Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №758/8592/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8592/26

3/758/3931/26

Категорія 305

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року cуддя суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., ознайомившись з адміністративними матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026 року о 13:45 годині за адресою: м.Київ, вул. Петра Сагайдачного, 17, ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме: вибив ногами скло, витягував скло руками, перебував в п`яному вигляді, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

У судові засідання призначені на 27 травня 2026 року та 03 серпня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений за номером телефону встановленим працівниками поліції при складанні протоколу, однак повідомлення останньому не доставлене.

Крім того, постановою Подільського районного суду міста Києва від 27.05.2026 року адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 173 КУпАП повернуто до Подільського управління поліції ГУНП України в місті Києві для належного оформлення та з метою виконання вимог ст.ст. 260 ч.1, 262 ч.2 п.1 КУпАП.

20.07.2026 року на адресу Подільського районного суду міста Києва на виконання вищенаведеної постанови, надійшов рапорт інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Поліщука Д., разом із матеріалами справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого на виконання постанови суду здійснено перевірку місцезнаходження ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Особа» в ІКС «ІПНП». Встановлено, що за наявними даними значаться дві адреси проживання: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Крім того, у рапорті зазначено, що 24.06.2026 року у складі екіпажу «Рубін-702» ( ОСОБА_2 / ОСОБА_3 ), здійснений виїзд за вказаними адресами. За обома адресами двері квартир ніхто не відчинив. Було опитано сусідів, які повідомили, що громадянина ОСОБА_1 за вказаними адресами ніхто ніколи не бачили та не мають уявлення, хто це такий. Зазначене спілкування зафіксовано на боді-камерах №БК472903 та №БК473610.

Судом здійснений виклик ОСОБА_1 на встановлені адреси місця проживання останнього, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», однак поштові відправлення повернуті відправнику, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою, кожною окремо.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судом враховуються положення ч.2 ст.268 КУпАП відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачена частиною першою ст. 173 КУпАП, розглядається з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з цим, судом створені всі умови та вжито всіх можливих заходів, як для належного повідомлення ОСОБА_1 так і для забезпечення його особистої участі у судовому засіданні. Однак останнім проігноровано обов`язок прибути за викликом до суду для участі у розгляді справи.

Крім того, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складений 14.05.2026 року, а скеровані до суду лише 26.05.2026 року, тобто не зважаючи на скорочені строки розгляду справи та строки накладення адміністративного стягнення передбачені ст.38 КУпАП, явка в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , участь якого є обов`язковою, працівниками Подільського управління поліції ГУНП України в місті Києві у строки, не забезпечена.

Отже, орган, який має повноваження на складання матеріалів про адміністративне правопорушення та забезпечення участі особи у судовому засіданні, усунувся від виконання покладених на нього обов`язків, не вжив всіх заходів, в тому числі передбачених ст.260, п.1, 262 ч.2 п.1, з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.

На підставі викладеного, враховуючи що судом вичерпані всі способи забезпечення участі ОСОБА_1 до судового засідання, вважаю за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього, на думку суду, такий розгляд, не є порушенням права на захист особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно диспозиції ст. 173 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 843722 від 14 травня 2026 року;

- фототаблицею, на якій зображена особа чоловічої статі, за ознаками відповідає зображенню у формі встановлення особи, також зафіксоване розбите вікно;

- постановою серії ЕГА № 2029774 від 14.05.2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП за обставинами, які мали місце 14.05.2026 року о 13:40 годині;

- відеозаписом з боді-камер поліцейських, на яких зафіксовані дії ОСОБА_1 , який перебував у приміщенні будівлі, в громадському місці, куди заліз скрізь розбите вікно, та вимогу поліцейських виліз назад. В подальшому поліцейськими доставлено ОСОБА_1 до відділення поліції та складено матеріали про адміністративне правопорушення, під час оформлення матеріалів, ОСОБА_1 не заперечував щодо вчинення ним хуліганських дій.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП

Під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 проставив особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, без будь-яких зауважень.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 33, 40-1,173, 245, 251 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законнаої сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко