Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №380/4616/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4616/25 пров. № А/857/21567/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львів апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року, головуючий суддя – Кузан Р.І., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа – ГУ МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, в якому просив визнати протиправним рішення Міністерства Внутрішніх Справ України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, право на отримання якої передбачено Законом України «Про міліцію» №565-ХІІ; зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату позивачу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності у відповідності до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, та скерувати таке рішення до Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області для здійснення виплати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що незважаючи на відсутність законодавчих підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач всупереч вимог п. 14 Порядку №850 прийняв рішення про відмову у її призначенні. Позивач не погоджується із вказаною позицією відповідача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги та вважає рішення про відмову у затвердженні висновку від 23.10.2024 року про призначення йому одноразової грошової допомоги протиправним та таким, що порушує його права і за їх захистом звернувся до суду з цим позовом. Звертав увагу на те, що відповідачем не оспорюється факт того, що захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що визначено в свідоцтві про хворобу №391.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, викладеної у листі №32526-2024 від 26.11.2024 року; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 та скерувати таке рішення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області для здійснення виплат.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, МВС України оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на виконання рішення суду відповідачем розглянуто заяву позивача про призначення одноразової допомоги та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги. Підставою для відмови МВС України у погодженні висновку про виплату позивачу одноразової грошової допомоги слугував факт не залучення при проведенні медико-соціальної експертизи представника закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії. Вказана обставина виключає можливість прийняття рішення про призначення допомоги відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію» та Порядку №850.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 12.02.1995 року по 09.01.2008 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Згідно з свідоцтвом про хворобу №391 від 29.12.2007 року за результатами медичного обстеження військово-лікарською комісією ГУ МВСУ у Львівській області позивачу встановлено діагноз: Поширений остеохондроз хребта зі значним больовим синдромом та значним порушенням функції. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ІХС. Стабільна стенокардія ІІ ф.кл. Астеросклеротичний кардіосклероз НК І ст. Дисциркуляторна гіпертонічна енцефалопатія І ст. Аліментарно-конституційне ожиріння ІІ ст. Захворювання, ТАК пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

За результатами первинного огляду медико-соціальною експертною комісією 24.02.2020 року ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії №333545 від 25.02.2020 року.

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011395 від 25.02.2020 року позивачу встановлено 50 % втрати професійної працездатності в результаті отримання захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач 27.02.2020 року звернувся до голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності.

Листом №9409/33 від 26.03.2020 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув позивачу матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що за результатами опрацювання матеріалів, які стосуються медичних питань, Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України виявлено недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Позивачем 12.06.2020 року повторно надіслано заяву до голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Однак відповіді позивач не отримав.

У зв`язку з цим позивач 23.10.2023 року подав заяву до голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області з проханням повторно скерувати матеріали для призначення одноразової грошової допомоги.

Листом Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області №91812/49-25041- 2023 від 28.11.2023 року позивачу повернуто всі документи та повідомлено про те, що за результатами розгляду матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженої постановою КМУ від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», а саме: до складу комісії не було залучено представників закладів охорони здоров`я МВС України. Окрім цього, в листі зазначено про те, що при засвідченні копій окремих документів заявника не дотримано правила засвідчення копій документів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що саме голова лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я представляє хворого, а не працівник ДУ “ТМО МВС України по Львівській області”.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про міліцію».

При цьому пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Кабінет Міністрів України постановою №850 від 21.102015 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (Порядок №850).

Згідно з пунктом 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Положення про медико-соціальну експертизу було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, чинне на час виникнення спірних правовідносин (Положення №1317).

Відповідно до пункту 10 вказаного Положення, яким унормовано організацію і склад медико-соціальних експертних комісій, залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:

1) загального профілю;

2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Пенсійного фонду України, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники органів державної служби зайнятості та у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що з урахуванням того, що позивач є колишнім працівником органів внутрішніх справ та претендує на отримання у зв`язку із таким спеціальним статусом одноразової допомоги у зв`язку з наявністю інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, при обстеженні стану його здоров`я у склад відповідної МСЕК має входити представник закладу охорони здоров`я МВС.

Як слідує з матеріалів справи, при проведенні МСЕК позивачу представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися та представлення його під час проведення медико-соціальної експертизи працівником ДУ “ТМО МВС України по Львівській області” не здійснювалось.

Також, поліклінікою ДУ “ТМО МВС України по Львівській області” ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що подані позивачем на розгляд МВС документи були недостатніми для ухвалення позитивного рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі №380/4616/25 – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич