Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №755/5808/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5808/26

Провадження №: 3/755/2823/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882262 від 15.04.2026 року, ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП, 19.03.2026 року не прибув на реєстрацію до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, чим порушив правила та обмеження адміністративного нагляду винесені йому під особистий підпис, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882240 від 15.04.2026 року, ОСОБА_1 , 14.04.2026 року о 23.00 год., був відсутній за місцем мешкання, чим порушив правила та обмеження адміністративного нагляду винесені йому під особистий підпис, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882238 від 15.04.2026 року, ОСОБА_1 , 26.03.2026 року не прибув на реєстрацію до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, чим порушив правила та обмеження адміністративного нагляду винесені йому під особистий підпис, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 878486 від 15.04.2026 року, ОСОБА_1 , 09.04.2026 року не прибув на реєстрацію до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, чим порушив правила та обмеження адміністративного нагляду винесені йому під особистий підпис, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 882239 від 15.04.2026 року, ОСОБА_1 , 02.04.2026 року не прибув на реєстрацію до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, чим порушив правила та обмеження адміністративного нагляду винесені йому під особистий підпис, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 878488 від 15.04.2026 року, ОСОБА_1 , 05.03.2026 року не прибув на реєстрацію до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, чим порушив правила та обмеження адміністративного нагляду винесені йому під особистий підпис, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 квітня 2026 року, на підставі ст. 36 КУпАП, матеріали адміністративних справ об`єднані в одне провадження.

У судові засідання, призначені на 01.05.2026 року, 08.06.2026 року, 22.07.2026 року, ОСОБА_1 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Не був доставлений ОСОБА_1 до суду і в примусовому порядку на підставі постанови від 01.05.2026 року.

Згідно вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Також, в своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За вказаних обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з частиною другою статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

При цьому, суддею враховується практика Європейського Суду з прав людини (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Суддею встановлено, що адміністративні правопорушення були вчинені ОСОБА_1 05.03.2026 року, 19.03.2026 року, 26.03.2026 року, 02.04.2026 року, 09.04.2026 року та 14.04.2026 року, а відтак, станом день розгляду справ - 22 липня 2026 року, строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплинув.

Таким чином, зважаючи на вимоги ст. 38 КУпАП строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності за протоколами про адміністративні правопорушення на час їх розгляду судом - закінчився, оскільки адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 187 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сплинули строки накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі № 308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Зважаючи на вищевикладене, суддя не вбачає наявності підстав для встановлення вини ОСОБА_1 одночасно з закриттям провадження у справі через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 33-35, 36, ст. 187, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 187 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя