Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №185/3446/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7044/26 Справа № 185/3446/25 Головуючий у першій інстанції: Юдіна С. Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Юдіної С.Г. від 03 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,–

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовуючи це тим, що він працював на підприємстві відповідача в тому числі у шкідливих підземних умовах праці. За час роботи на підприємстві відповідача отримав хронічні професійні захворювання. Згідно з довідкою МСЕК позивачу первинно встановлено 60 % втрати працездатності сукупно та 3 група інвалідності. Під час повторного огляду встановлено 3 група інвалідності на 60 % втрати працездатності. Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 26.05.2020 року, встановлено що причиною виникнення хронічного професійного захворювання є запиленість повітря робочої зони, перевищення рівня шуму, важкість праці. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання суму грошових коштів у розмірі 245000,00 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди – задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок. В іншій частині – відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) грн.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення шляхом стягнення моральної шкоди у меншому розмірі, ніж стягнув суд першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 працював на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 19.04.2018 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 26 травня 2020 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. ЛН першого другого ступеня. Радикулопатія поперекова- крижова L5-S1 зліва та шийна С7-С8 зліва, з помірним статико-динамічними порушеннями, з больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеартрозу у поєданні з періартрозами ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня) і колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня). Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня ( з легким зниженням слуху).

П. 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи в підземних умовах шахти, машиніст гірничих виїмкових машин дільниці підготовчих робіт№ 4 виконував роботи по керуванню гірничими виїмковими комбайнами. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку вугілля, роботи шахтних механізмів і машин (комбайн, стрічковий конвеєр, скребковий перевантажувач тощо), підпадав під вплив підвищених концентрації аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони , підвищених рівнів виробничого шуму. Недосконалість технології передбачає значне використання ручної праці (зачистка гірничої маси вручну, піднесення матеріалів та обладнання тощо).Також внаслідок недосконалості механізмів гірничошахтного обладнання, робочого інструменту в підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів внаслідок технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосування.

Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 15,0% в повітрі робочої зони в 38,7 раз перевищує ГДК (фактичне значення 77,4 мг/м3, при допустимій концентрації – 2 мг/ м3 ). Еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий на 12 дБА (фактичне значення 92 дБА, при допустимому – 80 дБА ) по ДСН 3.3.6.037-99.; відносна вологість повітря вище допустимих параметрів на 15% (фактичне значення 90%, при допустимому – 75%). Зовнішнє фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні ( за участю м`язів рук, тулуба, ніг) становить 44400 кг/м, при допустимому до 44000 кг/м; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 40 кг, при допустимій до 30 кг; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль двома руками 89000, кг/с, при допустимій 70000 кг/с; перебування у фіксованій і незручній робочій позі 33,3% часу зміни, при допустимих до 25% часу зміни; нахили тулуба (вимушені , більше 30 градусів) становить 116 разів за зміну, при допустимій 51-100 разів за зміну.

Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №058458 від 12.06.2020, ОСОБА_1 первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності з датою переогляду - 15.06.2021 (а.с. 31 зворот).

Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААБ №604994 від 12 червня 2020 року, позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності з датою переогляду - 15.06.2021 (а.с. 31).

Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №130930 від 11 червня 2024 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 32).

Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААГ №568273 від11.06.2024 року, позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 32).

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров`я, пов`язаного з професійним захворюванням, у зв`язку з чим довідками МСЕК серії 12 ААА №058458 та серії 12 ААБ №604994 від 12.06.2020, ОСОБА_1 первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності; довідками МСЕК серії 12 ААА №130930 та серії 12 ААГ №568273 від 11 червня 2024 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково; приймаючи до уваги стан здоров`я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн, яка спричинена втратою здоров`я, у зв`язку з професійним захворюванням під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.

Доводи апелянта про те, що саме за підсумками психологічного дослідження можна точно встановити, які саме моральні страждання були заподіянні особі, наскільки вони є важкими та яка компенсація буде адекватною, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявність висновків судово-психологічної експертизи не є обов`язковою для суду при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди. Ступінь втрати професійної працездатності позивачу встановлено МСЕК. Наявність чи відсутність у позивача моральної шкоди може бути встановлена судом без проведення відповідної експертизи.

Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність факту моральної шкоди є безпідставними, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» – залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

Л.П. Никифоряк