Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №203/7980/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/7980/26

1-кп/0203/2773/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12026047110000095, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 11.06.2020 Кіровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 05.11.2021 Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 06.11.2020, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць;

- 21.02.2024 Кіровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком від 05.11.2021, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Звільнений 22.10.2024;

- 19.05.2026 Чечелівським районним судом міста Дніпра за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення і перевиховання не став та вчинив новий корисливий злочин, при цьому достовірно знаючи, що на всій території України з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на теперішній час.

Так, ОСОБА_3 24.02.2026 приблизно об 21:25 годині перебував на території «Автовокзалу», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 10, де побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_5 , у якого з собою знаходився мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi А5», моделі «25028RN03Y», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , об`єм RAM 4,0 ГБ + 2,0 ГБ, об`єм вбудованої пам`яті 128 ГБ, який визнав об`єктом свого злочинного посягання та в цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відрите викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 24.02.2026 приблизно об 21:30 год., знаходячись на зовнішній парковці території автовокзалу, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 10, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи, шляхом ривку вихопив з рук потерпілого ОСОБА_5 мобільний телефон «Xiaomi Redmi А5», моделі «25028RN03Y», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , об`єм RAM 4,0 ГБ + 2,0 ГБ, об`єм вбудованої пам`яті 128 ГБ та побіг по дорозі вул. 128-ї бригади Тероборони в сторону парку «Пам`яті та примирення».

В цей момент потерпілий ОСОБА_5 , розуміючи незаконні дії ОСОБА_3 по відношенню до його майна, а саме мобільного телефону, з метою припинення противоправних дій останнього, побіг за ОСОБА_3 , при цьому викрикуючи вимогу повернути мобільний телефон, однак в силу стану здоров`я наздогнати ОСОБА_3 і припинити протиправну діяльність останнього не зміг.

ОСОБА_3 , впевнившись що потерпілий не наздогнав його, зник з місця скоєння злочину, а відкрито викрадений мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi А5», моделі «25028RN03Y», IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , об`єм RAM 4,0 ГБ + 2,0 ГБ, об`єм вбудованої пам`яті 128 ГБ обернув у свою власність та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3050,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердив обставини його вчинення так, як вони викладені у вироку вище, та пояснив, що у лютому місяці 2026 року ввечері перебув на автовокзалі у м. Дніпро, де побачив раніше незнайомого йому чоловіка, який тримав у руках телефон. ОСОБА_3 підійшовши до нього, вихопив з рук потерпілого телефон та побіг із ним в парк поряд із автовокзалом. Потерпілий біг за ним та кричав, аби він віддав телефон, але не зміг наздогнати. Телефоном розпорядився на власний розсуд. У скоєному щиро кається та просить суд суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про слухання справи без його участі, в якій вказав, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не бажає.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, та, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, врахувавши заяву потерпілого, в якій він вказав, що не заперечує щодо розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, положення якої їй зрозумілі, заслухавши думки учасників судового розгляду, роз`яснивши учасникам судового провадження вимоги ст. 349 КПК України, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також, підтверджують процесуальні витрати по кримінальному провадженню та визнання предметів речовими доказами.

Оцінюючи зазначене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

Згідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Так, при призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходить із загальних засад призначення покарання, та враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, класифікується, як тяжкий злочин, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини у скоєному, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не працевлаштований, не одружений, на обліку в КНТ «ДБКЛПД» ДОР» не знаходиться, обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому – щире каяття, відсутність обставин, що його обтяжує, а також, думку прокурора щодо виду та міри покарання.

З урахуванням викладеного, враховуючи особу винного та конкретні обставини справи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в умовах його ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за скоєне кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 засуджений вироком Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19.05.2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Вирок суду набрав законної сили 19.06.2026 року.

Кримінальне правопорушення, що інкримінується обвинуваченому, вчинено ним 24.02.2026, тобто до ухвалення вироку Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19.05.2026 року.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, вчинила до постановления вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Враховуючи зазначене, даний вирок та вирок Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19.05.2026 року відносно ОСОБА_3 підлягають самостійному виконанню.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, а тому, строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід рахувати з дня застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто, з 06 липня 2026 року.

Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 122,124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

До обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, підстави для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого у суду відсутні. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 засуджується до покарання у виді позбавлення волі, а тому, може ухилятися від його відбування.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Вирок Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19 травня 2026 року, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений з іспитовим строком 2 роки, виконувати самостійно.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дня застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто, з 06 липня 2026 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на проведення: судово-товарознавчої експертизи № СЕ – 19/104-26/9170-ТВ від 19.03.2026 в розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Речові докази:

-мобільний телефон потерпілого ОСОБА_5 , який переданий до камери схову Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, повернути власнику;

-диск DVD-R з серійним № РАР632ВІ152338063, на якому знаходиться відеозапис з камер відеоспостереження, за фактом відкритого заволодіння майном за 24.02.2026 рік, зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12026047110000095.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1