Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №216/5156/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5156/26

провадження 2/216/4215/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О.Я.,

за секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання батьківства щодо ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є її біологічним батьком, однак під час державної реєстрації народження ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком дитини автоматично було записано відповідача ОСОБА_2 . Це сталося через те, що на момент народження дитини шлюб між матір`ю ( ОСОБА_3 ) та відповідачем юридично не був розірваний через органи РАЦС, хоча фактичні шлюбні відносини припинилися задовго до цього.

Про факт свого біологічного батьківства позивач дізнався на початку червня 2026 року від матері дитини. Позивач просить визнати його батьком ОСОБА_4 , виключити відомості про відповідача як батька з актового запису про народження № 889 від 01.12.2005 року, вписати його батьком, змінити прізвище дитини на « ОСОБА_5 », по батькові - на « ОСОБА_6 » та зобов`язати орган ДРАЦС видати нове свідоцтво про народження. Судові витрати позивач просив покласти на себе.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання 23 липня 2026 року, та судове засідання 10 серпня 2026 року, позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 з`явилися особисто, позовні вимоги підтримали та надали суду усні покази, якими підтвердили доводи та обставини біологічного споріднення.

У зв`язку із закінченням процесуальних дій, необхідних для всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 23 липня 2026 року підготовче провадження у справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 10 серпня 2026 року.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, його інтереси представляє адвокат Довбня О.В., який в судовому засіданні 10 серпня 2026 року підтримав письмову заяву про визнання позову від 22.07.2026 року, у якій зазначено, що відповідач повністю підтримує вимоги, заперечує своє біологічне батьківство та просить розглядати справу без його участі.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання з розгляду справи по суті з`явилася, надала вичерпні покази про повне визнання позову, зазначивши, що вважає ОСОБА_1 своїм єдиним біологічним батьком, добровільно та усвідомлено бажає носити його прізвище та по батькові.

Третя особа - мати дитини ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. Проте, вже після закриття підготовчого провадження, а саме 29 липня 2026 року, скориставшись підсистемою «Електронний суд», направила до суду письмову заяву про підтримання та визнання позову. У заяві вона письмово підтвердила, що шлюбні відносини з відповідачем припинилися ще у липні 1998 року, а біологічним батьком її доньки є саме позивач ОСОБА_1 . Просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Третя особа Центрально-Міський відділ ДРАЦС свого представника в засідання не направив, надіславши заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу та за відсутності заперечень проти позову.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши заяви сторін, врахувавши подану після закриття підготовчого провадження заяву ОСОБА_3 та безпосередньо заслухані у судовому засіданні покази позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_4 , суд встановив такі юридичні факти та обставини:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 червня 1996 року. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2005 року у справі № 2-518 шлюб між ними було розірвано. Вказане судове рішення набрало законної сили 21 листопада 2005 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи. Судовим рішенням від 10.11.2005 року встановлено преюдиційні факти, а саме: «Фактичні шлюбні стосунки між позивачем та відповідачкою були розірвані приблизно у липні місяці 1998 року... від шлюбу сумісних дітей у них немає».

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 . Державна реєстрація народження дитини проведена 01 грудня 2005 року Центрально-Міським відділом РАЦС за актовим записом № 889. На підставі презумпції батьківства чоловіка матерi у шлюбі (ст. 133 СК України), відомості про відповідача ОСОБА_2 були внесені до графи «Батько».

Обґрунтування відсутності процесуальної потреби в ДНК-експертизі

Позивач у позовній заяві зазначав про намір просити суд призначити молекулярно-генетичну експертизу. Проте під час розгляду справи сторони скористалися своїми процесуальними правами та наполягали на вирішенні справи за наявними матеріалами без призначення ДНК-тесту.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу лише у разі, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. За приписами ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Оскільки відповідач заперечує батьківство, позивач та повнолітня дитина безпосередньо в залі суду підтвердили кровне споріднення, а мати дитини ( ОСОБА_3 ) після закриття підготовчого провадження подала заяву про повне визнання позову, у суду відсутні будь-які сумніви щодо добровільності визнання та достовірності цих обставин. Факт відсутності спільного біологічного нащадка між відповідачами вже встановлено чинним судовим рішенням від 2005 року. Усні покази позивача й дитини та письмове визнання позову матір`ю надали суду повне внутрішнє переконання у безспірності походження дитини. За таких умов примусове призначення експертизи суперечило б засадам процесуальної диспозитивності, безпідставно затягнуло б розгляд справи та поклало б на сторони зайвий фінансовий тягар. Обставини справи повністю доведені наявними матеріалами.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка визнання позову

Статтею 129 Сімейного кодексу України передбачено право особи, яка вважає себе баттком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. Позивач дізнався про батьківство у червні 2026 року, позов подано у липні 2026 року, тобто в межах визначеного законом однорічного строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідача позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 569/5783/22, а також у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 521/11691/21, у спорах про походження дітей суд має виходити з балансу інтересів сторін, пріоритету найкращих інтересів дитини та принципу відповідності юридичного статусу особи її біологічній реальності.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці (зокрема, у справах "Ананьєв проти України", "Калачова проти Росії") неодноразово наголошував, що стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на встановлення біологічного зв`язку з батьками як складову особистої ідентичності. Оскільки дитина на момент розгляду справи є повнолітньою особою (20 років) та сама наполягає на задоволенні позову, її найкращі інтереси полягають у встановленні правового зв`язку зі своїм справжнім біологічним батьком, що повністю збігається з волевиявленням усіх учасників процесу

Визнання позову відповідачами та третіми особами не суперечить закону, а спрямоване на відновлення правової справедливості та реалізацію права особи на істинну сімейну ідентичність (ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для повного задоволення позовних вимог на стадії розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 129, 134 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-82, 103, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження № 889 від 01 грудня 2005 року, складеного на ім`я ОСОБА_4 , а саме:

-виключити відомості про батька дитини - ОСОБА_2 .

-внести відомості про батька дитини, зазначивши ним: ОСОБА_1 , громадянина України, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Шолохове Нікопольського району Дніпропетровської області.

-змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 ».

-змінити по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_6 ».

Після внесення відповідних змін до актового запису про народження видати нове Свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_9 .

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа 1: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа 2: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа 3: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: код ЄДРПОУ: 33355984, 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 45.

Повний текст рішення складено та підписано 10 серпня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК