Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №500/7643/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Справа № 500/7643/24 пров. № А/857/28128/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Обласної МСЕК №1 Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров`я України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Приватне підприємство «Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини Медікус №2», Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року (суддя Подлісна І.М., м.Терпнопіль, повний текст складено 10 червня 2025 року), -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обласної МСЕК №1 Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров`я України (далі – Обласна МСЕК, ЦМСЕ відповідно), в якому просив:

рішення Обласної МСЕК від 10.06.2024 (далі Рішення) про необхідність припинення виплат позивачу, як особі з інвалідністю визнати протиправним та скасувати ;

дії щодо направлення листа Обласної МСЕК від 10.06.2024 №360 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – ГУПФ), згідно якого довідка серії 12 ААВ №434863 від 21.10.2021 видана ОСОБА_1 про встановлення третьої групи інвалідності до 01.10.2023, вважається неправомірною та відмінена – визнати протиправними.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що прийняте рішення відповідача та вчинені дії безпосередньо спрямовані на безпідставне припинення та обмеження права позивача на отримання передбаченої законом пенсії як особи з інвалідністю.

Відповідач та треті особи відзиву на апеляційну скаргу не подали.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що Обласна МСЕК повідомила ГУПФ про необхідність припинення виплат особам, інвалідність яким встановлювалася на підставі неправомірної посильної документації листом №360 від 10.06.2024, оскільки посильна документація ОСОБА_1 не була приведена у відповідність до законодавства і станом на 10.06.2024 на МСЕК не надходила.

Такі висновки суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 має інвалідність з 2016 року з діагнозом: «Вроджена вада серця, оперативна корекція у 1991 році».

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 434863 від 21.10.2021, виданої ОСОБА_1 про встановлення ІІІ групи інвалідності до 01.10.2023, підставою для її видачі був відповідний акт огляду МСЕК, що зазначений на зворотньому боці аркушу довідки - акт МСЕК за № 789/5.

21.11.2023 ОСОБА_1 видано новий документ - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 718136 про те, що він має ІІІ групу інвалідності з дитинства, що встановлена на підставі акту огляду МСЕК №1169/4, яка дійсна до 10.11.2025.

Обласною МСЕК 10.06.2024 прийнято рішення про необхідність припинення виплат особі з інвалідністю - ОСОБА_1 .

Наслідком даного рішення, став лист Обласної МСЕК від 10.06.2024 №360 до ГУПФ, згідно якого довідка серії 12 ААВ № 434863 від 21.10.2021, видана ОСОБА_1 про встановлення ІІІ групи інвалідності до 01.10.2023, вважається неправомірною та відмінена.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, які регулюються, зокрема, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон №875-XII), Законом України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (далі – Закон №2961-IV), «Положенням про медико-соціальну експертизу» та «Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317, «Інструкцією про встановлення груп інвалідності», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561 (далі – Постанова 1317, Положення №1317).

Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-XII передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України» №2961-IV (далі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2961-IV, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Частинами першою-третьою статті 7 Закону №2961-IV встановлено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я. Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу особа з інвалідністю або дитина з інвалідністю у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Частиною восьмою статті 7 Закону №2961-IV передбачено, що медико-соціальні експертні комісії визначають:

групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я.

причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;

ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи; військової агресії Російської Федерації проти України;

медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Так, на час проходження позивачем медичного огляду процедура проведення медико-соціальної експертизи була врегульована Постановою №1317.

Пунктом 3 Положення №1317 встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Права та обов`язки комісій встановлено Положення про медико-соціальну експертизу, відповідно до яких, міські, міжрайонні, районні комісії, зокрема, визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків (абзац другий підпункту 1 пункту 11 вказаного Положення).

В свою чергу, згідно пункту 12 Положення про медико-соціальну експертизу, обласні комісії:

здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;

повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання;

проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій;

визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним;

надають лікарям комісій консультаційну допомогу з питань проведення медико-соціальної експертизи;

впроваджують наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готують пропозиції щодо вдосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи, узагальнюють і поширюють передовий досвід роботи;

беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

проводять аналіз рівня та динаміки інвалідності, стан реабілітації осіб з інвалідністю в Автономній Республіці Крим, області, місті, районі;

вживають заходів до підвищення кваліфікації фахівців комісій;

проводять разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

вносять відповідно до компетенції до Централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про громадян, які пройшли медико-соціальну експертизу;

узагальнюють, аналізують та подають до Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, обласних (міських) центрів медико-соціальної експертизи, а також управлінь охорони здоров`я обласних (міських) державних адміністрацій інформацію про випадки необґрунтованого прийняття рішень міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності.

Так, з матеріалів справи слідує, що Тернопільською міськрайонною МСЕК позивачу 21.10.2021 встановлено ІІІ групу інвалідності (з дитинства), та вказано дату чергового переогляду (а.с.29-30).

Абзацом першим пункту 18 Положення №1317 визначено, що відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я.

Голова комісії або керівник закладу охорони здоров`я у разі виявлення фактів зловживання службовим становищем, службового підроблення або службової недбалості під час направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності інформують у триденний строк про це правоохоронні органи (абзац другий пункту 18 Положення №1317).

З матеріалів справи слідує, що ЦМСЕ виявлено порушення при оформленні направлень на медико-соціально-експертну комісію, що надійшли з Приватне підприємство «Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини Медікус №2» (форма №088/о; далі ПП), з огляду на що, з метою недопущення порушення прав осіб з обмеженими можливостями, відповідачем та Департаментом охорони здоров`я Тернопільської обласної військової адміністрації скеровано на адресу ППП (як до лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я, на який згідно пункту 18 Положення №1317 покладається відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу) листи з проханнями терміново повідомити осіб, яким було оформлено посильну документацію та подано таку на МСЕК, - про необхідність проходження медичного огляду у міських закладах охорони здоров`я, в яких організовані фахові ЛКК з профільними вузькими спеціалістами.

Також з матеріалів справи слідує, що Головним управлінням Національної поліції у Тернопільській області (слідчий відділ Тернопільського районного управління поліції) відкрито кримінальне провадження №12023216040000172 від 10.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 358, частиною другою статті 383 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, колишньому директору ПП оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів).

Як було зазначено вище, пунктом 12 Положення №1317 обласні комісії уповноважені, зокрема, здійснювати контроль та правомірності прийняття рішень районних, міжрайонних, міських комісій, і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх.

Таким чином, відповідач будучи у статусі вищестоящої комісії (Обласна МСЕК) та маючи обґрунтовані сумніви щодо достовірності посильної документації щодо позивача, оформленої ПП, керуючись повноваження, визначеними пунктом 12 Положення №1317, розпочав вжиття заходів щодо з`ясування підстав для зміни рішення Тернопільської міськрайонної МСЕК, яким позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, в тому числі шляхом роз`яснення необхідності повідомлення осіб, яким було оформлено посильну документацію та подано таку на МСЕК, проходження медичного огляду у міських закладах охорони здоров`я, в яких організовані фахові ЛКК з профільними вузькими спеціалістами.

Так, Обласною МСЕК листом від 29.01.2024 за вих. №44 проінформовано керівництво ПП про необхідність термінового оформлення належної посильної документації, у зв`язку з виявленими недоліками в оформленні посильної документації (направлення на МСЕК форма №088/о), а саме, наявність підписів лікарів, які не брали участі у засіданні комісії ЛКК ПП та конфліктом інтересів: у членів ЛКК ПП є близькі родинні зв`язки.

Надалі, відповідачем прийнято оскаржуване Рішення та проінформовано відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України про не усунення встановлених недолік посильної документації та визнання неправомірною та відміну довідки серії 12 ААВ №434863.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що Рішення яке оскаржує позивач не містить жодних зобов`язальних вимог, в ньому лише міститься перелік листів-звернень, які направлялися Обласною МСЕК та до обласної МСЕК для вирішення питань щодо недоліків медичної документації осіб, в тому числі і позивача на підставі яких їм (особам) була встановлена відповідна група інвалідності. Оскаржене рішення прийнято з приводу встановлення невідповідності посильної документації, що підтверджується матеріалами справи, зокрема відомостями з правоохоронних органів.

Крім цього, і вказане не заперечується сторонами, у матеріалах справи, та і у самого відповідача відсутні будь-які докази (рішення (протокольні рішення) про визнання неправомірним/незаконним встановлення інвалідності або скасування інвалідності позивача, що встановлена довідкою від 21.10.2021 серії 12 ААВ №434863.

Поряд з цим, в матеріалах справи також є довідка серії 12 ААГ №718136 від 21.11.2023 з якої слідує, що позивач пройшов черговий переогляд та Обласною МСЕК станом на 21.11.2023 встановлено позивачу ІІІ групу інвалідності (з дитинства) з черговим переоглядом на 10.11.2025 (а.с.28).

Відтак, наведені обставини свідчать про те, що спірним Рішенням не було порушено право позивача ні на отримання пенсії, ні на визнання встановленої групи інвалідності.

З приводу позовних вимог про визнання протиправними дії Обласної МСЕК №1 щодо направлення до ГУПФ листа від 10.06.2024 за №360, згідно до якого довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №434863 видана на ім`я ОСОБА_1 про встановлення ІІІ групи інвалідності, вважається неправомірною та відмінена, то дійсно, як підтверджується матеріалами справи ГУПФ листом від 08.07.2024 повідомлено скаржника, що йому припинено пенсійні виплати та зобов`язано повернути отримані пенсійні виплати, як такі, що отримані безпідставно.

Так, статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено умови призначення пенсії по інвалідності, а саме: пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

В свою чергу статтею 31 Закону №1058-IV визначено, що залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Частиною третьою статті 35 Закону №1058-IV передбачено, що органи медико-соціальної експертизи зобов`язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез`явлення цих осіб на зазначений огляд.

Згідно з пунктом 24 Положення №1317 комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Так, з аналізу вищевказаних нормативно-правових актів слідує, що законодавець покладає обов`язок на органи медико-соціальної експертизи повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про результати визнання особи з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, чи про результати повторно огляду осіб.

Згідно частини третьої статті 49 Закону №1058 передбачено, що у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

ГУПФ прийнято рішення про припинення виплати пенсії позивачу та нараховано її переплату пенсії за період з 01.10.2021 по 31.05.2024 в сумі 59885 грн.

Поряд з цим, доказів оскарження позивачем рішення ГУПФ про припинення виплати йому пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до довідки серії 12 ААВ №434863 від 21.10.2021, - сторонами не представлено.

До того ж, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2025 року у справі №607/16697/24, яке набрало законної сили 29.09.2025, у задоволенні позову ГУПФ до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, відмовлено.

На переконання апеляційного суду зазначені обставини спростовують покликання представника позивача на те, що внаслідок оскаржених у цій справі дій відповідача, позивач зазнав негативних наслідків. Крім того, рішення про припинення пенсійних виплат прийняте відповідним органом пенсійного фонду, а не відповідачем, та не є предметом оскарження в межах даної справи.

Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше.

Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відтак, зважаючи на те, що судом першої інстанції по суті прийнято правильне рішення про відмову у задоволенні позову, однак такі висновки суду зроблені на підставі неправильного тлумачення норм матеріального права та неповного з`ясування всіх обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду підлягає зміні в частині викладу мотивів відмови у позові.

Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.

В решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич