Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №766/10141/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/10141/25 Головуючий в І інстанції: Кузьміна О.І.

Номер провадження: 22-ц/819/31/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Склярської І.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс",

відповідач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є його мати ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , правонаступником якого є його мати ОСОБА_2 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2025 року, ухвалене у складі судді Кузьміної О.І., дата складення повного тексту рішення - не зазначено, у справі за позовом адвоката Кумко Оксани Дмитрівни, яка діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс", до ОСОБА_1 , правонаступником якого є його мати ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

01 липня 2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фінанс", від імені якого діє адвокат Кумко Оксана Дмитрівна, звернувся через підсистему "Електронний суд" до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 р. у розмірі 27 556,13 грн, яка складається з: 8 123,85 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 2 108,43 грн - прострочені проценти за кредитом; 5 382,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3 612,31 грн - пеня; 1 735,58 грн - 3% річних у відповідності до ст.625 ЦК України; 6 553,96 грн - збитки від інфляції у відповідності до ст.625 ЦК України. Також просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді: сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн; у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн.

Позов обґрунтований наступним.

05.02.2018 року між відповідачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Юнекс Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс", укладено кредитний договір № 0.005.24.0218.ФО_К, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 15 000 грн, терміном користування до 05 лютого 2020 року (день остаточного повернення кредиту), відповідач як позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісію, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а також виконати інші умови цього Договору (п 1.1 Договору).

Факт видачі АТ "Юнекс Банк" та отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 р. підтверджується випискою за особовому рахунку Банку (копія додається).

Отже, позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором, проте відповідач, зобов`язавшись повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами кредитного договору, не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання.

31 березня 2021 року між АТ "Юнекс Банк" та ТОВ "ФК "Омега Фінанс" укладено Договір факторингу № 31/03-2021, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Омега Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ "Юнекс Банк", в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, ТОВ "ФК "Омега Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника відповідача.

Відповідач свої обов`язки за договором так і не виконав, заборгованість за кредитом та відсотками так і не сплатив, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Додатком № 1 до кредитного договору № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 р. було визначено Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором. Відповідно до Графіку погашення кредит надавався строком з 05.02.2018 р. по 04.02.2020 року. За цей період Позичальник, крім тіла кредиту - 15 000,00 грн мав ще також сплатити проценти за користування кредитом у сумі 1 955,83 грн та комісію за обслуговування кредиту у сумі 10 764,00 грн. Всього сума платежів за кредитом протягом дії Договору мала скласти 27 719,83 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2021 р. по справі № 766/1029/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено з мотивів того, щоб не було подвійного стягнення, адже відбувалося примусове виконання стягнення за кредитним договором поза судовим порядком через виконавчий напис № 1285 від 29.07.2019 року, який було вчинено на кредитному договорі № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 р. первісним кредитором АТ "Юнекс Банк". Проте, грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. І рішенням Херсонського міського суду Херсонської області по справі № 766/26634/21 вказаний позов було задоволено.

Оскільки за позовом ОСОБА_1 було визнано недійсним вказаний виконавчий напис № 1285 від 29.07.2019 року, який було вчинено на кредитному договорі № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року, то відсутня підстава для примусового стягнення поза судовим порядком. Таким чином, вважає, що юридична перешкода у вигляді подвійного стягнення, яка була підставою для відмови у задоволенні позову в 2021 році, наразі усунута.

Враховуючи вище викладене, ТОВ "ФК "Омега Фінанс", як правонаступник АТ "Юнекс Банк" набув законних підстав для повторного звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Станом на 31.03.2021 року відповідно до Реєстру прав вимог сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 р. перед новим кредитором - ТОВ "ФК "Омега Фінанс" складає 19 266,59 грн, з яких: 8 123,85 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 2 108,43 грн - прострочені проценти за кредитом; 5 382,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3 612,31 грн - пеня.

Кількість днів прострочення по поверненню визначеного Графіком платежів частини тіла кредиту, процентів по кредиту, комісії та інших визначених договором платежів станом на 31.03.2021 року складає 780 днів.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 р. за порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої за кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Сума пені не може бути більшою за 15 процентів суми простроченого платежу. Враховуючи дане положення Договору Банком були нараховані Відповідачу штрафні санкції за кожен день прострочення платежу до 31 березня 2021 р. включно в розмірі 3 612,31 грн.

За розрахунком позивача за період з 27.06.2022 року по 27.06.2025 року (всього 1097 днів), виходячи із суми заборгованості в 19 266,59 грн, сума розрахованих 3% річних становить 1 735,58 грн, виходячи із формули (19 266,59 грн х 3% х 1097 днів : 365 днів).

Також, за розрахунком позивача за період з 27.06.2022 року по 27.06.2025 року, виходячи із суми заборгованості в 19 266,59 грн, сума розрахованих інфляційних втрат становить 6 553,96 грн, виходячи з формули (19 266,59 грн х індекс інфляції в 134,017 % за період з 27.06.2022 року по 27.06.2025 року - сума заборгованості 19 266,59 грн). При цьому було враховано індекси інфляції за період липень 2022 - травень 2025 в розмірі 134,017 %.

Таким чином, за розрахунком позивача станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року, враховуючи санкції ст.625 ЦК України, становить 27 556,13 грн, яка складається з: 8 123,85 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 2 108,43 грн - прострочені проценти за кредитом; 5 382,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3 612,31 грн - пеня; 1 735,58 грн - 3% річних у відповідності до ст.625 ЦК України; 6 553,96 грн - збитки від інфляції у відповідності до ст.625 ЦК України.

Позивач вказав, що перебіг строку позовної давності за позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 р. розпочався з дня закінчення терміну повернення коштів за кредитним договором (тіло кредиту, проценти за користування кредитними коштами, комісія за надання кредиту), тобто з 05.02.2020 року та з урахуванням наданого трирічного строку позовної давності мав би закінчитися 05.02.2023 року та відповідно до ст.258 ЦК України строк позовної давності в один рік (штрафи, пені) то він мав би закінчитися 05.02.2021 року. Однак, у зв`язку з карантином, який тривав з 12.03.20 року по 30.06.2023 року включно, а також введенням з 24.02.2022 року воєнного стану, строк позовної давності не пропущений, враховуючи положення пунктів 12 і 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, якими строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені на строк дії карантину та воєнного стану.

З підстав зазначеного просив задовольнити позов, стягнути вказаний розмір заборгованості за кредитним договором, а також стягнути судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн й витрати на правову допомогу в розмірі 6 000,00грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 23 липня 2025 року було відкрито провадження у справі й постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він проти позову заперечив, спростував наявність будь-якої заборгованості та просив в позові відмовити, пославшись також на наявність декількох судових справ щодо стягнення з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивачем не видавалася довідка про погашення заборгованості по факту сплати ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року. Також зазначено, що жодне судове рішення не встановило факту відсутності заборгованості за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року, а лише констатувало формальні процесуальні перешкоди, а саме наявність на той час вчиненого виконавчого напису, за яким було відкрито виконавче провадження. З підстав зазначеного просив позов задовольнити.

Від відповідача надійшло заперечення, відповідно до якого позивачем не доведено факту невиконання умов кредитного договору та не наведені докази для вчинення виконавчого напису. Крім того, зазначено, що перехід права вимоги не є дійсним, тобто боржник має право не виконувати вимогу. У зв`язку із чим просить відмовити в задоволені позову.

В судове засідання представник позивач не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд розглянув справу за відсутності її учасників.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2025 року позов був задоволений, із відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 р. в розмірі 27 556,13 грн, яка складається з: 8 123,85 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 2 108,43 грн - прострочені проценти за кредитом; 5 382,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3 612,31 грн - пеня; 1 735,58 грн - 3% річних у відповідності до ст.625 ЦК України; 6 553,96 грн - збитки від інфляції у відповідності до ст.625 ЦК України. Крім того, з відповідача на користь позивача було стягнуто судовий збір в розмірі 2 422,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 05.02.2018 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Юнекс Банк", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фінанс", був укладений кредитний договір №0.005.24.0218.ФО_К, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 15 000 грн, терміном користування до 05 лютого 2020 року (день остаточного повернення кредиту), а позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісію, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит в установленому розмірі, однак відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання.

Також суд виходив з того, що 31 березня 2021 року між АТ "Юнекс Банк" та ТОВ "ФК "Омега Фінанс" було укладено Договір факторингу № 31/03-2021, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Омега Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ "Юнекс Банк", в тому числі і до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, ТОВ "ФК "Омега Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника відповідача.

Також суд виходив з того, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань.

Також суд виходив з того, що станом на 31.03.2021 року загальний розмір заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором становить 19 266,59 грн, з яких: 8 123,85 грн - заборгованість по тілу кредиту, прострочена на день подання позовної заяви; 2 108,43 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 5 382,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3 612,31 грн - пеня. При цьому, як зазначив суд, кількість днів прострочення по поверненню визначеного Графіком платежів частини тіла кредиту, процентів по кредиту, комісії та інших визначених договором платежів станом на 31.03.2021 р. складає 780 днів. Також, як вказав суд, пеня розрахована відповідно до п.4.1. кредитного договору за кожен день прострочення платежу до 31 березня 2021 р, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Крім того, зазначив суд, на момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором відповідачем не виконано, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний сплатити, у відповідності до ст.625 ЦК України, 3% річних на суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 735,58 грн та збитки від інфляції в розмірі 6 553,96 грн.

Також суд виходив з того, що доводи відповідача не приймаються до уваги як такі, що спростовані встановленими в судовому засіданні обставинами.

На вказане рішення відповідачем подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому він послався на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема вказав, що суд не прийняв до уваги того, що укладений кредитний договір є споживчий, оскільки пунктом 1.2. договору встановлено, що цільове призначення кредиту - споживчі потреби.

Також зазначив, що суд не врахував того, що він виконував умови договору, погашав кредит у березні, квітні, липні 2018 року, січні та лютому 2019 року, а потім, отримавши наприкінці грудня 2018 року від банка листа про погашення заборгованості в розмірі 9 998,03 грн та отримавши у відділенні банку, куди він з`явився відразу, роз`яснення про необхідність погашення заборгованості на день звернення 09.01.2019 року в розмірі 11 540,00 грн, він того ж дня сплатив вказану суму в повному обсязі, що підтверджується квитанцією банку за № 244від 09.01.2019 року.

Також вказав, що суд залишив поза увагою і його платіж банку в розмірі 1 156,00 грн за квитанцією № 1461 від 08.02.2019 року, який він зробив на пропозицію працівників банку для повного погашення кредиту та закриття рахунку.

Також зазначив, що судом не прийнято до уваги те, що банк, незважаючи на повне погашення ним заборгованості, звернувся 14.01.2019 року до суду з позовом до нього про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 20 672,82 грн, з яких: 13 853,37 грн - заборгованість за кредитом; 5 640,36 грн - заборгованість по процентах; 1 179,82 грн - сума пені за простроченим кредитом, процентами та комісією. А паралельно, незважаючи на триваючий розгляд тієї справи № 766/1029/19, звернувся 29.07.2019 року до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни, у якої отримав виконавчий напис за реєстровим № 1285 про стягнення з нього заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 11 221,92 грн (з яких: 8 123,85 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2 691,00 грн - прострочена заборгованість за комісією; 407,07 грн - прострочена заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом та 600 грн за вчинення виконавчого напису) та подав його на виконання до приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, яка 21.08.2019 року відкрила виконавче провадження № 59854213. Після укладення 31.03.2021 року Договору факторингу № 31/03-2021, відповідно до якого ТОВ "ФК "Омега Фінанс" набуло статусу нового кредитора, новий кредитор ухвалою суду від 19.04.2021 року був залучений до участі тієї іншої справи № 766/1029/19. Рішенням Херсонського міського суду від 08.09.2021 року у позові було відмовлено.

Також вказав, що судом було залишено поза увагою й те, що рішенням Херсонського міського суду від 28.01.2025 року ще в одній справі № 766/26634/21 було визнано таким, що не підлягає виконанню, вказаний вище виконавчий напис № 1285 від 29.07.2019 року.

Також зазначив, що суд не врахував і те, що в липні 2024 року ТОВ "ФК "Омега Фінанс" знову звернулося до суду з позовом до нього про стягнення цієї кредитної заборгованості в розмірі 19 266,59 грн, який 04.11.2024 року просило залишити його без розгляду, що суд і зробив ухвалою від 02.12.2024 року у справі № 766/11919/24. А вже в липні 2025 року позивач вже втретє звернувся до нього до суду з цим позовом. Вважає таку поведінку позивача неправомірною, яка приводить до того, що він, як споживач банківської послуги під час війни та воєнного стану, щоденних обстрілів у м. Херсоні, поганого матеріального становища, змушений постійно звертатися до юристів, адвокатів, установ поштового зв`язку тощо та в котрий раз доводити відсутність заборгованості за оформленим ще в 2018 році споживчим кредитом, за який протягом 2018-2019 років розрахувався повністю. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які надають право позивачу відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про споживче кредитування" звертатися з цим позовом.

Також вказав, що суд не прийняв до уваги того, що незаконною є вимога про стягнення будь-яких штрафних санкцій (пені), 3% річних та інфляційних збитків, відповідно до ст.625 ЦК України, як і під час карантину, так і під час воєнного стану в Україні, про що зазначено в пунктах 15 і 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Також зазначив, що суд залишив поза увагою положення ст.258 ЦК України про позовну давність в 1 рік для нарахування пені. Адже, вказав, в позовній заяві взагалі відсутні відомості щодо розміру, періоду, підстав і строків нарахування та стягнення пені. Також зазначив, що первісний кредитор подав позов 14.01.2019 року про стягнення кредитної заборгованості, в якій нарахував пеню, а відтак, вважає, строк стягнення пені перервався та закінчився не пізніше 14.01.2020 року, тобто сплив.

Також вказав на безпідставність вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, адже з одного і того ж питання тричі подається до суду позов. Послався на ч.9 ст.141 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кумко Оксана Дмитрівна, яка діє від імені ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фінанс", просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2025 року - без змін. При цьому зазначила, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які очікує понести ТОВ "ФК "Омега Фінанс" на підставі ч.1 ст.134 ЦПК України, що пов`язано із розглядом апеляційної скарги по цій справі в Херсонському апеляційному суді, складає 6 000,00 грн.

У своїх запереченнях вказала, що є безпідставним твердження відповідача про погашенням ним кредитної заборгованості, адже фактично за весь період користування кредитними коштами ОСОБА_1 було здійснено наступні платежі, а саме:

--- 12.03.2018 року платіж на суму 1 115,50 грн, який зараховано на погашення, в тому числі за порушення терміну сплати: 118,36 грн - прострочених процентів за кредитним договором; 448,50 грн - простроченої комісії за користування кредитними коштами; 588,64 грн - заборгованості за тілом кредиту;

--- 27.04.2018 року платіж на суму 1 119,22 грн, який зараховано, в тому числі за порушення терміну сплати, на погашення: 149,01 грн - прострочених процентів за кредитним договором; 412,22 грн - простроченої комісії за користування кредитними коштами; 557,99 грн - заборгованості за тілом кредиту;

--- 31.07.2018 року частковий платіж на суму 147,31 грн, який зараховано на погашення: 16,22 грн - прострочених процентів за кредитним договором; 131,22 грн - простроченої комісії за користування кредитними коштами.

Також зазначила, що є голослівними й такими, що не підтверджуються належними доказами твердження ОСОБА_1 про те, що банк "помилково не зарахував кошти" та "порадив не хвилюватися". Адже, вказала, ні копій звернень, ні офіційних відповідей Банку апелянт не надав.

Також звернула увагу на те, що посилання скаржника на те, що він повністю погасив заборгованість, не відповідає фактичним обставинам справи, адже навіть після здійснення платежів у січні та лютому 2019 року ОСОБА_1 борг не був погашений у повному обсязі, а кредитний договір № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року продовжував діяти, оскільки строк його дії - до 05.02.2020 року.

Також вказала, що є безпідставними посилання скаржника на неодноразові звернення кредитора до нього з позовом до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року. Адже, зазначила, по справі № 766/1029/19 позові було відмовлено виключно з підстав наявності вчиненого виконавчого напису нотаріуса на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а не з мотивів відсутності боргу чи необґрунтованості вимог. А після визнання виконавчого напису № 1285 від 29.07.20219 року таким, що не підлягає виконанню, що підтверджується рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 28.01.2025 року по справі № 766/26634/21, збереглися правові підстави звернення до суду за стягненням суми заборгованості за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 р. Що ж до третьої справи № 766/11919/24, то ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.12.2024 р. позовну заяву ТОВ "ФК "Омега Фінанс" було залишено без розгляду за заявою позивача, який скористався своїм правом на подання такої заяви з огляду на відсутність на той момент остаточного рішення суду по справі № 766/26634/21 щодо позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, адже існували ризики повторної формальної відмови у задоволенні позовних вимог із формальних підстав, а саме: наявності нестягнутого боргу в примусовому порядку за виконавчим написом.

Також зазначила, що є законними й обґрунтованим вимоги позивача щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені) 3 % річних та інфляційних збитків відповідно до ст.625 ЦК України як і під час карантину, так під час воєнного стану в Україні. При цьому послалася на положення пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 259, 362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу , продовжуються на строк дії такого карантину та на строк дії воєнного, надзвичайного стану. Таким чином, вважає, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірним, обґрунтованим та відповідає положенням статей 1050, 625 ЦК України і усталеній судовій практиці, відповідно до якої зазначені нарахування є формою відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

При розгляді справи апеляційним судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні Херсонської області.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 01.12.2025 року провадження у справі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступників відповідача ОСОБА_1 , який вибув з процесу у зв`язку зі смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 (копію Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 від 19.11.2025 року).

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 28.07.2026 року провадження у справі було поновлено, крім того суд ухвалив залучити до участі у цій справі правонаступника відповідача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні Херсонської області, його матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається таке.

05.02.2018 року між відповідачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Юнекс Банк" був укладений кредитний договір №0.005.24.0218.ФО_К, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 15 000 грн, терміном користування до 05 лютого 2020 року (день остаточного повернення кредиту), відповідач як позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом а інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а також виконати інші умови цього Договору (п 1.1 Договору).

Пунктом 1.4 вказаного кредитного договору визначено, що позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені цим Договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової домовленості Сторін або достроково, відповідно до умов Договору або чинного законодавства України. Кредит вважається повернутим в момент зарахування суми кредиту в повному обсязі на відповідні рахунки Банку з обліку заборгованості Позичальника за цим Договором.

Відповідно до п.1.5. вказаного кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує:

1.5.1. проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,00% (дванадцять процентів) річних;

1.5.2. комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання надання кредиту, в розмірі 0,0 % (нуль процентів) від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. цього Договору;

1.5.3. комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 2,99 % (дві цілих і дев`яносто дев`ять сотих процента) від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.

Пунктом 2.1. вказаного кредитного договору визначено, що надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 в Банку, код Банку 322539 за умови сплати Позичальником комісій (у разі наявності), встановлених п. 1.5.2 Договору.

За умовами п.2.3. вказаного кредитного договору погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється Позичальником щомісячно в період з 01 до 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, в сумі 1 115 грн. 50 коп. (одна тисяча сто п`ятдесят п`ять гривень 50 копійок) (далі - Платіж). Якщо 10-те число припадає на неробочий день, погашення платежу здійснюється Позичальником в останній робочий день перед таким неробочим днем. Погашення останнього платежу здійснюється не пізніше останнього дня строку кредиту, визначеного в п. 1.1 цього Договору.

Згідно з п.2.4. вказаного кредитного договору погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та процентами, а також інших платежів, передбачених умовами цього Договору, здійснюється за допомогою регулярного платежу, який був встановлений на поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_3 Позичальника, шляхом безготівкового перерахування суми платежу, визначеного в п. 2.3 цього Договору, та суми інших платежів (при наявності) на рахунок № НОМЕР_4 в АТ "Юнекс Банк", код банку 322539 (надалі - Рахунок).

Пунктом 2.6. вказаного кредитного договору визначено, що день виникнення простроченої заборгованості починається з наступного дня після закінчення періоду для оплати Платежу зазначеного в п.2.3 цього Договору. Погашення простроченої заборгованості за цим Договором здійснюється Банком самостійно з Рахунку у відповідних частинах на відповідні рахунки з обліку заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, передбаченими цим Договором у відповідності до черговості погашення заборгованості, що визначена цим Договором. При наявності на Рахунку будь-якої суми грошових коштів та/або якщо на рахунку немає достатньої суми грошових коштів для погашення простроченої заборгованості, Банк здійснює погашення заборгованості в порядку та в черговості передбаченої п. 2.8 цього Договору.

Відповідно до п.3.2.2. вказаного кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати щомісячно платіж по кредиту, комісію за обслуговування та нараховані проценти згідно п. 2.3, 2.4 цього Договору, забезпечити повернення отриманого кредиту, комісію за обслуговування і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені цим Договором строки.

Згідно з п.4.1. вказаного кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої за кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Сума пені не може бути більшою за 15 процентів суми простроченого платежу.

Додатком № 1 до кредитного договору № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року визначено Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором.

Наявна Виписка по особовому рахунку АТ "Юнекс Банк" щодо відповідача ОСОБА_1 за період з 05.02.2018 по 31.03.2021, яка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012р №578/5, згідно якого до таких первинних документів віднесені, зокрема виписки банків, корінці квитанцій і касових чекових книжок, повідомлення банків, касові й банківські документи.

Відповідно до вказаної виписки відповідач протягом вказаного періоду користувався кредитними коштами, здійснював погашення кредитної заборгованості.

31 березня 2021 року між АТ "Юнекс Банк" та ТОВ "ФК "Омега Фінанс" укладено Договір факторингу № 31/03-2021, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Омега Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ "Юнекс Банк", в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, ТОВ "ФК "Омега Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника відповідача.

Відповідно до Деталізованого розрахунку по кредитному договору № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року заборгованості станом на 31.03.2021 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 19 226,59 грн, з яких: 8 123,85 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 108,43 грн - загальна сума непогашених прострочених процентів; 5 382,00 грн - загальна сума непогашеної простроченої комісії; 3 612,31 грн - загальна сума непогашеної пені.

Аналіз вказаних Виписки по особовому рахунку та Деталізованого розрахунку по кредитному договору свідчить, що сплачені відповідачем (позичальником) кошти на погашення кредитної заборгованості також зараховувались і на погашення комісії, зокрема 09.01.2019 року зі сплачених відповідачем 11 540,00 грн 4 072,78 грн було зараховано на оплату комісії, 08.02.2019 року зі сплачених ним 1 156,00 грн 448,50 грн було зараховано на оплату комісії.

За розрахунком позивача за період з 27.06.2022 року по 27.06.2025 року (всього 1097 днів), виходячи із суми заборгованості в 19 266,59 грн, сума розрахованих 3% річних становить 1 735,58 грн, виходячи із формули (19 266,59 грн х 3% х 1097 днів : 365 днів).

Також, за розрахунком позивача за період з 27.06.2022 року по 27.06.2025 року, виходячи із суми заборгованості в 19 266,59 грн, сума розрахованих інфляційних втрат становить 6 553,96 грн, виходячи з формули (19 266,59 грн х індекс інфляції в 134,017 % за період з 27.06.2022 року по 27.06.2025 року - сума заборгованості 19 266,59 грн). При цьому було враховано індекси інфляції за період липень 2022 - травень 2025 в розмірі 134,017 %.

Таким чином, за розрахунком позивача станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року, враховуючи санкції ст.625 ЦК України, становить 27 556,13 грн, яка складається з: 8 123,85 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 2 108,43 грн - прострочені проценти за кредитом; 5 382,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3 612,31 грн - пеня; 1 735,58 грн - 3% річних у відповідності до ст.625 ЦК України; 6 553,96 грн - збитки від інфляції у відповідності до ст.625 ЦК України.

При цьому позивачем обраховано кількість днів прострочення по поверненню визначеного Графіком платежів частини тіла кредиту, процентів по кредиту, комісії та інших визначених договором платежів станом на 31.03.2021 р, вказана кількість складає 780 днів.

Згідно з позицією позивача на момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором відповідачем не виконано, в зв`язку з чим відповідач, відповідно до ст.625 ЦК України, зобов`язаний сплатити 3% річних на суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 735,58 грн та збитки від інфляції в розмірі 6 553,96 грн.

Щодо вказаного кредитного договору №0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року між відповідачем та кредитором були наявні три судових проваджень.

По-перше, цивільна справа № 766/1029/19 за позовом АТ "Юнекс Банк", правонаступником якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У вказаній справі позивач АТ "Юнекс Банк" звернувся 17.01.2019 року до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість станом на 03.01.2019 року по кредитному договору № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року у розмірі 20 672,82 грн, у тому числі: 13 853,37 грн - сума заборгованості за кредитом; 5 640,36 грн - сума заборгованості по процентах; 1 179,82 грн - сума пені за простроченим кредитом, процентами та комісією.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року було залучено правонаступника позивача Акціонерного товариства "Комерційний банк "Юнекс Банк", а саме ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фінанс" (позивача у цій справі).

Заперечуючи проти позову, відповідач у своїй заяві від 17.11.2020 року просив врахувати наступне: ціна позову, згідно розрахунку позивача, становить 20 672,82 грн; позов складено та направлено до суду 14.01.2019 року; при проведені розрахунку заборгованості не враховано те, що відповідачем сплачено позивачу: 1 156,00 грн 12.03.2018 року; 1 200,00 грн 25.04.2018 року; 150,00 грн 12.07.2018 року; 11 540,00 грн 09.01.2019 року; 1 156,00 грн 08.02.2018 року. Всього 15 202 грн. Згідно графіка погашення кредиту, нарахованих процентів, що є невід`ємною частиною кредитного договору, на 10.01.2019 року необхідно було сплатити банку всього 12 710,50 грн, у тому числі: тіло кредиту 6 452,93 грн; проценти за користування кредитом 1 324,07 грн; комісія за користування кредитом 4 933,50 грн. Кошти, сплачені відповідачем банку, станом на 15.02.2019 року перевищують розмір заборгованості на 2 492 грн. Якщо навіть врахувати те, що сума нарахованої банком пені за невчасно сплачені проценти та комісію складає 1 178,00 грн, то переплата складає 1 314,00 грн. Оскільки обов`язок доказування розрахунку заборгованості лежить на позивача, належного розрахунку у позовній заяві не вбачається, так як не враховано погашення кредиту в березні, квітні, липні 2018 року, 09.01.2019 року, лютому 2019 року, не вказано період нарахування заборгованості, не наведено жодних розрахунків та їх нормативного обґрунтування. З огляду на це розмір позовних вимог не може бути доведеним.

Судом було встановлено, що відповідно до розрахунку позивача станом на 03.01.2019 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Юнеск Банк" по кредитному договору №0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року складає: 20 672,82 грн, у тому числі: сума заборгованості за кредитом - 13 853,37 грн; сума заборгованості по процентах - 5 640,36 грн; сума пені за простроченим кредитом, процентами та комісією - 1 179,82 грн.

Також встановлено, що згідно з розрахунком позивача станом на 13.01.2020 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Юнеск Банк" по кредитному договору №0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року за період з 05.02.2018 року по 13.01.2020 року складає: 17 429,98 грн, у тому числі: заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 8 123,85 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями у розмірі 6 307,14 грн, сума пені та штрафу за простроченим кредитом, процентами та комісією у розмірі 2 998,99 грн.

Також встановлено, що 31.03.2021 року між ТОВ "ФК "Омега Фінанс" та АТ "КБ "Юнекс Банк" укладено договір факторингу №31/03-2021, згідно умов якого до ТОВ "ФК "Омега Фінанс" перейшло право вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2021 року у задоволенні позову було відмовлено за необґрунтованістю. Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем у наданому розрахунку не враховано погашення кредиту в березні, квітні, липні 2018 року, а також 09.01.2019 року в розмірі 11 540,00 грн згідно квитанції №244 від 09.01.2019 року, 08.02.2019 року 1 156,00 грн згідно квитанції №1461 від 08.02.2019 року, не вказано період нарахування заборгованості, позивачем не подано обґрунтованого розрахунку його вимог та його нормативного обґрунтування. Також суд враховував, що 21.08.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження ВП №59854213 на підставі виконавчого напису №1285, виданого 29.07.2019 року приватним нотаріусом Боварського районного НОКО Гамзатовою А.А., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь АТ "Юнеск Банк" заборгованості у розмірі 11 821,92 грн за цим же кредитним договором, при цьому суд зазначив, що задоволення позовних вимог призведе до фактичного подвійного стягнення заборгованості по кредитному договору.

Вказане рішення від 08.09.2021 року оприлюднене в ЄДРСР.

По-друге, цивільна справа № 766/26634/21 за позовом адвоката Бойка В`ячеслава Володимировича, який діє від імені ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс", треті особи, яка не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У вказаній справі позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1285, вчинений 29 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Юнекс Банк" заборгованості в розмірі 11 221,92 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни перебуває виконавче провадження № 59854213 про стягнення з ОСОБА_1 за виконавчим написом, який виданий 29.07.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, з реєстровим №1285, на користь Акціонерного товариства "Юнекс Банк" заборгованості в розмірі 11 221,92 грн. Позивач вважав, що у нього взагалі відсутня заборгованість перед АТ "Юнекс Банк", оскільки 18.12.2018 року він отримав вимогу від кредитора щодо сплати заборгованості у розмірі 9 998,03 грн, 09.01.2019 року на користь кредитора ним було сплачено 11 540,00 грн, а 08.02.2019 року було сплачено 1 156,00 грн, фактично борг був погашений. Вказав, що на момент вчинення виконавчого напису №1285 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною заборгованості в розмірі 11 221,92 грн не існувало.

Судом було встановлено, що згідно виконавчого напису нотаріуса стягнення заборгованості за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року проводиться за період з 05.02.2018 по 03.07.2019 року. Сума заборгованості складає 11 221,92 грн, в тому числі: 8123,85 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2 691,00 грн - прострочена заборгованість за комісією; 407,07 грн - прострочена заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. За вчинення виконавчого напису на підставі Закону України "Про нотаріат" нотаріусом стягнуто зі стягувача плату в розмірі 600,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню, складає 11 221,92 грн.

Також судом встановлено, що 21.08.2019 року приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною відкрито виконавче провадження № 59854213 за виконавчим написом №1285, який виданий 29.07.2019 року

Також судом було встановлено, що 18.12.2018 року ОСОБА_1 отримав вимогу термінового погашення заборгованості від кредитора АТ "Юнекс Банк", відповідно до якої сума простроченої заборгованості складає 9 998,03 грн. Відповідно до квитанції №244 від 09.01.2019 року на користь кредитора АТ "Юнекс Банк" ОСОБА_1 було сплачено 11 540,00 грн, призначення платежу: внесення коштів на погашення заборгованості за кредитним договором №0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року. Згідно квитанції №1461 від 08.02.2019 року на користь кредитора АТ "Юнекс Банк" ОСОБА_1 було сплачено 1 156,00 грн, призначення платежу: внесення коштів на погашення заборгованості за кредитним договором №0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 28.01.2025 року позов було задоволено. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачем на підтвердження безспірності заборгованості, вказаної у оскаржуваному виконавчому написі, не надано розрахунку заборгованості або виписки з особового рахунку позивача. Також суд враховував, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений з порушенням приписів діючого законодавства.

Вказане рішення від 28.01.2025 року оприлюднене в ЄДРСР.

По-третє, цивільна справа № 766/11919/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У вказаній справі позивач просив стягнути з відповідача відповідну заборгованість по кредитному договору № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року. Провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 30.07.2024 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.12.2024 року за заявою представника позивача позов було залишено без розгляду.

Вказана ухвала від 02.12.2024 року оприлюднена в ЄДРСР.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

За ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями ст.1054 ЦК України:

--- за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1);

--- до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2);

--- особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина 3).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України: позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у таких самих кількості, роду та якості) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.1); позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3).

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

10 червня 2017 року набрав чинності Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Згідно зі ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній з 10 червня 2017 року, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно п.11 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування" споживчий кредит (кредит) - це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, регулювання правовідносин кредитодавця зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України "Про захист прав споживачів". З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України "Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023 року.

У цій справі кредитний договір був укладений 05.02.2018р., тобто до внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування", відповідно, денна процентна ставка згідно з чинним на час укладення вказаного договору законодавства могла перевищувати 1 %. В цій справі, як вже вказувалось, процентна ставка становить 12% річних.

З приводу наявності чи відсутності підстав для закриття провадження

Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд апеляційної інстанції враховує наявність такого, що набрало законної сили, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2021 року про відмову в позові за необґрунтованістю по цивільній справі № 766/1029/19 за позовом АТ "Юнекс Банк", правонаступником якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У вказаній справі № 766/1029/19 позивач АТ "Юнекс Банк" звернувся 17.01.2019 року до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість станом на 03.01.2019 року по кредитному договору № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року у розмірі 20 672,82 грн, у тому числі: 13 853,37 грн - сума заборгованості за кредитом; 5 640,36 грн - сума заборгованості по процентах; 1 179,82 грн - сума пені за простроченим кредитом, процентами та комісією. Тобто, просив стягнути, зокрема, достроково частину позики, що залишилася, та проценти.

У цій справі позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року станом на 31.03.2021 року в розмірі 27 556,13 грн, з яких: 8 123,85 грн - заборгованість по тілу кредиту, прострочена на день подання позовної заяви; 2 108,43 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 5 382,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3 612,31 грн - пеня; 1 735,58 грн - 3% річних у відповідності до ст.625 ЦК України; 6 553,96 грн - збитки від інфляції у відповідності до ст.625 ЦК України.

Отже, предмет та підстави позову є різними, а тому підстав для закриття провадження у цій справі немає.

З приводу спору

Пред`явивши цей позов, позивач вказав, що кількість днів прострочення по поверненню визначеного Графіком платежів частини тіла кредиту, процентів по кредиту, комісії та інших визначених договором платежів станом на 31.03.2021 року складає 780 днів.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на відсутність будь-якої заборгованості, посилається на наявність кількох судових справ щодо стягнення з нього на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року, зазначив, що перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача не є дійсним.

Апеляційний суд враховує, що вказаний кредитний договір № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року був укладений на 2 роки, до 05.02.2020 року.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

Відтак, за загальним правилом і за відсутності дострокової вимоги кредитора про стягнення заборгованості, у межах строку кредитування (до 05.02.2020 року) відповідач мав, зокрема, повертати кредитору кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з 06.02.2020 року відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Із рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2021 року по справі № 766/1029/19 (за позовом АТ "Юнекс Банк", правонаступником якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором) встановлено, що первісний кредитор АТ "Юнекс Банк" звернувся до суду з позовом до відповідача 17.01.2019 року, в якому вимагав стягнути заборгованість за кредитним договором, зокрема стягнути достроково частину позики, що залишилася, та проценти.

А тому, враховуючи, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, розмір процентів у цій справі за користування кредитом слід визначати за станом на 17.01.2019 року.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2021 року по справі № 766/1029/19 у задоволенні позову було відмовлено за необґрунтованістю. Причому, суд відмовив в позові з двох автономних підстав, вказуючи, що:

--- позивачем у наданому розрахунку не враховано погашення кредиту в березні, квітні, липні 2018 року, а також 09.01.2019 року в розмірі 11 540,00 грн згідно квитанції №244 від 09.01.2019 року, 08.02.2019 року 1 156,00 грн згідно квитанції №1461 від 08.02.2019 року, не вказано період нарахування заборгованості, позивачем не подано обґрунтованого розрахунку його вимог та його нормативного обґрунтування;

--- суд враховував, що 21.08.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження ВП №59854213 на підставі виконавчого напису №1285, виданого 29.07.2019 року приватним нотаріусом Боварського районного НОКО Гамзатовою А.А., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь АТ "Юнеск Банк" заборгованості у розмірі 11 821,92 грн за цим же кредитним договором.

Тобто, однією з підстав відмови в позові було те, що підтверджено погашення відповідачем кредиту, позивачем не вказано період нарахування заборгованості, позивачем не подано обґрунтованого розрахунку його вимог та його нормативного обґрунтування.

А тому є необґрунтованими посилання позивача, зокрема і у відзиві на апеляційну скаргу, на те, що єдиною підставою відмови в позові у справі № 766/1029/19 було лише те, що був наявний вчинений виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого було відкрите виконавче провадження і що в позові було відмовлено не з мотивів відсутності боргу чи необґрунтованості вимог.

Оскільки було відмовлено в задоволенні позову станом по суті на день звернення до суду, 17.01.2019 року, про стягнення всієї заборгованості, у тому числі і достроково частину позики, що залишилася, тому є необґрунтованими вимоги позивача у цій справі про стягнення заборгованості станом на 31.03.2021 року в розмірі 27 556,13 грн, з яких: 8 123,85 грн - заборгованість по тілу кредиту, прострочена на день подання позовної заяви; 2 108,43 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 5 382,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3 612,31 грн - пеня; 1 735,58 грн - 3% річних у відповідності до ст.625 ЦК України; 6 553,96 грн - збитки від інфляції у відповідності до ст.625 ЦК України.

Адже вважається, що станом на 17.01.2019 року відповідач повністю й достроково виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором № 0.005.24.0218.ФО_К від 05.02.2018 року. Відтак немає жодних підстав після вказаної дати нараховувати йому будь-які платежі, зокрема:

--- за тілом кредиту, адже тіло кредиту повністю сплачено;

--- за процентами, адже, як вказувалось, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося при пред`явленні до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, а саме 17.01.2019 року;

--- за пенею, адже вказана санкція передбачена за порушення строків повернення кредиту, а в справі встановлено, що відповідач таких строків не порушив, оскільки в позові про дострокове стягнення кредитної заборгованості було відмовлено;

--- а також застосовувати передбачену ч.2 ст.625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов`язання (3% річних і збитки від інфляції), адже вказана відповідальність застосовується до боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, а в цій справі встановлено, що відповідач не прострочив виконання грошового зобов`язання, оскільки в позові про дострокове стягнення кредитної заборгованості було відмовлено.

Крім того, апеляційний суд вважає незаконними вимоги позивача про стягнення комісії в розмірі 5 382,00 грн, оскільки така вимога банку суперечить положенням ст.11, ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", ч.ч.1 і 3 ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та правовим висновкам, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, в постанові від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17, а також Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, відповідно до яких банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

У справі встановлено, відповідно до Виписки по особовому рахунку та Деталізованого розрахунку по кредитному договору, що сплачені відповідачем (позичальником) кошти на погашення кредитної заборгованості також зараховувались на погашення комісії, зокрема 09.01.2019 року зі сплачених відповідачем 11 540,00 грн 4 072,78 грн було зараховано на оплату комісії, 08.02.2019 року зі сплачених ним 1 156,00 грн 448,50 грн було зараховано на оплату комісії.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Розмір комісії за вказаним у цій справі договором (2,99% щомісячно) перевищує розмір процентів за користування кредитом (12% річних), що не можна визнати справедливим та розумним. А тому апеляційний суд вважає нікчемними положення відповідного пункту кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів, без зазначення переліку послуг Банку, які за законом повинні надаватись безоплатно.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивач не надав розрахунок заборгованості, який би обґрунтовував наявність підстав для стягнення будь-якої заборгованості, враховуючи наявність вказаного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.09.2021 року по справі № 766/1029/19, що набрало законної сили.

Також, апеляційний суд враховує положення п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (про звільнення позичальника від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України), а також положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (про звільнення позичальника, у разі прострочення ним виконання грошового зобов`язання за договором, від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування), враховуючи, що карантин в Україні було запроваджено з 12.03.2020 року, а скасовано з 01.07.2023 року, а воєнний стан було запроваджено з 24.02.2022 року і діє він до цього часу.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Приймаючи до уваги, що стороною позивача не доведено підстави позову, апеляційний суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Отже, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові. Відповідно, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є його мати ОСОБА_2 , слід задовольнити, судове рішення на підставі п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України слід скасувати й постановити нове рішення, яким в позові відмовити за необґрунтованістю.

За ч.8 ст.6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України:

--- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1);

--- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2).

При поданні апеляційної скарги скаржником (відповідачем) було сплачено судовий збір в установленому законом розмірі 3 633,60 грн.

З огляду на вказане, враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено, з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 , правонаступником якого є його мати ОСОБА_2 , підлягають стягненню судові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 3 633,60 грн при поданні апеляційної скарги.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є його мати ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2025 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс" до ОСОБА_1 , правонаступником якого є його мати ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс" на користь ОСОБА_1 , правонаступником якого є його мати ОСОБА_2 , судові витрати в розмірі 3 633,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повної постанови - 10 серпня 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська