:0007, загальною площею 19,92 га, яка розташована на території Великоолександрівської територіальної громади Херсонської області, її власникам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в належному агротехнічному стані на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки протягом одного дня з дня набрання рішенням законної сили;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" заборгованість з орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки в розмірі 149 085 грн 67 коп., з яких: 74 542 грн 84 коп. на користь ОСОБА_1 , без урахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством; 74 542 грн 84 коп. на користь ОСОБА_2 , без урахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством;

- стягнути з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на користь позивачів судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" заборгованість з орендної плати за 2023 та 2024 року в розмірі 99 390 грн 44 коп., з яких: 49 695 грн 22 коп. на користь ОСОБА_1 , без урахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством; 49 695 грн 22 коп. на користь ОСОБА_2 без урахування податків та зборів, передбачених чинним законодавством.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за 2022 рік - відмовлено.

У задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі № 4АА002346-04 0971600022 від 09 лютого 2009 року, укладеного щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:06:006:0007, загальною площею 19,92 га, яка розташована на території Великоолександрівської територіальної громади Херсонської області, - відмовлено.

У задоволенні позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6520981500:06:006:0007, загальною площею 19,92 га, її власникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в належному агротехнічному стані на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки - відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 496 грн 96 коп.

Стягнуто з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на користь ОСОБА_2 витрати на судовий збір в розмірі 496 грн 96 коп.

В іншій частині судові витрати, понесені позивачами у зв`язку зі сплатою судового збору, покладено на позивачів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на користь позивачів заборгованості з орендної плати за 2023 та 2024 роки, суд першої інстанції встановив об`єктивну неможливість відповідача ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" упродовж 2022 року використовувати спірну земельну ділянку, що розташована на території, яка була тимчасово окупована рф, та виходив з доведеності істотних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичного невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, недоведення відповідачем обставин непереборної сили за вказаний період і неможливості виконання умов договору, а тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення відповідно заборгованості з орендної плати за вказаний період.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі суд, встановивши, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:06:006:0007 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 2025 року № 1704/25-02, а рішення про розірвання договору оренди безпосередньо впливає на існування його речового права та договірного становища, тому враховуючи відсутність клопотання позивачів про залучення його до участі у справі як співвідповідача, дійшов висновку, що заявлена вимога не може бути задоволена у цій справі через неналежний склад відповідачів. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню і похідна вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачам за актом приймання-передачі.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись із рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачам за актом приймання-передачі, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 квітня 2026 року в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, на підставі статті 55 ЦПК України вирішити питання про процесуальне правонаступництво та залучити до участі у справі ТОВ "Перемога Плюс" як процесуального правонаступника/особу, до якої перейшли права орендаря. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначили, що суд фактично ототожнив дві різні процесуальні ситуації: подання позову до неналежного відповідача або потребу залучення співвідповідача за статтею 51 ЦПК України; заміну особи у спірних матеріальних правовідносинах після відкриття провадження у справі, що регулюється статтею 55 ЦПК України, тому неправильно застосував статтю 51 ЦПК України, оскільки на момент звернення з позовом ТОВ "ЮТС-Агропродукт" було належним відповідачем. Суд першої інстанції встановивши, що рішення може вплинути на права ТОВ "Перемога Плюс", мав забезпечити участь такої особи у розгляді справи або вирішити питання про процесуальне правонаступництво. Суд не дав належної оцінки ухвалі від 14 листопада 2025 року, у якій ТОВ "Перемога Плюс" зазначено співвідповідачем, тому мотиви відмови у розірванні договору є передчасними та процесуально помилковими. Суд не застосував встановлені законом наслідки систематичної несплати орендної плати, який був встановлений судом.

Не погодившись із рішенням суду в частині задоволеної позовної вимоги про стягнення орендної плати ТОВ "ЮТС-Агропродукт" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 квітня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував наявність обставин непереборної сили, встановлених постановою Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, та підтвердженими тимчасовою окупацією території Херсонської області, де розташована земельна ділянка, внаслідок повномасштабної військової агресії рф, розпорядженнями Бериславської міської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, рішенням Херсонської обласної ради, даними Інтерактивної карти ДСНС, які розміщені на її офіційному сайті за посиланням "Розмінування України" (https://mine.dsns.gov.ua/), листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області №66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року. Суд не врахував, що матеріали справи не містять доказів проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, тому відповідач з поважних причин позбавлений можливості обробітку земельної ділянки. Суд безпідставно трактував відсутність посівної кампанії як односторонню відмову від виконання зобов`язань ТОВ "ЮТС-Агропродукт", оскільки зазначена обставина є наслідком надзвичайних обставин, спричинених воєнним станом, окупацією та забрудненням територій Херсонської області. На момент, коли мала відбутися посівна кампанія, земельні ділянки були фактично заблоковані через бойові дії, а в подальшому ці території є потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Вказані обставини не є відмовою від виконання договору, а лише відкладенням можливості його виконання до відновлення безпечних умов для ведення господарської діяльності. Відповідач не заперечує факту несплати позивачу орендної плати (2022-2024 роки), передбаченої умовами договору оренди, але причиною такої несплати є виключно неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 році, а в подальшому забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередню близькість до території бойових дій. Суд проігнорував той факт, що ТОВ "ЮТС-Агропродукт" зверталося з відповідними листами до ГУ ДСНС України в Херсонській області, відповідних військових адміністрацій та Херсонської обласної адміністрації, внаслідок чого йому надані податкові пільги та Товариство було включено до переліку постраждалих суб`єктів господарювання внаслідок форс-мажорних обставин, а земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими. Суд не надав належної оцінки тому факту, що на спірній земельній ділянці можуть знаходитися вибухонебезпечні предмети, а також тому, що відсутні належні та допустимі докази проведення її повного обстеження, розмінування або офіційного підтвердження безпечності її використання. Суд безпідставно посилався на розмінування земельних ділянок на цій території та використання земельних ділянок в сільськогосподарських цілях, оскільки наведені обставини не є загальновідомими, а висновки суду - суперечливими. Суд першої інстанції в порушення норм процесуального права надав перевагу доказам позивача, залишивши поза увагою доводи відповідача, недоведені позивачем обставини вважав встановленими.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ЮТС-Агропродукт" позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважали доводи апеляційної скарги безпідставними, просили відмовити у її задоволенні.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надходив.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками по 1/2 земельної ділянки, кадастровий номер 6520981500:06:006:0007, площею 19,92 га, яка розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 від 19 грудня 2023 року, посвідченим державним нотаріусом Великоолександрівської державної нотаріальної контори Херсонської області Карастан О.І., зареєстрованим в реєстрі за № 1089, та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 410772538.

09 лютого 2009 року між спадкодавцем позивачів ОСОБА_3 та ТОВ "Югтранзитсервіс Агропродукт" укладено договір оренди № 4АА002346-04 0971600022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:06:006:0007.

01 січня 2018 року між ОСОБА_3 , ТОВ "Югтранзитсервіс Агропродукт" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду до договору оренди, якою замінено орендаря на ТОВ "ЮТС-Агропродукт", викладено умови договору в новій редакції, зокрема продовжено строк дії договору до 30 листопада 2025 року, визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 695 038 грн 08 коп., орендна плата згідно з п. 4.1. складає 7,15 % від нормативної грошової оцінки землі за рік оренди, та вноситься орендарем у строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 438 КК України, 12 квітня 2022 року на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення до ЄРДР внесено відомості про те, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Крім того, 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні внесено відомості про те, що 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE), внаслідок чого підприємство втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.

Згідно з розпорядженням Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", до вказаного переліку додано ТОВ "ЮТС-Агропродукт".

Відповідно до розпоряджень Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 21 листопада 2023 року № 1431, № 328 від 27 лютого 2024 року та № 2444 від 06 грудня 2024 року № 361 від 27 лютого 2025 року ТОВ "ЮТС-Агропродукт" надано пільги зі сплати місцевих податків.

Згідно з листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 6603-2942/6616/3 від 11 червня 2025 року, піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.

Відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2651699 від 27 квітня 2026 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:06:006:0007 право оренди земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу № 1704/25-02 від 17 квітня 2025 року зареєстровано за ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про інше речове право 27024620.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду, з позовом до ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянкита стягнення орендної плати, посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки.

Щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі").

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України "Про оренду землі").

У справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлено, що 09 лютого 2009 року між спадкодавцем позивачів ОСОБА_3 та ТОВ "Югтранзитсервіс Агропродукт" укладено договір оренди № 4АА002346-04 0971600022 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:06:006:0007, яка розташована на території Великоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до додаткової угоди від 01 січня 2018 року, укладеної між ОСОБА_3 , ТОВ "Югтранзитсервіс Агропродукт" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено додаткову угоду до договору оренди, якою замінено орендаря на ТОВ "ЮТС-Агропродукт", визначено строк дії договору до 30 листопада 2025 року (п.3.1).

Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2651699 від 27 квітня 2026 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520981500:06:006:0007, з якої вбачається, що строк дії договору встановлено до 30 листопада 2025 року, право оренди земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу № 1704/25-02 від 17 квітня 2025 року зареєстровано за ТОВ "Перемога Плюс", номер запису про інше речове право 27024620.

Колегія суддів констатує, що відповідач ТОВ "ЮТС Агропродукт", будучи стороною договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок від 17.04.2025 року, що перебували у нього в оренді, укладеного із ТОВ "Перемога Плюс", не повідомив суд на певній стадії судового розгляду про перехід права оренди спірної земельної ділянки до ТОВ "Перемога Плюс" та не надав суду вказаного договору на підтвердження прав та обов`язків сторін, предмету договору та строку дії вказаного договору, умови повернення земельних ділянок.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим Законом, та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону (частина 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права, а згідно з п. 1 частини 1 статті 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання, крім випадків, якщо предметом договору найму (оренди) є державне або комунальне майно.

Як вбачається зі змісту додаткової угоди до договору оренди землі від 01 січня 2018 року, договір оренди укладено строком до 30 листопада 2025 року, сплив якого починається з державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку сторони дійшли згоди, що даний договір та право оренди за цим договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем (п. 3.1).

Відповідно до п. 3.2. додаткової угоди, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письтмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З урахуванням встановлених обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання відповідачем вимог Закону України "Про оренду землі" та укладеного договору щодо вчинення дій передбачених для поновлення права оренди земельної ділянки, відтак договір оренди спірної земельної ділянки припинив свою дію 30 листопада 2025 року у зв`язку з закінченням строку його дії, договір оренди на новий строк укладений не був, відповідно право оренди відповідача у встановленому порядку не поновлено.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з абз. 2, 7 частини 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права.

Колегія суддів зауважує, що наявність в Державному реєстрі прав державної реєстрації речового права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ "Перемога Плюс" сама по собі не має правого значення, оскільки це речове право припинено у зв`язку із завершенням 30 листопада 2025 року строку дії договору від 09 лютого 2009 року № 4АА002346-04 0971600022 та додаткової угоди до нього.

Відтак, апеляційний суд не вбачає підстав для розірвання договору оренди землі від 09 лютого 2009 року № 4АА002346-04 0971600022 з підстав, зазначених позивачами (систематичне невиконання зобов`язання щодо орендної плати) у зв`язку із закінченням строку його дії, а також задоволення позовної вимоги про повернення земельної ділянки за наведених позивачем підстав як похідної вимоги.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову у частині вимог позивачів про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки є правильним, однак мотивувальну частину рішення суду слід змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

Доводи апеляційної скарги позивачів про те, що на момент подачі позову належним відповідачем було ТОВ "ЮТС Агропродукт", і суд помилково дійшов висновку щодо неналежного відповідача у справі, застосувавши правила ст.51 ЦПК України, тоді як повинен був здійснити процесуальне правонаступництво відповідно до ст.55 ЦПК України, залучивши до участі у справі ТОВ "Перемог підлягають відхиленню за безпідставністю.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У зобов`язаннях щодо виплати/стягнення орендної плати за користування належною позивачам земельною ділянкою у 2023-2024 роках належним відповідачем є ТОВ "ЮТС Агропродукт", і він заміні на ТОВ "Перемога Плюс" не підлягає.

З урахуванням зазначених вище обставин, у задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вирішення питання про процесуальне правонаступництво на підставі статті 55 ЦПК України та залучення до участі у справі ТОВ "Перемога Плюс" слід відмовити.

Щодо стягнення орендної плати

Згідно з умовами додаткової угоди від 01 січня 2018 року, укладеної між спадкодавцем позивачів ОСОБА_3 , ТОВ "Югтранзитсервіс Агропродукт" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт", якою замінено орендаря на ТОВ "ЮТС-Агропродукт", викладено умови договору в новій редакції, зокрема продовжено строк дії договору до 30 листопада 2025 року, визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 695 038 грн 08 коп., орендна плата згідно з п. 4.1. складає 7,15 % від нормативної грошової оцінки землі за рік оренди, та вноситься орендарем у строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року.

Вирішуючи спір у частині вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі, суд першої інстанції встановив об`єктивну неможливість використання спірної земельної ділянки та звільнення відповідача від сплати орендної плати у період тимчасової окупації території Херсонської області у 2022 році, зокрема Великоолександрівської ОТГ, надав оцінку положенням укладеного між сторонами договору оренди землі та додаткової угоди до нього, проведеному позивачем розрахунку заборгованості, та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивачів заборгованості з орендної плати за 2023-2024 роки на загальну суму 99 390 грн 44 коп., тобто по 49 695 грн 22 коп. кожному.

Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" визнало факт несплати орендної плати позивачам за 2022-2024 роки, проте посилаючись на неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 році, а в подальшому забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередню близькість до території бойових дій, зазначив, що звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, на підставі частини 6 статті 762 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки застосовуються загальні положення про найм (оренду), якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України "Про оренду землі" не забороняють застосування до відносин з оренди землі положень частини шостої статті 762 ЦК України, згідно з якими наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (постанови Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17), від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19), від 28 березня 2019 року у справі № 469/912/15 (провадження № 61-33986св18).

Такий правовий висновок узгоджується із тлумаченням частини шостої статті 762 ЦК України, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18): норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Суд зауважує, що звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору. Застосування частини шостої статті 762 ЦК України можливе за виключних обставин, за яких орендар не використовував або не міг використовувати майно, і за такі обставини орендар не відповідає.

При оцінці наведених обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно зазначив, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість використання ТОВ "ЮТС-Агропродукт" орендованої земельної ділянки упродовж 2023, 2024 років, за які товариством не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" в установленому процесуальним законом порядку, не надано.

Так, доводи скаржника ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів обстеження спірної земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, визнання непридатними суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області, зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства та неможливість виконання умов спірного договору.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період 2024 року та безпідставними посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, оскільки лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22).

Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей та реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.438 КК України, лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" сільськогосподарської техніки вартістю 1,5 млн. грн, та захоплення 11 одиниць мультикоптерів, а не підтвердження таких фактів. При цьому вказані обставини не свідчать про абсолютну неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором оренди.

Колегія суддів зауважує, що посилання скаржника на звільнення від оподаткування на певний період часу не звільняє його від виконання обов`язків, передбачених умовами договору оренди.

Так, потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробки конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами.

Посилання скаржника на розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", не має правового значення у даній справі, оскільки зазначене розпорядження стосується періоду окупації Херсонської області у 2022 році та підлягало затвердженню на сесії обласної ради, що передбачено в пункті 2 цього документа.

Твердження відповідача про те, що листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 6603-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року підтверджено неможливість використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, є безпідставним, оскільки з огляду на те, що піротехнічні розрахунки ДСНС у Херсонській області до робіт з розмінування на відповідних земельних ділянках не залучалися, про що зазначено в листі, відтак припущення ДСНС щодо потенційної забрудненості ділянок вибухонебезпечними предметами не доводить факту наявності на ній вибухонебезпечних предметів або неможливості її використання.

Крім того, посилання на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Великоолександрівської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, є безпідставними, оскільки потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами.

Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство не покладає обов`язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб`єкт господарювання, мав можливість самостійно в 2023, 2024 роках ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування, але відповідних дій не вчинив. Процедура розмінування та приведення після тимчасової окупації військами рф орендованих земельних ділянок у стан придатний для ведення господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів задля забезпечення використання цих земель.

Однак відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання та виконання умов договору оренди, а також повідомлення позивача про неможливість використання земельної ділянки та наявність обставин непереборної сили.

Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство не покладає обов`язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб`єкт господарювання, мав можливість самостійно в 2023, 2024 роках ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування, але відповідних дій не вчинив. Процедура розмінування та приведення після тимчасової окупації військами рф орендованих земельних ділянок у стан придатний для ведення господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів задля забезпечення використання цих земель.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, оскільки обставини, правовідносини у цій справі та у справі, що переглядається апеляційним судом, не є релевантними, стосуються іншого періоду невиконання умов договорів оренди, території розташування земельних ділянок та ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи № 650/3776/24, які є відмінними від даної справи.

Разом з цим, суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

При цьому, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договорів оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, про наявність підстав стягнення орендної плати із відповідача на користь позивачів внаслідок неналежного виконання умов договору у період 2023-2024 років.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є : недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи, що судове рішення ухвалено за наявності вище зазначених порушень у частині вимог позивачів про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки воно підлягає зміні та викладення у редакції мотивувальної частини даної постанови, в решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 квітня 2026 рокуу частині вирішених позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки змінити, виклавши у редакції мотивувальної частини даної постанови.

В решті рішення суду -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська