Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №460/15551/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/15551/25 пров. № А/857/23027/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О. П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року, головуючий суддя – Недашківська К.М., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 05.04.2025 року по 31.05.2025 року; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 року, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 16.05.2025 року по 03.06.2025 року включно; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 року, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування у відпустці після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року включно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 05.04.2025 року по 31.05.2025 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 року, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 16.05.2025 року по 03.06.2025 року включно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 року, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування у відпустці після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року включно.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що Військовою частиною НОМЕР_1 не була виплачена в повному обсязі додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 за час його перебування на лікуванні з 16.05.2025 року по 03.06.2025 року, перебуванні у відпустці після тяжкого поранення з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року (включно) з розрахунку 100 000,00 грн., а також не відбувалося нарахування і виплата грошового забезпечення за період з 05.04.2025 року по 31.05.2025 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.04.2025 року по 31.05.2025 року; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 16.05.2025 по 03.06.2025 включно; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 року, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування у відпустці після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року включно; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 05.04.2025 року по 31.05.2025 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 16.05.2025 по 03.06.2025 включно; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 року, у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування у відпустці після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року включно.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ВЧ НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у відповідності до законодавства військовою частиною НОМЕР_1 було виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду від дня отримання поранення 05.12.2024 року (початку лікування) за весь час лікування (перебування у відпустці для лікування) по 04.04.2025 року включно, відповідно до наданих позивачем медичних документів. 25.03.2025 року був проведений останній медичний огляд до спливу 4х місяців позивача ОСОБА_1 військово-лікарською комісією комунального підприємтсва «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради для встановлення потреби у довготривалому лікуванні, про що видана довідка ВЛК №382 від 25.03.2025 року. В даній довідці не зазначено потребу у довготривалому лікуванні позивача.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 був призваний на військову службу за загальною мобілізацією з 25.02.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 06.12.2024 року № 1490/1878 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 05 грудня 2024 року під час виконання бойових завдань ОСОБА_1 , головний сержант 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , отримав мінно-вибухове поранення в області лівого ока. Виконував обов`язки військової служби, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та пов`язане із захистом із захистом Батьківщини.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з приводу виплати йому заборгованості з грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період його перебування у відпустці за станом здоров`я після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, однак відповіді не отримав.

Не погоджуючись з невиплаченою додатковою винагородою з перебуванням на стаціонарному лікуванні з 16.05.2025 року по 03.06.2025 року, перебуванні у відпустці після тяжкого поранення з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року (включно) з розрахунку 100 000,00 грн., а також не невиплати грошового забезпечення за період з 05.04.2025 року по 31.05.2025 року. Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач мав виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, збільшену до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 16.05.2025 року по 03.06.2025 року включно та перебування у відпустці після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року включно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 п. 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Пунктом 11 розділу ХХХІV Порядку № 260, визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку № 260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Пунктом 13 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що військово лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Аналіз наведеного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, свідчить, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

При цьому, Постановою № 168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості періодів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Аналогічні правові висновки щодо наявності підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, та у відпустці за станом здоров`я викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/27432/23, від 05 червня 2025 року у справі № 520/16421/23, від 19 червня 2025 року у справі № 480/9155/23.

Таким чином, оскільки позивач у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, проходив лікування в закладах охорони здоров`я, а також йому надавалась відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії він має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, та у відпустці за станом здоров`я.

Матеріалами справи підтверджено, що 05 грудня 2024 року під час виконання бойових завдань отримав мінно-вибухове поранення в області лівого ока., діагноз: проникаюче поранення склери з ВОСТ, гіфема, травматична катаракта, частковим гемофтальм, відшарування сітківки з розривом сітківки та судинної оболонки лівого ока.

Бойова травма отримана внаслідок скиду ВОГ дроном противника 05 грудня 2024 року близько 06 год. 50 хв, коли він брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, по захисту Батьківщини, оборони суверенітету України та пов`язана з захистом Батьківщини.

Після поранення позивач проходив стаціонарне лікування в різних лікувальних закладах, в тому числі в спірний період.

З 05 грудня 2024 року по 11 грудня 2024 року Позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП "Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня" з діагнозом: проникаюче поранення склери з ВОСТ, гіфема, травматична катаракта, частковим гемофтальм, відшарування сітківки з розривом сітківки та судинної оболонки лівого ока (виписка № у/2492 від 11.12.2024).

З 12.12.2024 року по 16.12.2024 року проходив лікування на стаціонарі у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону (м. Львів) з діагнозом: стан після МВТ (05.12.2024 року) проникаючого поранення склери з ВОСП, гіфеми, травматичної катаракти, часткового гемофтальму, відшарування сітківки з розривом сітківки та судинної оболонки, лікованих оперативно: 05.12.2024 року - ПХО проникаючого поранення склери лівого ока, 06.12.2024 – ФЕК +ЮЛ +ЗЗСВ+ видалення ВОСТ +ЕЛК +тампонада силіконом лівого ока (виписка № 17642 від 16.12.2024).

З 16.12.2024 року по 31.12.2024 року лікувався стаціонарно у КНП «Дрогобицька МЛ № 1» з наведеним вище діагнозом (виписка № 15902 від 31.12.2024 року).

Згідно довідки ВЛК при КНП «Дрогобицька МЛ №1» від 30 грудня 2024 року №426 Позивачу встановлено діагноз та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): Стан після оперативного втручання: 05.12.2024. ПХО проникаючого поранення склери лівого ока та 06.12.2024 року ФЕК+ЮЛ+ЗЗСВ + видалення ВОСТ + ЕЛК + ендотампонада силіконом на лівому оці. Наслідки МВТ (05.12.2024 року) - проникаюче поранення склери лівого ока зі сторонніми тілами, гіфема, травматична катаракта, гемофтальм, розрив та відшарування сітківки та судинної оболонки лівого ока. Згідно з наказом МОЗ від 04.07.2007 року № 370 травма кваліфікується як тяжка.

Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Згідно довідки ВЛК в/ч НОМЕР_3 від 29.01.2025 року № 1729 Позивачу встановлено діагноз та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): Стан після оперативного лікування 05.12.2024 року, ПХО вогнепальних ран, 06.12.2024 року факоемульсифікація катаракти із імплантацією інтраокулярної лінзи, задня закрита субтональна вітректомія, видалення ВОСТ, ендолазерна коагуляція сітківки, тампонада силіконом на лівому оці з приводу МВТ 05.12.2024 року, проникаючого поранення склери лівого ока з наявністю стороннього тіла, гіфема, травматична катаракта, гемофтальм, розрив та відшарування сітківки та судинної оболонки лівого ока.

Поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини.

Згідно класифікації отриманих травм, дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ від 04.07.2007 року № 370). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Згідно довідки ВЛК в/ч НОМЕР_3 від 28.02.2025 року №3527 Позивачу встановлено аналогічний наведеному вище діагноз та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва) із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб встановлено потребу у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Відповідно до виписки КП «РОКЛ ім. Ю. Семенюка РОР Центр мікрохірургії ока та екстреної офтальмологічної допомоги №7883(25) від 25.03.2025 року із медичної карти стаціонарного хворого у період з 17.03.2025 по 25.03.2025 року ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у КП "РОКЛ ім. Ю. Семенюка» POP з основним діагнозом: опероване відшарування сітківки лівого ока як наслідок МВТ (05.12.2024 року), похідним діагнозом: артифакія лівого ока, артивірія лівого ока, змішаний астигматизм лівого ока, стан після лазеркоагуляції сітківки лівого ока.

Відповідно до довідки ВЛК від 25.03.2025 року №382 встановлено діагноз та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): наслідок МВТ (05.12.2024 року), опероване відшарування сітківки. Артифакія. Артивітрія. Стан після лазеркоагуляції сітківки. Змішаний астигматизм. Оперативне втручання: 20.03.2025 року - активне виведення силікону на OS. Травма, ТАК, пов`язана з захистом Батьківщини. Згідно класифікації отриманих травм, дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ від 04.07.2007 року № 370).

На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

З 16.05.2025 року по 03.06.2025 року лікувався стаціонарно у КНП «Дубенська міська лікарня» з діагнозом гострий фібропластичний іридоцикліт лівого ока (виписка №25-5193 від 03.06.2025 року).

Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 року у справі №600/367/24 дійшов висновку, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

З аналізу нормативного регулювання слідує, що саме військово-лікарська комісія у своїй постанові встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв. При цьому відповідне Положення розмежовує такі формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»; «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби»; а також «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» та ін.

Саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов`язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється. Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн відсутні.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, що позивач після поранення, у вказані періоди перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Вказані діагнози віднесено до травм тяжкого ступеню та таких, що пов`язані із захистом Батьківщини.

Щодо доводів апелянта про те, що відсутні підстави для виплати додаткової винагороди, що передбачена Постановою №168 під час перебування позивача у відпустці після тяжкого поранення з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року (включно), то колегія суддів зазначає, що факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці внаслідок такого поранення підтверджуються медичними документами, які містяться в матеріалах справи, зокрема у довідці ВЛК від 25.03.2025 року №382 зазначено, що позивач потребує відпустки для лікування за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Колегія суддів наголошує, що на період дії воєнного стану законодавцем запроваджено додаткову винагороду в розмірі 100 000,00 грн для військовослужбовців, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини. Така винагорода підлягає виплаті за весь час безперервного перебування зазначених осіб на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, за час переміщення з одного лікувального закладу до іншого, а також за час перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Відтак, позивач отримав поранення, внаслідок захисту Батьківщини та в період з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року перебував у відпустці за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, а в період з 16.05.2025 року по 03.06.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з хворобою.

При цьому, як зазначалося вище, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості днів перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних із тяжким пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000,00 гривень винагорода, а відтак доводи відповідача в цій частині колегія суддів до уваги не приймає.

Отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та час перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 05.04.2025 року по 31.05.2025 року відповідач протиправно не нараховував грошове забезпечення позивачу.

При цьому, відповідно до пунктів 2, 9, 12 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі №460/15551/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич