Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №607/4908/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 Справа №607/4908/26 Провадження №2/607/3737/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Гребенара Олексія Володимировича до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гребенар О.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що у 1991 році ОСОБА_3 , його членам сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було видано ордер на житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_3 помер. За вказаною адресою зареєстровані позивач з дітьми та мати позивача ОСОБА_2 . Однак остання за даною адресою не проживає з 2015 року, участь в утриманні житла не бере, витрат на комунальні послуги не несе. Вказана вище квартира не приватизована та належить державі. Реєстрація відповідача у квартирі, перешкоджає позивачу скористатись правом на безоплатну приватизацію об`єкта державного житлового фонду, а тому просить визнати її такою, що втратила право на житло.

Ухвалою судді від 12.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 04.08.2026 позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гребенар О.В. позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, в тому числі 04.08.2026, не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позов не подала, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомила. А тому, відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10:00 год. 11.08.2026.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане повторно 21.04.2022).

26.07.2014 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00041494877 від 20.09.2023).

26.12.1991 ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів №669 від 25.12.1991, видано ордер на житлове приміщення серії МК № 1452, на право зайняття з сім`єю з 3-х осіб, до складу сім`ї входить ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_4 (дочка), житлового приміщення житловою площею 29,7 кв.м по АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видане 11.04.2023).

Згідно з довідкою ПП «Вікторія-М» №10/2 від 18.02.2026, договір найму житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_1 не укладався, оскільки квартиронаймач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та знятий з реєстраційного обліку.

Відповідно до довідки №33 виданої 23.02.2026 ПП «Вікторія-М», ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Разом з нею зареєстровані: ОСОБА_2 – мати (зареєстрована, але не проживає згідно з актом обстеження та підтвердження свідків-сусідів від 23.02.2026); ОСОБА_7 (син); ОСОБА_8 (син).

23.02.2026 комісія в складі головного інженера Лотоцької Г.Д., майстра дільниці ОСОБА_9 , начальника ремслужби ОСОБА_10 склали акт про те, що зі слів мешканки квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 громадянка ОСОБА_2 зареєстрована, але не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 2015 року.

Відповідно до довідки №286 виданої 19.02.2026 ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», станом на 29.12.2012 квартира АДРЕСА_1 не зареєстрована у м. Тернополі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що є сусідкою позивача та проживає у квартирі АДРЕСА_4 . Повідомила, що не бачила відповідача багато років.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно вимог ч.1 ст.64 Житлового кодексу Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення.

До членів сім`ї наймача, згідно приписів ч.2 ст.64 Житлового кодексу Української РСР належать дружина наймача, їх діти і батьки, а також може бути визнано інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Порядок користування жилими приміщеннями у будинках державного та громадського житлового фонду регулюють положення статей 71, 72 ЖК Української РСР.

Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок щодо застосування статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК УРСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідач не проживає за вказаною адресою понад шість місяців, а фактично значно більше (близько десять років), не несе витрат, пов`язаних з утриманням майна, постійно проживає у Черкаській області.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення прав позивача відповідачем, оскільки позивач не може без згоди відповідача реалізувати свої права, пов`язані з набуттям права власності на квартиру в порядку безоплатної приватизації, тому права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову та визнання відповідача такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Оскільки позов задоволений, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1331,20 грн судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 .

Рішення складено та підписано 11.08.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук