Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №140/13021/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/13021/25 пров. № А/857/18744/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року, головуючий суддя – Димарчук Т.М., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до МО України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги старшому солдату у відставці ОСОБА_1 , якого визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01.01.2024 року, оформлене пунктом 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.09.2025 року за №90/в; зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити старшому солдату у відставці ОСОБА_1 , якого визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року, у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року за №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року за №975.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що ним було отримано два окремі ушкодження здоров`я не пов`язані між собою, а тому днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, складеної за наслідками огляду через отримання травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (2024), а відтак звернувся із вказаним позовом до суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги старшому солдату у відставці ОСОБА_1 , яке оформлене пунктом 13 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.09.2025 року за №90/в; зобов`язано комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, МО України оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскільки, позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності в 1999 році, яка настала в результаті нещасного випадку, не пов`язаної з виконанням службових обов`язків, а в 2024 році заявнику була змінена причина інвалідності (категорія) на травму пов`язану із захистом Батьківщини, з ураженням опорно-рухового апарату, внаслідок травми 1999 року та супутніх захворювань та травм, то одноразова грошова допомога повинна бути обрахована виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був встановлений на 01 січня календарного року, в якому була встановлена первинна інвалідність (1999 рік), проте на дату первинного встановлення інвалідності не існувало правової норми щодо призначення одноразової грошової допомоги..

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Згідно витягу з акту огляду МСЕК від 15.12.1999 року № 023832 ОСОБА_1 під час первинного огляду було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку, не пов`язаної з виконанням службових обов`язків, яка пролонгувалась до 2009 року.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 18.02.2009 року ОСОБА_1 під час повторного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку, не пов`язаної з виконанням службових обов`язків довічно.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 06.02.2024 року №2084/1095, старший солдат ОСОБА_1 в період з 26.06.2022 року по 29.07.2022 року, з 20.10.2022 року по 04.01.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Авдіївка Донецької області.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2022 року №1052 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 7106 ОСОБА_1 29.07.2025 року отримав поранення: забій правої гомілки, правого суглобу, акубаротравму.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 11.02.2023 року № 1052 ОСОБА_1 02.01.2023 року отримав поранення: ВТ, акубаротравму, 3ЧМТ під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях України, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо у районі та в період здійснення зазначених заходів, а саме поблизу н.п. Красногорівка Донецької області близько 03:00 (02.01.2023 року).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 588656 від 25.01.2024 року ОСОБА_1 внаслідок зміни категорії встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини довічно (ураження опорно-рухового апарату).

У зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, ОСОБА_1 (через ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 21.01.2024 року звернувся з заявою до Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 300- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2024 року.

Розглянувши подані документи, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла рішення, оформлене пунктом 13 витягу з протоколу від 25.09.2025 року № 90/в про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги старшому солдату у відставці ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, у зв`язку зі зміною причинного зв`язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серія ВЛН №023832 від 15.12.1999 року та серія 12 ААГ №588656 від 19.01.2024 року. У рішенні вказано, що розмір одноразової грошової допомоги визначається відповідно до статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон) та розраховується від прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено групу інвалідності.

Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону, якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Заявнику, який був звільнений з органів внутрішніх справ України 05.11.1999, органами МСЕК 15.12.1999 року вперше встановлена інвалідність ІІ групи внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку, не пов`язаної з виконанням службових обов`язків. Травма сталась 19.01.1999 року під час проходження служби.

На дату первинного встановлення інвалідності в 1999 році не існувало правової норми щодо призначення одноразової грошової допомоги. Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.1999 року, який необхідний для обчислення розміру одноразової грошової допомоги, законодавством не встановлювався. Пунктом 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 передбачено, що допомога, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Органами МСЕК 19.01.2024 року заявнику була змінена причина інвалідності на травму пов`язану із захистом Батьківщини, ураженням опорно-рухового апарату, внаслідок травми 1999 року та супутніх захворювань та травм, що підтверджується листом Управління охорони здоров`я Волинської ОДА від 11.06.2025 №1892/12/2-25 та довідкою МСЕК.

Ураховуючи відсутність права на отримання одноразової грошової допомоги, а також законодавчого акта, який визначає розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 1999 року, підстав для призначення допомоги за довідкою МСЕК серія 12ААГ № 588656 від 19.01.2024 року немає.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Комісія Міністерства оборони України не врахувала, що у 2024 році позивач під час виконання бойових завдань отримав травму, внаслідок якої йому з 19.01.2024 встановлено ІІ групу інвалідності, яка не пов`язана із травмою внаслідок нещасного випадку, отриманою позивачем у 1999 році за інших подій і тому, є двома самостійними страховими випадками. Кожен із них має власні причини, час настання та правові наслідки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За правилами ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ст.16-2 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи ( пп.4 п.2 ст.16 цього Закону).

Згідно ч.ч.4, 9 ст.16-3 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 25.12.2013 року №975, прийнятою відповідно до п.2 ст.16-2 та п.9 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №975).

Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Згідно п.6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Підпунктом 1 пункту 17 Порядку №975 передбачено, що у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв`язку військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Абзацами 1-3 пункту 19 Порядку №975 визначено, якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум). У разі коли під час первинного огляду встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 у 1999 році було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку і яка не пов`язана з проходженням військової служби.

Проте згодом, за інших обставин - під час безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та під час захисту Батьківщини, позивач отримав мінно-вибухову травму, внаслідок чого Волинською обласною МСЕК 25.01.2024 року було внесено зміни категорії інвалідності та по діагнозу «наслідки мінно-вибухової травми (01.01.2023 року), закритої черепно-мозкової травми, СГМ, акубаротравми зі стійким цефалічним, вираженим церебростенічним та вираженим вестибуло-атактичним синдромом» та з врахуванням супутньої патології позивачу з 19.01.2024 року встановлено ІІ (другу) групу інвалідності - «травма, так пов`язана із захистом Батьківщини», довічно.

Тобто, в першому випадку мала місце обставина набуття інвалідності внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку і яка не пов`язана з проходженням військової служби, позаяк в другому випадку йдеться про одержання останнім мінно-вибухової травми пов`язаної із захистом Батьківщини.

Поряд із цим, варто зважати на те, що пунктом 19 Порядку №975 визначено, якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Колегія суддів зазначає, що отримана позивачем первинна травма як за часом, так і за обставинами її отримання відбулась з інших підстав та внаслідок інших ушкоджень здоров`я. Тобто, отримання другого поранення є самостійною підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за №975.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають частковому задоволенню.

В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі №140/13021/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді В. Я. Качмар

Т. В. Онишкевич