Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №521/4068/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/4068/26

Провадження № 2/521/4373/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Корнієнко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м.Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року через систему «Електронний суд» представниця позивачки, адвокатка Пинзіна Ю. О. звернулась до суду з позовом до Хаджибейського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на час розгляду справи змінено найменування на Хаджибейський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка звернулась до відповідача з приводу зняття арешту з майна, листом-відповіддю від 19.04.2025 р. було повідомлено, що наявності виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно, що його просить зняти позивач, не встановлено, справи, строк зберігання який закінчився, підлягають знищенню.

Представниця позивачки зазначає в позові, що арешт було накладено в 2009 році, встановити приналежність постанови до виконавчого провадження неможливо через сплив строку зберігання завершених виконавчих проваджень неможливо.

Посилаючись на вказані обставини, представниця позивачки просить задовольнити позовні вимоги: виключити запис про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 28.05.2009 р. за реєстраційним номером обтяження АВ 964732.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23 березня 2026 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представницею відповідача через систему «Електронний суд» було надано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на безпідставність позовних вимог, оскільки наявність виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт постановою про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження АВ 964732 від 28.05.2009 р., що видав Другий Малиновський ВДВС Одеського МУЮ не встановлено, інформація про таке обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутня, в провадженні органу виконавчої служби перебували виконавчі провадження за виконавчими документами:

-судовий наказ від 09.07.2010 № 2н-1910, виданий Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми з ОСОБА_1 на користь КП «ЖКС « Хмельницький» у розмірі 1884,12 грн.;

- судовий наказ від 17.12.2011 № 1519/2н-3425, виданий Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Інфокс» у розмірі 8005,13 грн.;

-судовий наказ від 13.11.2014 № 52119146/14-ц, виданий Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми з ОСОБА_1 на користь КП «ЖКС «Хмельницький» у розмірі 8843,22 грн.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14 травня 2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання сторони по справі не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином через систему «Електронний суд», від представниці позивачки наявні заяви про розгляд справи за її відсутності.

Справу розглянуто судом в змішаній (паперовій та електронній формі).

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нормами статті 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість , сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності обтяження , що його просить скасувати позивач, відомості про те, хто є боржником за таким обтяженням, на яке майно накладено арешт, клопотань про витребування відповідних відомостей від сторін не надходило.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову за недоведеністю вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторону позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 268, ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2026 року.

Головуючий: