Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №175/17498/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5357/26 Справа № 175/17498/25 Головуючий у першій інстанції: Васюченко О. Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Донбаської національної академії будівництва і архітектури на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Васюченка О.Г. від 04 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Донбаської національної академії будівництва і архітектури, треті особи - Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Міністерство освіти і науки України, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, –

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона працювала на посаді Провідного економіста бухгалтерії за основним місцем роботи та за сумісництво на 0,5% в Донбаській національній академії будівництва і архітектури, що підтверджується записами з трудової книжки. Згідно Витягу з Наказу №03-22 від 30 квітня 2025 року була звільнена. При звільненні, відповідач не виплатив на користь позивача: вихідну допомогу (за внутрішнім сумісництвом), оклад по годинам (за двома місцями роботи), доплату до мінімальної заробітної плати (за двома місцями роботи), та компенсацію за не використану відпустку (за двома місцями роботи). Згідно довідки б/н від 07.10.2025 року, наданою відповідачем сума заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 складає: - 63447,10 грн - сума вказана з відрахуванням ПДФО 18% та ВСб 5%..; компенсація за затримку розрахунку на 01.10.2025 рік (153 дні) за основним місцем роботи становить 88227,45 грн.; компенсація за затримку розрахунку на 01.10.2025 рік (153 дні) за сумісництвом становить 20121,03 грн.. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01 жовтня 2025 року, згідно довідки від 07.10.2025 р. №б/н наданої відповідачем складає 171798,58 грн. (сума боргу з відрахованими ПДФО 18% та ВСб 5% + компенсація за затримку розрахунку). 16.10.2025 року відповідач виплатив на користь позивача заборгованість двома транзакціями: 54624,72 грн та 11902,42 грн. (дані транзакції частково включають в себе виплату по оплаті праці за сумісництвом на 0,25% ставки в Донбаській національній академії будівництва і архітектури, де позивач працює з червня 2025 року). Таким чином 16.10.2025 року відповідач погасив заборгованість в розмірі 63447,10 грн, що включала в себе: компенсацію за не використану відпустку (за основним місцем роботи) в розмірі 72941,20 грн, компенсацію за не використану відпустку (за внутрішнім сумісництвом) в розмірі 5457,68 грн вихідну допомогу (за внутрішнім сумісництвом) в розмірі 4000, оклад по годинам (за основним місцем роботи) в розмірі 5815,00 грн, оклад по годинам (за внутрішнім сумісництвом) в розмірі 2007,50 грн, доплату до мінімальної заробітної плати (за основним місцем роботи) в розмірі 2185,00 грн. доплату до мінімальної заробітної плати (за внутрішнім сумісництвом) в розмірі 1092,50 грн. Затримка розрахунку тривала з 30 квітня 2025 року (наступний день після звільнення) до 16.10.2025 року (день фактичного розрахунку) загалом 169 днів (травень 31 день + червень 30 днів + липень 31 день + серпень 31 день+ вересень 30 днів + жовтень 16 днів) = всього 169 днів Розмір середньоденної заробітної плати згідно з розрахунком наданим відповідачем, з яким позивач погоджується та вважає вірним, складає: 576,65 грн. на посаді провідний економіст за основним місцем роботи, 131,51 грн. на посаді провідний економіст за сумісництвом (0,50% ставки). Обчислення компенсації у зв`язку з несвоєчасним здійсненням розрахунків: - на посаді провідний економіст за основним місцем роботи 576,65 грн * 169 днів = 97453,85 грн. - на посаді провідний економіст за сумісництвом 131,51 грн * 169 днів = 22225,19 грн. Таким чином, на момент звернення з даною позовною заявою до суду, існує заборгованість відповідача перед позивачем за затримку розрахунку з 30 квітня по 16 жовтня 2025 року в розмірі 119679,04 грн. Тому позивачка просила стягнути з відповідача компенсацію за затримку розрахунку за основним місцем роботи та за сумісництвом 0,50% в розмірі 119679,04 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Донбаської національної академії будівництва і архітектури, треті особи: Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Міністерство освіти і науки України, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення витрат - задоволено. Стягнуто з Донбаської національної академії будівництва і архітектури на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку за основним місцем роботи та за сумісництвом 0,50% у розмірі 119679 (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн. 04 коп. Стягнуто з Донбаської національної академії будівництва і архітектури на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір у розмірі 968,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмір 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі Донбаська національна академія будівництва і архітектури, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 з 03 липня 2018 року працювала на посаді провідного економіста бухгалтерії за основним місцем роботи та за сумісництво на 0,5% в Донбаській національній академії будівництва і архітектури, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26-29).

Згідно Витягу з Наказу №03-22 від 30 квітня 2025 року, ОСОБА_1 звільнено з посади провідного економіста бухгалтерії, 30.04.2025 у зв`язку із переведенням до Івано-Франківського національного технічного університети нафти і газу, п.5 ст. 36 КЗпП України, з виплатою компенсації за невикористану відпустку: за 74 календарних днів щорічної основної відпустки, право на які виникло до 31.12.2023 року; за 32 календарних днів щорічної основної відпустки, право на які виникло з 01.01.2024 року до дати звільнення (30.04.2025 року); за 18 календарних днів щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, право на які виникло до 31.12.2023 року; за 2 календарних днів щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, право на які виникло з 01.01.2024 року до дати звільнення (30.04.2025 року); за 10 календарних днів щорічної соціальної додаткової відпустки, право на які виникло з 01.01.2024 року до дати звільнення (30.04.2025 року). Підстава: заява ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 було звільнено з посади провідного економіста бухгалтерії, яка працює на 0,5 ставки за сумісництвом, 30.04.2025, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористану відпустку: за 40 календарних днів щорічної основної відпустки, право на які виникло до 31.12.2023 року; за 8 календарних днів щорічної основної відпустки, право на які виникло з 01.01.2024 року до дати звільнення (30.04.2025 року); з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку. Підстава: скорочення штату (а.с. 12).

Вказане також підтверджується наказом Донбаської національної академії будівництва і архітектури №03-25 від 30.04.2025 «По особовому складу працівників» та №03/23 від 30.04.2025 «По особовому складу працівників» (а.с. 18 зворот, 21).

ОСОБА_1 у складі колективу науково-педагогічних працівників і співробітників ДонНАБА звільнених у зв`язку з реорганізацією, через масову затримку виплат перед працівниками, неодноразово зверталась до відповідача, зокрема, 12 травня 2025 року було подано колективне звернення Голові комісії з реорганізації ДонНАБА, ректору ІФНТУНГ д.т.н., професору ОСОБА_2 , однак на стан виплат вказане звернення ніяк не вплинуло (а.с. 40).

Згідно довідки Донбаської національної академії будівництва і архітектури №б/н від 07.10.2025, у зв`язку з реорганізацією Донбаської національної академії будівництва і архітектури сума заборгованості перед ОСОБА_1 станом на 01.10.2025 становить 63447,10 грн, що не заперечується відповідачем (а.с. 30).

16 жовтня 2025 року Донбаська національна академія будівництва і архітектури здійснила ОСОБА_1 виплату у розмірі: 54624,72 грн та 11902,42 грн, що підтверджується копією скріншота зарахування коштів та не заперечується відповідачем (а.с. 43, 44).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вiльний вибiр роботи, на справедливi i сприятливі умови працi та на захист вiд безробіття.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (стаття 21 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці» за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Як вбачається із роз`яснень, наданих в пункті 20 частині 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст.117 КЗпП України. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналіз наведених положень ст.117 КЗпП України свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Роботодавець не несе відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України у разі відсутності його вини, при цьому обов`язок доведення відсутності вини покладається на роботодавця.

Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до п.2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Згідно висловленої позиції Держпраці (Лист від 30 листопада 2023 року N 4206/2/2.1- 23а), подією, з якою пов`язана виплата за час затримки остаточного розрахунку, вважається день звільнення. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Виплата працівнику його середнього заробітку здійснюється за весь час затримки по день фактичного розрахунку (в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня).

Також згідно позиції Верховного суду у справі 826/15135/15 середній заробіток починає розраховуватись з дня наступного, за днем звільнення.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі N 1-5/2012.

Таким чином, розрахунок слід проводити з наступного після звільнення дня по день фактичного розрахунку та вказаний строк не може перевищувати шість місяців.

Згідно довідки Донбаської національної академії будівництва і архітектури від 07.10.2025, сума нарахованої компенсації за затримку розрахунку станом на 01.10.2025 за основним місцем становить 88227,45 грн (з розрахунку 576,65 грн середньоденної заробітної плати * 153 календарних дні), сума нарахованої компенсації за затримку розрахунку станом на 01.10.2025 за сумісництвом становить 20121,03 грн (з розрахунку 131,51 грн середньоденної заробітної плати *153 календарних дні).

Отже, враховуючи розрахунок середнього заробітку проведений відповідачем, розмір середньоденної заробітної плати згідно з розрахунком наданим відповідачем - 576,65 грн. на посаді провідний економіст за основним місцем роботи та 131,51 грн. на посаді провідний економіст за сумісництвом (0,50% ставки) та час затримки розрахунку з 01 травня 2025 року до 16 жовтня 2025 року, тобто 169 календарних днів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає – 119679,04 грн (169 днів * 576,65 грн = 97453,85 грн та 169 * 131,51 грн = 22225,19 грн).

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши порушення відповідачем строків виплати усіх належних позивачу сум вдень його звільнення; приймаючи до уваги відсутність підстав для зменшення стягнутого місцевим судом середньогозаробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 119679,04 грн, - суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення Донбаської національної академії будівництва і архітектури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01 травня 2025 року до 16 жовтня 2025 року (менше шести місяців), а саме до часу фактичного розрахунку з позивачкою, обрахований відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, у розмірі 119679,04 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що він не має нести відповідальність за затримку розрахунку з позивачкою при її звільненні, оскільки Донбаська національна академія будівництва і архітектури знаходиться в безпосередньому підпорядкування Міністерства освіти і науки України, є бюджетною та неприбутковою установою, а розпорядником бюджетних коштів, які надаються відповідачу, у тому числі і на заробітну плату працівникам, є саме Міністерство освіти і науки України; крім того, Кабінетом Міністрів У країни прийнято розпорядження від 17.12.2024 № 1274-«Про реорганізацію Донбаської національної академії будівництва і архітектури», відповідно до якого вирішено реорганізувати Донбаську національну академію будівництва і архітектури шляхом приєднання до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу; за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Донбаська національна академія будівництва і архітектури з 13.01.2025 знаходиться в стані припинення, у зв`язку з чим всі бюджетні рахунки відповідача були обнулені Міністерством освіти і науки України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Донбаська національна академія будівництва і архітектури (юридична адреса: 84333, Україна, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок, 14), є роботодавцем позивачки, з 13.01.2025 перебуває у стані припинення, на підставі наказу Міністерства освіти та науки України №30 від 09.01.2025, яким наказано реорганізувати Донбаську національну академію будівництва і архітектури шляхом приєднання до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу разом з відокремленими структурними підрозділами, створено комісію з реорганізації припинення, до якої перейшли повноваження щодо управління Донбаської національної академії будівництва і архітектури та надано комісії з припинення перелік заходів щодо виконання цього наказу.

Крім того, ректором Івано-Франківського Національного Університету нафти і газу було видано наказ №372 від 23 грудня 2024 року, згідно якого наказано забезпечити виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2024 №1274 та реорганізувати Донбаську національну академію будівництва і архітектури шляхом приєднання до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Реорганізацію здійснити в межах бюджетних призначень, передбачених МОН України на відповідні цілі.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 3 ст. 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Згідно з ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Враховуючи викладене, належним відповідачем за даним позовом є Донбаська національна академія будівництва і архітектури, оскільки відповідачем за подібним позовом має бути саме підприємство, установа чи організація, на яке чинним законодавством покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать як на підставі норм Закону України «Про оплату праці», так і Кодексу Законів про працю в Україні, невиконання якого спричиняє наслідки, передбачені ст. 117 КЗпП України.

Крім того, колегія суддів враховує, що процедура реорганізації на даний час не завершена, діє комісія з реорганізації, яка виносила наказ про звільнення позивачки та саме Донбаська національна академія будівництва і архітектури 16 жовтня 2025 року здійснила виплату позивачці компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 63447,10 грн, що не заперечується відповідачем.

Посилання апелянта на те, що відповідач не по своїй вині не розрахувався своєчасно зі звільненими працівниками, оскільки внаслідок дій МОНУ по обнулюванню рахунків, не мав можливості своєчасно розрахуватися з позивачкою при її звільненні — є недоведеними та безпідставними.

Так, згідно наказу Міністерства освіти та науки України №1302 від 30.09.2025 «Про розподіл коштів резерву видатків державного бюджету між закладами вищої освіти» затверджено обсяг фінансування, що надається з резерву видатків державного бюджету Донбаській національній академії будівництва і архітектури в обсязі 5215905,00 грн та директорату стратегічного планування та відновлення забезпечити зокрема перерахування коштів згідно із затвердженими обсягами.

З вказаного наказу вбачається, що Міністерство освіти та науки України затвердило обсяг фінансування Донбаській національній академії будівництва і архітектури в обсязі 5215905,00 грн, водночас вказаний наказ не підтверджує ті обставини на які посилається відповідач, зокрема, про відсутність можливості своєчасно розрахуватися з позивачем при її звільненні.

Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2022 року у справі № 759/1933/20 провадження № 61-11175св21 вирішуючи спір про стягнення заборгованості заробітної плати, суми індексації заробітної плати, компенсації втрати частини доходу у зв`язку із його несвоєчасною виплатою, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, з урахуванням вимог статті 117 КЗпП України, беручи до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження №14-623цс18), зазначає про стягнення на користь позивача середнього заробітку за період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення, оскільки у день звільнення відповідач не провів належну виплату позивачу заробітної плати при звільненні, а тому суд дійшов висновку про те, що непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені законом строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме - виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку.

Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах.

Отже, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому ст. 117 КЗпП України.

Враховуючи, що відповідач не виплатив ОСОБА_1 усі суми, належні при звільненні, зокрема, компенсацію за невикористані дні відпустки, у встановлений строк, та не довід відсутність вини відповідача, - колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта та погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з Донбаської національної академії будівництва і архітектури на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до статті 117 КЗпП.

При цьому апеляційним судом встановлено, що середній заробіток стягнуто за період, що не перевищує 6 місяців.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донбаської національної академії будівництва і архітектури– залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

Л.П. Никифоряк