Суд: Черкаський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 серпня 2026 р.
Справа: №711/3386/26
Суддя: Люклянчук В. Ф.
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/425/26 Справа № 711/3386/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.
ВСТАНОВИВ
З постанови судді вбачається, що 27.03.2026 о 21.30 год. ОСОБА_1 , керував автомобілем «MERCEDES BENZ C220», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. В.Чорновола, 259 в м. Черкаси, з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в КНП «ЧОПНД» відмовився, що підтверджується висновком лікаря № 127 від 27.03.2026, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі-ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі щодо нього, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 09 травня 2026 року з ЄДРСР, яку було оприлюднено 04 травня 2026 року.
Вважає вищевказану постанову незаконною, необґрунтованою через відсутність доведеного складу адміністративного правопорушення та істотні порушення процесуального закону.
Стверджує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належний доказ про його відмову від проходження медичного огляду.
Тому вважає, що інкриміноване йому адміністративне правопорушення ґрунтується на припущеннях.
Вказує на те, що під час проходження огляду він повідомляв лікаря про наявні захворювання нирок, що об`єктивно впливали на можливість здачі сечі, але лікар не запропонував альтернативний спосіб дослідження, зокрема, відбір крові.
Стверджує, що через неналежне повідомлення про час та розгляд справи він не був присутнім у судовому засіданні, що є порушенням ст. 268 КУпАП.
Також зазначає, що у висновку лікаря стоїть час його складання, 21:55 год., але на відеозаписі перебування апелянта в медичному закладі, 22:51 год., що свідчить про те, що висновок було складено до фактичного завершення огляду, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» за №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
В доповненнях до апеляційної скарги захисник Починок О. приводить доводи щодо незаконності постанова, котра на його переконання винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що на відеозаписах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення не зафіксовано моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Сам відеозапис не є безперервним.
Стверджує, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його право на захист.
Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв`язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.
При апеляційному розгляді були заслухані ОСОБА_1 та його захисник Починок О.І., які підтримали вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторони захисниту, приходжу до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею не було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ №625915 від 27 березня 2026 року, в цей день о 21.30 год. ОСОБА_1 , керував автомобілем «MERCEDES BENZ C220», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. В.Чорновола, 259 в м. Черкаси, з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в КНП «ЧОПНД» відмовився, що підтверджується висновком лікаря № 127 від 27.03.2026, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Утім наявні докази у справі: рапорт працівника поліції О.Овчаренка, направлення на огляд водія транспортного засобу, висновок лікаря КНП «ЧОПНД» Коломієць Т.А. , фактичні дані відеозапису відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських не підтверджують винуватість особи.
Правовий аналіз законодавства про адміністративні правопорушення дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, лише у тому випадку, коли така відмова висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду.
В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною.
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що патрульні поліцейські у водія ОСОБА_1 виявили ознаки наркотичного сп`яніння, через що тому було запропоновано пройти огляд на стан такого сп`яніння в закладі охорони здоров`я.
ОСОБА_1 , заперечуючи вживання ним заборонених речовин, погодився пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров`я, для чого був доставлений до КНП «ЧОНД».
Перебуваючи в закладі охорони ОСОБА_1 не зміг здати зразок біологічного середовища - сечі, як випливає з його пояснень при проходженні огляду та доводів апеляційної скарги, в силу фізіологічних особливостей, наявності хвороби нирок.
Разом з тим ОСОБА_1 не заперечував та напроти пропонував лікарю здати інший зразок біологічного середовища - кров.
Проте цього не було зроблено.
Вказані дії ОСОБА_1 щодо нездачи ним зразку біологічного середовища - сечі, поліцейськими були розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, з чим погодився суд першої інстанції.
Проте апеляційний суд зауважує, що в даному випадку відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не є явною та очевидною
Поведінка ОСОБА_1 , який погодився на огляд у закладі охорони здоров`я, не свідчить про його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Основою медичного висновку з питання станів, пов`язані зі споживанням наркотичної речовини, повинні бути дані всебічного медичного огляду.
Зважаючи на неможливість здачі біологічного матеріалу на дослідження (сечі), лікар Коломієць Т.А. припинила огляд.
В апеляційному суді свідок Коломієць Т.А. , котра як лікар проводила огляд ОСОБА_1 повідомила, що дійсно той пропонував здати зразок біологічного середовища - кров. Утім в умовах КНП «ЧОПНД», через відсутність відповідного обладнання, дослідження такого біологічного середовища неможлива. Ще свідок повідомила, що вона і поліцейські чекали 1 годину, щоб особа здала сечу, утім той за цей час цього не зробив. ОСОБА_1 покликався на стан здоров`я, через що не може здати сечу. Воду тому пропонували , але він відмовився вживати воду з-під крану. Фасовану воду не пропонували.
Щодо цього апеляційний суд зауважує, що поліцейським і судом не враховано положення пунктів 12, 13 розділу ІІІ Інструкції, відповідно до яких предметом дослідження біологічного середовища можуть бути не лише сеча, але й слина та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Більше того, у разі неможливості в обстежуваної особи взяти зразки вищевказаних біологічних середовищ для дослідження використовується кров, про що прямо просив ОСОБА_1 .
Однак, зазначений порядок дотриманий не був, оскільки ОСОБА_1 було відмовлено у взятті у нього іншого біологічного середовища, крім сечі, з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння.
Та обставина, що в умовах КНП «ЧОПНД» відсутня технічна можливість провести лабораторне обстеження крові особи, з метою перевірки перебування її в стані наркотичного сп`яніння, не впливає на наведені висновки апеляційного суду.
Наявність чи відсутність такого обладнання не може перебувати у причинному зв`язку з притягненням особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, фізіологічна неспроможність надати необхідну кількість матеріалу для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, у цьому випадку, не може свідчити про те, що ОСОБА_1 умисно ухилявся від проходження огляду на стан сп`яніння.
Апеляційний суд встановив, що поведінка ОСОБА_1 не була спрямована на фактичну відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.
З урахуванням наведеного неможливо зробити однозначний висновок, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення, через що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У даному випадку розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вплинув на повноту судового розгляду, що привело до прийняття незаконного рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП
ПОСТАНОВИВ
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 скасувати.
Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua