Суд: Південний районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №207/2968/26
Суддя: Подобєд О. К.
№ 207/2968/26
№ 1-кп/207/290/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у межах кримінального провадження №12026041160000619 від 06.05.2026 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Ткварчелі Абхазької АР, громадянин Грузії, освіта середня, працює на посаді водія у МХП «ЛОГІСТИКА», одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду
і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Так, на виконання розділу IX щодо порядку дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, залучених до реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України» затвердженої наказом МВС України №357 від 27.04.2020 року, а саме частини 2 п.3 06.05.2026 р., в денний час доби поліцейським СРПП ВП № 2 Кам`янського РУП, старшим сержантом поліції ОСОБА_6 , який згідно витягу з наказу №188 о/с від 05.05.2021 прийнятий на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та поліцейським СРПП ВП № 2 Кам`янського РУП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , який згідно витягу з наказу №67 о/с від 15.02.2021 прийнятий на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, які згідно графіку чергувань перебували у складі СРПП Кам`янського РУП, екіпаж «Клен 412», здійснювалося патрулювання.
Під час патрулювання по проспекту Відродження в м. Кам`янському патрулем поліції було зупинено автомобіль «DAF» під керуванням ОСОБА_8 , у діях якого малися ознаки порушення правил дорожнього руху, а саме п. 22.3.А ПДР України, тобто ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Під час з`ясування обставин було встановлено, що ОСОБА_8 порушено також законодавство про військовий обов`язок і військову службу в частині перебування на військовому обліку, тобто наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.
В ході встановлення обставин, пов`язаних із вчиненням ОСОБА_8 діянь,
які мають ознаки вищевказаних адміністративних правопорушень, останній, покинувши та зачинивши автомобіль «DAF», почав тікати від працівників поліції в сторону вулиці Гоголя в м. Кам`янському, де неподалік будинку №150 був зупинений працівниками поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Під час з`ясування обставин та причин втечі ОСОБА_8 від працівників поліції останній знову став робити спроби втекти від поліцейських. У цей момент до них підбіг ОСОБА_5 , який вступив у конфлікт з працівниками поліції.
Під час розвитку конфліктної ситуації у ОСОБА_5 раптово виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу, який знаходився при виконанні своїх службових обов`язків, тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу, який знаходився при виконанні своїх службових обов`язків, тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , перебуваючи 06.05.2026, у період часу приблизно з 16:20 год. до 16:30 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), на ділянці місцевості порядю з будинком № 150 по вул. Гоголя у м. Кам`янському, діючи цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій та розуміючи
при цьому, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, який виконує свої службові обов`язки у форменому одязі, підійшовши до працівника поліції ОСОБА_7 та завдав йому один прямий удар ногою в область скронево-тім`яної ділянки праворуч.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому
ОСОБА_7 , спричинено тілесні ушкодження виявлені у вигляді синця скронево-тім`яній ділянці справа - відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
19.06.2026 року між прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та який відповідно до вимог ч.4 ст. 469 КПК України отримав письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 досягнута угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.472 КПК України.
Згідно угоди про визнання винуватості прокурор, обвинувачений ОСОБА_5 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.345 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, виду та міри покарання, яке має понести обвинувачений ОСОБА_5 у виді обмеження волі строком на 1 рік, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, а також щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та наполягав на її затвердженні, з приводу вчиненого кримінального правопорушення щиро розкаявся, підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.
Прокурор у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані всі вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що угода про визнання винуватості укладена відповідно до вимог і правил КПК України та КК України, також просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпілий надав заяву про розгляд справи без його участі та не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Згідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, у вчиненому щиро розкаявся.
Судом з`ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1, ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам та правилам КПК України та КК України, що відсутні умови, які суперечать інтересам суспільства чи порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.
Також суд враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченим згідно ст.66 КК України, а саме: щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторона визнала винуватість добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
Тому суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Кам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , із призначенням узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 373-376, 395, 468-475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити укладену 19.06.2026 року угоду про визнання винуватості між прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026041160000619 від 06.05.2026 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі п.1., п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Південний районний суд міста Кам`янського на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua