Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №758/13809/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13809/26

3/758/4188/26

Категорія 305

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Лещенко О.В., які надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

29.07.2026 року о 06:30 годин за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі співмешканкою гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якої ображав нецензурною лайкою, яким вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене за ст. 173 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку шляхом sms-повідомлення за номером, який встановлений під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Будь-яких клопотань про його участь у судовому засіданні або відкладення судового розгляду до початку судового розгляду, до суду не надходило.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судом враховуються положення ч.2 ст.268 КУпАП відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачена частиною першою ст. 173 КУпАП, розглядається з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з цим, судом створені умови та вжиті заходи, як для належного повідомлення ОСОБА_1 , так і для забезпечення його особистої участі у судовому засіданні.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності, на думку суду, такий розгляд не є порушенням права на захист особи.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно диспозиції ст. 173 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених ч. 1 ст. 173 КУпАП, усі обов`язкові елементи складу правопорушення повинні бути відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності..

Отже, дрібне хуліганство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння особи тягнуть за собою можливість настання наслідків у виді порушення громадського порядку або спокою громадян.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Судом встановлено, що склад адміністративного правопорушення, викладений у протоколі серії ВАД №880573 від 29.07.2026 року, стосовно ОСОБА_1 , відповідає правовій кваліфікації за вчинення домашнього насильства, що передбачена ст. 173-2 КУпАП, яка в свою чергу ОСОБА_1 не інкримінована.

За правилами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, та його невід`ємні складові частини повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.

Однак протокол про адміністративне правопорушення від 29 липня 2026 року серії ВАД № 880573 містить істотні суперечності у викладенні суті правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 та кваліфікація його дій.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення взагалі не містить викладу обставин, який відповідає правовій кваліфікації за ч.1 ст.173 КУпАП, що інкримінована ОСОБА_1 .

Суд, розглядаючи справу про вчинення адміністративного правопорушення, не в праві вийти за межі тих фактичних обставин, які були встановлені протоколом про вчинення адміністративного правопорушення. Якщо викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист особи та принципу рівності сторін процесу.

Протокол про адміністративне правопорушення по суті є обвинувальним актом на основі якого, в сукупності з іншими доказами, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення від 29 липня 2026 року серії ВАД № 880573 інспектором поліції допущені істотні порушення, оскільки виклад обвинувачення не містить жодних ознак інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173 КУпАП, водночас виклад обставин відповідає правовій кваліфікації, яка у провину ОСОБА_1 не ставиться, а відтак вказаний протокол не відповідає приписам ст. 256 КУпАП.

Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями норм КУпАП, які, з огляду на обмежені процесуальні повноваження суду та обов`язку збирати докази саме особами, уповноваженими на складання протоколів, не можуть бути усунуті під час судового розгляду, вказаний протокол не може бути допустимим доказом у справі, що тягне за собою неможливість правильного вирішення справи на його основі.

За таких обставин, фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості особи повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює у даному випадку винесення постанови про визнання особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності винним.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 року адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На підставі викладеного, згідно п. 1 ст.247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративне правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, дані що відображенні у протоколі про адміністративне правопорушення від 29 липня 2026 року серії ВАД № 880573 не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, згідно з яким провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір не підлягає стягненню з особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, ст.173-2, 247, 251, 252, 256, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173 КУпАП , закрити за відсутності події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подання апеляційної скарги подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. В. Лещенко