Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №216/2944/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2944/26

провадження 2/216/3142/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Скиби М.М.,

за участю секретаря судового засідання Сирко І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник акціонерного товариства «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 27.04.2024 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток “Monobank”

Відповідно до п. 1. Розділу 1 “Терміни та визначення” Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ “Універсал банк” monobank – сервіс Банку, що дозволяє надавати клієнту банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.

Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.

Пройшовши реєстрацію, Відповідач підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг “Monobank” шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

27.04.2024 відповідач звернувся до позивача із Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Банк на власний розсуд може переглядати розмір кредитного ліміту.

Однак, відповідач своїх обов`язків за договором не виконує, кредитні кошти витратив та не повертає, внаслідок цього утворилась заборгованість, яка становить 50480,20 грн, з яких: 20103,60 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 6453,91 грн – заборгованість за пенею, 23822,69 відсотки за порушення грошового зобов`язання, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовим збором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ЦПК України, відзив на позов до суду не подав, будь-яких клопотань або заяв до суду не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Судом встановлено, що 27.04.2024 відповідач, шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, уклав кредитний договір, де спеціальним платіжним засобом є платіжні картки monobank та обслуговування банком здійснюється дистанційно. Своїм підписом відповідач повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK | Universal Bank), Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного Договору та вищезазначених пунктів відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Процентна ставка за договором 3,1 % на місяць.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем та факт користування ними підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку відповідача за період з 27.04.2024 по 26.02.2026 року.

Відповідно до Анкети-заяви, відповідач, підписуючи цю Анкету-заяву разом із Умовами і Правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продукта monobank Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщенні за посиланням www.monobank.ua/tаrеs складають Договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Розділу 1 Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та /або мобільного додатку, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки.

Згідно п. 5.16 Умов, у разі порушення термінів сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми, отриманої Клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.

Отже, відповідач та АТ «Універсал Банк» досягли згоди по всім умовам, погодили їх та підтвердили своє волевиявлення підписами.

Станом на 27.12.2024 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.12.2024 направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19. кредит від 26.01.2025 року став у формі “на вимогу”.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 27.04.2024 залишок заборгованості відповідача станом на 26.02.2026 становить 50 480,20 грн, з яких: 20 103,60 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 6453,91 грн – заборгованість за пенею, 23922,69 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, та судом встановлено факт невиконання відповідачем взятих зобов`язань, що у свою чергу, порушує право позивача, у зв`язку із чим заборгованість за кредитним договором, яка складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 20103, 60 грн, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення заборгованості за пенею та заборгованості за порушення грошового забов`язання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

З огляду на те, що 27.12.2024 року у зв`язку з істотним порушенням умов договору кредитором було пред`явлено вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, нарахування відсотків за порушення грошового зобов`язання після цієї дати, а саме, відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, за період з 01.02.2025 по 01.01.2026 року у сумі 23922,69 грн. за своєю правовою природою є відсотками за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин, які виникли між сторонами у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, та відповідно позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 6453, 91 грн. та заборгованості за відсотками за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 23922, 69 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 27.04.2024 року у сумі 20 103,60 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.04.2024 у сумі 20 103,60 грн. (двадцять тисяч сто три гривні 60 коп.)

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в сумі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження юридичної особи: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.М.СКИБА