Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №287/899/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №287/899/26 головуючий суддя у І інстанції Нижник Г. П.

Номер провадження №33/4805/1221/26

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., з секретарем Вербич Т.А., за участю захисника Маленко Г.С. (дистанційно), у відкритому судовому засіданні по провадженню за апеляційною скаргою захисника Маленко Ганни Сергіївни на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №287/899/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Маленко Ганни Сергіївни на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №287/899/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665, 60 грн. судового збору.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 680582 від 31.05.2026, ОСОБА_1 31.05.2026 о 20 год. 46 хв. у м. Олевську по вул. Свято-Воздвиженській, 15, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Combo, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810, тест № 800. Згідно з результатом огляду вміст алкоголю в організмі водія становив 0,95 проміле, чим порушено вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП .

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, захисник ОСОБА_1 Маленко Г.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та процесуального права.

В апеляційній скарзі захисник зазначає, що відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, є фрагментарним та не відображає повною мірою обставини події. Крім того, з відеозапису не вбачається, що працівники поліції повідомили водію причину зупинки транспортного засобу та підстави для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На думку захисника, фрагментарність відеозапису унеможливлює відтворення перебігу події з моменту зупинки транспортного засобу до проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager», у зв`язку з чим такий відеозапис є неналежним і недопустимим доказом. Також вказує, що відеозаписом не підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому твердження працівників поліції з цього приводу ґрунтуються лише на припущеннях. Зазначає, що перебування особи за кермом нерухомого транспортного засобу не свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП. Крім того, у матеріалах справи відсутні показання свідків, які б підтверджували факт керування транспортним засобом. На думку захисника, транспортний засіб марки Opel Combo було зупинено безпідставно, при цьому працівники поліції не повідомили водію причину його зупинки. Окрім цього, звертає увагу, що після проходження огляду із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager» ОСОБА_1 висловив незгоду з отриманим результатом та неодноразово наголошував на цьому під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, всупереч вимогам ст. 266 ч. 3 КУпАП, працівники поліції не відреагували на це та не запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, не забезпечили реалізацію передбаченого законом права. У зв`язку з тим, що працівники поліції не з`ясували, чи погоджується водій з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, на переконання захисника, такий результат не може бути використаний як належний доказ керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Інші докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, у матеріалах справи відсутні.

У судовому засіданні захисник Маленко Г.С. апеляційну скаргу підтримала з доводів, викладених у скарзі.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.9.А ПДР України передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9.А ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як на докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №680582 від 31.05.2026 року, чек тестування на алкоголь, з якого вбачається, що результат тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становить 0,95 % проміле, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розписку про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан алкогольного сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, розписку про ознайомлення водія з вимогами ст.266 ч.1 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, розписку щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5850 чинне до 15.10.2026 року, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №680571 від 31.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП, відеозапис, який міститься на диску та приєднаний до матеріалів справи.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки фіксує обставини, які відносяться до зазначеної у протоколі події та не містить ознак фальсифікації. Відеоматеріал наявний у достатньому об`ємі для з`ясування дійсних обставин справи. Тому, доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не є належним доказом у справі, є безпідставними.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 , погодився пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, який показав позитивну пробу 0,95 проміле, що перевищує цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові, встановлений п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, та свідчить про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Незгоди з результатом огляду ОСОБА_1 не виказував, чек за результатами тестування, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатом згоден» та протокол про адміністративне правопорушення підписавбез будь-яких зауважень. Водію роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, відсторонено від права керування транспортним засобом, право керування передано особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується відеозаписом (відео 21:06:08), постановою про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху, передбачене ст.126 ч.2 КУпАП, яка є чинною, оскільки доказів її оскарження ОСОБА_1 чи скасування не надано. Окрім того, під час спілкування з працівниками поліції водій не заперечував факту керування транспортним засобом. Неповідомлення водію причини зупинки транспортного засобу не спростовує встановленого факту керування ним у стані алкогольного сп`яніння та не є безумовною підставою для визнання недопустимими доказів, отриманих у справі про адміністративне правопорушення. Тому доводи захисту щодо відсутності зафіксованого факту керування та незаконність зупинки є безпідставними.

Враховуючи, що під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису згідно ст.266 ч.2 КУпАП, то присутність свідків у даному випадку не була обов`язковою.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на порушення процедури огляду на стан сп`яніння, зокрема на те, що працівники поліції не з`ясували уОСОБА_1 згоди з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння та не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, є безпідставними. Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з його результатами такий огляд проводиться у закладі охорони здоров`я. Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу (відео 21:06:52 - пропозиція працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер 6810», 21:07:01-згода водія на огляд), після оголошення результату тестування будь-яких заперечень щодо його результатів не висловлював, чек за результатами тестування спеціальним технічним засобом, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатом згоден» та протокол про адміністративне правопорушення підписав без будь-яких зауважень. Матеріали справи також не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював незгоду з результатами огляду, бажав чи наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я чи заявляв будь-які клопотання щодо цього. За таких обставин відсутні підстави вважати, що результати проведеного огляду є недійсними або що працівниками поліції було порушено порядок його проведення.

Дії працівників поліції під час оформлення адміністративних матеріалів відповідали вимогам ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, а протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Маленко Ганни Сергіївни на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №287/899/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без задоволення.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 08 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №287/899/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.