Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №576/1221/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №576/1221/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Усенко Л. М.

Номер провадження 33/816/395/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Глухівського районного суду Сумської області від 02 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 09 травня 2025 року о 23 год. 18 хв. ОСОБА_1 у м. Глухів по вул. Незалежності, 13, керував автомобілем КІА SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільнена мова. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння в Глухівській міській лікарні відмовився. Зазначеними діями порушив п. 2.5 ПДР.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2025 року та провадження у справі закрити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що постанова винесена за неповного з`ясування обставин справи, з порушенням права на захист. На думку апелянта працівники поліції не задокументували та не довели належним чином порушення ПДР, які б відповідно до закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу. Апелянт стверджує, що відеозапис є неповним та починається після того, як транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинився. Крім того, апелянт стверджує, що на той момент перебував на бойовому чергуванні, а тому направляти його на огляд могли виключно службовці військової служби правопорядку.

В судове засідання призначене на 09 год 00 хв 10 серпня 2026 року, особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з`явився, про призначення даної справи до апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України», причини своєї неявки не повідомив і клопотань про відкладення справи на іншу дату не надходило, а тому, апеляційний суд вважає за можливе, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, здійснити апеляційний розгляд вказаної справи за його відсутності.

Тому, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов такого висновку.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 325475 від 09 травня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;

-довідкою про надання інформації з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , від 08 листопада 2011 року;

- долученим до протоколу відеозаписом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень апелянта про те, що постанова винесена за неповного з`ясування обставин справи, з порушенням права на захист, то апеляційний суд відхиляє дані доводи, оскільки зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.

Як вказує апелянт, що працівники поліції не задокументували та не довели належним чином порушення ПДР, які б відповідно до закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу. Такі доводи апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій керував транспортним засобом із ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.

Посилання апелянта на те, що відеозапис є неповним та починається після того, як транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинився. Апеляційний суд не має сумнівів щодо достовірності наявного у матеріалах справи відеозапису. Відеозапис як доказ отриманий у порядку, визначеному законом, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів. Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та оцінити поведінку водія і працівників поліції, які брали участь у складанні матеріалів про адміністративне правопорушення. Відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту руху автомобіля або самого моменту його зупинки не є підставою для визнання відеозапису недопустимим доказом і не спростовує факту керування транспортним засобом, оскільки цей факт підтверджується іншими доказами у справі в їх сукупності. Закон не вимагає, щоб факт керування транспортним засобом у кожному випадку підтверджувався виключно відеозаписом моменту руху транспортного засобу.

Щодо доводів апелянта про те, що на той момент перебував на бойовому чергуванні, а тому направляти його на огляд могли виключно службовці військової служби правопорядку, апеляційний суд зазначає наступне.

За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Як було встановлено, у даному випадку військовослужбовець ОСОБА_1 був зупинений 09 травня 2025 року о 23 год. 18 хв. у АДРЕСА_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини.

У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати.

Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.