Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №380/23347/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/23347/25 пров. № А/857/24605/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року, головуючий суддя – Грень Н.М., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в якому просив протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 14.07.2025 року № ЦО-18352, прийнятого за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії (стосовно ОСОБА_1 ).

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що оскаржуване рішення, яким фактично скасовано встановлену Позивачу ІІІ групу інвалідності, прийнято з грубим порушенням процедури, визначеної Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 року. Зокрема, огляд проведено заочно, без належного повідомлення позивача, без проведення повного медичного обстеження та за відсутності передбачених законом підстав для такої перевірки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Рішенням Франківської міжрайонної медико-соціально-експертної комісії (МСЕК) від 03.04.2024 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААВ № 610820, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання) строком до 03.04.2026 року.

28.07.2025 року Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області скерувало за належністю скановану копію акту приймання-передачі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Витяг) від Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” та Витяг відповідно до акту прийому передачі, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, згідно якого ОСОБА_1 не визнаний інвалідом.

На підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134550022051 від 30.07.2025 року позивачу припинено виплату пенсії.

8 вересня 2025 року адвокат звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про надання інформації та документів, що стали підставою для твердження про необхідність повернення ОСОБА_1 пенсії за період з 01.04.2024 року по 31.07.2025 року та надати документи, що стали підставою для припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 року. 15 вересня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало рішення про припинення виплати пенсії від 30.07.2025 року та Витяг з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України. 24.10.2025 року адвокат Бабій І.М. звернулась до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України з адвокатським запитом про надання копії рішення Центру оцінювання функціонального стану особу, відповідно до якого ОСОБА_1 не визнано інвалідом.

18.11.2025 року позивачем отримано Витяг з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії та Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 14.07.2025 року № ЦО-18352.

Вважаючи, Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 14.07.2025 року № ЦО-18352 протиправним, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача у цій справі на наявність процедурного порушення, яке не є істотним, не нівелює висновку адміністративного органу про те, що ступені функціонування порушень не відповідають критеріям жодної групи інвалідності. Відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно, а відтак підстави для скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України” від 14.07.2025 року, номер рішення ЦО-18352, яким ОСОБА_1 скасовано третю групу інвалідності відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024 року прийнято рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».

Означене рішення введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 року №732/2024.

Пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктами «б-ґ» пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» Кабінету Міністрів України рекомендовано:

- забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);

- у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

- підготовку та подання Міністерством охорони здоров`я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;

- проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 року № 1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу», від 08.11.2024 року №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317».

26.10.2024 року Міністерством охорони здоров`я України видано наказ №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ».

Пунктом 1 цього наказу права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 року №1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 року №1809 вказано про необхідність виконуючій обов`язки державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" згідно з актом приймання-передачі.

Перелік повноважень, якими наділено комісією визначено в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 року №1809, згідно із яким комісія:

- здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;

- розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

- проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;

- узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;

- повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;

- проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;

- надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;

- направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;

- забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;

- впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;

- бере участь в акредитації обласних. Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;

- проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

- бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.

Пунктом 12 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 року №1809, передбачено, що комісія має право:

- одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;

- направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

- подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права осіб з інвалідністю, заходів впливу;

- допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.

01.01.2025 року набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024 року.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Відтак, оскільки рішення медико-соціальної експертної комісії від 03.04.2024 року про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності (загальне захворювання) було прийнято до вступу в дію Постанови КМУ №1338, то перевірка обґрунтованості вказаного рішення проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ №1338.

У контексті оцінки підставності ініціювання перевірки колегія суддів враховує правову позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07 серпня 2019 року у справі №826/2212/17, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прийняті у межах кримінального провадження, до моменту їх скасування у встановленому КПК України порядку.

Якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку №1338.

За змістом оскаржуваного рішення підставою для перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 03.04.2024 року про встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності (загальне захворювання) строком до 03.04.2026 року, вказано лист ДБР за вх.№21/66552/0/1-24 від 07.11.2024 року.

Так, команда вивчила надану медико-експертну документацію, та прийшла до висновку, що III група інвалідності строком на 2 роки загального захворювання встановлена необґрунтовано.

При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку травної системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності з 03.04.2024 року (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009 року).

Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення ІІІ групи інвалідності (загальне захворювання) інвалідності згідно з чинним законодавством.

З огляду на вказані обставини, перевірку обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, від 03.04.2024 про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності (загальне захворювання) строком до 03.04.2026 року відповідачем проведено на виконання постанови слідчого, що цілком кореспондується з приписами п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338.

Водночас, під час розгляду даної справи позивачем не наведено та до матеріалів справи не подано жодних доказів, які б вказували на протиправність висновків комісії щодо відсутності підстав призначення йому ІІІ групи інвалідності. Також, позивач не повідомив суд про наявність додаткових доказів, які суб`єктом владних повноважень залишено поза увагою.

За наслідком дослідження змістового наповнення оскаржуваного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» колегією суддів установлено, що такий акт індивідуальної дії є цілком обґрунтованим, прийнятим суб`єктом владних повноважень у межах по повноважень та у спосіб, який передбачено вищенаведеними законодавчими приписами.

Крім цього, підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (в редакції, чинній у період з 01.01.2025 по цей час), встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення.

Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Тобто, вказані норми чітко визначають, що участь такої особи передбачається лише у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що в досліджуваних правовідносинах Центр оцінювання функціонального стану особи наділено повноваженнями на проведення перевірки: 1) обґрунтованості рішень, 2) повторного оцінювання особи.

У разі «перевірки обґрунтованості рішення» проведення повторного оцінювання, виклику та медичного огляду особи законодавцем не передбачено.

За приписами п.8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338, проведення повторного оцінювання, виклик та медичний огляд особи здійснюються лише в разі прийняття рішення про необхідність проведення «повторного оцінювання особи».

У досліджуваних правовідносинах Центром оцінювання функціонального стану особи проведено перевірку саме обґрунтованості рішення, а не оцінювання особи.

За фактичними обставинами справи, рішення про необхідність проведення повторного оцінювання позивача не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією.

Відтак, в ході судового розгляду справи позивачем не обґрунтовано, яким чином неповідомлення позивача про перевірку обґрунтованості рішення МСЕК вплинуло на його права та обов`язки.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 зазначає: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийняття певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Таким чином, Експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО було доручено перевірити обґрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачем на МСЕК під час первинного призначення групи інвалідності.

Колегія суддів звертає увагу, що повноваження на скасування рішення за результатами перевірки не є абсолютним та не може реалізовуватися довільно. Таке повноваження підлягає застосуванню виключно за умови встановлення очевидної невідповідності медичних матеріалів критеріям, визначеним нормативними актами, або істотних порушень процедури первинного встановлення інвалідності. У протилежному випадку орган зобов`язаний ініціювати проведення повноцінної медико-соціальної експертизи.

Застосування повноваження на скасування рішення нижчестоящої комісії за результатами перевірки обґрунтованості допускається лише за умови, якщо з матеріалів медико-експертної справи без проведення додаткових клінічних досліджень вбачається очевидна та істотна невідповідність встановлених діагнозів або функціональних обмежень критеріям, визначеним нормативними актами. За відсутності такої очевидності або у випадку, коли для встановлення відповідності критеріям необхідна додаткова медична оцінка, орган вищого рівня зобов`язаний ініціювати проведення медико-соціальної експертизи (переогляду) з дотриманням гарантій участі особи. Інакше реалізація контрольного повноваження набуває ознак свавільності та порушує принцип пропорційності.

Під очевидною та істотною невідповідністю матеріалів медико-експертної справи критеріям встановлення інвалідності слід розуміти такий недолік первинного рішення, який виявляється безпосередньо з наявної медичної документації та не потребує проведення додаткових клінічних досліджень чи безпосереднього огляду особи. Зокрема, це стосується випадків невідповідності встановленого діагнозу критеріям, визначеним Інструкцією №561, або відсутності в матеріалах справи обов`язкових об`єктивних даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму. У разі, якщо висновок про необґрунтованість рішення не може бути зроблений виключно на підставі аналізу документів, орган вищого рівня зобов`язаний ініціювати процедуру переогляду (медико-соціальної експертизи) з дотриманням процесуальних гарантій участі особи.

Під очевидною невідповідністю слід розуміти, зокрема, випадки, коли діагноз особи, зафіксований у первинній справі, згідно з нормами Інструкції №561 взагалі не передбачає встановлення II групи інвалідності безстроково. У такому разі повторне об`єктивне обстеження (очний огляд) є надмірним, оскільки правова дефектність висновку нижчої комісії міститься безпосередньо в медичних документах.

Разом з тим, Інструкція №561 не містить жодної згадки про порядок проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями, а тому поширення її норм на цю процедуру за аналогією є неправомірним. У правовідносинах, в яких ЦМСЕК МОЗ виступає як контролюючий орган, така процедура регулюється виключно спеціальною нормою, а саме пунктом 13 Положення №1317, яка наділяє її правом скасовувати рішення безпосередньо за результатами виявлення необґрунтованості медичних матеріалів і їх невідповідності висновкам нижчестоящих комісій.

Таким чином, якщо ЦМСЕК МОЗ встановлює, що рішення про інвалідність було прийнято без належної клінічної бази або з порушенням критеріїв, визначених у медичних стандартах, вона може скасувати таке рішення заочно. У цьому випадку об`єктом перевірки є не сама особа (її фізичний стан), а легітимність та медична достовірність акта комісії, що перевіряється. Отже, Інструкція №561 не відповідає всім ознакам акта, який застосовується для регулювання порядку здійснення перевірки обґрунтованості рішень органом вищого рівня.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на дискреційні повноваження ЦМСЕК МОЗ, закріпленим у тому ж пункті 13 Положення №1317, зміст яких свідчить про те, що комісія направляє осіб на обстеження лише у разі обґрунтованої у цьому ж пункті потреби. Отже законодавство залишає за ЦМСЕК МОЗ право самостійно визначати достатність наявних у справі доказів для прийняття рішення. Якщо медичні матеріали містять вичерпну інформацію, яка свідчить про необґрунтованість встановлення інвалідності, проведення огляду стану особи не є обов`язковим і не повинно впливати на правовий результат - скасування незаконного рішення.

Межі дискреційних повноважень органу вищого рівня при перевірці рішень нижчестоящих комісій зумовлені обов`язком дотримання принципів адміністративної процедури. Судовий контроль у таких правовідносинах має здійснюватися за наступним алгоритмом перевірки: наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки; належної мотивованості акта, що скасовує попереднє рішення (викладення конкретних медичних та юридичних невідповідностей); дотримання балансу між суспільним інтересом (боротьба з правопорушеннями) та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі №360/660/25.

Враховуючи наведене за наслідком з`ясування фактичних обставин справи в системному зв`язку із законодавчими приписами апеляційний суд зазначає, що оскаржене рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», прийнято компетентним адміністративним органом відповідно до приписів чинного законодавства.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі №380/23347/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич