Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №173/2762/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2762/26

Номер провадження1-кп/173/220/2026

В И Р О К

іменем України

10 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в ході відкритого підготовчого судового засідання в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (ЄРДР № 12026041430000333 від 05.06.2026) за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 , 03.06.2026, більш точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебуваючи біля стели кільця в с. Пушкарівка Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області, знаходячись при цьому в лісосмузі, розташованій поблизу автомобільної дороги, де на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник конфлікт з ОСОБА_7 , у ході якого ОСОБА_4 поставив підніжку ОСОБА_7 в результаті чого останній впав на землю, а саме на правий бік, в подальшому ОСОБА_4 прийшов в стан агресії та, бажаючи заподіяти ОСОБА_7 тілесні ушкодження, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, нагнувся до ОСОБА_7 та цілеспрямовано наніс йому близько двох ударів кулаком своєї правої руки в район лівих ребер та лівого підребер`я. В подальшому від завданих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 перевернувся та опинився в положенні на лівому боці, та ОСОБА_4 перебуваючи зі сторони обличчя ОСОБА_7 наніс йому з достатньою силою близько двох ударів кулаком своєї правої руки в район правих ребер. Після чого ОСОБА_7 перевернувся на спину та ОСОБА_4 не зупиняючись на здійсненному, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій і розуміючи при цьому можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, та бажаючи їх настання наніс один удар своєю правою ногою в лівий бік ОСОБА_7 .

У результаті умисних насильницьких дій з боку ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 793/19-Е від 09.07.2026, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з синцями на голові, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку, синці на шиї. Закрита тупа травма тулуба з переломами ребер (5,6,7 ребер по середнє-ключичній лінії праворуч, 8 ребра по передне-пахвовій лінії праворуч, 9,10 ребер по лопатковій лінії праворуч, 5,6 ребер по середне- ключичній лінії ліворуч; 7,8,9 ребер по переднє- пахвовій лінії ліворуч, 10-го ребра по лопатковій лінії ліворуч), з гематомою лівої долі печінки, з 2-х етапним підкапсульним розривом селезінки, що супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею, та призвело до спленектомїї (в ході медичної операції 10.06.2026 селезінку з розривом верхнього полюса було видалено, в черевній порожнині виявлено до 500мл крові зі згортками). Ушкодження в вигляді закритої тупої травми тулуба з переломами ребер (5,6,7 ребер по середнє-ключичній лінії праворуч, 8 ребра по переднє-пахвовій лінії праворуч, 9,10 ребер по лопатковій лінії праворуч; 5,6 ребер по середнє-ключичній лінії ліворуч, 7,8,9 ребер по переднє-пахвовій лінії ліворуч, 10-го ребра по лопатковій лінії ліворуч), з гематомою лівої долі печінки, з 2-х етапним підкапсульним розривом селезінки, що супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечою, та призвело до спленектомїї - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю (п.п. 2.1.2. та 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Ушкодження в вигляді закритої черепно-мозкової травми з синцями на голові, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Ушкодження в вигляді синців на шиї відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Ушкодження виникли внаслідок дії тупого твердого предмета (предметів), більш детально встановити характерологічні властивості якого (яких) не представляється можливим, через відсутність експертних даних.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з угодою між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання обвинуваченим ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, пояснив, що кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості.

Потерпілий та законний представник потерпілого у підготовче судове засідання не з`явилися, надали заяву про слухання справи в їх відсутність.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_7 та його законного представника ОСОБА_8 досягнуто та підписано угоду від 04 серпня 2026 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі строком на п`ять років, із застосуванням ст. 75 КК України, а саме, звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 121 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді позбавлення волі. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень у вчиненні яких його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений просив затвердити угоду.

Щодо покарання, яке узгоджено сторонами, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, непрацевлаштований, визнав повністю вину, має на утриманні малолітню доньку, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодував витрати на лікування.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, відшкодування коштів на лікування потерпілого.

Обставиною, що обтяжує покарання – вчинене щодо особи з інвалідністю.

За таких підстав, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде достатньою карою для обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення, та сприятиме виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В той же час, враховуючи обставини, які характеризують особу обвинуваченого, а також конкретні обставини кримінального провадження, які в своїй єдності й сукупності знижують ступінь небезпечності особи для суспільства, суд погоджується, що від відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно звільнити з випробуванням згідно ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання з випробуванням.

Так як під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , не обирався і суд дійшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного покарання із встановлення строку випробування та враховуючи, що під час розгляду справи обвинувачений не допускав ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , при ухваленні вироку.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 04 серпня 2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до вимог ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: спец конверт паперовий НПУ б/н в якому містяться 2 стяжки та чорну сумку з написом Sky-bow, яка знаходиться в спец пакеті НПУ № QHY 0065599 передати ОСОБА_7 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому.

Суддя ОСОБА_10