Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №742/5398/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/454/26

Єдиний унікальний № 742/5398/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого – судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Опанасенко Віталій Володимирович, до Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

установив:

Представник позивача адвокат Опанасенко В.В. звернувся до суду з позовом до Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті, відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, на земельну ділянку загальною площею 1,40га, кадастровий номер 7424187600:03:000:0194, яка розташована на території Рудівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ЯБ №920336, виданого на підставі розпорядження Прилуцької районної держаної адміністрації від 20 вересня 2005 року №280. Спадщину після його смерті прийняла його дружина, ОСОБА_3 (баба позивача), оскільки проживала разом з ним та вела спільне домашнє господарство. Даний факт підтверджується довідкою Рудівського старостинського округу №16 Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області №124 від 05 травня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Останні роки свого життя вона проживала разом з позивачем в с. Сухополова, оскільки він здійснював догляд за нею. На випадок своєї смерті, ОСОБА_3 залишила заповіт, відповідно до змісту якого все належне їй майно, вона заповіла позивачу. Маючи на меті оформити належним чином свої спадкові права, позивач звернувся до Приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Шрайбера В.В., проте, листом від 29.09.2025 за №102/01-16 йому було відмовлено на тій підставі, що ним не подано оригіналу правовстановлюючого документу – Державного акту на право приватної власності на землю, серії ЯБ №920336, виданого на підставі розпорядження Прилуцької районної держаної адміністрації від 20 вересня 2005 року №280. Вказаний документ був втрачений ще за життя ОСОБА_3 . Так як, в позасудовому порядку дане питання вирішити неможливо, позивач звернувся до суду з позовом та просить: встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала разом із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини; та визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,4000 га з кадастровим номером 7424187600:03:000:0194, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Рудівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 визначено суддю ОСОБА_4 для розгляду даної справи.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.03.2026 та розпорядження «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» від 11.03.2026, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку. Визначено головуючого суддю Фетісову Н.В.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання у відкритому судовому засіданні, яке відкладено до 08 липня 2026 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10 серпня 2026 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, проте від його представника адвоката Опанасенка В.В. надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, проте згідно письмової заяви просить суд розглянути справу без участі представника Сухополов?янської сільської ради за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ст.5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 03 червня 1955 року, 03 червня 1955 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №920336 від 23 жовтня 2007 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424187600030000194, площею 1,40га, яка розташована на території Рудівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.9, зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Рудівка Прилуцького району Чернігівської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13 липня 2009 року (а.с.8 зворот).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №85365144 від 25 травня 2026 року, відносно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 – інформація відсутня.

Відповідно до копії довідки виданої Рудівським старостинським округом №16 Сухополов?янської сільської ради №124 від 05 травня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 04.04.1979 року і виписаний в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 . Разом з ним на день смерті була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Сухополова Прилуцького району Чернігівської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 17 травня 2019 року (а.с.8).

Відповідно до копії заповіту посвідченого секретарем виконкому Рудівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області Ілляшенко В.М. 03 жовтня 2013 року за реєстром №1508, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким все своє майно, що буде їй належати на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.11).

Відповідно до копії довідки виданої виконавчим комітетом Сухополов?янської сільської ради №496 від 22 вересня 2025 року, ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10 зворот).

Відповідно до копії заповіту посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Шрайбером В.В. 12 липня 2018 року за реєстром №708, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким земельні ділянки: площею 8,0800га, кадастровий номер 7424187600:02:000:0178 та 2,0300га, кадастровий номер 7424187600:02:000:0410, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Рудівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, які належать їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №409176, заповіла – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.47).

У відповідності до заяви від 17жовтня 2019 року спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є – ОСОБА_7 .

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №57946395 від 17 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Шрайбером В.В. була заведена спадкова справа (номер у спадковому реєстрі №64903676) після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.42).

Позивач, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Шрайбера В.В. Проте, листом від 29 вересня 2025 року за №102/01-16, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,40 га, розташованого на території Рудівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, у зв`язку з не наданням доказів прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та відсутністю правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на землю.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п.4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц (провадження № 61-872св21)

Установлення юридичних фактів сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Оцінюючи, належність, допустимість й достовірність наданих суду доказів, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сухополова, постійно проживали разом без реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позивач вважається таким, що прийняв спадщину після смерті спадкодавця.

Встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, оскільки від встановлення цього факту залежить виникнення права на спадкування.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.п.4.14 п.4 Глави 10 розд. 2 Порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до п.п.4.21 п.4 Глави 10 розд. 2, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до абз.3 п.23 Постанови Пленуму Верховного України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно позбавляє можливості реалізувати спадкові права позивача, а саме: оформити спадщину за заповітом у нотаріуса після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Суд вважає, що неможливість позивачем отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом є порушенням його права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин, тому позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, підлягає задоволенню.

Таким чином, з огляду на зазначене, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить достовірно встановленим, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тому вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , від якої у встановлений законом строк не відмовлявся. За життя ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 1,40 га з кадастровим номером 7424187600:03:000:0194, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Рудівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформила своїх спадкових прав. Приймаючи до уваги, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину на вказане спадкове майно судом не встановлено, тому позов про визнання права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 328, 1261 ЦК України, ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Опанасенко Віталій Володимирович, до Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 1,40 га з кадастровим номером 7424187600:03:000:0194, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Рудівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Сухополов?янська сільська рада Прилуцького району Чернігівської області: ЄДРПОУ 04415867, місцезнаходження: 17542, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, буд.32.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА