Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №766/14983/24 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/14983/24 Головуючий в І інстанції: Зуб І.Ю.

Номер провадження: №22-ц/819/1174/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової І.В.,

Склярської І.В.,

секретар Середюк О.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 квітня 2026 року, ухвалене у складі судді Зуб І.Ю. в м. Херсоні, дата складення повного рішення - не зазначено, у справі за позовом адвоката Дубкової Анни Іванівни, яка діє від імені ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

05 вересня 2024 року адвокат Дубкова Анна Іванівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила:

--- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 недоотриману ОСОБА_2 1/2 частину суми боргу пенсії, яка становить 391 782,24 грн за період з 13.12.2019 року по 31.03.2021 року відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НРТ № 124375 від 12.01.2024 року, а саме: 195 891,12 грн;

--- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 567,13 грн.

Позов обґрунтований наступним.

У провадженні Херсонського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа № 540/1440/20 за позовом чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Головного управління фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання його вчинити певні дії. 27.08.2020 року рішенням цього суду зобов`язано Управління провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугу років за правилами ч.1 та ч.12 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла станом на час призначення пенсії, а саме станом на березень 2003 року) відповідно до поданої довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №18-184вих-20 від 16.03.2020 року з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

26 травня 2021 р. постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду дане рішення суду змінено в частині посилання суду першої інстанції на ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІІ та строку здійснення перерахунку пенсії. Згідно із постановою суду: "… Викласти третій абзац резолютивної частини рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року в наступній редакції: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 13.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017р. "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої прокуратурою Херсонської області від 16.03.2020р. №18-184вих-20 без обмеження її граничним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року залишено без змін".

12 січня 2024 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом серії НРТ № 124375, зареєстровано в реєстрі за № 19 (спадкова справа № 4/2024), згідно з яким спадкоємцями зазначеного у цьому Свідоцтві майна гр. ОСОБА_2 , 1951 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - на 1/2 частку, а також його дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - на 1/2 частку. Також у Свідоцтві про право на спадщину за законом вказано, що спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається, зокрема з боргу пенсії за період з 13.12.2019 р. по 31.03.2021 р. в сумі 391 782,24 грн. Зазначене спадкове майно належало спадкодавцю згідно довідки Пенсійного фонду України Головного управління в Херсонській області, виданої 29.11.2023 року за № 2100 - 0501- 8/39770.

Таким чином, на підставі даного Свідоцтва позивачу належить 1/2 частина зазначеного боргу пенсії, а саме 195 891,12 грн.

17 липня 2024 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою до Управління про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера.

28 серпня 2024 р. позивачем отримано листа Управління № 2100-0501-8/36511 від 26.08.2024 р., згідно з яким відмовлено у виплаті, вказуючи, що оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, відсутні підстави для виплати нарахованих коштів за рішенням цього суду іншим особам.

Відмова Управління ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії її померлого чоловіка у розмірі 195 891,12 грн, яка належить їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НРТ № 124375 від 12.01.2024 р., є незаконною.

Після отримання спадщини ОСОБА_1 звернулася із заявою до Управління про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера та долучила до неї перелічені документи відповідно до абзацу 4 п. 2.26. Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 р. № 13-1).

Згідно з положенням абзацу 4 п. 2.26 даного Порядку для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї, або в разі їх незвернення за виплатою вказаної суми протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається: 1) документ, що посвідчує особу заявника, 2) свідоцтво про смерть, 3) свідоцтво про право на спадщину. Надання таких документів позивачем до Управління підтверджується заявою ОСОБА_1 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера № 945 від 17.07.2024 р., розпискою-повідомленням Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 17.07.2024 р. (долучені до позовної заяви).

Отже, на підставі викладеного ОСОБА_1 у законному порядку набула право на спадщину свого померлого чоловіка та виконала вимоги Порядку № 22-1. Відмовляючи позивачу в задоволенні заяви про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, Управління послалося на ст.25 ЦК України та на норми Кодексу адміністративного судочинства України. Це суперечить правовідносинам, які склалися між Управлінням та ОСОБА_1 , оскільки спірні правовідносини по справі виникли саме з приводу виплати позивачу пенсії померлого спадкодавця в порядку спадкування за законом 1/2 частини суми, яка зазначена в свідоцтві на спадщину, на яку ОСОБА_1 має право відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1058- IV. Невірне застосування відповідачем законодавства призвело до незаконного перешкоджання реалізації права ОСОБА_1 , як спадкоємиці на отримання належного їй спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини, згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в Спадковому реєстрі після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.09.2024 року було відкрито провадження у справі й ухвалено призначити підготовче засідання.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вказано наступне.

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується. Так, у відповідності до ст.1227 ЦК України, згідно з якою суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя (виплати нараховані, але не отримані спадкодавцем), передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Водночас, недоотримана, у зв`язку зі смертю пенсіонера, сума пенсії, на яку він мав право, виплачується, зокрема, в порядку Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 9 липня 2003 року.

Згідно з положеннями ст.52 Закону № 1058 сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня завершення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачуються одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця.

Таким чином, щомісячне грошове утримання судді у відставці не є пенсійною виплатою (пенсією) у розумінні положень Закону, тому ці кошти не є недоотриманою пенсією, що підлягає виплаті відповідно до статті 52 Закону.

Представником позивача подано відповідь на відзив, де вказано про незгоду із доводами відповідача.

Ухвалою Херсонеського міського суду Херсонської області від 16.01.2025 року витребувано докази, а саме: копію спадкової справи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.03.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав відзив.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 квітня 2026 року позов було задоволено, суд ухвалив:

--- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 недоотриману ОСОБА_2 1/2 частину суми боргу пенсії, яка становить 391 782,24 грн за період з 13.12.2019 р. по 31.03.2021 р. відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НРТ № 124375 від 12.01.2024 р., а саме: 195 891,12 грн;

--- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 567,13 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ч.1 ст.46, частин 1 3 ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", враховував приписи ст.ст.1216, 1218, 1219, 1227 ЦК України. Суд враховував, що з аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. На думку суду, такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.

Також суд враховував висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19, які стосуються тлумачення статті 1227 ЦК України, а саме, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Також суд послався на положення частин 1 і 3 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Суд зазначив, що обставини, вказані в тексті відзиву, не можуть бути прийняті до уваги судом, так як прямо суперечать ст.1227 ЦК України та вказаним вище спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання. Відтак, не приймаються судом до уваги та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, суд вважав, що дослідженими доказами підтверджено те, що позивач у встановленому законом порядку набула право на отримання пенсії в розмірі 195 891,12 грн шляхом її спадкування після смерті ОСОБА_2 , а також те, що в позасудовому порядку позивач не має можливості оформити спадщину. Враховуючи зазначене, беручи до уваги наявність у позивача права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , належність пенсії, яку має намір успадкувати позивач, спадкодавцю на день його смерті, суд вважав можливим задовольнити позовні вимоги до відповідача.

На вказане рішення відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подав у вівторок 07 липня 2026 року апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі. При цьому він послався на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, вказав, що суд не прийняв до уваги те, що провадження відповідної виплати за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України чинним законодавством не передбачено, а тому виплата заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, може бути здійснена виключно в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та з урахуванням дати набрання рішенням законної сили відповідно до абзацу 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку.

Також зазначив, що слід враховувати й те, що оскільки відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання і платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України про Державний бюджет України, а останнє має кількісні, часові і цільові обмеження, Пенсійний Фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з листом від 10.06.2026 року № 2800-030101-5/43074 щодо надання роз`яснень стосовно порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного Фонду України на виконання судових рішень.

Таким чином, вказав, виплата заборгованості буде здійснюватися за основною бюджетною програмою у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Іншого порядку з цього приводу наразі немає. А тому, вважає, позовні вимоги є необґрунтованими.

У відзиві адвокат Дубкова Анна Іванівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, зазначивши наступне.

Управлінням невірно витлумачено зміст правовідносин, які склалися між ОСОБА_1 та Головним управлінням ПФУ в Херсонській області. Предметом спору є не права та обов`язки ОСОБА_2 , які пов`язували його з Управлінням, а мова йде про його власність, а саме про пенсійні виплати, які йому заборгував відповідач, а він не встиг за життя їх отримати. Згідно із ст.1227 ЦК України ці виплати входять до складу спадщини. Це також підтверджено рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 766/19694/24 щодо таких самих обставин справи стосовно доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (рішення судів долучено до відзиву).

Такий підхід застосований Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 355/323/17, де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії).

Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду. Так, у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17 (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержані за життя спадкодавиці (матері позивача) підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування). Аналогічних висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30 листопада 2022 року справа № 638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера).

Відтак, вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягали застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 10.08.2026 року о 08:50 годині, однак учасники справи, які до суду не з`явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається таке.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 22.07.1978 року, після одруження прізвище дружини " ОСОБА_5 ".

Згідно з копії Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Свідоцтва про спадщину за законом від 12.01.2024 року після смерті ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_1 є спадкоємицею 1/2 частини пенсії померлого за період з 13.12.2019 року по 31.03.2021 року в сумі 391 782,24 грн, згідно довідки ПФУ Головного управління в Херсонській області від 29.11.2023 року за № 2100-0501-8/39770.

Листом Управління № 2100-0501-8/36511 від 26.08.2024 року на ім`я позивача було відмовлено у виплаті 1/2 частини пенсії померлого, вказуючи, що оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, відсутні підстави для виплати нарахованих коштів за рішенням цього суду іншим особам.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Права i обов`язки, які не входять до складу спадщини імперативно визначені у статті 1219 ЦК України, є виключними та розширеному тлумаченню не підлягають.

За ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За положеннями ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ("Виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера"):

--- сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (частина 1);

--- члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина 2);

--- у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина 3).

Стаття 46 вказаного Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачає виплату пенсії за минулий час, зокрема:

--- нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії (частина 1);

--- нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом (частина 2).

Відповідно до частин 1 і 3 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

--- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

--- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

--- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, вказані у відзиві на позовну заяву, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать статті 1227 ЦК України та вказаним вище спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання. Відтак, вони не можуть бути прийняті до уваги та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, як правильно зазначив суд, наданими доказами підтверджено те, що позивач у встановленому законом порядку набула право на отримання пенсії в розмірі 195 891,12 грн шляхом її спадкування після смерті ОСОБА_2 , а також те, що в позасудовому порядку позивач не має можливості оформити спадщину.

Враховуючи зазначене, наявні підстави для задоволення позову.

Відтак, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в інших постановах, зокрема, які вказані у відзиві на апеляційну скаргу, а саме від 09.10.2019 року у справі № 355/323/17, від 26.06.2019 року у справі № 284/252/17, від 28.04.2022 року у справі № 428/3913/20, від 30.11.2022 року у справі № 638/19167/19.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.

Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на неврахування судом того, що відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.23 БК України виплата заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, може бути здійснена виключно в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та з урахуванням дати набрання рішенням законної сили, відповідно до абзацу 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку, а також на неврахування того, що виплата заборгованості має здійснюватися за основною бюджетною програмою у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, адже, вважає, іншого порядку з цього приводу наразі немає.

При цьому апеляційний суд виходить з того, що, як вже було зазначено, суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. При цьому норми ч.1 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Апеляційний суд враховує те, що спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом. Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20). Також апеляційний суд враховує й положення ст.46 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Висновки суду апеляційної інстанції

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання безпосередньо до Верховного Суду касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повної постанови - 10 серпня 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська