Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №209/2414/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/2414/26

Провадження № 3/209/466/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 липня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Юрченко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріал, що надійшов з Відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

за участю: захисника адвоката Зибало Н.О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641134 від 15.04.2026 року ОСОБА_1 о 00:25 год. керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Кам`янське, по вул. Будівельників, 30 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, агресивна поведінка та яка не відповідає дійсності, тремтіння пальців рук та блідість покривів шкіри. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився під запис на поліцейську бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Зибало Н.О. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження, зареєстровано судом 06.07.2026 року, в якому захисник просить провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Мотивуючи подане клопотання захисник посилається на те, що на наявному відеозаписі не зафіксовано, що працівники поліції зупинила автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 , вказали на виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти огляд на визначення стану сп`яніння у закладі охорони здоров`я, роз`яснили процедуру такого огляду, а ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Вказує, що поліцейський не проінформував водія про причину зупинки ним транспортного засобу, визначену в ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а з відеозапису вбачається, що поліцейський налаштований агресивно та без проведення огляду відповідно до визначеного порядку зазначив, що вважає водія таким, що вживав наркотичні речовини. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (без дати та ПІБ особи), з тексту якого вбачається, що «огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: зіниці очей не реагують на світло, агресивна поведінка не відповідає дійсності». В графі назва, номер спеціального технічного засобу вказано, що огляд проведений за допомогою «AlkotestDrager 6810». При цьому в графі «результати огляду на стан сп`яніння» зазначено «не проводився (відмовився)». Вказує, що AlkotestDrager 6810 – прилад для швидкого вимірювання концентрації алкоголю в організмі людини за допомогою аналізу повітря, що видихається, що суперечить ознакам, які поліцейський встановив у водія, інкримінуючи йому перебування у наркотичному сп`янінні. Крім того звертає увагу на те, що з відеозапису не вбачається які саме правомірні дії та їх послідовність були проведені поліцейськими для того, що вважати, що ОСОБА_1 вживав наркотичні речовини. Відеозаписом не зафіксовані будь-які заходи, які вчинялись поліцейськими для встановлення реакції очей на світло. Зауважує, що ОСОБА_1 неодноразово вказував, що не відмовляється пройти огляд. Долучає медичний висновок № 151/2 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння не виявлено.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином та своєчасно сповіщений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідками про доставку СМС-повідомлення.

За таких обставин на підставі ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні захисник Зибало Н.О. підтримала доводи клопотання, стверджувала, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просила задовольнити.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, згідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, одними із ознак складу правопорушення є відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому орган, який складає матеріали справи про адміністративне правопорушення повинен довести дані факти.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 15.04.2026 року о 00:25 год. на ОСОБА_1 як водія транспортного засобу Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, відповідно до якого останній рухався у м. Кам`янське, по вул. Будівельників, 30 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, агресивна поведінка та яка не відповідає дійсності, тремтіння пальців рук та блідість покривів шкіри. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився під запис на поліцейську бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Водії транспортних засобів підлягають огляду на стан сп`яніння якщо у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (Далі — Інструкція).

Відповідно до 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Таким чином, з моменту зупинки транспортного засобу поліцейським шляхом проведення візуального огляду та встановлення ознак, в тому числі, наркотичного сп`яніння, й розпочинається огляд.

Проте, переглядаючи відеозапис з боді камери поліцейського, долученого уповноваженою особою поліції в якості доказу вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлено, що поліцейським не доведено здійснення дій на встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, оскільки такі дані відсутні. З відеозапису вбачається, що працівник поліції говорить, що зіниці очей особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не реагують на проблискові маячки, у зв`язку з чим встановив ознаку наркотичного сп`яніння. Інші ознаки, зазначені у постанові, та їх встановлення поліцейськими під час спілкування з ОСОБА_1 об`єктивно відсутні.

Крім цього, судом встановлено, що матеріали справи містять розбіжності, щодо того який огляд повинен був проходити ОСОБА_1 , оскільки з відеозапису вбачається, що працівник поліції пропонував пройти огляд в закладі охорони здоров`я у зв`язку з підозрою перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. В той же час, матеріали справи містять акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати та прізвища поліцейського, який його склав, в якому зазначено про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження «AlkotestDrager 6810».

Також у якості доказу вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, уповноважена особа додає направлення на огляд водія в заклад охорони здоров`я, який містить виявлені ознаки сп`яніння, відмінні від тих, які зазначені у протоколі, та відмінні від тих, які зазначені у вищевказаному акті, який не має підкреслювання про необхідність проходження якого огляду потребує саме ця особа.

А тому, проведений огляд ОСОБА_1 працівником поліції не може бути визнаний таким, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та вищевказаної інструкції.

Що стосується відмови ОСОБА_1 в проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі зазначаю наступне.

За диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно інкримінованих особі, яка притягається до адміністративної відповідальності обставин, до адміністративної відповідальності може бути притягнута саме особа, яка керувала транспортним засобом, та яка відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, в даному випадку, наркотичного сп`яніння.

Для встановлення складу правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Досліджені в судовому засіданні докази у розумінні ст. 251 КУпАП не можуть бути визнані належними та допустимими з огляду на наступне.

Згідно запису нагрудної камери поліцейського ОСОБА_1 , відповідаючи на питання щодо необхідності проходження огляду в закладах охорони здоров`я, просив почекати дружину 5-7 хв., щоб вона забрала ключі від машини, на що поліцейський відповідає відмовою та роз`яснює йому наслідки у вигляді складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову у проходженні огляду. Після складання постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП поліцейські повторно запитують ОСОБА_1 щодо огляду в закладі охорони здоров`я, на що особа погоджується, повторно просить поліцейських зачекати пару хвилин, оскільки дружина вже йде. Патрульний розпочав складання протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відмовою останнього пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, проте з запису вбачається, що в цей час ОСОБА_1 каже про те, що він не відмовляється та просить поліцейських відвести його до лікарні, на що поліцейський каже: «Ви можете їхати куди хочете, я вже складаю протокол». З відеозапису вбачається, що в момент, коли ОСОБА_1 в черговий раз казав, що не відмовляється пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, поліцейський тільки почав вводити до системи прізвище, ім`я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що дозволяло йому зупинитись та супроводити ОСОБА_1 до лікарні.

Частина 4 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відмова поліцейського від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі після початку складання протоколу не узгоджується зі ст. 266 КУпАП, оскільки ця норма не містить імперативної заборони щодо його проведення у медичному закладі після початку оформлення протоколу.

Отже, оскільки ОСОБА_1 був позбавлений права на проведення огляду в закладі охорони здоров`я у передбачений законом спосіб, його огляд поліцейським був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, то відповідно ч. 5 цієї статті такий огляд вважається недійсним, а тому відсутні достатні докази в підтвердження вини останнього у вчиненні ним інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУПАП, а саме відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

Наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне та неточне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом належними та допустимими здобутих по справі доказів в розумінні вимог ст. 251 КУпАП.

За таких обставин визнаю долучений до матеріалів адміністративної справи висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 151/2 (дата заповнення 17.04.2026 року), за результатами проведеного огляду ОСОБА_1 15.04.2026 року о 09:25 год., складений КНП КМР «МЛ № 9» у зв`язку з самозверненням ОСОБА_1 , згідно з яким у останнього ознак наркотичного сп`яніння не виявлено, належним та допустимим доказом.

Сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідальних осіб від доведення правомірності свого рішення.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні достатні об`єктивні дані, які б підтверджували заперечуваний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, факт його відмови в проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння, зафіксованому належним чином. Дані обставини виключають наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зважаю також рішення ЄСПЛ, відповідно до якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом) (справи «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року), «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

З огляду на допущені працівниками поліції порушення вимог закону при проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та наслідки відмови від такого огляду, такі дії мають бути розцінені як тиск з їх боку на добровільне волевиявлення ОСОБА_1 проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення – працівник поліції, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Викладене зобов`язує суд розглядати справу за ч. 1 ст. 130 КУпАП з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.

За вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. В Україні діє принцип презумпції невинуватості. Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що внаслідок допущених працівниками поліції порушень вимог закону, провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що йому інкримінований.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам`янського протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Я.О.Юрченко