Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №686/12728/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12728/25

Провадження № 1-кп/686/652/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243000000683 від 11 березня 2025 року, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лохвиця Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, пенсіонера, з інвалідністю 3 групи, жителя АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 23 жовтня 2009 року Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

встановив:

ОСОБА_8 11 березня 2025 року о 12 годині 08 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на посягання на громадську безпеку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись неподалік смітників по вул. Проспект Миру, 65/2 у м. Хмельницькому, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою, посягаючи на громадську безпеку в частині надання інформації про загрозу злочинних посягань, діючи умисно, маючи на меті дезорганізувати роботу спеціальних служб, які функціонують на території міста Хмельницького та Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, який є будівлею, що забезпечує діяльність органу державної влади, розуміючи, що таке повідомлення створить паніку та страх серед населення, порушить громадську безпеку та дезорганізує функціонування суду, не бажаючи бути викритим правоохоронними органами за допомогою заздалегідь придбаного нового мобільного телефону марки «NOMI» моделі «і1880», ІМЕІ1 НОМЕР_3 , ІМЕІ2 НОМЕР_4 , та Sim-карткою мобільного оператора «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_5 , здійснив телефонний дзвінок із зазначеного мобільного телефону на спецлінію «102» Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та, після з`єднання з оператором, анонімно та умисно повідомив завідомо неправдиву інформацію про підготовку вибуху та загрозу безпеці громадян в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, що за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд. 54, а саме про те, що будівля замінована та відбудеться вибух, тим самим здійснив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибелі людей та іншими тяжкими наслідками.

Вказані дії призвели до безпідставного відволікання сил та засобів спеціальних служб Національної поліції України на забезпечення безпеки в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, що відноситься до будівлі, яка забезпечує діяльність органу державної влади.

За завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, якщо об`єктом завідомо неправдивого повідомлення стала будівля, що забезпечує діяльність органу державної влади, ОСОБА_8 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 259 КК України.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.

Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_8 , який показав, що дійсно він 11 березня 2025 року о 12 годині 08 хвилин за допомогою заздалегідь придбаного нового мобільного телефону марки «NOMI» моделі «і1880», з Sim-карткою мобільного оператора «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_5 , здійснив телефонний дзвінок на спецлінію «102» ГУНП в Хмельницькій області та, після з`єднання з оператором, анонімно повідомив інформацію про підготовку вибуху та загрозу безпеці громадян в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, що за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд. 54. а саме про те, що будівля замінована на 3 поверсі. Після цього мобільний телефон він викинув у смітник на Проспекті Миру в м. Хмельницькому.

Факт здійснення телефонного дзвінка підтверджується аудіозаписом дзвінка, який опрацьовувався оператором спецлінії відділу служби «102» УОАЗОР ГУНП в Хмельницькій області 11.03.2025 з номера НОМЕР_6 , та даними протоколу його огляду від 17 березня 2025 року. Так, під час розмови ОСОБА_8 повідомив оператору, що у міськрайонний суд, який знаходиться по вул. Героїв Майдану, 54 у м. Хмельницькому, невідомий чоловік заніс на третій поверх чорну сумку з вибухівкою. В ході розмови оператор запитала чи це замінування та звідки йому відомо, на що ОСОБА_8 відповів: «да, да, да, да... Це 100 процентів. Я знаю, я знаю. Як я кажу, то я знаю. Нада щоб хтось виїхав і подивився, там чорна сумка в коридорі стоїть, на 3 поверсі». При цьому обвинувачений не представився, не повідомив оператору свого прізвища, ім`я, по батькові, а на прохання назватися припинив розмову.

Згідно з висновком судової фоноскопічної експертизи № СЕ-19/123-25/4645-B3 від 18.04.2025 голос та мовлення диктора, який промовляє фразу «Добрий день» на фонограмі файлу «0977166306.2025-03-11 12-07-22 mp3 (мовленевого звукозапису телефонного дзвінка, який надійшов 11.03.2025 о 12.08 год. з номеру мобільного телефону НОМЕР_6 за фактом замінування Хмельницького міськрайонного суду) належать обвинуваченому ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_9 (товариш обвинуваченого) та свідок ОСОБА_10 (продавець магазину) підтвердили факт придбання обвинуваченим ОСОБА_8 11.03.2025 близько 11 год. в магазині «Смартшоп» по вул. Проспект Миру, 69 в м. Хмельницькому мобільного телефону марки «Nomi» і стартового пакету «Київстар», що також зафіксовано та підтверджується відеозаписами із камер відеоспостереження приміщення вказаного магазину та даними протоколу їх огляду від 12 березня 2025 року. При цьому свідок ОСОБА_9 показав, що для чого саме ОСОБА_8 придбавав телефон останній не повідомляв, стурбованим не був, а свідок ОСОБА_10 , що ОСОБА_8 попросив найдешевший телефон та сім-картку, при чому йому було байдуже якого саме оператора.

Під час пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками свідок ОСОБА_10 впізнала та прямо вказала на ОСОБА_8 як на особу, яка 11.03.2025 близько 10 год. 40 хв. в магазині «Смартшоп» по вул. Проспект Миру, 69 в м. Хмельницькому, придбала мобільний телефон марки «Nomi» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», що зафіксовано у протоколі проведення цієї слідчої дії від 13.03.2025.

Свідок ОСОБА_11 показав, що 11.03.2025 в першій половині дня, пішовши викидати сміття за адресою: Проспект Миру, 65/2 у м. Хмельницькому, у сміттєвому баку знайшов телефон, який почав дзвонити. Під час телефонної розмови з працівником поліції він дізнався, що із вказаного телефону телефонував чоловік та повідомив про замінування суду. В подальшому цей телефон він добровільно видав працівникам поліції, що підтверджується відповідною заявою та даними протоколу огляду речей від 11.03.2025. При цьому встановлено марку мобільного телефону «NOMI», його модель «і1880», ІМЕІ1 НОМЕР_3 , ІМЕІ2 НОМЕР_4 та Sim-картку оператора «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_5 .

Згідно з відеозаписами із камери відеоспостереження, яка знаходиться по вул. Кропивницького у м. Хмельницькому, зафіксовано як ОСОБА_8 о 12 год. 09 хв. перебуває біля сміттєвих баків по Проспекту Миру, 65/2 та викидає у сміттєвий бак невідомі предмети. Після цього до сміттєвих баків підійшов чоловік (як встановлено свідок ОСОБА_11 ), який мав намір викинути сміття, однак зупинився та почав роздивлятись вміст сміттєвого баку, після чого дістав із нього телефон, викинув сміття та пішов у напрямку Проспекту Миру.

За даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 11.03.2025 у ОСОБА_8 вилучено інший мобільний телефон моделі «Е 180» із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_7 .

Відповідно до відомостей протоколу огляду місця події від 11.03.2025, відеозаписів з камер відеоспостереження, що встановлені в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по вул. Героїв Майдану, 54 в м. Хмельницькому та протоколів огляду документів від 07 та 24 квітня 2025 року під час огляду вказаного приміщення суду будь-яких підозрілих предметів та речей не виявлено, даних, які б свідчили про наявність чорної сумки чи особи, яка б могла її занести, не встановлено.

Свідки ОСОБА_12 (керівник апарату Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області) та ОСОБА_13 (працівник служби судової охорони) показали, що дійсно 11.03.2025 було повідомлення про замінування суду, під час обстеження працівниками поліції приміщення жодних вибухонебезпечних предметів виявлено не було, інформація про замінування не підтвердилась. Свідок ОСОБА_13 також вказала, що підозрілих осіб з чорною сумкою в той день у приміщенні суду вона не бачила.

За повідомленням Територіального управління Державної судової адміністрації України від 21.04.2025 № 500/25 вих. та згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4020681 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, який розташований по вул. Героїв Майдану, 54 в м. Хмельницькому, забезпечує діяльність органів державної влади, вказана будівля перебуває на балансі в оперативному управлінні Державної судової адміністрації України.

Встановлені судом обставини підтверджуються також речовими доказами - мобільним телефоном марки «NOMI» моделі «і1880», ІМЕІ1 НОМЕР_3 , ІМЕІ2 НОМЕР_4 , та Sim-карткою мобільного оператора «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_5 , які обвинувачений ОСОБА_8 використав як засоби вчинення кримінального правопорушення.

Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки його вчинення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Показання обвинуваченого про те, що приблизно 6 чи 7 березня 2025 року він, перебуваючи у кафе в ТЦ «Епіцентр» в м. Хмельницькому, почув розмову двох чоловіків про намір занести у вівторок сумку на 3 поверх в приміщення суду по вул. Героїв Майдану, 54 і влаштувати там феєрверк (як він зрозумів влаштувати вибух), а тому у вівторок 11 березня 2025 року повідомив про замінування з метою врятувати людей, суд визнає неправдивими і даними з метою уникнути відповідальності за фактично вчинене, а тому відхиляє їх.

Ці показання обвинуваченого повністю спростовуються дослідженими судом належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, показаннями самого обвинуваченого, свідків, даними відеозаписів з камер відеосостереження та протоколів слідчих дій про те, що ОСОБА_8 : для здійснення повідомлення про замінування придбав новий, найдешевший мобільний телефон з іншою сім-карткою, хоча мав власний; під час купівлі телефону про замінування своєму товаришу не повідомляв, перебував у гарному настрої, не був стурбований, як для людини, яка хвилювалась за життя та здоров`я людей, які могли стати жертвами вибуху; після повідомлення одразу позбувся придбаного телефону з сім-карткою, викинувши їх у смітник, не бажаючи бути викритим; зателефонувавши на спецлінію відділу служби «102», не представився, звідки володіє інформацією про замінування оператору не повідомив. При цьому ОСОБА_8 показав, що як колишній співробітник органів поліції в силу професійних та службових обов`язків достеменно знав про порядок повідомлення громадянами про вчинені злочини та ті, що готуються, а відтак міг повідомити про злочин у законний спосіб.

Наведені обставини в сукупності з дослідженими доказами свідчать про готування ОСОБА_8 до вчинення злочину, ретельне планування своїх дій, беззаперечно підтверджують наявність умислу на вчинення злочину та усвідомлення того факту, що його повідомлення про замінування приміщення суду є завідомо неправдивим, що спростовує доводи захисника про відсутність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

Та обставина, що 11 березня 2025 року об 11 год. 02 хв. було інше повідомлення на спецлінію відділу служби «102» про замінування, тобто інша подія, не змінює факту вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення та не впливає на кваліфікацію його дій.

Доводи захисника про недопустимість доказів сторони обвинувачення суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, захисник вказує про недопустимість доказів, посилаючись на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато до внесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до статей 214, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідування, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення.

11.03.2025 о 12 год. 08 хв. на спецлінію відділу служби «102» від невідомої особи (як пізніше встановлено - обвинуваченого ОСОБА_8 ) надійшло повідомлення про замінування приміщення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, що по вул. Героїв Майдану, 54 у м. Хмельницькому. Таке повідомлення вимагало від поліції вжиття невідкладних першочергових дій з метою перевірки цієї інформації.

Метою проведення огляду місця події є безпосереднє сприйняття та вивчення слідчим обстановки на місці події, виявлення слідів і предметів злочину, вилучення речових доказів, які мають або можуть мати відношення до обставин події, встановлення іншої необхідної інформації, що може мати значення в кримінальному провадженні, та фіксація цих даних у процесуальному документі - протоколі, в тому числі при необхідності, зі складанням планів, схем, графічних зображень, застосуванням фотозйомки, звуко- чи відеозапису, виготовленням відбитків та зліпків. Огляд місця події є однією з перших невідкладних слідчих дій.

Тому, з цією метою за вищевказаною адресою було направлено слідчо-оперативну групу. Під час огляду місця події, проведеного в період з 12 години 36 хвилин до 13 години 00 хвилин в приміщенні суду, в тому числі на його 3 поверсі, будь-яких підозрілих предметів не виявлено, інформація про замінування не підтвердилась.

Відповідно до положень ч. 1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з ч. 3 вказаної статті у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста).

Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР о 18.35 год. того ж дня, тобто з дотриманням вимог ст. 214 КПК України.

Таким чином огляд місця події - це слідча дія, проведення якої у невідкладних випадках дозволяється кримінальним процесуальним законом до внесення відомостей до ЄРДР. А перевірка інформації щодо замінування, яка могла загрожувати життю та здоров`ю людей, безумовно є таким невідкладним випадком.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у справі № 585/2014/22, в якій Верховний Суд зазначив, що проведення огляду місця події до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не суперечить приписам ст. 214 КПК України та не вказує на наявність підстав для визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими.

Щодо недопустимості протоколу огляду місця події від 11.03.2025, оскільки на думку сторони захисту огляд проведений без залучення понятих та спеціаліста-криміналіста, слід зазначити наступне.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.05.2025 об`єктом огляду є Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, розташований по вул. Героїв Майдану, 54 у м. Хмельницькому. За даними вказаного протоколу слідчим оглянуто 1-й, 2-й та 3-й поверхи. Перебування понятих лише на 1-у поверсі під час огляду та їх відсутність на 3, на що посилається сторона захисту, не свідчить про недопустимість вказаного доказу. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , яка була залучена понятою, показала, що не пам`ятає чи піднімалась вона із слідчим на усі поверхи, однак протокол підписувала, підтвердивши зазначені у ньому відомості. Перебування понятих у приміщенні суду під час огляду місця події підтвердив також слідчий ОСОБА_15 .

Під час вказаної слідчої дії було зафіксовано обстановку вчинення злочину - відсутність будь-яких підозрілих, вибухонебезпечних предметів, про які повідомив ОСОБА_8 . Жодні речі, предмети під час вказаної слідчої дії не вилучались. Допитаний спеціаліст - криміналіст ОСОБА_16 хоча і зазначив, що проводив фотографування приміщення суду пізніше, але підтвердив, що фототаблицю виготовив він і передав слідчому. Оскільки обстановка, відображена на фототаблиці, відповідає обстановці, зазначеній у протоколі огляду місця події, тому підстав для визнання протоколу огляду місця події з тих підстав, що фотографування місця події спеціалістом - криміналістом здійснено пізніше, ніж зазначено у протоколі огляду, не має.

Щодо доводів сторони захисту про не долучення до протоколу огляду місця події оригінального примірника технічного носія інформації (картки пам`яті з фототаблицею), на яку зафіксовано проведення слідчої дії, слід зазначити, що до протоколу огляду місця події від 11.03.2025 долучено фототаблицю. Жодних клопотань про невідповідність інформації, відображеної на фототаблиці, проведення експертних досліджень щодо оригінальності фото, способу її виготовлення стороною захисту ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду не заявлялось. Тому відсутність вказаного технічного носія не свідчить про недійсність фототаблиці, а тим більше протоколу огляду місця події від 11.03.2025, а також про таке істотне порушення вимог КПК, яке би вказувало на недопустимість результатів огляду місця події.

Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20.08.2024 (справа №127/21545/22).

Разом з тим, щодо участі понятих під час огляду місця події.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Окрім цього, з обов`язковою участю не менше двох понятих, незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, крім особливостей, встановлених статтею 615 цього Кодексу, здійснюються обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Враховуючи, що будівля суду не є житлом чи іншим володінням особи, а приміщенням, у якому знаходиться орган судової влади, слідчий міг проводити огляд без залучення понятих. Тому їх фізична відсутність під час огляду 2-го і 3-го поверху суду не свідчить про недопустимість протоколу огляду.

Аналогічна правова позиція щодо необов`язковості залучення до огляду місця події понятих зазначена у постанові ККС Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 639/3154/18, в якій суд зазначив, що «огляд місця події, оформлений протоколом від 24 квітня 2018 року, був здійснений у під`їзді поза межами житла чи іншого володіння особи, тому участь понятих у проведенні цієї слідчої дії є необов`язковою відповідно до статей 237,223 КПК України».

Окрім цього, у постанові ККС Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 639/3154/18 суд зазначив, що в основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні перебувати права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання.

Згідно з ч. 1 цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частинами 2 і 3 вищевказаної статті передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: - в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; - внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; - з порушенням права особи на захист; - з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; - з порушенням права на перехресний допит; - з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; - після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; - в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного випливає, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «б» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Отже, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Оскільки жодних порушень прав та свобод ОСОБА_8 під час огляду місця події - слідчої дії, яка проводилась у приміщенні суду, допущено не було, відповідно відсутні підстави і для визнання протоколу огляду місця події від 11.03.2025 недопустимим доказом і з цих підстав.

Щодо недопустимості усіх доказів, оскільки затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України о 18.30 год. 11.03.2025 відбулось до внесення відомостей до ЄРДР, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 13.12.2021 (справа № 754/2818/20) вкзав, що «наявність чи відсутність у ЄРДР на час затримання та особистого обшуку особи відомостей про правопорушення, у зв`язку з яким відбулося затримання, не може вважатися умовою його законності». Отже, здійснення затримання до внесення в ЄРДР відомостей про правопорушення не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Щодо недопустимості на думку сторони захисту протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2025, проведеного зі свідком ОСОБА_10 , з тих підстав, що перед пред`явленням особи для впізнання у свідка не з`ясовано за якими саме ознаками вона може впізнати особу, суд зазначає таке.

Слід врахувати, що 11.03.2025 свідок бачила особу - як пізніше їй стало відомо ОСОБА_8 у магазині «SmartShop», у якому вона працює продавцем - консультантом та в якому останній купував телефон і сім-картку. З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2025 видно, що він проводився за участю двох понятих та свідка ОСОБА_10 , а фотозображень, які пред`являлися на впізнання, було чотири, на яких зображені чотири особи чоловічої статі, схожі зовні, без суттєвих відмінностей між собою. На фотозображенні № 1 ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_8 як особу, яка 11.03.2025 близько 10.40 год. в магазині «SmartShop» по вул. Проспект Миру, 69 у м. Хмельницькому придбала мобільний телефон марки «Nomi» та стартовий пакет «Київстар». Також у протоколі зазначено про сукупність ознак, за якими ОСОБА_10 впізнала обвинуваченого, а саме - форма тіла, форма голови, зачіска, форма носа та вух.

Вказаний протокол повністю відображає весь хід та результати проведеної слідчої дії, а його зміст вказує, що мету її проведення було досягнуто, а тому підстав для визнання недопустимими результатів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками немає. Окрім того, уся отримана у ході вказаної слідчої дії інформація була перевірена безпосередньо в ході судового розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20.08.2024 (справа № 127/21545/22).

Процедурні недоліки, на які посилається сторона захисту щодо відсутності реєстраційного номера супровідного листа, відсутність резолюції керівництва органу досудового розслідування, порушення на думку сторони захисту «Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні», затвердженої наказом МВС України № 575 від 07.07.2017, не свідчать про недопустимість вказаного доказу, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України, та з дотриманням прав та свобод людини.

Щодо недопустимості протоколів огляду оптичних дисків з відео- та аудіозаписами з тих підстав, що вони отримані, на думку сторони захисту, у неналежний процесуальний спосіб, оскільки до матеріалів кримінального провадження долучено копію електронного документу, яка виготовлена не у відповідності до ч. 3 ст. 99 КПК України, а не оригінал, що зобов`язувало слідчого, прокурора із залученням спеціаліста виготовити копію шляхом проведення огляду із залученням спеціаліста або тимчасового доступу до інформації.

Однак, вказані доводи захисника є неспроможними з огляду на наступне.

Усі оптичні диски із відео- та аудіозаписами оглянуті слідчим, добровільно надані володільцями відповідної інформації, що не суперечить правилам та порядку збирання доказів, визначеним у ст. 93 КПК України.

Твердження сторони захисту про те, що відео- та аудіозаписи не є оригіналом у розумінні вимог ст. 99 КПК, а містяться на оптичному диску, а тому є копіями, які не можуть використовуватися як докази, оскільки отримані у неналежний процесуальний спосіб, не заслуговують на увагу.

ККС ВС у своїх постановах неодноразово наголошував, що ототожнення електронного документа як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

Електронні документи - відеозаписи з камер відеоспостереження містяться на оптичних дисках, які долучено до протоколів огляду документів, в яких слідчий зафіксував дані про огляд цих оптичних дисків та постановами приєднав до матеріалів кримінального провадження як документи.

Оскільки вказані відео- та аудіозаписи, як зазначено вище, були отримані органом досудового розслідування з дотриманням вимог ст. 93 КПК, тому відсутні підстави стверджувати, що оптичні диски містять електронні документи, створені не камерами відеоспостереження, а в інший час, за інших обставин, чи у інший спосіб.

Таким чином, достовірність вищевказаних відео- та аудіозаписів не викликає жодних сумнівів щодо допустимості цих доказів у кримінальному провадженні.

Наведене узгоджується із висновками, зробленими ККС у постанові від 03.10.2023 у справі № 596/509/22, а також ОП ККС ВС у постанові від 29 березня 2021 року у справі № 554/5090/16-к.

Зважаючи на вищевикладене, усі докази, подані стороною обвинувачення суду, є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Разом з тим, суд виключає із обвинувачення ОСОБА_8 інкриміновані останньому наслідки вчиненого кримінального правопорушення у виді припинення роботи Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, позаяк за повідомленням голови цього суду від 17.03.2025 № 485/25 через повідомлення про замінування робота суду 11 березня 2025 року не припинялась. Зокрема, в цей день були заплановані та фактично проведені вибори голови суду.

Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 в завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, якщо об`єктом завідомо неправдивого повідомлення стала будівля, що забезпечує діяльність органу державної влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 326 від 22.04.2025 ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення на психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, інший хворобливий стан психіки не страждав, не страждає на такі і на теперішній час, міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, може розуміти значення своїх дій та керувати ними й на теперішній час. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оцінюючи такі висновки експертів, суд визнає їх науково обґрунтованими і достатньо аргументованими, такими, що відповідають об`єктивній поведінці обвинуваченого під час судового розгляду, а тому, погоджуючись з цими висновками, суд визнає ОСОБА_8 осудним і відповідальним за вчинене.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання суд враховує визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_8 вперше притягається до кримінальної відповідальності, що суд визнає обставиною, яка пом`якшує йому покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні. Він одружений, є особою похилого віку, з інвалідністю 3 групи, пенсіонером, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Проте, ОСОБА_8 вчинив умисний тяжкий злочин, який представляє підвищену суспільну небезпеку, своєї вини фактично не визнав навіть під тиском зібраних у справі доказів, намагається уникнути відповідальності, що характеризує його як особу, схильну до протиправних проявів, і це дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність.

При цьому суд також враховує, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 259 КК України, відноситься до кримінальних правопорушень проти громадської безпеки і в умовах сьогодення - п`ятого року повномасштабного вторгнення російської федерації, війни у нашій країні, постійних тривог, загрози ракетних ударів, БПЛА, - реакція громадян на такі злочини - завідомо неправдиві повідомлення про підготовку вибуху, є особливо чутливою та гострою через стрес, страх за життя, небезпеку реальних замінувань та вибухів. В цей важкий час, коли наша країна виборює своє право на незалежність, свободу та безпеку, коли кожного дня в боях гинуть наші найкращі хлопці, а також мирні жителі, вчинення такого злочину є посяганням на безпеку громадян, дестабілізує обстановку в тилу, створює атмосферу паніки, страху та відчаю.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину та особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі. При цьому, враховуючи особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, є особою похилого віку, з інвалідністю 3 групи, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, висновок органу з питань пробації щодо середніх ризиків вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_8 таке покарання в межах санкції ч. 2 ст. 259 КК України у мінімальному розмірі.

На переконання суду саме таке покарання у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Підстав для застосування положень ст. 75 КК України, а саме звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який своєї вини фактично не визнав та у скоєному не розкаявся, немає.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» ОСОБА_8 в строк покарання слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 11.03.2025 (дня затримання) по 13.03.2025 (дня звільнення з-під варти) включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Крім того, згідно з ч. 7 ст. 72 КК України ОСОБА_8 в строк покарання слід зарахувати строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 14.03.2025 по 23.04.2025 включно із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме стягнення з останнього 785 грн. 52 коп. вартості залучення на забезпечення пожежної безпеки під час ідентифікації ВНП за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд. 54, підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ № 1052 від 16.12.2015, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (п. 1). ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7). 15. ДСНС є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства (п. 15).

Згідно з розрахунком 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 11.03.2025 вартість залучення на забезпечення пожежної безпеки під час ідентифікації ВНП за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд. 54, 11.03.2025 становить 785 грн. 52 коп., які в силу ч. 1 ст. 1166 ЦК України підлягають стягненню в дохід державного бюджету з особи, яка завдала майнову шкоду, тобто з обвинуваченого ОСОБА_8 .

Суд відхиляє доводи захисника про недоведеність позовних вимог з посиланням на наявність 11 березня 2025 року іншого повідомлення про замінування, позаяк згідно з повідомленням ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 21.04.2025 № 6702-2397/6718 розрахунок завданої шкоди надано у вказаному кримінальному провадженні, тобто стосується події вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 100 КПК України речові докази слід: мобільний телефон марки «NOMI» моделі «і1880», ІМЕІ1 НОМЕР_3 , ІМЕІ2 НОМЕР_4 , та sim-картку мобільного оператора «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_8 , які були засобами вчинення кримінального правопорушення, - конфіскувати; штани «H&M» та мобільний телефон невідомої марки, моделі «Е180» з sim-карткою оператора «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_9 - повернути обвинуваченому ОСОБА_8 .

В порядку ст. 174 КПК України накладений ухвалами слідчого судді від 13 березня 2025 року (справа № 686/6873/25) на вищевказані речові докази арешт, у якому відпала потреба, - слід скасувати.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 3565 грн. 60 коп. у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

Клопотання про обрання обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжного заходу прокурором не заявлено, а відтак підстав для його застосування, враховуючи положення ч. 4 ст. 176 КПК України, немає.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 259 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з дня його фактичного затримання на виконання вироку.

Зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 11.03.2025 по 13.03.2025 включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі та строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 14.03.2025 по 23.04.2025 включно із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід державного бюджету 785 грн. 52 коп. (сімсот вісімдесят п`ять гривень п`ятдесят дві копійки) витрат, понесених 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на забезпечення пожежної безпеки під час ідентифікації ВНП.

Речові докази: мобільний телефон марки «NOMI» моделі «і1880», ІМЕІ1 НОМЕР_3 , ІМЕІ2 НОМЕР_4 , та sim-картку мобільного оператора «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_5 (квитанції №156) - конфіскувати; штани «H&M» та мобільний телефон невідомої марки, моделі «Е180», з sim-карткою мобільного оператора «Київстар» із абонентським номером НОМЕР_9 (квитанції №№ 156, 237) - повернути обвинуваченому ОСОБА_8 .

Накладений на вищевказані речові докази ухвалами слідчого судді від 13 березня 2025 року (справа № 686/6873/25) арешт - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 3565 грн. 60 коп. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) процесуальних витрат.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: