Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №161/12996/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/12996/26 Провадження №33/802/821/26 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника Пікуна І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КупАП, і піддано його адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП невідомий, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КупАП, і піддано його адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб.

На підставі статті 36 КУпАП, піддано ОСОБА_1 - остаточному адміністративному стягненню в межах санкції статті 185 КУпАП - у вигляді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову судді в частині адміністративного стягнення та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 185 КУпАП. На думку апелянта накладене на нього адміністративне стягнення є надто суворим та несправедливим, враховуючи визнання ним своєї вини та щирого каяття.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки копію судового рішення отримав лише 27.07.2026 року, не знав мотивів винесеної постанови, а тому був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу.

Перевіривши доводи заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, доходжу наступного висновку.

Згідно ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов`язує саме з днем прийняття оскарженої постанови.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести особа, яка подає апеляційну скаргу, і яка заявила таке клопотання.

Розгляд справи Луцьким міськрайонним судом Волинської області відбувся 16.07.2026 року з участю ОСОБА_1 , останній власноруч підписався у розписці від 16.07.2026 про ознайомлення з постановою суду від 16.07.2026 та порядком її оскарження згідно ст. 291 КУпАП України.

З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2026 ОСОБА_1 подав заяву про отримання копії постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.07.2026 стосовно нього, резолюція про надання останньому копії судового рішення датована 20.07.2026.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 датовано і подано до суду 30.07.2026 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.07.2026 (останній день апеляційного оскарження 27.07.2026).

На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, сукупність вказаних вище обставин свідчить про те, що ОСОБА_1 ураховуючи сучасні функціонали запроваджені в судовій системі за допомогою яких можливо дізнатися про етапи та результати розгляду справи, будучи присутнім у судовому засіданні у Луцькому міськрайонному суді Волинської області та ознайомленим про результати розгляду справи та порядок оскарження згаданої постанови судді, мав можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення, однак у встановлений законом строк не скористався таким.

Таким чином, при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що закон пов`язує обчислення такого строку саме з днем прийняття оскарженої постанови, не доведено існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення апелянта, чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції.

Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді суду першої інстанції за встановлених на підставі матеріалів справи обставин не є поважними, оскільки з розумним інтервалом часу, ОСОБА_1 мав добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а тому в цьому випадку слід відмовити ОСОБА_1 в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.В. Гапончук