Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №607/25524/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 Справа №607/25524/25 Провадження №2/607/2301/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі - ТОВ «Алекскредит», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №3988009 від 23.09.2020 у розмірі 34550,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.09.2020 ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту №3988009. Відповідно до договору відповідачу надано кредит у сумі 5000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Відповідачем умови договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 34550,00 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 29550,00 грн – заборгованість за відсотками. Оскільки кошти не були повернуті у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У відзиві на позов представник відповідача адвокат Сумцова О.В. щодо задоволення позову заперечує частково. Вважає, що стягнути з відповідача можливо лише заборгованість у розмірі 5830,40 грн, з яких 5000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 830,40 грн – заборгованість за відсотками. Нараховані позивачем проценти в розмірі 29550,00 грн є не співмірні сумі кредиту, а також нараховані не як плата за кредит, а як відповідальність за прострочення сплати кредиту. Просить відмовити у задоволенні позову в частині надмірно нарахованих відсотків.

У судове засідання 11.08.2026 представник позивача не з`явився. Просить розглянути справу без його участі, про що зазначає у прохальній частині позову.

Відповідач та його представник в судове засідання 11.08.2026 не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.09.2020 ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту №3988009, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.1.3 договору сума кредиту складає 5000,00 грн.

Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3 договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника (п.1.4 договору).

Пунктом п.1.7 договору встановлено порядок нарахування процентів за користування кредитом.

1.7.1. У випадку використання кредиту менше ніж 5 (п?ять) календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов?язань, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,75% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

1.7.2. У випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 23.09.2020 до 23.10.2020 (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,15% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 6725,00 грн, у тому числі Основна сума кредиту 5000,00 грн, проценти за користування кредитом 1725,00 грн.

1.7.3. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають:

- в Базовий період з 23.09.2020 до 23.10.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процента ставка п. 2.3. Правил);

- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 24.10.2020 до 21.04.2021 (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 7555,40 грн.

1.7.4. Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.

Сторони погодили, що строк дії договору (п.2.41 Правил) встановлюється з дати укладення договору (п.2.9 Правил) 23.09.2020 до кінцевої дати виконання договору 21.04.2021 (включно) (п.3.1 договору).

Такі ж умови були викладені у пропозиції укласти договір (оферті) від 23.09.2020, з якими того ж дня погодився позичальник, підписавши їх за допомогою одноразового ідетифікатора.

Отже, Договір про надання кредиту №3988009, графік до нього, оферта, акцепт та Паспорт споживчого кредиту підписані позичальником 23.09.2020 за допомогою одноразового ідентифікатора PS3898009.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 02.11.2024, 23.09.2020 здійснено переказ коштів в розмірі 5000,00 грн на платіжну картку 4149516011417093.

Відповідно до витребуваної судом інформації від АТ «Райффайзен Банк», 23.09.2020 на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 здійснено зарахування коштів в сумі 5000,00 грн.

23.10.2020 ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду про зміну умов договору про надання кредиту № 3988009 від 23.09.2020, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити Базовий період за Договором про надання кредиту № 3988009 від 23.09.2020 до 22.11.2020 (включно).

На дату укладення цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані Проценти за користування кредитом з 23.09.2020 р. по 23.10.2020 року у розмірі 1725,00 грн (п.2 додаткової угоди).

Відповідно до умов Додаткової угоди: встановити Базовий період з 23.09.2020 року до 22.11.2020 року (включно); встановити: Спеціальний період, у якому нараховуються Проценти за користування кредитом за Спеціальною процентною ставкою 3%, з 23.11.2020 року до 21.05.2021 року (включно), Кінцеву дату виконання Договору - 21.05.2021 року (включно) (п.3 додаткової угоди).

Згідно з п.4 додаткової угоди на період з 24.10.2020 року встановити наступні ставки нарахування процентів та розмір пені: Акційна ставка або Ставка за програмою лояльності за один день користування Кредитом - 1,53%; Базова процентна ставка за один день користування Кредитом – 1,7%; Спеціальна процентна ставка за один день користування Кредитом - 3%.

ОСОБА_1 підписав додаткову угоду 23.10.2020 за допомогою одноразового ідентифікатора ex1-3988009.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 3988009 від 23.09.2020, складеним ТОВ «Алекскредит», заборгованість станом на 31.07.2025 становить 34550,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом, 29550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Щодо укладення кредитного договору.

Судом встановлено, що як сам кредитний договір із зазначенням усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця реєстрації та проживання, так і додатки до договору про надання кредиту, а також інформація щодо умов кредитування підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Отже без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений, тому суд вважає що кредитний договір №3988009 від 23.09.2020 у запропонованій формі укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи відповідає Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Укладення договору також не заперечується стороною відповідача.

Щодо надання кредитних коштів.

Належним доказом перерахування позичальнику кредитних коштів є довідка ТОВ «ФК «Елаєнс» та інформація АТ «Райффайзен Банк» про зарахування коштів на картку відповідача.

Крім того, сторона відповідача не заперечує отримання кредиту і матеріали справи (розрахунок заборгованості) містять докази погашення відповідачем заборгованості (процентів) за вказаним кредитним договором.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про фактичне отримання відповідачем грошових коштів у сумі 5000,00 грн за договором №3988009 від 23.09.2020 та наявність у нього відповідного грошового зобов`язання перед новим кредитором ТОВ «Алекскредит».

Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання згідно із кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 5000,00 грн обґрунтовані та їх слід задовольнити.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 квітня 2024 року у справі №559/1622/19 вказав, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

За умовами Кредитного договору № 3988009 від 23.09.2020 за загальними умовами кредитування при укладенні договору процентна ставка за користування кредитом становить: у базовий період протягом 30 календарних днів з 23.09.2020 по 23.10.2020 1,7% за один день користування кредитом; у спеціальний період протягом 180 календарних днів з 24.10.2020 по 21.04.2021 3% за один день користування кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту за умови виконання загальних умов кредитування визначена у розмірі 7555,40 (п. 1.7.3 Договору).

При цьому, додатковою угодою від 23.10.2020 сторони дійшли згоди продовжити базовий період за договором про надання кредиту № 3988009 від 23.09.2020 до 22.11.2020, встановивши подовжений базовий період з 23.09.2020 по 22.11.2020, протягом якого проценти нараховуються за базовою процентною ставкою у розмірі 1,7% за один день користування кредитом, а також спеціальний період з 23.11.2020 по 21.05.2021, у межах якого проценти за користування кредитом нараховуються за спеціальною процентною ставкою у розмірі 3% за один день користування кредитом. За згодою сторін змінено кінцеву дату виконання договору 21.05.2021.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором про надання кредиту не виконував належним чином, не повернув отримані в кредит кошти та не сплатив проценти за користування кредитними коштами, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Проценти за користування кредитними коштами нараховано з врахуванням розміру передбаченої договором процентної ставки та в межах строку дії Договору про надання кредиту № 3988009 від 23.09.2020, передбаченими умовами договору, з врахуванням додаткових угод до цього договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Зазначена орієнтовна загальна вартість кредиту у розмірі 7555,40 грн визначена за умови виконання загальних умов кредитування, що в даному випадку відповідачем не дотримано. Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті заборгованості за договором кредиту, укладеним з ТОВ «Алекскредит», відповідач не надав.

Оскільки відповідач не здійснював платежі на зменшення суми кредиту, тому відповідно до п. 1.7 Договору, додаткової угоди проценти за користування кредитом були розраховані в базовий період за ставкою 1,7%, а в спеціальний період за ставкою 3% в межах строку дії договору.

Таким чином, розрахунок заборгованості проведений з дотриманням узгоджених сторонами істотних умов договору та чинного законодавства, заборгованість по процентам за користування кредитом розрахована в межах строку дії кредитного договору.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Виходячи з мети законодавчого захисту прав споживача як більш вразливої та незахищеної сторони у договорі (в якому одна сторона є фахівець, а інша - ні), закон має на меті захистити право споживача бути обізнаним з умовами договору, що укладається, на зрозумілій для нього мові, коротко і прозоро, без прихованих невигідних для нього наслідків та умов, з метою уникнення ситуації, коли для належного розуміння договору та його умов споживач мав би детально аналізувати об`ємний матеріал, і з метою уникнення викривлення дійсного волевиявлення позичальника-споживача.

Водночас, дані вимоги закону не мали на меті надати споживачу формальні підстави для подальшого невиконання умов договору або визнання укладеного договору недійсним. Споживач (позичальник) не звільнений від обов`язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з`ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор видасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.

Відповідно до п. 7.2 Договору позичальник, уклавши договір підтвердив, що він ознайомлений з умовами Договору та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх.

Відповідно до п. 7.5 Договору позичальник, підписуючи договір, підтверджує, що він:

- усвідомлює та підтверджує, що умови Договору та Правил йому зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими;

- отримав від кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

- повідомлений про свої права, згідно із Законом України «Про захист прав споживачів»

Із змісту наведених пунктів укладеного між сторонами договору, вбачається, що відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією, передбаченою чинним законодавством України на дату укладення договору.

Розмір відсотків за користування кредитними коштами та строки кредиту сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 ЦК України.

Таким чином, до підписання договору позичальнику була надана вся інформація про умови кредитування, які відповідають її інтересам, є розумними та справедливими.

Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення (п. 2.2.3, п.4.8 Договору), однак таким правом не скористався.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

У пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

У пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» вказано, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Отже, наведене передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими процентами, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов`язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів.

Однак у даній справі позивач вимогу про стягнення процентів, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов`язань не заявляв. Із вимогами про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору позивач не звертався.

Отже, позов у частині стягнення процентів за користування кредитними коштами також належить задовольнити.

Відтак, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, позов слід задовольнити, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання кредиту №3988009 від 23.09.2020 в розмірі 34550,00 грн, з яких: основний борг – 5000,00 грн, відсотки — 29550,00 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору.

Судові витрати відповідачу не відшкодовуються, так як позов задоволено у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за договором про надання кредиту №3988009 від 23.09.2020 в розмірі 34550,00 грн, з яких: основний борг – 5000,00 грн, відсотки — 29550,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», місцезнаходження – проспект Л. Каденюка, 23, м. Київ, код ЄДРПОУ – 41346335.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 11.08.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук