Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №215/3375/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2219/26 Справа № 215/3375/26 Суддя у 1-й інстанції - Данилевський М. А. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Горбенко І.В., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Тернівського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п?ять) років.

Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 18.04.2026 о 14 годині 22 хвилин в м. Кривий Ріг, по вул. Сергія Колачевського, буд. 52, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким ТЗ, та який повторно протягом року вчинив правопорушення за ст.126 КУпАП (постанова ЕНА – 5531461 від 20.08.2025). Правопорушення зафіксовано на нагрудну БК 475347, регістратор айспірінг, бк 475636. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.1 «а» ПДР України – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На вказане рішення захисником Горбенко І.В., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, або змінити постанову, пом?якшивши призначене адміністративне стягнення.

Вважає, що суд не оцінив належним чином усіх обставин справи та не врахував, що ОСОБА_2 діяв у стані крайньої необхіності, задля усунення небезпеки дорожньому руху та керування транспортним засобом було короткочасним. Небезпека дорожньому руху не могла бути усунута іншим способом, оскільки у водія транспортного засобу ОСОБА_3 раптово погіршився стан здоров?я та слід було звільнити проїзжу частину (перехрестя) від транспортного засобу, який створював реальну небезпеку дорожньо-транспортної пригоди. Заподіяна шкода є менш значною, ніж відверненута шкода, зокрема, щодо реальної загрози життю та здоров?ю, як ОСОБА_3 , так і інших учасників дорожнього руху. Вважає, що обізнаність особи про заборону керування без посвідчення водія не має правового значення для застосування ст. 18 КУпАП. Суд безпідставно дійшов висновку про законність зупинки транспортного засобу працівниками поліції. Крім того, призначене судом покарання не відповідає вимогам ст.ст. 23,33, 34 КУпАП.

Захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що апеляційна скарга в межах строку на апеляційне оскарження помилково була направлена до Третього апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 09 липня 2026 року відмовив у відкритті апеляційного провадження. Після чого апеляційна скарга невідкладно була направлена до суду за встановленою юрисдикцією.

Перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Тобто, можливість реалізації права апеляційного оскарження та його строк виникають і обчислюються саме з дня винесення постанови та не пов`язані з днем отримання копії судового рішення.

Встановлено, що апеляційна скарга захисника Горбенко І.В., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Тернівського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 , в межах строків на апеляційне оскарження була подана до Третього апеляційного адміністративного суду, ухвалою якого від 09 липня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, з підстав підвідомчості такої справи судам загальної юрисдикції.

12 липня 2026 року, тобто невідкладно після отримання наведеної ухвали суду, апеляційну скаргу подано до Дніпровського апеляційного суду, як до суду належної юрисдикції.

Таким чином, пропущений строк апеляційного оскарження підлягає поновленню, що забезпечить особі, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , належний доступ до правосуддя.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2. 1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або особа позбавлена права керування транспортними засобами).

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа транспортним засобом та чи має права керування таким транспортним засобом, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або особа позбавлена права керування транспортними засобами.

Так, факт порушення Опанасенком п. 2.1 а ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, постановою від 20.08.2025 року № ЕНА№5531461 про притягнення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відеозаписом, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом.

Таким чином, було встановлено, що він не має посвідчення водія відповідної категорії та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Аналізуючи вищенаведене, в діях ОСОБА_2 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме – керування транспортним засобом особою, як не має права керування транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність дій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Щодо правомірності зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , то апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу поліцейськими, як і законність дій поліцейських при цьому, не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з наявністю у особи права керування транспортним засобом

Обговорюючи доводи захисника з приводу вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 18 КУпАП крайня необхідність не є адміністративним правопорушенням, це дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Обов`язковими ознаками крайньої необхідності є: вчинення дії з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління; якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами; якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 18 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає, що керування транспортним засобом ОСОБА_2 , який не має права керувати таким транспортним засобом, у зв`язку з погіршенням стану здоров?я водія ОСОБА_3 та звільнення проїзжої частини (перехрестя), не є крайньою необхідністю, оскільки такі дії можна було вчинити у спосіб, який не порушує закон, зокрема викликати швидку медичну допомогу або працівників поліції, на яких законом покладено обов?язок забезпечення безпеки дорожнього руху, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.

Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції.

Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Досліджені та перевірені судом докази та обставини поза розумним сумнівом свідчать про беззаперечну винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставиться йому за провину.

Адміністративне стягнення призначено судом першої інстанції в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення. При визначенні виду та розміру стягнення суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь суспільної небезпеки діяння. Призначене стягнення є справедливим, співрозмірним вчиненому правопорушенню та відповідає вимогам закону, й доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а доводи його апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Горбенко І.В., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк апеляційного оскарження постанови судді Тернівського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 .

Постанову судді Тернівського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 26 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя