Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №954/3171/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 954/3171/25 Головуючий в І інстанції: Гончаренко О.В.

Номер провадження: 22-ц/819/1190/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Склярської І.В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

відповідач - Каховська міська військова адміністрація Каховського району Херсонської області;

третя особа - Юридичний департамент Одеської міської ради,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Олійника Олександра Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 07 липня 2026 року, постановлену у складі судді Гончаренка О.В., дата складення повного судового рішення - не зазначено, у справі за позовом адвоката Олійника Олександра Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, третя особа - Юридичний департамент Одеської міської ради, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

У жовтні 2025 року адвокат Олійник Олександр Олександрович, який діє від імені позивачів ОСОБА_1 й ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності по 1/4 частці трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований наступним.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24.09.2002 року, виданого згідно з розпорядженням № 126-п від 24.09.2002 року (копія наявна в матеріалах справи), та рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 08.02.2011 року по справі № 2-187 (копія наявна в матеріалах справи), вони є власниками на праві приватної власності по 1/4 частці нерухомого майна - трикімнатної квартири загальною площею 74,0 кв. м., житловою площею 49,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно вищезазначеного свідоцтва про право власності на житло від 24.09.2002 року, рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 08.02.2011 року по справі № 2-187 та витягу з Державного реєстру речових прав від 01.10.2025 року інд. № 445846960, іншим співвласником зазначеного нерухомого майна є мати позивачів ОСОБА_3 , яка, прийнявши спадщину від ОСОБА_4 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ), володіє 2/4 частками вказаної квартири.

24 вересня 2024 року позивачки звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової О.І. із заявою про державну реєстрацію прав реєстраційний № 63107897 та отримали рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 19.11.2024 року № 76154509. Підставою для відмови зазначено те, що від КП "Каховське БТІ" та Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області не надійшла інформація про речові права, зареєстровані до 01.01.2013 року на кв. АДРЕСА_2 .

Як вбачається з рішення про зупинення розгляду заяви № 75271781 від 27.09.2024 року (копія наявна в матеріалах справи), державним реєстратором прав на нерухоме майно, на виконання приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", було направлено запити до КП "Каховське БТІ" та до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, з метою одержання інформації про речові права, зареєстровані до 01.01.2013 року. Однак, такі відомості державний реєстратор не отримала, що у свою чергу, стало причиною відмови позивачкам у здійсненні реєстраційних дій.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. № 376 (із змінами та доповненнями), з 24.02.2022 року Каховська міська територіальна громада відноситься до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а тому населений пункт в якому розташоване вказане нерухоме майно (квартира) знаходиться в зоні тимчасової окупації та ведення активних бойових дій. У зв`язку з чим позивачки позбавлені можливості самостійно отримати запитувані державним реєстратором відомості або звернутися для проведення реєстраційних дій за місцем розташування нерухомого майна.

Це свідчить про те, що вирішити спір у позасудовому порядку є об`єктивно неможливим, а тому позивачки були вимушені звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Визнання права власності на нерухоме майно необхідно позивачкам для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та в подальшому для реалізації свого права на вільне володіння, користування й розпоряджання нерухомим майном, передбаченого Конституцією України та ЦК України.

Зокрема, належна реєстрація права власності є об`єктивною умовою для отримання компенсації в разі пошкодження або руйнування нерухомого майна внаслідок збройної агресії РФ.

Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2026 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом й призначено підготовче засідання.

Іншою ухвалою вказаного суду від 30.04.2026 року було закрито підготовче засідання й справу призначено до судового розгляду.

Оскаржуваною ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 07 липня 2026 року провадження у цій справі було зупинено до перегляду судового рішення Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 755/5387/24.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, пославшись на п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, виходив з того, що в іншій справі № 755/5387/24 перед Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду постало питання чи можливе застосування позову про визнання права власності, у разі якщо власник має документи, які підтверджують його право власності, проте державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, набуте раніше на законних підставах до 2013 року, яке розташоване на тимчасово окупованій території.

Зважаючи на те, що предметом розгляду в цій цивільній справі є вимоги про визнання права власності на майно на окупованій території, а на розгляді Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду перебуває справа, розгляд якої спрямований на формування єдиної правозастосовної практики щодо вирішення питання про визнання права власності на майно на окупованій території на житло, право на яке виникло до 01.01.2013 та підтверджується правовстановлюючими документами, але не може бути зареєстроване через втрату або недоступність архівів БТІ та захисті права власності (ст.392 ЦК України), тобто у подібних правовідносинах, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку відповідною палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 755/5387/24, а відтак, на думку суду, провадження у цій справі слід зупинити.

На вказану ухвалу адвокат Олійник Олександр Олександрович, який діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати й направити справу до Нововоронцовського районного суду Херсонської області для продовження розгляду. При цьому скаржник послалася на порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, вказав, що суд помилково ототожнив правовідносини у цій справі з правовідносинами у справі № 755/5387/24. У справі № 755/5387/24, що розглядається Об`єднаною палатою Верховного Суду, аналізується можливість захисту права, яке підтверджується документами, але не може бути зареєстроване виключно через недоступність архівів БТІ внаслідок окупації території. Натомість у цій справі № 954/3171/25 причиною відмови державного реєстратора стала тривала бездіяльність відповідача - Каховської міської військової адміністрації та КП "Каховське БТІ", які не надали відповіді на законні запити реєстратора. Така бездіяльність органу державної влади, який наділений повноваженнями щодо управління майном територіальної громади, та КП "Каховське БТІ" є прямим проявом невизнання та оспорювання права власності позивачок. Що, у свою чергу, зумовлює наявність приватноправового спору і підлягає вирішенню судом за правилами цивільного судочинства на підставі ст.392 ЦК України.

Також зазначив, що суд першої інстанції застосував норму п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України автоматично, без належного мотивування доцільності такого зупинення, що призвело до безпідставного затягування розгляду цивільної справи та порушення принципів, встановлених ст.2, ст.11, ст.13, ст.210 ЦПК України щодо своєчасного розгляду справи, ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та розумних строків розгляду справи. Послався на те, що справа № 755/5387/24 була прийнята Об`єднаною палатою до розгляду ще у квітні 2026 року і на поточний момент будь-якого рішення Верховним Судом не ухвалено, розгляд такої справи може тривати місяцями або роками, що своєю чергою, покладає надмірний тягар та створює ситуацію абсолютної правової невизначеності для позивачів. У зв`язку з тим, що нерухоме майно (спірна квартира) знаходиться в зоні активних бойових дій та тимчасової окупації в м. Каховка, воно перебуває під постійною загрозою знищення, а без судового рішення позивачки не можуть реалізувати своє право на вільне володіння й розпоряджання майном, що виражається в реєстрації за ними права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А отже, у разі руйнування квартири внаслідок збройної агресії РФ, вони будуть позбавлені права на отримання відповідної компенсації. Зволікання із судовим захистом повністю нівелює мету звернення позивачок до суду, а тому суд першої інстанції не врахував баланс інтересів сторін та пріоритетність захисту прав людини.

Також вказав, що суд першої інстанції припустився помилки у розмежуванні предметної юрисдикції спору, безпідставно пославшись на ухвалу Касаційного цивільного суду у справі № 755/5387/24. У справі № 755/5387/24, на яку посилається суд першої інстанції, колегія суддів КЦС ВС висловила думку, що відмова державного реєстратора за відсутності спору про право з третіми особами має розглядатися в порядку адміністративного судочинства (за правилами КАС України), оскільки оскаржуються дії суб`єкта владних повноважень. Проте обставини цієї справи № 954/3171/25 є принципово іншими й виключають юрисдикцію адміністративного суду з огляду на таке: 1) наявність приватноправового спору з відповідачем у цій справі № 954/3171/25; 2) неможливість захисту приватного права в адміністративному суді. Адміністративний суд має право лише оцінити законність дій реєстратора та скасувати його рішення про відмову. Проте адміністративний суд не має повноважень визнати за позивачками право власності на квартиру по 1/4 частці та замінити собою первинні документи КП "Каховського БТІ", які залишилися в окупації; 3) ефективність судового захисту. Скасування відмови державного реєстратора в порядку КАС України не вирішить проблеми позивачок, адже реєстратор знову буде змушений робити запит до окупованої Каховки й знову отримає мовчання від відповідача. Єдиним ефективним способом захисту прав позивачок, який усуне правову невизначеність щодо майна на тимчасово окупованій території, є саме судове рішення про визнання права власності, ухвалене в межах цього цивільного процесу.

Таким чином, вважає, що висновок суду першої інстанції про подібність правовідносин та необхідність очікування висновків Об`єднаної палати щодо "адміністративного" характеру таких спорів є хибним. Спір у цій справі № 954/3171/25 є класичним цивільно-правовим спором про право власності, розгляд якого Нововоронцовський районний суд Херсонської області мав продовжити по суті.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом представника позивачів Олійника Олександра Олександровича , в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради, про визнання права власності, за яким представник позивача просив визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності по 1/4 частки трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскаржуваною ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 07 липня 2026 року провадження у цій справі було зупинено до перегляду судового рішення Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 755/5387/24.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, пославшись на п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, виходив з того, що в іншій справі № 755/5387/24 перед Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду постало питання чи можливе застосування позову про визнання права власності, у разі якщо власник має документи, які підтверджують його право власності, проте державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, набуте раніше на законних підставах до 2013 року, яке розташоване на тимчасово окупованій території.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до п.10 ч.1 ст.252 та п.14 ч.1 ст.253 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

У справі № 755/5387/24 перед Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду постало питання чи можливе застосування позову про визнання права власності, у разі якщо власник має документи, які підтверджують його право власності, проте державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, набуте раніше на законних підставах до 2013 року, яке розташоване на тимчасово окупованій території.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року в справі № 201/9106/24 (провадження № 61-14272св24) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2026 року в справі № 336/10861/25 (провадження № 61-829ск26) суди дійшли висновку про те, що особа за подібних обставин має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження на підставі статті 392 ЦК України.

Водночас, у справі № 755/5387/24 колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 18.02.2026 року вважала за необхідне передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків стосовно права особи, яка є власником нерухомого майна, набутого раніше на законних підставах, що знаходиться на окупованій рф території, але таке право не визнається іншою особою (зокрема, державою), на захист такого порушеного права в порядку позовного провадження на підставі статті 392 ЦК України, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року в справі № 201/9106/24 (провадження № 61-14272св24), в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2026 року в справі № 336/10861/25 (провадження № 61-829ск26) і зробити висновок:

"- парламент передбачає, що участь в цивільних відносинах беруть саме особи (фізичні та юридичні). Вказана конструкція є матеріальною (цивільною), передбачена ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

- невизнання суб`єктивного цивільного права це дія чи бездіяльність фізичної або юридичної особи, а не державного реєстратора, яка за змістом становить заперечення існування суб`єктивного цивільного права іншої особи. Особа, яка не визнає чуже право, в жодній із форм не претендує на нього. Таке невизнання є пасивним запереченням наявності в особи права, яке безпосередньо не спричиняє шкоду останньому, але створює невизначеність у правовому статусі носія права;

- оспорювання суб`єктивного цивільного права це дія чи бездіяльність фізичної або юридичної особи, а не державного реєстратора, яка полягає у запереченні належності обсягу чи змісту відповідного суб`єктивного цивільного права;

- тому у разі відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій рф території, набуте до 2013 року на законних підставах, не можна застосувати позов про визнання права власності. Наявність з державним реєстратором такого спору (за відсутності державної реєстрації речових прав третіх осіб) означає, що його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства".

З урахуванням наведених обставин, ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2026 року у справі № 755/5387/24 за касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва та постанову Київського апеляційного суду справу призначено до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у цій цивільній справі № 954/3171/25 є визнання за позивачами ОСОБА_1 й ОСОБА_2 право власності по 1/4 частці трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з підстав того, що за їхнім зверненням до державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової О.І. із заявою про державну реєстрацію прав (для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) з причин того, що право власності в них виникло до 2013 року, вони від останнього отримали рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 19.11.2024 року № 76154509. Підставою для відмови зазначено те, що від КП "Каховське БТІ" та Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області не надійшла інформація про речові права, зареєстровані до 01.01.2013 року на кв. АДРЕСА_2 .

Суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на предмет та підстави позову, не є подібними правовідносини у цій справі та у справі № 755/5387/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту про визнання права власності на квартиру, заінтересована особа - державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Волошина Ж.Д.

Крім того, слід враховувати й принципи, встановлені ст.2, ст.11, ст.13, ст.210 ЦПК України щодо своєчасного розгляду справи, ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та розумних строків розгляду справи. При зупиненні розгляду справи може виникнути правова невизначеність для позивачів, адже спірна квартира знаходиться в зоні активних бойових дій та тимчасової окупації в м. Каховка Херсонської області, вона перебуває під постійною загрозою знищення, а тому без судового рішення позивачі не можуть реалізувати своє право на вільне володіння й розпоряджання майном, що виражається в реєстрації за ними права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак, у разі руйнування квартири внаслідок збройної агресії РФ вони будуть позбавлені права на отримання відповідної компенсації.

Таким чином, важливим є унеможливлення зволікання із судовим захистом позивачами свого права, а також врахування балансу інтересів сторін та пріоритетність захисту прав людини.

Тобто, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції неправильно застосував п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України.

Таким чином, правові підстави для зупинення провадження у справі, передбачені п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, відсутні.

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства, зокрема, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Висновки суду апеляційної інстанції

З огляду на наведене апеляційний суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, вважає, що до свого висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та що згідно з вимогами п.6 ч.1 ст.374, п.п.1 і 4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.п.1 і 4 ч.1 ст.379 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Олійника Олександра Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 07 липня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повної постанови - 10 серпня 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська