Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №686/17982/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/17982/26

Провадження № 33/820/620/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника - адвоката Бринцевої С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу адвоката Бринцевої С.С., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року, -

встановив:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 03.06.2026 близько 12 год. 29 хв., рухаючись по вул. Зарічанська, 14/1 у м. Хмельницький, керував транспортним засобом – Nissan Primera, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнин рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). В порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи у медичному закладі охорони здоров`я відмовився.

Указаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.130 КУпАП..

В поданій апеляційній скарзі захисник просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події.

Зазначає, щоматеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом в розумінні Правил дорожнього руху. Крім того, матеріали справи не містять доказів зупинення чи фактичної зупинки транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що транспортний засіб не був зупинений працівниками поліції свідчить про безпідставне пропонування працівниками поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

Немає доказів безперервної відеофіксації вказаної у протоколі події, а в такому випадку мало бути залучено двоє свідків, яких згідно протоколу залучено не було.

Заслухавши пояснення адвоката Бринцевої С.С. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу розглянуто відповідно до вимог ст.280 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682760 від 03.06.2026, ОСОБА_1 03.06.2026 близько 12 год. 29 хв., рухаючись по вул. Зарічанська, 14/1 у м. Хмельницький, керував транспортним засобом – Nissan Primera, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнин рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager та проведення аткого оглдяу в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 682760 від 03.06.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнин рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя (з результатами огляду ОСОБА_1 погодився); направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.06.2026 у зв`язку із виявленням ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнин рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя (від проведення огляду відмовився); відеозаписами із нагрудного персонального відео реєстратора поліцейського, на якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення за описаних вище обставин.

Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються відеозаписом.

Так, на відеозаписі чітко зафіксовано, що автомобіль о 12:28:38 виїжджає з двору в сторону гаражів, о 12:28:48 за ним виїжджає автомобіль патрульної поліції та о 12:28:50 працівники поліції підходять до транспортний засобу, при цьому стоп-вогні автомобіля горіли та одразу вимкнулись. Після зупинки автомобіля до водія ОСОБА_1 підійшов працівник поліції, представився, чітко повідомив, що існує інформація про те, що водій даного автомобіля перебуває в стані алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 , який у знаходився за кермом автомобіля не заперечував з приводу того, що керував транспортним засобом, однак неадекватно відреагував на вимоги працівника поліції та зачинився у своєму автомобілі. У подальшому, від неодноразової пропозиції працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння та в медичному закладі чітко відмовився. Працівником поліції із дотриманням вимог закону було роз`яснено наслідки такої відмови для водія, на що останній погодився та не заперечував щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Суд вважає, що відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки підтверджують, як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я.

Отже, твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження апелянта на те, що відеозапис не відповідає критерію належності, оскільки не є безперервним, апеляційний суд відхиляє, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності для встановлення істини у справі, яким, зокрема, зафіксовано події, із зазначенням дати та часу, починаючи з моменту зупинки водія, висловлення поліцейськими до нього ознак алкогольного сп`яніння та вимоги щодо необхідності проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, тоді як всі інші відомості містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений та власноручно підписався.

Доводи апеляційної скарги про те, що огляд проводився із порушеннями вимог ст.266 КУпАП, не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

За змістом ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735.

Вказані вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Так, з відеозапису події вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнин рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя та запропоновано водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я, на що водій категорично відмовився.

Працівниками поліції було роз`яснено, що водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 .

Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівники поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та при огляді на стан алкогольного сп`яніння діяли в межах Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Тож, апеляційний суд не вбачає у діях працівників поліції та суду першої інстанції ознак упередженості, необ`єктивності та формальності підходу до розгляду цієї справи. Доказів на підтвердження зворотного апелянтом не надано, тому апеляційний суд не погоджується з наведеними вище доводами апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що під час огляду на стан алкогольного сп`яніння не було залучено свідків, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд (відмова від проходження огляду) ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння здійснювався працівниками поліції із застосуванням технічних засобів відеозапису, а згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд проводиться у присутності двох свідків лише у разі неможливості застосування таких засобів.

Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотриманий судом стандарт доведення, висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поза розумним сумнівом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Бринцевої С.С. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК