Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №380/516/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Справа № 380/516/25 пров. № А/857/31159/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року (суддя Сидор Н.Т., м.Львів, повний текст складено 14 липня 2025 року), -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі – Департамент поліції), в якому просив:

визнати недійсним та скасувати виданий Департаментом поліції наказ «Про застосування дисциплінарних стягнень» від 13.11.2024 №318 (далі – Наказ №318) в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції майора поліції ОСОБА_1 (далі – Посада) дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

визнати недійсним і скасувати виданий Департаментом поліції наказ «По особового складу» від 20.12.2024 №1681 о/с (далі – Наказ №1681) в частині звільнення із служби в поліції з 23.12.2024 майора поліції ОСОБА_1 , Посада;

зобов`язати Департамент поліції видати наказ про поновлення позивача на службі в поліції на Посаді з 23.12.2024.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ № 318. Визнано протиправним та скасовано Наказ № 1681. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на Посаді із 24.12.2024. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, позивач був зобов`язаний виконати наказ ГУНП в Івано-Франківській області від 12.10.2024 №51дск/ВСЛ (далі – Наказ №51дск), оскільки на момент його оголошення на лікарняному не перебував, за результатами військово-лікарської комісії непридатним до служби не визнавався, а відтак об`єктивних перешкод для виконання наказу не мав, що підтверджується матеріалами службового розслідування..

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не повідомив обставин неможливості ініціювання саме ним питання проходження позивачем військово-лікарської експертизи на визначення придатності до подальшої служби в поліції або на посаді, якщо ставив під сумнів діагноз, зазначений у відповідній довідці ВЛК та/або ставив під сумнів придатність позивача до служби в поліції, натомість дійшов передчасного висновку про звільнення позивача зі служби в поліції за порушенням позивачем службової дисципліни, не врахувавши, що позивач відмовився від виконання бойового завдання за поважних причин (незадовільного стану здоров`я).

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що згідно наказу Департаменту поліції від 24.08.2023 №698 о/с, майора поліції ОСОБА_1 з 25.08.2023 призначено Посада (штурмовий полк «Цунамі»).

Як убачається із матеріалів службового розслідування, 16.10.2024 до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції (далі – УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_2 від 13.10.2024 № 294/59/13-2024/вн/ВСЛ за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», які 13.10.2024 відмовились від виконання Наказу № 51дск.

З метою повного та об`єктивного дослідження обставин повноти виконання службових обов`язків, наказом від 22.10.2024 №522 призначено службове розслідування.

Під час службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що відомості, що стали підставою для призначення та проведення службового розслідування слід вважати такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження, зокрема, що у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону, пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту, що виразилось у відмові виконувати №51дск та пропонує за вчинення дисциплінарного проступку застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Так, Наказом № 318 за вчинення дисциплінарного проступку порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону, пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 2, 4-5, 11, 20, 22 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції, затвердженої начальником – командиром полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції 15.05.2023 (далі – Посадова інструкція), що виразилося у відмові виконувати Наказу №51дск майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом №1681 майора поліції ОСОБА_1 , Посада, звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту). Підстава: Наказ №318.

Відповідно до приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено правовий режим воєнного стану, строк дії якого продовжено відповідними Указами Президента України, а військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався і діє до тепер.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регламентовано приписами Закону.

У відповідності до частини першої статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Як зазначено у частині першій статті 2 вказаного Закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За правилами частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною першою статті 64 Закону передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно із частиною другою статті 24 Закону у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій

Згідно з наказом НПУ від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.

Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров`я і благополуччя співвітчизників.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №30 «Про утворення територіального органу Національної поліції», яку зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02.02.2023, утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Наказом НПУ від 16.04.2024 №403 «Про деякі питання організації діяльності Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.

Частина перша та друга статті 19 Закону визначає, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Як передбачено у пункті 6 частини першої статті 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут, визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно із частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Питання віддання (видання) наказу регульовані у статті 4 Дисциплінарного статуту.

Приписами частини першої статті 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

За правилами частини третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону (частина шоста статті 4 Дисциплінарного статуту).

Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

У відповідності до частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Згідно із частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Як передбачено приписами частини другої статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно із частиною першою статті 12 цього Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За правилами частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга статті 13 Дисциплінарного статуту).

У відповідності до приписів частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Проведення службового розслідування в період дії воєнного стану регламентовано приписами статті 26 Дисциплінарного статуту.

За приписами частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (частина друга статті 26 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини третьої статті 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Згідно із частиною четвертою статті 26 Дисциплінарного статуту якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина п`ята статті 26 Дисциплінарного статуту).

Як зазначено у частині шостій статті 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено «Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України» (далі Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Таким чином, указана норма визначає активний обов`язок поліцейського негайно повідомити про неможливість виконання наказу. Разом із цим, це не є формальним правом на відмову від виконання обов`язків, а є механізмом оперативного реагування для забезпечення безперервності поліцейської діяльності.

Так, як уже вказано вище, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції стало те, що позивач відмовився виконати Наказ №51дск.

Як визнано самим позивачем в цілому Наказ №51дск є законним, тому підстав оскаржувати такий в останнього не було.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи відеозаписами судом встановлено, що 13.10.2024 позивач повідомив відповідача, що зміст Наказу №51дск є зрозумілий, втім виконати передбачене наказом бойове (спеціальне) завдання не може за станом здоров`я, про що надав довідку від 01.07.2024 №7363-МО військово-лікарської комісії (далі – Довідка).

Згідно Довідки, ОСОБА_1 , 1979 р.н. проведено медичний огляд ВЛК 01.07.2024, за результатами якого поставлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ступінь АГ, серцево-судинний ризик 3, СНО, артроз лівого колінного суглобу, М17.

У зв`язку із поставленим діагнозом військово-лікарською комісією визнано ОСОБА_1 придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Натомість присутніми на шикуванні – начальником відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції ОСОБА_3 та медичним працівником госпітальної групи зведеного медичного загону Національної гвардії України молодшим лейтенантом ОСОБА_4 протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання позивачем не виявлено. Як видно із дослідженого в ході судового розгляду відеозапису до таких висновків психолог та медичний працівник дійшли за результатами виміру позивачу артеріального тиску, показники якого не були оголошені.

У висновку службового розслідування зазначено, що за результатом спостереження медичним працівником, на момент доведення бойового наказу, об`єктивні причини для невиконання бойового наказу відсутні. Психологом під час візуального спостереження за працівниками поліції, зокрема за позивачем, встановлено, що на момент доведення бойового наказу психоемоційний стан був задовільний, гострих стресових реакцій не спостерігалося, в групі посиленої психологічної підтримки та допомоги не перебували, протипоказань до виконання бойового завдання під час вказаного огляду не виявлено.

Відтак, за результатами службового розслідування дисциплінарна комісія резюмувала відмову ОСОБА_1 виконувати Наказ №51дск та констатувала вчинення позивачем дисциплінарного проступку у зв`язку з порушенням ним вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону, пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту I, запропонувавши застосувати до Посада, ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, що відповідачем відповідно і реалізовано згідно спірних наказів.

Аналізуючи матеріали справи, судом першої інстанції не було враховано те, що позивач попередньо не звертався до безпосереднього начальника чи командира УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» із рапортом про погіршення стану здоров`я чи інших обставин, які в подальшому могли б стати перешкодою для виконання ним будь-якого бойового завдання.

Тому командир відповідного підрозділу під час ознайомлення з Наказом №51дск не мав підстав сумніватися у готовності позивача та інших поліцейських виконати поставлене завдання.

Невиконання позивачем наказу в бойових умовах без належних на те підстав є ухиленням від виконання посадових та військових обов`язків, а тому така бездіяльність з боку позивача є дисциплінарним проступком в розумінні Дисциплінарного статуту.

Слід зазначити, що позивач демонструє на відео результати обстеження, які надалі додає до матеріалів справи, а саме Довідку.

Суд першої інстанції прийняв до уваги надану Довідку, проте у своїх висновках не обґрунтував, як можна оцінити реальний стан здоров`я позивача станом на 13.10.2024, тобто через три місяці з дня отримання Довідки.

Також суд вказав, що у ході службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», які 08.10.2024 відмовились від виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП №2 (штурмовий полк «Цунамі» ДПОП «ОШБ «Лють» від 08.10.2024 №41дск/ВСЛ «Про виконання бойового (спеціального) завдання» відображено, що позивач також відмовлявся від виконання бойового завдання за станом здоров`я, посилаючись на цю ж Довідку, і за результатами службового розслідування факт неналежного стану здоров`я позивача було підтверджено і дисциплінарна комісія не знайшла підстав для того, щоб запропонувати застосувати до позивача будь-яке дисциплінарне стягнення.

Однак, такі висновки суду є недоречними так як події 08.10.2024 і поставлене бойове завдання могли бути різними в порівнянні із Наказом №51дск. До того ж, наявність такої Довідки не може бути безтерміновою підставою для позивача відмовлятися від виконання бойових завдань і в подальшому.

Дослідивши зміст медичних документів, наданих позивачем до матеріалів справи, можна дійти висновку, що станом на 13.10.2024 у позивача були відсутні будь-які обмеження для виконання службових повноважень. Рекомендацій щодо оформлення тимчасової непрацездатності у медичних документах немає. Таким чином факт тимчасової непрацездатності та наявності медичного висновку про тимчасову непрацездатність станом на 13.10.2024 не встановлений.

При цьому долучені до матеріалів справи висновки лікарів не свідчать про неможливість виконання позивачем бойового завдання.

Апеляційний суд зазначає, що єдиним нормативно визначеним винятком із обов`язку виконання наказу є випадок віддання явно злочинного або явно незаконного наказу. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику (частина четверта статті 5 Дисциплінарного статуту).

Суд першої інстанції встановив факт відмови від виконання наказу, однак, водночас, задовольнив позовні вимоги посилаючись на надмірну суворість дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20 та ін.

При цьому, дисциплінарною комісією на виконання вимог статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України було враховано обставини, що мають враховуватись під час службового розслідування, про що зазначено у висновку службового розслідування.

Окрім того, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що на час оголошення зазначеного Наказу №51дск ОСОБА_1 не перебував на лікарняному та не був визнаний непридатним до служби в поліції, не надавав жодних письмових підтверджень стану здоров`я, які перешкоджали б виконанню наказу, а госпіталізація та стаціонарне лікування позивача після оголошення наказу зумовлені намаганням створити формальні умови для можливості уникнення відповідальності за невиконання наказу.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у частині першій статті 64 Закону закріплено текст присяги поліцейського, зміст якої полягає у тому, що особа, яка вступає на службу в поліції усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 22.10.2019 у справі № 480/3950/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.000121, від 22 липня 2021 року у справі № 580/1954/20 неодноразово наголошувалось, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що події, які мали місце 13.10.2024, свідчать про фактичну відмову позивача виконувати Наказ №51дск, про порушення позивачем службово-дисциплінарної норми поведінки працівника поліції, які підривають, як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому.

Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що такі дії позивач, як працівник поліції особливого призначення, вчинив під час дії правового режиму воєнного стану у період дії якого, на нього покладено додаткові обов`язки щодо захисту суверенітету України та її територіальної цілісності, відсічі збройної агресії проти України та участі в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій, що за своїм характером несумісні з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання у подальшому ним своїх службових обов`язків.

Отже, установивши, що ОСОБА_1 як поліцейський, який склав Присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов`язків, на виконання Закону та Дисциплінарного статуту, мав вживати всіх можливих заходів з метою виконання повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, проте фактично відмовився від виконання Наказу №51дск, відповідач правомірно прийняв Наказ №16814 о/с.

Згідно частин першої та другої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У розрізі викладеного, оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд приходить до переконання, що такі є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич