Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №750/3951/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3951/26

Провадження № 2/750/2483/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Косенка О.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

у квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – Відповідач) про розірвання шлюбу.

Мотивуючи позов тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 квітня 2006 року, від шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між ними припинені шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, а тому збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам.

Ухвалою Деснянського районного суду від 06 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29 квітня 2006 року між Позивачем та Відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 521 (а.с. 6).

Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.06.2009 (а.с. 8).

Подружні відносини сторони фактично припинили, спільного господарства не ведуть та подальше збереження шлюбу Позивач вважає не можливим та суперечить його інтересам.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З огляду на викладене, враховуючи що Позивач наполягає на розірванні шлюбу, підстав для досягнення примирення між сторонами суд не вбачає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову, розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України при ухваленні рішення суд має вирішити питання про розподіл судових витрат.

За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн за вимогу про розірвання шлюбу.

Позивач вимоги про стягнення судових витрат з Відповідача не заявляє, а тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, визначеним у ст. 13 ЦПК України, суд залишає їх за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст. 105, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29 квітня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, Україна, актовий запис № 521, розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олег КОСЕНКО