Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №607/26778/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 Справа №607/26778/25 Провадження №2/607/1608/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 30000,00 грн матеріальної шкоди та 30000,00 грн моральної шкоди.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомляє, що 22.08.2023 вона звернулася до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 щодо надання ним послуг по виготовленню та встановленню одиничної могили на цвинтарі в с. Куряни Тернопільського району Тернопільської області для її померлої матері ОСОБА_3 , згідно з попередньо наданого нею прикладу/взірця аналогічної могили, яку встановлювали на замовлення іншій особі. Відповідно до узгоджених ними умов ФОП ОСОБА_2 повинен був встановити на місці поховання її матері ОСОБА_3 у с. Куряни Тернопільського району Тернопільської області одиночну могилу, а саме: фундамент, на якому буде розміщена могила, одиночну могилу, що обкладена гранітом Габром та встановити надгробну плиту з хрестом. Грошова сума за виконання ФОП ОСОБА_4 вищевказаних робіт встановлена ним в розмірі 60000,00 грн. Із вказаної суми позивач сплатила відповідачу аванс у розмірі 30000,00 грн. З моменту узгодження всіх умов її замовлення до моменту встановлення одиночної могили на місці поховання матері пройшов 1 рік та 1 місяць.

Після встановлення могили у вересні 2024 року ФОП ОСОБА_2 надіслав позивачу фото виконаної роботи. Проте, в цей час позивач була за кордоном, про що повідомила відповідача у переписці, і прийняти роботу по фото не могла.

Пізніше, у переписці, відповідач повідомив позивача про те, що витратив більше матеріалу, ніж було попередньо обговорено. Надіслані позивачу фото свідчили про порушення відповідачем узгоджених між ними умов замовлення на виконання робіт, самостійне прийняття рішення про зміну у роботі, відступ від раніше обговореного взірця. А саме, замість затвердженого фундаменту під могилою, було встановлено додатковий ярус на могилі, оскільки відповідач хотів підняти могилу на дев`яносто градусів, хоча на фото взірця облаштування могили мало інших вигляд. Про вказані обставини позивач повідомила відповідача.

Після повернення позивача в Україну, оглянувши могилу на місці поховання матері, позивач виявила суттєві недоліки у роботі ОСОБА_2 . Робота була виконана недбало та неякісно: могила встановлена на кусках граніту, тобто під нею відсутній фундамент, що в подальшому при порушенні цілісності ґрунту може призвести до руйнування могили в цілому. Зазначене є порушенням домовленості сторін від 22.08.2023. Крім цього, на виробі встановленому відповідачем, виявлені численні тріщини та відколи у плитах, численні потертості, а також невідповідність у кольорах плит.

На поверхні граніту, деякі із тріщин проходять навіть не на поверхні плит (тобто утворилися в результаті механічного пошкодження плит), а проходять наскрізь плит, що свідчить про допущення ФОП ОСОБА_4 порушень в технології виготовлення її замовлення. Фаски, які присутні на обговореному взірці, відсутні на встановленій відповідачем могилі на місці поховання ОСОБА_3 . Крім цього, колір плит на малюнку - прикладі, який вони з відповідачем затверджували як взірець, чорного та червоного кольорів. Проте, встановлені плити на могилі поховання ОСОБА_5 всі чорні. Дані відмінності є дуже важливими, оскільки візуально змінюють могилу та виглядають не так естетично, як на попередньо погодженому взірцеві. В загальному, якщо навіть візуально порівнювати обумовлений попередньо взірець та те, що було зроблено в реальності, робота ФОП ОСОБА_2 є грубою та не якісною. Усі виявлені недоліки та невідповідності у виконаній ФОП ОСОБА_2 роботі, були нею повідомлені відповідачу у телефонному режимі та за допомогою переписки у мобільному додатку Viber.

Після цього, позивач відмовилась оплачувати залишок коштів за договором. У відповідь на це відповідач відмовився усувати недоліки. Крім цього, відповідач погрожував здійснити самовільний частковий демонтаж могили, у випадку недоплати позивачем коштів в сумі 30000,00 грн.

20.04.2025 перебуваючи на кладовищі у с. Куряни Тернопільського району позивач помітила, що одинична могила її матері стоїть без надгробної плити. За даним фактом позивач звернулась із заявою до поліції.

В подальшому, позивач направила претензію на адресу ФОП ОСОБА_2 , у якій просила розірвати усний договір від 22.08.2023, демонтувати конструкцію, встановлену на могилі її матері ОСОБА_3 та повернути сплачену в рахунок авансу грошову суму в розмірі 30000,00 грн.

У відповідь на претензію ФОП ОСОБА_2 відмовив у поверненні коштів.

Вказаними вище діями ФОП ОСОБА_2 заподіяв позивачу матеріальну та моральну шкоду, причинивши душевні хвилювання. Тому позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді від 07.01.2026 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_6 в судових засіданнях, в тому числі 06.08.2026, позов просили задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судових засіданнях, в тому числі 06.08.2026 щодо задоволення позову заперечив. Пояснив, що робота по виготовленню та встановленню пам`ятника виконана ФОП ОСОБА_2 відповідно до погоджених сторонами умов. А недоліки, на які вказує позивач (тріщини, сколи), виникли не з вини ОСОБА_2 , а після монтажу пам`ятника. Про претензії щодо якості пам`ятника та робіт позивач повідомила відповідача через близько 2,5 місяці, а не впродовж 14 днів після монтажу. Позивач і на даний час не розрахувалась за виконані роботи (залишок до сплати 30000,00 грн), хоча вартість робіт склала більше, ніж було погоджено між сторонами.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10:00 год. 11.08.2026.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами 22.08.2023 була досягнута усна домовленість стосовно встановлення одиничної могили на кладовищі в с. Куряни Тернопільського району Тернопільської області для померлої матері позивача – ОСОБА_3 .

На підтвердження домовленості відповідач видав позивачу накладну від 22.08.2023, у якій вказано наступне: кому відпущено ОСОБА_8 , від кого прийнято ОСОБА_2 , назва і сорт товарів: одиночна могила, обкладання гранітом (лєзником і габром), закритий накривочними плитами (лєзником та габром), пам`ятник (габро). Загальна сума 60000,00 грн, завдаток 30000,00 грн, решта до сплати 30000,00 грн.

Відповідно до скріншотів бесіди між сторонами у месенджері Viber, яку сторони визнають:

10.08.2023 позивач надіслала відповідачу фото могили, яку встановили на замовлення іншій особі, із питанням яка ціна. У відповідь відповідач вказав вартість 60000,00 грн;

24.11.2023 сторони обговорили варіанти фото на плиті;

28.05.2024 позивач надіслала відповідачу фото ескізу могили виконаного олівцем;

28.09.2024 відповідач надіслав позивачу фото з місця поховання, на якому зображена встановлена могила (згідно із написом, в могилі похована ОСОБА_3 );

10.12.2024 відповідач запитав про розрахунок за могилу, у відповідь на що позивач повідомила, що доплатить коли буде встановлена могила відповідно до узгоджених умов без сколів та тріщин.

Позивачем також надані фотознімки з місця поховання ОСОБА_3 , на яких зображено, зокрема, царапини, тріщини та щілини в конструкціях та місцях з`єднання елементів, сколи плит.

02.06.2025, у відповідь на письмову претензію ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомив наступне: 22.08.2023 ОСОБА_2 був укладений усний договір із ОСОБА_1 про надання послуг, а саме: на встановлення одиночної могили на цвинтарі в с. Куряни Тернопільського району Тернопільської області для померлої матері громадянки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , згідно з попереднього наданого прикладу/взірця № 1 приблизного варіанту його виконання (так як клієнтка вносила свої корективи). Відповідно до умов договору ОСОБА_2 повинен був встановити на місці поховання матері ОСОБА_1 у с. Куряни Тернопільського району Тернопільської області одиночну могилу, а саме: фундамент, на якому буде розміщена могила, одиночну могилу, що обкладена гранітом Габром та встановлення надгробної плити з хрестом. В процесі роботи клієнткою були внесені корективи, які не були обговорені при укладанні усного договору для монтажу на нижньому фундаменті могили гранітом ОСОБА_9 (червоного кольору), разом із кутами (чорного кольору), які понесли за собою додаткові витрати у матеріалі та у роботі. З клієнткою ОСОБА_1 було погоджено і надано ж нею приклад/взірець № НОМЕР_1 кінцевого варіанту вигляду могили, який було виготовлено ФОП ОСОБА_2 . Грошова сума, за виконання ним вищевказаних робіт (без монтажу на нижньому фундаменті могили гранітом Лізник (червоного кольору), разом із кутами (чорного кольору) прикладу взірця № 2 та № 3), згідно умов усного договору від 22.08.2023 становила 60000,00 грн. Попередній аванс 30000,00 грн, який ОСОБА_1 оплатила йому як виконавцю, однак за понесені додаткові витрати в процесі роботи в сумі 7000,00 грн ОСОБА_1 відмовилася доплачувати і оплачувати загалом виконану роботу, аргументуючи це тим, що були виявлені суттєві недоліки та недопрацювання у роботі. Замовлення було виготовлено 28.09.2024, про це він повідомив клієнтку засобами електронного зв`язку, а саме Viber. Клієнтка вийшла з ним на зв`язок 10.12.2024 та відмовилася здійснювати оплату, оскільки за її словами були виявлені недоліки в роботі, не надавши при цьому доказів (фото та відеофіксації). Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 не вбачає підстав для задоволення претензії ОСОБА_1 та повернення сплаченої в рахунок авансу грошової суми в розмірі 30000,00 грн, оскільки він, як виробник, поніс додаткові матеріальні витрати, які не були передбачені умовами усного договору. Також сума авансу у розмірі 30000,00 грн не покрила усі необхідні витрати, оскільки клієнткою в процесі роботи були внесені корективи згідно з прикладом взірців.

ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 :

1. Як виконавець змінити повністю верхні накривочні плити (Габро) в кількості трьох штук та інші.

2. Сплатити ОСОБА_1 додаткові витрати понесені у процесі роботи відповідно до наданого прикладу взірців в сумі 7000,00 грн.

3. Після виконання ОСОБА_1 п.2, а ОСОБА_2 п.1 пропонує клієнтці прийняти роботу до 14 робочих днів і сплатити грошову суму у розмірі 30000,00 грн.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

У статті 206 ЦК України визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

За нормами пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами.

Таким чином, аналізуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд виходить з того, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини на підставі договору підряду, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а також Закону України «Про захист прав споживачів» у їх системному зв`язку.

Згідно з частинами 1-2 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 853 ЦК України встановлено обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором .

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Відповідно до статті 856 ЦК України, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Згідно з положеннями статей 857-858 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються також і Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки його дія поширюється на відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг (ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред`явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов`язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено поняття належності та допустимості доказів.

Відповідно до статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, встановленим ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Судом встановлено, що позивач замовила у відповідача виготовлення та встановлення могили для померлої матері. Для прикладу надала фото взірця іншої могили та ескіз задуманого нею зовнішнього вигляду могили.

Письмовий договір підряду між сторонами укладено не було.

На момент підписання накладної 22.08.2023 сторонами лише погоджено ціну послуг та матеріал для обкладання могили, накривочної плити та пам`ятника, а саме граніт лезнік та габро.

Доказів узгодження інших істотних умов договору, такі як колір, розміри та товщина плит, наявність фундаменту, градус нахилу, наявність фасок на плиті тощо, позивачем не надано.

Факт виконання відповідачем замовлення підтверджується наданими фото із зображенням встановленої могили, що позивачем не заперечується.

Позивач стверджує, що під час огляду могили виявила недоліки, а саме тріщини та сколи у плитах, на підтвердження чого надає відповідні фото.

Проте, усі надані фото не мають дати їх створення, а також з більшості із них неможливо встановити чи могила на фото є тією ж, що виготовив відповідач на замовлення позивача.

Як зазначає позивачка на момент встановлення могили вона перебувала за кордоном, про що було відомо відповідачу. Проте, доказів цього не надала (ні перебування за кордоном, ні обізнаності про це відповідача).

У той же час визнана сторонами переписка у месенджері Viber підтверджує, що 28.09.2024 відповідач повідомив позивача про виконання роботи. І лише 10.12.2024 після запиту відповідача про повний розрахунок за виконану роботу, позивач вперше висловила претензію щодо якості роботи.

За вказаних обставин слід зробити висновок, що позивач прийняла роботу відповідача без перевірки, що позбавляє її права посилатися на недоліки роботи.

До матеріалів справи не додано висновку експертизи про те, що недоліки могили виникли саме з вини відповідача, а не третіх осіб.

Із клопотаннями до суду про призначення судової експертизи також жодна сторона не зверталась.

Таким чином, доказів того, що могила мала недоліки ще до моменту передачі послуги замовнику, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи те, що позивач не довела, що істотні недоліки наданої відповідачем послуги виникли до отримання нею цієї послуги, дійшов висновку про відсутність порушених прав позивача як споживача, та, як наслідок, необхідність відмовити у задоволенні позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Щодо судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу , пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Так як у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати позивача покладаються на неї ж та їй не відшкодовуються, в частині судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, так як від сплати судового збору при зверненні до суду позивач звільнена на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надавав, тому такі також відшкодовувати не слід.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , місце проживання – АДРЕСА_2 .

Рішення складено та підписано 11.08.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук