Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №343/1585/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1585/26

Провадження №: 3-зв/343/3/26

П О С Т А Н О В А

про відвід

11 серпня 2026 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Тураш В. А.,

розглянувши заяву про самовідвід судді Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич Світлани Миколаївни у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП-

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2026 року до Долинського районного суду Івано-Франківської області від Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України поступили матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

За наслідками автоматизованого розподілу даної справи між суддями від 07.08.2026, головуючою визначено суддю Монташевич С.М.

10 серпня 2026 року суддя Монташевич С.М. подала заяву про самовідвід, в обґрунтування якої зазначила, що її чоловік ОСОБА_2 працевлаштований за сумісництвом у Товаристві з обмеженою відповідальністю «МЕДОБОРИ», уповноваженою особою якого є ОСОБА_1 , та який є особою, щодо якої здійснюється провадження у даній справі про адміністративне правопорушення.

Суддя Монташевич С.М. вважає, що наведені обставини можуть викликати сумніви у її неупередженості під час розгляду справи, а тому з метою забезпечення права особи на розгляд справи незалежним та безстороннім судом, заявила самовідвід.

Особа, якою заявлено самовідвід - суддя Монташевич С.М. подала письмову заяву про розгляд заяви про самовідвід за її відсутності, заяву підтримує.

Дослідивши матеріали справи, подану суддею Монташевич С.М. заяву про самовідвід, приходжу такого висновку.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить підстав та порядку вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, у зв`язку із чим, за аналогією закону, слід керуватись нормами Кримінально процесуального кодексу України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Це право належить до змісту такої засади кримінального провадження, як доступ до правосуддя, закріпленої ст. 21 КПК України.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 66 рішення у справі «Мироненко та Мартиненко проти України»).

Разом з тим, ЄСПЛ наголошує на важливості не лише самої по собі безсторонності судді, але й враження щодо його безсторонності, або, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється» (п. 26 рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Законодавчим втіленням гарантій забезпечення безсторонності судді є правовий інститут відводу, який виключає участь судді у справі за наявності певних обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Перелік цих обставин передбачений ст. ст. 75, 76 КПК України.

Суддя Монташевич С.М., заявляючи самовідвід, посилається на ч. 1 ст. 75 КПК України, зазначаючи, що існують обставин, які можуть викликати сумніви у її неупередженості.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Із заяви про самовідвід судді Монташевич С.М. встановлено, що її чоловік ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах за сумісництвом із Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДОБОРИ», керівником якого є ОСОБА_1 , який є особою, щодо якої здійснюється провадження у даній справі про адміністративне правопорушення.

Наведені обставини свідчать про наявність безпосереднього зв`язку між близьким членом сім`ї судді та юридичною особою ТОВ "Медобори", уповноваженою особою якої є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому для вирішення питання про самовідвід не має визначального значення встановлення факту особистої заінтересованості судді Монташевич С.М. у результаті розгляду справи.

Визначальним є те, чи можуть наведені обставини з точки зору об`єктивного та безстороннього спостерігача викликати обґрунтовані сумніви у неупередженості судді.

З урахуванням характеру встановлених обставин, а саме перебування чоловіка судді у трудових відносинах із товариством, уповноваженою особою якого є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що у стороннього об`єктивного спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо безсторонності судді Монташевич С.М. при розгляді даної справи.

Самовідвід судді у такій ситуації є належним способом усунення навіть потенційних сумнівів у безсторонності суду та спрямований на забезпечення довіри до судової влади.

За таких обставин, самовідвід судді Монташевич С.М. у повній мірі відповідає положенням п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України та п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, відповідно до якого суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи викладене, суддя приходить висновку, що заява судді Монташевич С.М. підлягає задоволенню, адже наявні обставини, які можуть викликати сумнів у її неупередженості.

На підставі вищенаведеного, ст. 245 КУпАП, ст. 75 КПК України, та керуючись ст. 283 КУпАП, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

заяву судді Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич Світлани Миколаївни про самовідвід у справі №343/1585/26, провадження №3/343/389/26, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП – задоволити.

Матеріали справи №343/1585/26, провадження №3/343/389/26, відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП передати до канцелярії Долинського районного суду Івано-Франківської області на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого судді.

Суддя: В.А.Тураш