Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №460/2733/26
Суддя: Качмар Володимир Ярославович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Справа № 460/2733/26 пров. № А/857/24131/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача – Качмара В.Я.,
суддів – Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Арсентьєва Артура Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року (суддя Комшелюк Т.О., м.Рівне, повний текст складено 07 квітня 2026 року), -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2026 року Арсентьєв А.В. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУПФ), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ГУПФ щодо непроведення ОСОБА_1 з 14.08.2025 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів у розмірі 1,0796, 1,115 та з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року по справі № 460/10334/24 (далі – Рішення суду);
зобов`язати ГУПФ здійснити ОСОБА_1 з 14.08.2025 індексацію пенсії по інвалідності, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796-ХІІ) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,0796, 1,115, з урахуванням Рішення суду та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром на підставі рішення Конституційного Суду № 2-р(ІІ)2024 від 20.03.2024 у справі №3123/2023/229/23 і без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 за №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», від 30.12.2025 за №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУПФ щодо непроведення ОСОБА_1 з 14.08.2025 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів у розмірі 1,0796, 1,115. Зобов`язано ГУПФ здійснити ОСОБА_1 з 14.08.2025 перерахунок та виплату індексації пенсії по інвалідності, передбаченої статтею 54 Закону № 796-ХІІ шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,0796, 1,115, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В доводах апеляційної скарги вказує, що Рішення суду виконано відповідно до резолютивної частини, а подальші перерахунки пенсії позивача з урахуванням норм постанов Кабінету Міністрів України шляхом підвищення пенсії на відповідні коефіцієнти збільшення, установлені такими постановами Уряду, на Управління не покладено.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що з 20.03.2024 у пенсійного органу відсутні правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 20.03.2024 №2-р(II)/2024. Також цей суд дійшов висновку, що пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною 3 статті 54 Закону № 796-ХІІ, підлягають індексації із застосовуванням коефіцієнта збільшення 1,0796 та 1,115.
Такі висновки суду першої інстанції є дещо помилковими з таких міркувань.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності І групи відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ.
На виконання Рішення суду їй проведено перерахунок пенсії.
З 09.03.2024 пенсія ОСОБА_1 виплачується у розмірі 23610 грн, у тому числі 23610 грн – розмір пенсії по інвалідності (2361 х 10), встановлений на виконання Рішення суду, з 01.01.2026 у розмірі 25950 грн, у тому числі 23610 грн – розмір пенсії по інвалідності (2361 х 10), (нараховано пенсію у розмірі 26546,64 грн).
13.01.2026 Арсентьєв А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (23610) на відповідні коефіцієнти.
Листом від 21.01.2026 відповідач повідомив про те, що на виконання Рішення суду пенсійним органом ОСОБА_1 з 09.03.2024 пенсію перераховано виходячи із десяти мінімальних пенсій за віком, відповідно до Закону № 796-ХІІ. Пенсію встановлено у розмірі, визначеному пунктом 3 статті 54 Закону № 796-ХІІ. Для проведення індексації пенсії підстави відсутні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III), в якій зазначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону № 796-ХІІ розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Підпунктом 3 пункту 2 Постанови № 185 передбачено, що розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі – Постанова № 209), установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст.663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Постанови № 209 розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст.1525), підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Спірним питанням у цій справі є правомірність індексації пенсії позивача відповідно до Постанов № 185 та № 209 з урахуванням частини четвертої статті 54 Закону № 796-ХІІ.
На виконання Рішення суду із 09.03.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії передбаченої статтею 54 Закону № 796-ХІІ, в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» мінімальний розмір пенсії на дату зобов`язання становив 2361 грн.
В результаті перерахунку на виконання Рішення суду розмір пенсії станом на 09.03.2024 складає 29319,64 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23610 грн, в тому числі 23610 грн (2361 грн х 10).
Мінімальний розмір пенсії за віком визначений положеннями статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).
Згідно з частиною першою вказаної статті мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що прожитковий мінімум є динамічною величиною, яка визначається законодавчим органом щороку в залежності, зокрема, від економічних показників, для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості на визначену у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік дату.
Отже, пенсія, розрахована виходячи з показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підлягає перерахунку щоразу, коли Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік змінюється відповідна величина.
Тим часом, передбачена частиною другою статті 42 Закону України № 1058-ІV індексація проводиться саме у зв`язку з незмінністю розрахункової величини, з якої проведено обрахунок пенсії згідно положень Закону України № 1058-ІV, а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
У разі застосування коефіцієнтів збільшення до пенсій, які обраховані виходячи з такої розрахункової величини як мінімальна пенсія за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, буде мати місце подвійна індексація, оскільки при визначенні щороку розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, законодавець вже ураховує інфляційній процеси, що відбуваються у державі на момент прийняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24 за результатами надання правової оцінки діям органу Пенсійного фонду України щодо відсутності підстав для проведення індексації пенсії позивача після проведення її перерахунку у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24 дійшла висновку, що перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду у справі вважається таким, що виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру пенсії та є підставою для перерахунку пенсії. Ключовим фактором для визначення пенсій, які переглядалися (перераховувалися) після 01.03.2018 є саме підвищення пенсії після її перерахунку у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як розрахункової величини. Твердження позивача про те, що перерахунок пенсії, здійснений на виконання рішення суду є відновленням його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, і не є перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії - помилкове, оскільки перерахунок пенсії позивача проведений саме у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік (незалежно від того, на виконання рішення суду чи на підставі безпосередньо поданої уповноваженим органом довідки до пенсійного органу). Тому відсутні підстави для виплати позивачу щомісячної доплати, адже пенсія позивача при її перерахунку збільшилася за рахунок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік.
У постанові від 15 травня 2026 року у справі № 240/16039/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтримав зазначену правову позицію та додав, що такий висновок суду не протирічить наведеним вище положенням Закону України № 796-ХІІ, які передбачаються проведення індексації пенсії по інвалідності, призначеної згідно з названим Законом.
Оскільки Закон України №796-ХІІ передбачає два можливих варіанти розрахунку пенсії по інвалідності: виходячи з заробітку, отриманого за період роботи у зоні забруднення, або із заробітку, отриманого не в такій зоні, а також виходячи з мінімальної пенсії за віком, відрізняються і способи проведення індексації таких пенсій: для першого варіанту шляхом застосування коефіцієнтів збільшення, для другого - шляхом зміни розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Наведене узгоджується з приписами Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», яка передбачає проведення перерахунку пенсій, обчислених відповідно до статті 54 Закону України № 796-ХІІ саме у розмірі відшкодування фактичних збитків, а не у мінімальному розмірі.
Як установлено з матеріалів справи, розрахунок пенсії позивачці проведений виходячи з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у сумі 2361 грн.
Виходячи з того, що позивачці проведений перерахунок у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму і виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, апеляційний суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні підстави для перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Разом з тим, в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності, передбаченої статтею 54 Закону № 796-ХІІ без обмеження максимальним розміром з 14.08.2025 доводів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційна скарга відповідача не містить. Відтак, на підставі частини першої статті 308 КАС, суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено частково з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи у відповідній частині та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
У решті рішення суду першої інстанції на підставі статті 316 КАС підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року в частині здійснення з 14.08.2025 перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації пенсії по інвалідності, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,0796, 1,115, скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову в цій частині.
В решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. П. Мандзій
Т. В. Онишкевич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua